33/169-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.08.06р.
Справа № 33/169-06
За позовом: промислово-фінансового концерну „Гала-Капітал”, м.Дніпропетровськ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Сардонікс”, м. Дніпропетровськ
про: стягнення 75305 грн. 80 коп.
Суддя Разіна Т.І.
Представники:
від позивача: представник Кривенко С.А. за довір. № 54\2004 Д від 27.09.2004
від відповідача: не явився
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 75305 грн. 80 коп. заборгованості, в т.ч. –51270 грн. основного боргу, 17917 грн. 25 коп. 0,15 % річних за користування чужими грошовими коштами, 6118 грн. 55 коп. пені та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Документи, витребувані ухвалами суду від 19.07.06, 01.08.06 надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належними чином за адресою, вказаною в позовній заяві (яка відповідає довідці про включення до ЄДРПОУ) та додатково позивачем.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Встановив:
17.07.2005 р. між сторонами був укладений договір поставки № 358/05 (далі договір) із специфікаціями.
Згідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач по справі) товар, відповідно по номенклатурі,, асортименту, кількості, в строки, ціні, яка вказана в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 70320 грн., що підтверджується накладними №№ ДН-669, 720 від 30. 11.05, 05.12.05, рахунками та довіреностями ( а.с. 15-21)
Відповідач не заперечував проти отримання товару, провів оплату за отриманий товар в сумі 19050 грн., що підтверджується виписками банку ( а.с.22-32).
Відповідач договірні зобов'язання не виконав, не провів оплату решти за товару в сумі 51270 грн. на протязі 10 робочих днів з дня його отримання –п.3.2 договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів погашення решти заборгованості в сумі 51270 грн. відповідач суду не надав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 34 ГПК України вказує, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 51270 грн., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, підписаним актом звірки взаємних розрахунків.
Позивач наполягає на стягненні пені в сумі 6118 грн. 55 коп. за період з 02.12.2005р. по 12.07.06 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.5.2 договору покупець за несвоєчасну оплату товару виплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Перевіривши розрахунок пені суд приходить до висновку про задоволення пені в заявленій сумі за період з 28.02.2005. по 28.02.2005р. з огляду на ст. 258 ЦК України.
Позивач наполягає на стягненні 17917 грн. 25 коп. 0,15 проценти річних.
Відповідно до статті ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 0,15 процентів річних суд приходить до висновку про задоволення 0,15 процентів в заявленій сумі.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сардонікс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леваневського,10/1, кв. 45; код 31816335) на користь промислово-фінансового концерну „Гала-Капітал” (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 13/5; код 25517997) 51270 грн. основного боргу, 17917 грн. 25 коп. суми 0,15 % річних за користування чужими грошовими коштами, 6118 грн. 55 коп. пені; 753 грн. 05 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Т.І. Разіна
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 79591 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні