КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/223/2019 Головуючий у 1 інстанції - Кирилюк І.В.
Унікальний номер справи № 757/32383/18-ц Доповідач - Андрієнко А.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
Розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю Гроу Капітал Факторинг , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації, визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів приватного нотаріуса КМНО Апатенко М.А., ТзОВ Гроу Капітал Факторинг , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації, визнання договору недійсним.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2018 року відкрито провадження по справі.
В підготовчому судовому засіданні, представник ТзОВ Гроуф Капітал Факторинг заявив клопотання про зустрічне забезпечення шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду 20 % вартості квартири, що становить 158 600,60 грн.
На обґрунтування даного клопотання вказував, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2018 року за заявою ОСОБА_3 до подачі позову було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони ТзОВ Гроуф Капітал Факторинг та будь - яким іншим особам вчиняти будь - які правочини щодо користування, володіння та розпорядження об'єктом нерухомого майна - об'єктом житлової нерухомості - квартирою АДРЕСА_1, що позбавляє відповідача, як власника, можливості користуватись та розпоряджатись власним майном, проте, ТзОВ Гроуф Капітал Факторинг несе витрати по утриманню вказаного майна, що є прямими збитками.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Гроуф Капітал Факторинг про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю Гроуф Капітал Факторинг , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації, визнання договору недійсним - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 в якості зустрічного забезпечення позову внести на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва 20 % вартості квартири АДРЕСА_1, що становить 158 600 грн. 60 коп.
Роз'яснено учасникам судового процесу, що якщо позивач - ОСОБА_3, не виконає вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у десятиденний термін з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення тобто до 06.10.2018 року, суд скасує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевим судом, при застосуванні зустрічного забезпечення не в повному обсязі з'ясовані усі обставини, які мають значення для вирішення даного питання, не встановлено чи дійсно існує необхідність застосування таких заходів, розмір можливих збитків і співмірність зустрічного забезпечення та заходів забезпечення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, відповідач обмежений в праві повною мірою розпоряджатися своїм майном та може зазнати збитків у зв'язку з утриманням даного майна, тому суд, з урахуванням обставин справи вважав за можливе зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду суму у розмірі 20% вартості квартири, що становить 158 600 грн. 60 коп.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно з ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Як убачається із матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю Гроуф Капітал Факторинг (а.с. 14-16).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2018 року задоволено заяву позивача ОСОБА_3 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони ТзОВ Гроуф Капітал Факторинг та будь - яким іншим особам вчиняти будь - які правочини щодо користування, володіння та розпорядження об'єктом нерухомого майна - об'єктом житлової нерухомості - квартирою АДРЕСА_1.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
У відповідності до частини 4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Доводи, що викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду судом першої інстанції, який дав правильну оцінку цим доводам та прийшов до правильного висновку про те, що є всі підстави для зустрічного забезпечення.
За таких обставин, суддею першої інстанції було дотримано норми процесуального права, а тому колегія суддів прийшла до висновку про залишення ухвали без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 1 лютого 2019 року.
Суддя - доповідач:
Судді :
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 05.02.2019 |
Номер документу | 79600632 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Андрієнко Антоніна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні