Ухвала

від 04.02.2019 по справі 607/5701/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04.02.2019 Справа №607/5701/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.389 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на ризики ухилення від суду та вчинення нових злочинів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, в порядку Глави 18 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

Захисник ОСОБА_6 заперечив клопотання прокурора, посилаючись на те, що до ОСОБА_5 достатньо застосувати домашній арешт у нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_5 просить надати дозвіл на доставку його у лікувальний заклад. Також, він просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, в тому числі невеликої і середньої тяжкості та тяжкого.

У реєстрахматеріалів досудовогорозслідування,які доданодо обвинувальнихактів вказановагомі доказивинуватості. Проте, з метою не допустити сумнівів у неупередженості суду доцільно зазначити, що на підставі ст.198 КПК України, вказані в ухвалі суду, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду.

ОСОБА_5 раніше суджений за вчинення умисного злочину; кваліфікуючими ознаками кримінальних правопорушень є повторність; йому інкримінується вчинення злочину під час застосування до нього домашнього арешту. Тобто, існує ризик, що обвинувачений може продовжити вчиняти нові злочини.

Крім цього, ОСОБА_5 обвинувачується в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт.

Суд вважає, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання передбачено законом може ухилитися від правосуддя.

Наявність декількох ризиків у сукупності унеможливлюють застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, оскільки жоден з них не забезпечить виконання ОСОБА_5 своїх обов`язків.

Для ОСОБА_5 альтернативою перебуванню під вартою є помірна застава визначена судом, в порядку ч.3 ст.183 КПК України. У випадку внесення застави його буде звільнено з-під варти і з цього часу на нього покладаються відповідні обов`язки.

За наведених обставин підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт немає. Отже, ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою, право внесення застави і покладених на нього обов`язків на два місяці.

На підставі статей 3, 49 Конституції України, ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» людина, її життя і здоров`я, честь, гідність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на охорону здоров`я і медичну допомогу; держава створює умови для ефективного і доступного медичного обслуговування; обвинувачений має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров`я.

Суд вважає, що обмеження обвинуваченого в реалізації права на медичну допомогу буде негуманним, нелюдським і таким, що принижує гідність людини поводженням, що в контексті ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неприпустимим, про що вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» №72286/01 від 28 березня 2006 року. Отже, необхідно вжити заходів для реалізації ОСОБА_5 права на охорону здоров`я і отримання медичної допомоги, тобто задовольнити клопотання на доставку до медичного закладу.

Керуючись ст.331 КПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні усного клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 на домашній арешт відмовити.

ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід - тримання під вартою на строк до 6 квітня 2019 року включно.

ОСОБА_5 продовжити строк внесення застави в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень на строк до постановлення ухвали про зміну, скасування або продовження запобіжного заходу.

Після внесення застави ОСОБА_5 звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов`язки: прибувати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за першою вимогою; не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу цього суду; повідомляти суду про зміну місця проживання, на строк до 6 квітня 2019 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків внесені кошти будуть звернені в дохід держави.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Дозволити етапувати ОСОБА_5 з Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України до Чортківської районної лікарні для проведення медичного обстеження, а при необхідності для отримання лікування.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1