Постанова
від 31.01.2019 по справі 607/11104/15-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 607/11104/15-ц

провадження № 61-7905св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватне підприємство Агенство Тернопільських новин ,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства Агенство Тернопільських новин на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року у складі судді Грабської Ю. І. та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 05 квітня 2016 року у складі суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_4 зверунулася до суду із позовом до приватного підприємства Агенство Тернопільських новин (далі - ПП Агенство Тернопільських новин ), третя особа - ОСОБА_5, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що у тижневику газети Номер один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 була опублікована стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій була розміщена її фотокартка, у статті було зазначено наступне: … Виявилося, що та дозволяла собі систематично порушувати трудову дисципліну та не виконувати покладених на неї посадових обов'язків. Але чаша терпіння в керівника ЖЕКу переповнилася після того, як пані бухгалтер виписала фальшиву довідку про заробітню плату для отримання кредиту в одному з місцевих банків. При цьому підробила підпис головного бухгалтера та невідомо, яким чином, у директора підприємства взяла печатку, щоб завірити довідку… . У газетній статті не зазначалось прізвище та ім'я позивача, проте зазначені у публікації факти та використання фотографії із її зображенням було сприйнято читачами, газети як інформація яка стосувалась саме її. На сайті тижневика Номер один за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 була розміщена аналогічна публікація щодо позивача.

ОСОБА_4 вказувала, що поширена інформація є недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію. Факт поширення недостовірної інформації завдав їй моральної шкоди, яка виразилась у приниженні її честі та гідності, а також ділової репутації, оскільки за фахом вона є бухгалтером і такі публікації поставили під сумнів її професійні якості, що негативно впливає на її можливість подальшого працевлаштування, оскільки на даний час вона є безробітньою. Вказані публікації завдали їй також душевних страждань, оскільки вона була вимушена виправдовуватись перед друзями, знайомими та співробітниками, доводити про свою непричетність до поширених недостовірних фактів, в той час як публікацію щодо неї на Інтернет сторінці переглянуло 3 696 осіб, а газета Номер один виходить накладом 18 200 примірників.

Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнень, просила визнати недостовірно, такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію інформацію, оприлюднену у виданні приватного підприємства Агентство Тернопільських новин - газеті Номер Один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на веб-сторінці газети Номер Один за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, наступного змісту: …Виявилося, що та дозволяла собі систематично порушувати трудову дисципліну та не виконувати покладених на неї посадових обов'язків. Але чаша терпіння в керівництва ЖЕКу переповнилася після того, як пані бухгалтер виписала фальшиву довідку про заробітну плату для отримання кредиту в одному з місцевих банків. При цьому підробила підпис головного бухгалтера та невідомо, яким чином, у директора підприємства взяла печатку, щоб завірити довідку… ; зобов'язати ПП Агентство Тернопільських новин у місячний строк після набрання рішенням суду законної сили, спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_4, оприлюднену у виданні ПП Агентство Тернопільських новин газеті Номер Один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на веб-сторінці газети Номер Один за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 у той же спосіб у який вона була поширена та розміщена, шляхом публікації повного тексту рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у даній справі у виданні ПП Агентство Тернопільських новин - газеті Номер Один , а також розміщення його тексту на сайті газети Номер Один за посиланням http:gazeta1.com; заборонити ПП Агентство Тернопільських новин здійснювати дії щодо відтворення, розповсюдження фотографій на яких зображено ОСОБА_4; стягнути з ПП Агентство Тернопільських новин 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, оприлюднену у виданні ПП Агентство Тернопільських новин - газеті Номер Один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 у рубриці ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також на WEB-сторінці газети Номер Один за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, наступного змісту: …Виявилося, що та дозволяла собі систематично порушувати трудову дисципліну та не виконувати покладених на неї посадових обов'язків. … пані бухгалтер виписала фальшиву довідку про заробітну плату для отримання кредиту в одному з місцевих банків. При цьому підробила підпис головного бухгалтера та невідомо, яким чином, у директора підприємства взяла печатку, щоб завірити довідку… .

Зобов'язано ПП Агентство Тернопільських новин спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування не пізніше тридцяти днів з моменту набрання даним рішенням законної сили у запланованому номері газети Номер Один у рубриці ІНФОРМАЦІЯ_4 тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація повідомлення про ухвалене у даній справі рішення, а також опублікувати текст вступної та резолютивної частини даного судового рішення.

