Постанова

від 29.01.2019 по справі 903/599/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Справа № 903/599/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 ( пост. дов. № 0-3-0.6-4/62-19 від 02.01.2019 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО"

на рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. ухваленого суддею Шум М.С. об 12:27 год. у м.Луцьку, повний текст складено 20.11.2018 р.

у справі № 903/599/18

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО"

про стягнення 6717,43 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у справі № 903/599/18 задоволено позов Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" про стягнення 6717,43 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" подав скаргу до Північно - західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у справі № 903/599/18 та прийняти нове про відмову в позові.

Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у справі № 903/599/18 і доводить, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ВВ Агро знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 9-А. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів направлення на юридичну адресу TOB ВВ АГРО (01001, м. Київ, вул. Городецького, 9-А.) копії позовної заяви з доданими до неї документами, що є порушенням ст. 164 ГПК України.

Пояснює, що суд першої інстанції всупереч нормам ст. 86, 174 ГПК України не дослідив докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу за належною адресою та відкрив провадження у справі. Зазначені порушення норм процесуального права позбавили відповідача можливості надати суду заперечення на позовну заяву з відповідними доказами, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Пославшись на ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , яким визначено перелік підстав для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), скаржник доводить, що не був ознайомлений з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до ч. 2, 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Скаржник стверджує, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області не було повідомлено ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" про здійснення перевірки, не вручено документів на перевірку (наказу на проведення перевірки, направлення на перевірку, посвідчення інспектора), здійснено позапланову перевірку без присутності суб'єкту господарювання чи уповноваженої особи такого суб'єкту господарювання, тому вказані порушення прав скаржника, встановлених ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , є підставою для визнання перевірки незаконною, а результати такої перевірки підлягають визнанню протиправним і не можуть бути доказами відповідно до ст. 73 ГПК України. Суд першої інстанції не врахував норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що призвело до прийняття рішення з порушенням норм матеріального права.

Вважає, що акт обстеження земельної ділянки 08.05.2018 р. за №154-ДК91/АШ/10/01-18, на який посилається суд першої інстанції як на доказ користування Ківерцівською філією ТОВ ВВ АГРО земельною ділянкою є одностороннім та не був наданий на ознайомлення ТОВ ВВ АГРО , що позбавило останнього можливості надати заперечення.

Таким чином скаржник доводить, що Господарським судом Волинської області ухвалено рішення у даній справі з порушенням норм ст. 73, 86, 164,174, 236 Господарського процесуального кодексу України та без врахування норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення. Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у даній справі та прийняти нове про відмову в позові.

20.12.2018 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області було надано заперечення проти відкриття апеляційного провадження з посиланням на ч. 2 ст. 262 ГПК України. Оскільки ухвалою від 14.12.2018 р. Північно-Західний апеляційний господарський суд вже відкрив провадження за апеляційною скаргою ТОВ ВВ АГРО , колегія суддів такі заперечення після відкриття апеляційного провадження залишила без реагування. Проте колегією суддів встановлено, що заперечення проти відкриття апеляційного провадження за своїм змістом містять заперечення щодо наведених скаржником в апеляційній скарзі доводів та правових підстав, з якими позивач не погоджується, тому оцінюються як відзив на апеляційну скаргу.

Позивач вважає, що рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/599/18 законне та обґрунтоване, а апеляційна скарга ТзОВ ВВ АГРО не відповідає дійсним обставинам, які підтверджені доказами, дослідженими судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Не погоджується з доводами скаржника про відсутність належних доказів відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки в матеріалах справи містяться такі докази направлення копій позовних заяв з доданими до неї документами на адресу Філії Ківерцівського ТзОВ ВВ АГРО та ТзОВ ВВ Агро . При цьому надав колегії суддів для огляду оригінали опису вкладення у цінний лист, реєстр на відправлення спецзв'язком та нефіскальний документ (копіі залучені до справи на арк.. 109-111), якими підтверджено направлення позивачем відповідачеві за юридичною адресою копії позовної заяви за належною юридичною адресою м. Київ, вул. Городецького, 9-А та підтверджено повернення цієї кореспонденції за минуванням терміну зберігання.

Також позивач пояснює, що при проведенні перевірки державний інспектор діяв на підставі та у межах повноважень відповідно до Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Тому відсутні порушення вимог законодавства в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які вказує скаржник в апеляційній скарзі.

Зазначає, що під час перевірки використання земельної ділянки за відсутності відповідного правовстановлювального документу за межами села Покащів були присутні представник Покащівської сільської ради ОСОБА_3 та представник скаржника/ТзОВ ВВ Агро - ОСОБА_4, що підтверджується підписами на акті обстеження земельної ділянки та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.05.2018 р.

