Ухвала

від 04.02.2019 по справі 204/4583/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

04 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 204/4583/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/774/1065/18

Провадження № 51 9852 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою на дії старшого слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , мотивувавши її тим, що ноутбукLenovo IdeaPad V582CA, вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на її думку, є тимчасово вилученим майном в розумінні ст. 236 ч. 7 КПК України, а тому підлягав поверненню їй як власниці.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року було відмовлено у задоволенні такої скарги ОСОБА_4 , оскільки вилучений під час обшуку ноутбук, входив до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, і за таких обставин, він не є тимчасово вилученим майном.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії ухвал, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Стаття 309 КПК України визначає вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і не передбачає можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на дії слідчого під час проведення обшуку та зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно.

Не передбачена така можливість і частиною третьою статті 307 КПК України, відповідно до якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначенихпунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

За змістом частини третьої статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії слідчого під час проведення обшуку та зобов`язання повернути тимчасово вилучене майно, винесена в порядку ст. 307 КПК України, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом вимог КПК України, положень Конституції України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3