Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/14451/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2019Справа № 910/14451/18 За позовом Селянського фермерського господарства "Людмила"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМГ"

про стягнення 232994,55 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Якуненко О.В. (адвокат);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару та санкцій за його несвоєчасну поставку та за неповернення коштів за товар по договору № 21/03-10 від 21.03.2017. Вимоги позову мотивовані неналежним виконання Відповідачем умов вказаного договору.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази належного виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому Відповідачу направлялася копія ухвали, убачається, що даний лист було суду повернуто поштою.

Проте іншої адреси Відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інша адреса відсутня, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на іншу адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду Відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим Відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а Відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

Крім того, на виконання ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" вищезазначена ухвала суду направлялася до Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, безоплатним та цілодобовим на офіційному веб-порталі судової влади України, та Відповідач не був позбавлений права на ознайомлення з ухвалою через вказаний реєстр.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з умовами п. 3.2 договору №21/03-10 від 21.03.2017 зі специфікацією (далі разом - Договір) Позивачем було здійснено 100% передплату товару згідно з рахунком фактурою від 21.03.2017 № 387 в розмірі 194700 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 109 від 21.03.2017 та випискою банку про рух коштів від 21.03.2017.

Проте усупереч п. 3.3 Договору товар Відповідачем Позивачу у встановлений строк поставлений не був; матеріли справи не містять доказів протилежного.

Правомірність Договору судом презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Враховуючи наведене та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання з поставки товару, встановленого Договором, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором та законом.

Згідно зі ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з тим, що виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем щодо поставки товару втратило інтерес для Позивача, як кредитора за вказаним зобов'язанням, через не поставку товару Відповідачем у встановлений Договором строк та протягом тривалого часу після закінчення договірного строку, то Позивач на підставі ст. 693 ЦК України вимагає від Відповідача повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши надані Позивачем докази на доведення його тверджень, що вимогу про повернення коштів Позивач виставляв Відповідачу листом шляхом направлення засобами електронного зв'язку на e-mail, суд такі докази відхиляє, оскільки додана до позову роздруківка з електронної поштової скриньки Позивача не є ані письмовим, ані електронним доказом у розумінні ст.ст. 91, 96 ГПК України, відтак, як доказ за ст. 73 ГПК України судом не приймається.

Відхиляючи указаний доказ, судом враховано, що електронна адреса, з якою за твердженнями Позивача здійснювалося листування з Відповідачем, не була погоджена сторонами, як офіційна адреса електронного листування у Договорі або у будь-якому іншому залученому до матеріалів справи підписаному сторонами документі, відтак, не визнається офіційною електронною адресою Відповідача.

Разом із цим, стаття 693 ЦК України не обмежує Позивача у виборі способу, яким він, як, покупець, має право вимагати від Відповідача передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, у тому числі, не забороняє Позивачу висувати таку вимогу до Відповідача шляхом пред'явлення позову до суду.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на судових захист, та обставини, на які Позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, зокрема, 100% передплати товару, але його фактичної не поставки Позивачу, Відповідач не простував.

Враховуючи наведене, оскільки вимогу до Відповідача про повернення суми попередньої оплати Позивачем було висунуто шляхом пред'явлення до суду даного позову, та у встановлений законом строк (ст. 530 ЦК України, оскільки інший строк не встановлений, то - у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги) вимога виконана не була, судом позовні вимоги про стягнення 194700 грн. попередньої оплати за непоставлений товар визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених у позові вимог про стягнення санкцій за несвоєчасну поставку товару - по п. 5.2 Договору, неустойки у розмір 15% від суми непоставленого товару за кожен день затримки, та 3% річних за ст. 625 ЦК України за несвоєчасне повернення коштів за період 24.03.2017 - 17.10.2018, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги про стягнення 29205 грн. неустойки по п. 5.2 Договору, то суд зазначає, що за своєю правовою природою дана передбачена Договором неустойка є пенею, так як розраховується у відсотковому відношенні від суми непоставленого товару за кожен день затримки , що кореспондується зі ст. 231 ГК України, але Позивач не надає суду розрахунку даної неустойки, як пені, а саме не зазначає - за який період, як це передбачено п. 5.2 Договору, він просить стягнути дану санкцію, натомість заявлену до стягнення суму у розмірі 29205 грн. Позивач розраховує як штраф - одноразово 15% від суми непоставленого товару, однак такий штраф п. 5.2 Договору не передбачено. Відтак, у вимозі про стягнення неустойки за п. 5.2 Договору в сумі 29205 грн. суд відмовляє за необґрунтованістю заявленої до стягнення санкції, розрахованої як штраф.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України за несвоєчасне повернення коштів за період 24.03.2017 - 17.10.2018 в сумі 9089,55 грн., то суд у цій частині в позові відмовляє, так як у період 24.03.2017 - 17.10.2018 з боку Відповідача прострочення грошового зобов'язання ще не існувало, враховуючи, що докази звернення до Відповідача з вимогою про повернення коштів Позивач раніше, ніж подав суду даний позов, не заявляв, що встановлено вище та обгрунтовано судом.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСМГ (м. Київ, вул. Райдужна, 49; ідентифікаційний код 37847997) на користь Селянського фермерського господарства Людмила (Полтавська область, Полтавський район, с. Марківка, вул. 40-річчя Перемоги, 4; ідентифікаційний код 22519760) 194700 (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот) грн. заборгованості, а також 2920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

У іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 04.02.2019

Суддя Сташків Р.Б.