Просить врахувати наведені обставини та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ ВВ АГРО на рішення Господарського суду Волинської області у даній справі.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надала пояснення на обґрунтування своєї позиції просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін. Пояснила, що всі документи направлялись відповідачу як на юридичну адресу ТзОВ ВВ АГРО так і на адресу філії, проте всі документи, направлені за адресою м. Київ, вул. Городецького, 9-А були повернуті Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області без вручення позивачеві за минуванням терміну зберігання.

Відповідач не забезпечив участь представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, тоді як був повідомлений в установленому порядку за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі - м. Київ, вул. Городецького, 9-А , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою представника про одержання /а.с. 129/.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за наявними в матеріалах справи адресами / а.с. 128-129/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась і неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору з урахуванням норм ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.01.2017 р. № 1 /далі по тексту - Положення/, Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Волинській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, дія якого поширюється на територію Волинської області /а.с. 18-22/.

Відповідно до пп. 5, 6, 9 п. 4 Положення управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності зокрема: за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням; розраховує розмір заподіяної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням.

Згідно з пп. 1, 2 п. 6 Положення управління в межах своїх повноважень мають право, зокрема складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Таким чином, Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області є уповноваженим органом щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, зокрема, юридичними особами.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У відповідності до ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно з ч.1 ст.211 Земельного кодексу України юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.04.2018 р. № 154-ДК. 08.05.2018 р. про проведення перевірки виданий у зв'язку із розглядом службової записки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ОСОБА_5 від 17.04.2018 р.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому та Рожищенському районах ОСОБА_5 на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.04.2018 р. № 150-ДК. 08.05.2018 р. /а.с.7/ проведено позапланову перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності , площею 5 га, розташованої за межами населених пунктів на території с. Покащів, Покащівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області.

Вказана перевірка здійснена відповідно Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , про що зазначено як в наказі в.о.начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.04.2018 р. № 154-ДК, так і в актах, складених за результатом перевірки. Тому колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що перевірка виконана із порушенням норм ст.ст. 6, 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема про те, що згідно зі статтею 6 цього Закону визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів має бути подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням тощо.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Проте, спеціальним законом при здійснені контролю за використанням земель є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель , який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Відповідно до ст. 2 Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є зокрема запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

За результатами перевірки встановлено факт самовільного зайняття/використання сільськогосподарської земельної ділянки без номера, площею 5 га, державної власності, що розміщена за межами населених пунктів на території Покащівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області Ківерцівською філією ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО", директором якого є ОСОБА_4 Встановлено і не спростовано сторонами, що не приймалось відповідне рішення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду). Відсутній також вчинений правочин в розумінні ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Встановлено також, що земельна ділянка використовувалась відповідачем для товарного сільськогосподарського виробництва (огороджена для утримання поголів'я великої рогатої худоби та розміщення сільськогосподарської техніки), що зафіксовано актом обстеження земельної ділянки від 08.05.2018 р. за № 154-ДК91/АШ/10/01-18 /а.с.8-9 у т. 1/. Акт підписаний особою, яка проводила обстеження земельної ділянки а саме - державним інспектором Левчик І.О., особою, яка була присутня при обстеженні земельної ділянки представником Покащівської сільської ради - ОСОБА_3, а також - вказаний акт містить підпис ОСОБА_4 в графі копію цього акта отримав . Будь-які зауваження представника Покащівської сільської ради ОСОБА_3 чи представника філіі ТОВ "ВВ АГРО" ОСОБА_4 у акті відсутні.

08.05.2018 р. державним інспектором Левчик І.О. за участю представника філіі ТОВ "ВВ АГРО" ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 6 і 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 154-ДК/168/АП/09/01-18. До акту доданий план-схема. В акті зазначено, що представник філіі ТОВ "ВВ АГРО" ОСОБА_4 була присутня при перевірці, з актом ознайомлена, копію акта отримала /а.с.10-11 у т.1/.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" не було повідомлено про здійснення перевірки, не вручено документів на перевірку, здійснено позапланову перевірку без присутності суб'єкту господарювання чи уповноваженої особи такого суб'єкту господарювання.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинськів області виданий припис № 154-ДК/0071/ПР/03/01-18 від 08.05.2018 р. заступнику директора Ківерцівської філії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" ОСОБА_4, яким запропоновано усунути зазначене порушення /а.с. 14/.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 154-ДК/0084/П/07/01-18 від 08.05.2018 р. уповноваженою особою позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на заступника директора Ківерцівської філії ТОВ "ВВ АГРО» ОСОБА_4 /а.с. 12-13 у т. 1/.

Відповідно до ОСОБА_3 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, проведено розрахунок розміру шкоди, що склав 6717,43 грн. /а.с. 18/.

Відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.05.2018 р. № 154-ДК/0071/По/08/01-18 визнано гр. ОСОБА_4 винною у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн.

Матеріали справи не містять доказів оскарження чи скасування вищезазначених актів, припису та постанови Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Отже, державний інспектор Головного управління Держгеокадастру у Волинській області діяв відповідно до пп. 5 п. 4, п. 6, 9 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління від 06.01.2017 р. № 1, та відповідно до статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Дії державного інспектора щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме за дотриманням юридичними особами вимог земельного законодавства відповідачем/скаржником не оскаржені та не є предметом спору в даній чи іншій судовій справі.

Відповідач не надав заперечень по суті позову ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

Докази сплати збитків не надані ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

За наведених обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог, враховуючи таке.

Згідно з ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України. Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків. Згідно зі ст.156-157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлено Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2-3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р. /далі по тексту Порядок/, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, обмеження прав тощо. Відповідно п.5 Порядку збитки відшкодовуються власниками землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Таким чином, самовільне використання вищезазначеної земельної ділянки порушує права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, як розпорядника земель державної власності, та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель. В результаті самовільного зайняття земельної ділянки до бюджету не надходять кошти за користування земельною ділянкою, тоді як відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Порушення норм процесуального законодавства на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, також спростовані матеріалами справи.

Колегія суддів встановила, що у позовній заяві адресою відповідача TOB ВВ АГРО зазначена адреса Ківерцівської філії і матеріали справи містять докази направлення копії позовної заяви на адресу Ківерцівської філії TOB ВВ АГРО 45253 Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Покащів, вул. Жовтнева, 103 /а.с. 29-30/.

Суд першої інстанції розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження і після початку першого судового засідання в ухвалі за результатом судового засідання 23.10.2018 р. зазначив про правильно визначену підсудність Господарському суду Волинської області, оскільки у позові заявлено про самовільне зайняття земельної ділянки саме Ківерцівською філією ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ВВ АГРО , і такий висновок суду першої інстанції відповідає нормам ч.3, 8 ст.29 ГПК України. Так, відповідно до п.3, 8 ст. 29 ГПК України підсудність справ визначається за вибором позивача, зокрема позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням; позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Ухвала від 23.10.2018 р. направлена судом першої інстанції відповідачеві як за адресою філії, так і за адресою юридичної особи м. Київ, вул. Городецького, 9-А. Примірник ухвали, направлений відповідачеві за адресою юридичної особи м. Київ, вул. Городецького, 9-А, вручений представнику 02.11.2018 р., що підтверджено підписом в рекомендованому повідомленні про вручення /а.с.74/.

За цією ж адресою позивач 29.10.2018 р. направив відповідачеві копію позовної заяви, що підтверджено описом цінного листа та нефіскальним документом спецзв'язку /а.с.69-70, 109-111/. Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що вказані документи були повернуті Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області без вручення за минуванням терміну зберігання. Просить врахувати надані пояснення в межах заперечень на доводи апеляційної скарги відповідача. Суд апеляційної інстанції приймає такі докази відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України оскільки в даному випадку суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Отже, після відкриття провадження у даній справі судом першої інстанції встановлено належну адресу TOB ВВ АГРО , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001 м.Київ, вул. Городецького, 9-А. До прийняття рішення судом першої інстанції вжито необхідні заходи для повідомлення юридичної особи відповідача про розгляд справи. Відповідач на ухвалу господарського суду не відреагував.

Відповідно до ч.1 ст.9 ГПК України будь-яка особа має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Колегія суддів враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Пономарьов проти України", де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, на сторони покладений обов'язок виявляти належну зацікавленість у розгляді справи і сторони мають об'єктивну можливість доступу до судових рішень, що передбачено вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини. Таким чином, сторона в розумні інтервали часу (відомі процесуальні строки) має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Разом з тим, TOB ВВ АГРО не відреагувало на відоме судове провадження, пояснень чи відзиву на позовну заяву не надало. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм, які могли б стати підставою для скасування рішення згідно зі ст..277 ГПК України, не знайшли свого підтвердження при досліджені та оцінці судом апеляційної інстанції матеріалів справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у справі № 903/599/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, порушень норм матеріального та процесуального законодавства не встановлено і немає підстав для його скасування чи зміни.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 13.11.2018 р. у справі № 903/599/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 903/599/18 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 04 лютого 2019 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.