Стягнуто з ПП Агентство Тернопільських новин на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачем інформація відносно ОСОБА_4 є недостовірною, негативною, містить твердження про вчинення нею протиправних дій, в тому числі вчинення кримінального правопорушення (виписка фальшивої довідки про заробітну плату, підроблення підпису бухгалтера), що потребує доведення судовим рішенням. Відповідачем порушені особисті немайнові права позивача шляхом поширення щодо неї недостовірної інформації, які підлягають судовому захисту шляхом визнання недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, оприлюднену у виданні ПП Агенство Тернопільських новин . Сума в розмірі 1 000 грн є розумним та достатнім розміром грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 05 квітня 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення посилання на норми частини третьої статті 277 ЦК України, як помилково наведені. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки поширена відповідачем інформація за своєю формою та змістом носить образливий, зневажливий, негативний та звинувачувальний характер, тому, окрім іншого, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 З огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів спірні висловлення поширені не у формі оціночних суджень, а у формі фактичних тверджень (ствердні висловлення). Відсутні докази, що позивач вчинив злочин, оскільки вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2015 року відносно ОСОБА_4 винесено виправдовувальний вирок, у зв'язку з відсутність в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПП Агенство Тернопільських новин , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях. Позивачем не надано доказів того, що інформація викладена у статті газети Номер Один стосується саме її, та що саме ОСОБА_4 зображена на фотокартці у вказаній статті. Також позивачем не доведено, що інформація опублікована саме для приниження її честі, гідності та ділової репутації. У статті не зазначено, що інформація стосується саме ОСОБА_4 та є оціночним судженням, оскільки не містить конкретних фактів, отже така інформація не підлягає доведенню та спростуванню. Крім того, у суду були відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації у заподіянні такої шкоди.

13 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди установили, що у тижневику газети Номер один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, в рубриці ІНФОРМАЦІЯ_4 опублікована стаття із заголовком ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаній статті розміщена фотографія ОСОБА_4 із підписом: Жінка, навколо якої виник конфлікт між приватним підприємством Мрія та громадськими активістами .

У статті поряд з іншим, зазначено: Виявилося, що та дозволяла собі систематично порушувати трудову дисципліну та не виконувати покладених на неї посадових обов'язків...Пані бухгалтер виписала фальшиву довідку про заробітну плату для отримання кредиту в одному з місцевих банків. При цьому підробила підпис головного бухгалтера та невідомо яким чином, у директора підприємства взяла печатку, щоб завірити довідку..."

Аналогічна інформація була поширена в мережі Інтернет, зокрема, на сайті тижневика Номер один за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

У статтях 28, 68 Конституції України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

Разом з тим у статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Враховуючи наведене, беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

У пунктах 1, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз'яснено, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

У частині другій статті 30 Закону України Про інформацію визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Установлено, що саме ОСОБА_4 зображена на фотографії у статті газети Номер один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 у рубриці ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що інформація, поширена у виданні ПП Агентство Тернопільських новин - газеті Номер Один НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 у рубриці ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також на WEB-сторінці газети Номер Один щодо ОСОБА_4 за своїм змістом порушує немайнові права позивача і за своїм змістом є такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню.

Суди попередніх інстанцій, з дотриманням вимог статей 213 , 214, 303, 315 ЦПК України 2004 року надали належну оцінку кожному висловлюванню окремо, про спростування яких просила позивач та дійшли обґрунтованого висновку про те, що поширена відносно позивача інформація є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що не може бути визнана правдивою поширена інформація про те, що позивач підробила довідку про заробітну плату та підпис головного бухгалтера для отримання кредиту в одному з місцевих банків, оскільки вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2015 року обвинувачену ОСОБА_4 виправдано через відсутність в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частини четвертої статті 358 КК України.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про те, що внаслідок таких дій відповідача ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, розмір якої судом визначено виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. При цьому враховано, що саме по собі відновлення порушених прав позивача шляхом визнання недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію спірну інформацію та зобов'язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію також слід вважати частковою сатисфакцією позивачу на відшкодування завданої моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства Агенство Тернопільських новин залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення31.01.2019
Оприлюднено05.02.2019
Номер документу79601048
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —607/11104/15-ц

Ухвала від 13.05.2019

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Дзюбич В. Л.

Ухвала від 13.05.2019

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Дзюбич В. Л.

Постанова від 31.01.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Штелик Світлана Павлівна

Ухвала від 10.05.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Остапчук Дмитро Олексійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні