Рішення

від 23.01.2019 по справі 908/2212/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2019 Справа № 908/2212/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: Таводжанська Л.Б., довіреність № 3370 від 10.12.2018

від відповідача: Попова К.Р., довіреність № ордер ЗП № 64280 від 23.01.2019

від третьої особи: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2212/18

за позовом: Фізичної особи - підприємця Аббасова Байрама Яхья-огли (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до відповідача: Запорізької державної інженерної академії (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 226, ідентифікаційний код 05402565)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Запорізький державний університет (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 66, код ЄДРПОУ 02125243)

про стягнення 536776,81 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець Аббасов Байрам Яхья-огли звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 23.10.2018 вих. № 23/10-2008 (вх. № 2379/08-07/11 від 26.10.2018) до Запорізької державної інженерної академії про стягнення заборгованості в сумі 229921,393 грн. за договором № 29/04-2013 про спільну експлуатацію бази відпочинку "Монтажник" від 10.06.2013, заборгованості в сумі 267081,15 грн., інфляційних витрат в сумі 29646,01 грн. та 3 % річних в сумі 10127,72 грн. за договором поставки № 48/17 від 13.04.2017.

Протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 29.10.2018 позовну заяву в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2212/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 24/127/18. Підготовче судове засідання призначено на 20.12.2018.

Ухвалою від 20.12.2019 залучено до участі у справі № 908/2212/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Запорізький державний університет (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 66, код ЄДРПОУ 02125243). Відкладено підготовче засідання на 23.01.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 23.01.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні учасників процесу.

Учасники процесу оголосили про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивачем, в порядку ст. 46 ГПК України, подана суду письмова заява від 18.01.2019 вих. № 18/02-2019 про зменшення розміру позовних вимог на суму 39 773,73 грн., з яких: 29 646,01 грн. інфляції та 10 127,72 грн. 3% річних. Також просить суд повернути суму судового збору у розмірі 596,61 грн. Заява прийнята судом.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Учасники справи надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 23.01.2019.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зазначає, що 10.06.2013 між сторонами укладено договір № 29/04-2013 про спільну експлуатацію бази відпочинку "Монтажник" № 29/04-2013 від 10.06.2013 р., що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якімівський р-н, Запорізька обл., предметом якого є врегулювання взаємовідносин співвласників бази відпочинку "Монтажник" . 11.04.2017 між сторонами була укладена Додаткова угода № 5 від 11.04.2017 до Договору № 29/04-2013, відповідно до якої сторони узгодили орієнтовний плануємий розмір витрат на 2017 рік в сумі 228 400,00 грн., а Додатковою угодою № 6 від 30.05.2018 - на 2018 рік в сумі 230 000,00 грн. При цьому фактичні витрати на утримання власності відповідача ЗДІА за 2017 рік становили 228 335,01 грн., факт отримання яких підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання наданих послуг від 13.06.2017 та Актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2017 за Договором № 29/04-2013. Платіжним дорученням № 521 від 16.06.2017 Відповідач здійснив оплату за Актом здачі-приймання наданих послуг від 13.06.2017 на суму 84 343,41 грн., проте витрати за рахунком № 03-2017 від 30.11.2017 та Актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2017 р. залишились невідшкодованими. За 2018 рік фактичні витрати на утримання власності відповідача склали 85 930,33 грн. Договірні зобов'язання з боку відповідача не виконані, витрати на утримання майна на загальну суму в розмірі 229 921,93 грн. не відшкодовані. Крім того, між сторонами укладений Договір поставки № 48/17 від 13.04.2017, відповідно до умов якого відповідачу був поставлений товар на загальну суму 267 081,15 грн. Проте, поставлений для потреб Бази відпочинку "Монтажник", на загальну суму 267 081,15 грн. відповідачем ЗДІА не оплачений. З урахуванням викладеного, просить суд на підставі ст. ст. 16, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 198 Господарського кодексу України, стягнути з відповідача 497 003,08 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі в сумі 497 003,09 грн., про що у заяві від 23.01.2019 № 01-29/37

В засіданні 23.01.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 між фізичною особою - підприємцем Аббасовим Байрамом Яхья-огли (Сторона 1) та Запорізькою державною інженерною академією (Сторона 2) укладений Договір № 29/04-2013 про спільну експлуатацію бази відпочинку "Монтажник", предметом якого (п. 1.1.) є врегулювання взаємовідносин Стороні при реалізації права власності нежитловими приміщеннями бази відпочинку "Монтажник", що розташована за адресою: вул. Коса Пересип, смт. Кирилівка, Якімівський р-н, Запорізька обл.

Відповідно до п. 1.2. Договору Сторона 1 є власником нерухомого майна, розташованого на базі відпочинку "Монтажник", Стороні 2 належить 20 кімнат, розташованих на 3 поверсі корпусу А-3, з них 18 житлових та 2 технічних.

Згідно п. 1.3. Договору, Сторона 1 зобов'язується забезпечити належну експлуатацію Бази відпочинку та створити умови для користування Сторонами неподільним та загальним майном, а Сторона 2 зобов'язується своєчасно відшкодовувати частину витрат, пов'язаних з утриманням Бази відпочинку на протязі всього календарного року, які зазначені в п. 6 цього Договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони обумовили, що Сторона зобов'язується ознайомити Сторону 2 з розміром запланованих витрат на утримання Бази відпочинку та/або необхідних для її функціонування.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання зазначеного пункту договору кожного року між сторонами укладалась додаткова угода про орієнтовний розмір витрат, що плануються на кожен рік та надавався попередній розрахунок.

Встановлено, що в період з 2013 року по 2016 рік відповідач своєчасно та в повному обсязі виконував договірні зобов'язання та сплачував фактично понесені витрати на утримання своєї власності.

11.04.2017 між Сторонами була укладена Додаткова угода № 5 від 11.04.2017 до Договору № 29/04-2013, відповідно до якої Сторони узгодили орієнтовний плануємий розмір витрат на 2017 рік в сумі 228 400,00 грн., а Додатковою угодою № 6 від 30.05.2018 - на 2018 рік в сумі 230 000,00 грн.

При цьому фактичні витрати на утримання власності відповідача за 2017 рік становили 228 335,01 грн. (рахунок № 01-2017 від 13.06.2017 на суму 84 343,41 грн. та рахунок № 03-2017 від 30.11.2017 на суму 143 991,60 грн.), факт отримання яких підтверджується підписаним Сторонами Актом здачі-приймання наданих послуг від 13.06.2017 та Актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2017 за Договором № 29/04-2013.

Платіжним дорученням № 521 від 16.06.2017 відповідач здійснив оплату за Актом здачі-приймання наданих послуг від 13.06.2017 на суму 84 343,41 грн.

Проте витрати за рахунком № 03-2017 від 30.11.2017 та Актом здачі-приймання наданих послуг від 30.11.2017 залишились несплаченими.

За 2018 рік фактичні витрати на утримання власності відповідача, згідно виставленого рахунку № 01-2018 від 30.06.2018, склали 85 930,33 грн., що підтверджується підписаним Сторонами Актом здачі-приймання наданих послуг від 30.06.2018 за Договором № 29/04-2013, проте оплачені не були.

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, договірні зобов'язання з боку відповідача не виконані, витрати на утримання майна на загальну суму в розмірі 229 921,93 грн. не відшкодовані.

Крім того, з метою підготовки власності відповідача к курортному сезону та проведенням ремонтних робіт в кімнатах, між фізичною особою - підприємцем Аббасовим Байрамом Яхья-огли (Постачальник) та Запорізькою державною інженерною академією (Покупець) укладений Договір поставки № 48/17 від 13.04.2017, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно узгодженого переліку на загальну суму 267 081,15 грн.

Свої зобов'язання щодо поставки товару позивач виконав у повному обсязі.

Факт поставки товару та прийняття на місці розташування Бази відпочинку "Монтажник" підтверджується видатковою накладною № 02-2017 від 06.06.2017 та Актом приймання-передачі від 06.06.2017.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки № 48/17 від 13.04.2017, розрахунок за товар, поставлений у відповідності з п. 1.1. договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару у повному обсязі.

Товар на загальну суму 267 081,15 грн. відповідачем не оплачений.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорами.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договорів та вимог закону, у визначений строк у повному обсязі не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в сумі 497 003,08 грн.

Відповідач позовні вимоги в сумі 497 003,08 грн. визнав у повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 497 003,08 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 7 455,05 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізької державної інженерної академії (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 226, ідентифікаційний код 05402565) на користь Фізичної особи - підприємця Аббасова Байрама Яхья-огли (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 497 003 (чотириста дев'яносто сім тисяч три) грн. 08 коп. боргу та 7 455 (сім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.02.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян