Рішення
від 21.01.2019 по справі 653/4024/18
ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/4024/18

Провадження № 2/653/4/19

РІШЕННЯ

іменем України

"21" січня 2019 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

представника позивача Ліхтаренка Є.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом Азово-Сиваського національного природного парку до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник Азово-Сиваського національного природного парку звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, який мотивує тим, що 16 лютого 2018 року о 13 год. 10 хв. на авто дорозі Одеса-Мелітополь-Новий Азов (308км) біля с. Роздольне Каховського району внаслідок ДТП, що сталося з вини водія автотранспортних засобів Азово-Сиваського національного природного парку ОСОБА_2, який на підставі наказу директора Парку № 59 від 13 грудня 2018 року Про закріплення автотранспортної техніки керував автомобілем НОМЕР_1, майну парка було нанесено матеріальний збиток, а саме: пошкоджено закріплений за ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1. Згідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 18-11-18 від 22 листопада 2018 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику зазначеного автотранспорту, на дату проведення дослідження дорівнює ринковій вартості автомобіля на дату скоєння ДТП та складає 396043 грн. 63 коп. Вказує, що ці обставини встановлені ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 жовтня 2018 року. На даний час автомобіль не відновлено, а позивачу нанесені матеріальні збитки, які є доведеними.

У зв'язку із викладеним просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Азово-Сиваського національного природного парку матеріальну шкоду в розмірі 396043 грн. 63 коп., судові витрати та передати автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_2

В підготовчому судовому засіданні представник позивача за довіреністю Ліхтаренко Є.В. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав. Пояснив, що дійсно він був водієм автотранспортних засобів Азово-Сиваського національного природного парку та за ним був закріплений автомобіль НОМЕР_1., яким він керував 16 лютого 2018 року та за його вини сталося ДТП, чим було завдано матеріальний збиток.

Враховуючи те, що відповідач визнав позов, суд вважає можливим ухвалити рішення у підготовчому провадженні на підставі ч.3 ст. 200 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 658/2226/18 ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК у зв'язку з примиренням із потерпілим, а кримінальне провадження закрито.

Дана ухвала набрала законної сили 24 жовтня 2018 року.

Так, обставини справи щодо факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 лютого 2018 року о 13 год. 10 хв. на автодорозі Одеса-Мелітополі Новий Азов (308км) біля с. Роздольне Каховського району, факт участі у даному ДТП автомобіля НОМЕР_2, факт заподіяння у даній ДТП механічних пошкоджень автомобілю НОМЕР_1, факт порушення водієм автотранспортних засобів ОСОБА_2 правил дорожнього руху і вчинення ним кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України доказуванню не підлягають, так як ці обставини встановлені ухвалою суду, що набрала законної сили в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України, згідно до якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказана ухвала суду підтверджує факт завдання шкоди саме відповідачем, що також підтверджується поясненнями та визнається самим ОСОБА_2

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 пошкоджений автомобіль належить Азово-Сиваському національному природному парку.

Судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 на підставі наказу директора Азово-Сиваського національного природного парку № 59 від 13 грудня 2017 року Про закріплення автотранспортної техніки був закріплений за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_2

Також між сторонами 08 вересня 2016 року було укладено типовий договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 18-11-18 від 22 листопада 2018 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику вищевказаного автотранспорту, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 16 лютого 2018 року за цінами на дату проведення дослідження складає 396 043,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Керуючись п. 4 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 6 вищевказаної постанови особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Випадки повної матеріальної відповідальності працівника за завдану шкоду передбачені, зокрема, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, згідно з яким відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135 1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Враховуючи, що між працівником та підприємством було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідач завдав шкоду при вчиненні кримінального правопорушення, то відповідач несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи завдання винними діями працівника-водія ОСОБА_2 шкоди Азово-Сиваському національному природному парку у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої власнику закріпленого за відповідачем автомобіля було завдано матеріальні збитки, сума яких підтверджена висновком експертного автотоварознавчого дослідження, факт визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , його позовні вимоги задоволенні, то у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 1762 грн. 00 коп.

Крім цього, клопотання позивача щодо передачі автомобіля Renault Dusterд/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 також підлягає до задоволення, з урахуванням конкретних обставин справи, недоцільність відновленого ремонту в умовах авторизованого СТО, що зазначено у висновку експерта, з огляду на положення ч. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4, згідно до якої ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 263-265, 268, 281, 289 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Азово-Сиваського національного природного парку до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Азово-Сиваського національного природного парку (юридична адреса м. Генічеськ, Херсонської області, вул. Відродження (Петровського), 54, код ЄДРПОУ 22743888) матеріальну шкоду в розмірі 396043 (триста дев'яносто шість тисяч сорок три) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО)899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Зобов'язати Азово-Сиваський національний природний парк (юридична адреса м. Генічеськ, Херсонської області, вул. Відродження (Петровського), 54, код ЄДРПОУ 22743888) після відшкодування ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1)матеріальної шкоди в розмірі 396043 (триста дев'яносто шість тисяч сорок три) грн. 63 коп. передати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) автомобільRenault Dusterд/н НОМЕР_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова

СудГенічеський районний суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення21.01.2019
Оприлюднено05.02.2019
Номер документу79589639
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —653/4024/18

Рішення від 21.01.2019

Цивільне

Генічеський районний суд Херсонської області

Берлімова Ю. Г.

Рішення від 21.01.2019

Цивільне

Генічеський районний суд Херсонської області

Берлімова Ю. Г.

Ухвала від 06.12.2018

Цивільне

Генічеський районний суд Херсонської області

Берлімова Ю. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні