Рішення

від 25.01.2019 по справі 907/700/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.2019                               м. Ужгород                              Справа № 907/700/18

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Національний контент

центр", м. Київ

до відповідача           приватного підприємства ТРК “Оксамит”, м. Іршава

про           стягнення суми 9333,01 грн. за ліцензійним договором ,

у відповідності до ст. 526, 599, 625, 629 Цивільного кодексу

України та ст.193 Господарського кодексу України

За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники:

від позивача —

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 9333,01 грн. за ліцензійним договором, у відповідності до ст. 526, 599, 625, 625 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національний контент центр» звернулося з позовною заявою до Господарського суду Закарпатського суду до відповідача – приватного підприємства ТРК “Оксамит”, м. Іршава про стягнення суми 17333,01 грн за ліцензійним договором, у відповідності до ст. 526, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України. Також просить суд розглянути спір без участі його уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 04.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов, а також заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання по суті.

Позивач 17.12.18 надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 5500,00 грн основної заборгованості за договором, суму 475,40 грн - 3% річних, суму 1971,08 грн - пені та 1386,53 грн – інфляційних втрат.

Таким чином судом розглядаються зменшені позовні вимоги, викладені позивачем у заяві від 13 грудня 2018 року №181/12.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву ні у встановлений судом строк, ні потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами..

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем – ТОВ "Національний контент центр" (контент-провайдер за договором) та відповідачем – приватним підприємством Телерадіокомпанія “Оксамит” (оператор) 12.12.2016 був укладений ліцензійний договір № 471-ІМГ, предметом якого є надання контент-провайдером оператору невиключного права на Ретрансляцію Телепрограм абонентам в аналогічному форматі мовлення в мережі кабельного телебачення оператора на ліцензійній території (територія м. Іршава, с. Бржавске, с. Великі Комяти, с. Онок, с. Підвиноградове, с. Лисичеве ) в межах строку дії договору. Передані за договором права не містять у собі права на розповсюдження телепрограм, повністю або частково, у мережі Інтернет та інших комп'ютерних мережах (п.1.1 договору).

Умовами п.2.4.12 сторони погодили перелік частотних каналів, на яких оператор здійснює ретрансляцію телепрограм.

Відповідно до п.3.1 договору за права, надані відповідно до даного договору, оператор сплачує контент-провайдеру винагороду (роялті) в розмірі та порядку, визначених у додатковій угоді № 1 до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 12.12.2016 до договору визначено наступне:

- за надане оператору невиключне право на ретрансляцію телепрограм відповідно до пункту 1.1. договору, оператор сплачує контент-провайдеру щомісячну винагороду (роялті) за кожного Абонента, із розрахунку 3,00 грн. за кожного абонента на місяць (п.1);

- на момент підписання договору кількість абонентів оператора становить 500 абонентів (п.2);

- сума щомісячної винагороди (роялті) за договором становить 1500 грн. грн.(п.3);

- винагорода (роялті) у встановленому розмірі виплачується оператором контент-провайдеру на підставі рахунку контент-провайдера або даної додаткової угоди не пізніше 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів у повному обсязі на банківський рахунок контент-провайдера (п.4). Датою здійснення виплати Винагороди (роялті) Контент-провайдеру вважатиметься дата зарахування коштів на банківський рахунок Контент-провайдера (п.5);

- у випадку несвоєчасної виплата контент-провайдеру повністю або частини винагороди (роялті) відповідно до цієї Додаткової угоди, контент-провайдер має право вимагати, а оператор буде зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного оператором зобов'язання за кожний день прострочення (п.7);

- сторони зобов'язуються щомісячно оформлювати відповідні двосторонні Акти наданих прав. Оператор зобов'язується до 20 числа місяця, наступного за звітним, повернути контент- провайдеру оформлений Акт наданих прав. У разі неотримання Акта наданих прав контент- провайдером, права вважаються наданими оператору (п.9).

Пунктом 7.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з 01 січня 2017 року і діє до 31 грудня 2017 року.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання по договору він виконав в повному обсязі, в свою чергу, відповідач протягом дії договору не здійснював оплату винагороди (роялті) позивачу належним чином. Так, починаючи з квітня 2017 року по грудень 2017 року підприємство не здійснювало жодних виплат винагороди, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість на суму 13500 грн.

Оскільки відповідач не відреагував та не задовольнив направлені йому позивачем претензії №12/02 від 09.02.2018 та №32/03 від 20.03.2018, товариство звернулося в суд з вимогою стягнути суму боргу в примусовому порядку. Окрім суми основного боргу, позивачем також нараховано за пред'явлено до стягнення 1386,53 грн інфляційного збільшення, 3% (три відсотки) річних у розмірі 475,40 грн та 1971,08 грн пені за прострочення платежів.

Після відкриття провадження у справі позивачем подано суду докази про часткове погашення відповідачем боргу, а саме: на суму 8000грн та зроблено відповідну заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом.

Таким чином предметом розгляду є борг відповідача перед позивачем по оплаті винагороди (роялті) у розмірі 5500грн, а також 1386,53 грн інфляційного збільшення, 3% (три відсотки) річних у розмірі 475,40 грн та 1 971,08 грн пені за прострочення платежів.

Оцінюючи наведені обґрунтування та подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні під час розгляду в судовому засіданні як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт передачі позивачем невиключних прав відповідачу на суму 55000 грн. підтверджується ліцензійним договором № 471-ІМГ від 12.12.2016 з додатками та додатковою угодою № 1, при цьому, наявність заборгованості не спростована відповідачем.

Умови здійснення розрахунків за договором були погоджені сторонами у п.4 додаткової угоди № 1 від 12.12.2016 до договору, зокрема визначено, що винагорода (роялті) у встановленому розмірі виплачується оператором контент-провайдеру на підставі рахунку контент-провайдера або даної додаткової угоди не пізніше 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів у повному обсязі на банківський рахунок контент-провайдера.

Приймаючи до уваги, що підставою для сплати оператором винагороди за кожен місяць є вказана Додаткова угода, в також той факт, що доказів оплати відповідачем заявленої до стягнення суми боргу 5500 грн. у визначені договором строки - не пізніше 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, суду не надано, суд констатує прострочення відповідачем виконання взятого на себе зобов'язання.

Позивач довів виставлення відповідачу претензій, докази задоволення яких у суду відсутні.

Судом враховано, що позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків на спірну суму відповідно до п.4 додаткової угоди № 1, однак, в розумінні п.4 додаткової угоди розрахунки мають бути здійснені оператором як на підставі рахунку контент-провайдера, так і на підставі додаткової угоди № 1 від 12.12.2016. Рахунок контент-провайдера є лише документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, суму оплати, період оплати, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України, та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України.

Оскільки факт існування неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати підтверджений наявними в матеріалах справи документами, вимоги щодо стягнення з відповідача 5500,00 грн. основної заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 1386,53 грн інфляційного збільшення, 3% (три відсотки) річних у розмірі 475,40 грн

Після перевірки розрахунку позивача суд зазначає, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства, відтак такі підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.1.16 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати відповідачем винагороди (роялті) за договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сум невиконаного відповідачем зобов'язання за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобов'язання по договору позивачем заявлено до стягнення та 1 971,08 грн пені за прострочення платежів за період з 21.05.2017 по 21.07.2018 у відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 ГПК України, враховуючи період прострочення по кожному платежу окремо. Перевіривши проведений розрахунок суд доходить висновку про задоволення вимоги в частині нарахування пені в повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі поданих позивачем та оцінених судом доказів встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 165, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Телерадіокомпанія “Оксамит” (90100, Закарпатська обл., м. Іршава, пл. Народна, 4/18, код ЄДРПОУ 32927025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний контент центр" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30, код ЄДРПОУ 35392305) суму 9333,01грн (дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 01 коп), в т. ч. 5500грн основної заборгованості, 1386,53 грн інфляційного збільшення, 3% (три відсотки) річних у розмірі 475,40 грн та 1971,08 грн пені за прострочення платежів, а також 1762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.02.2019

Суддя О.В. Васьковський