Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/14581/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2019Справа № 910/14581/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Інвест"

про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 300,82 грн.

Представники сторін:

від позивача: Становова Ю.В., довіреність б/н від 10.12.2018;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Родос Інвест про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 300,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані поставкою відповідачем неякісного товару за Договором поставки № ЦЗВ-07-04416-01 від 18.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2018.

У судове засідання 26.11.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 17.12.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 17.12.2018 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.01.2019.

У судове засідання 28.01.2019 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку із закінченням терміну їх зберігання на відділенні.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2016 року між Філією Центр забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родос Інвест (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки № ЦЗВ-07-04416-01 (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Найменування продукції: акумулятори електричні та частини до них/акумулятори, гальванічні елементи та гальванічні батареї (батарея акумуляторна) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору якість продукції, яка поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні та нормативно-технічній документації, зазначеній в специфікації № 1 до даного Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору підтвердженням якості продукції з боку постачальника є наступні документи:

- копія сертифікату відповідності на бланку Держспоживстандарту № UA1/085/0011600-16 (поз. 1-5, 10-12, 16, 17 специфікації № 1 до даного Договору);

- копія сертифікату відповідності на бланку Держспоживстандарту № UA1/085/0011605-16 (поз. 6-9, 13-15 специфікації № 1 до даного Договору);

- паспорт якості;

- керівництво з експлуатації.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що гарантійні терміни на продукцію, що поставляється складають:

- експлуатації - 24 місяці з дня виготовлення при гарантійному напрацюванні транспортного засобу не більше 75 тис.км. пробігу або виробітку ресурсу в межах цього терміну не більше 2500 мотогодин;

- зберігання - 36 місяців з моменту виготовлення.

Гарантійні терміни експлуатації та зберігання на продукцію встановлюються в будь-якому випадку не гіршими ніж визначено нормативно-технічною документацією та виробником.

Дата виготовлення продукції: не раніше 01.01.2016. У випадку порушення цієї умови, замовник має право не приймати продукцію від постачальника (п. 2.4 Договору).

Пунктом 2.6 Договору узгоджено, що вхідний контроль, приймання по якості, комплектності, кількості, асортименту продукції проводиться кінцевим одержувачем продукції, згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва продукції та приймання її по якості у виробника з використанням виробничого обладнання.

У відповідності до п. 2.7 Договору при виявленні невідповідності якості та/або кількості, та/або комплектності, та/або асортименту продукції, замовник може викликати представника постачальника для участі в прийманні по кількості, якості.

За умовами п. 2.8 Договору, якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність продукції, постачальник за свій рахунок зобов'язується усунути недоліки або замінити невідповідну продукцію на якісну в 20-ти денний термін з дати направлення відповідної вимоги на адресу постачальника

Згідно з п. 10.4 Договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної продукції.

Як зазначає позивач, виробничим підрозділом Шевченківська дистанція сигналізації та зв'язку Служби сигналізації та зв'язку регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця 01.03.2017 отриманий акумулятор 6СТ-90Аз введено в експлуатацію на колійному посту 900км (ДГА).

Однак, позивач зазначає, що в процесі експлуатації продукції, 01.02.2018 кінцевим вантажоодержувачем продукції виявлено, що не відбувається процес заряду акумуляторної батареї. При вимірюванні напруги на клемах акумулятора, напруга складала 8,0В. При вимірі щільності електроліту, щільність складала 1,20 г/см. Про зазначений факт виходу з ладу зазначеної продукції, кінцевим вантажоодержувачем складено акт про приховані недоліки від 07.02.2018 № ШЧ-5-03/172.

В свою чергу, позивач зазначає, що Філія листом від 09.02.2018 № ЦЗВ-20/741 звернулась до ТОВ Родос Інвест з проханням направити уповноваженого представника постачальника до виробничого підрозділу Шевченківська дистанція сигналізації та зв'язку Служби сигналізації та зв'язку регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця для вирішення питання стосовно виявлення неякісної продукції.

Позивач зазначає, що оскільки представник постачальника не з'явився на виклик замовника для вирішення спірного питання та складання сумісного акту про приховані недоліки продукції, кінцевим вантажоодержувачем комісійно за участю уповноважених працівників складено акт про фактичну якість і комплектність продукції від 13.02.2018 за № 10.

У зв'язку з поставкою відповідачем неякісної продукції за Договором, з метою досудового врегулювання спору, беручи до уваги вимоги розділу 11 Договору, позивачем на адресу ТОВ Родос Інвест направлено претензію від 08.05.2018 № ЦЗВ-20/1861 з вимогою сплатити штраф за поставку неякісної продукції, а також здійснити заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості.

Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись з позовом до суду про заміну неякісної продукції на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу в сумі 300,82 грн. за поставку неякісної продукції за Договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для сторін.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідачем було поставлено покупцю акумулятори 6СТ-90Аз у кількості 452 одиниці згідно видаткових накладних № 30 від 23.11.2016 та № 35 від 08.12.2016, вартістю 1 504,08 грн. з ПДВ за одну одиницю.

Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Статтею 678 ЦК України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

У відповідності до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 680 ЦК України якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Стаття 269 ГК України визначає, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Як зазначає позивач, в процесі експлуатації, 01.02.2018 кінцевим вантажоодержувачем продукції виявлено, що не відбувається процес заряду акумуляторної батареї. При вимірюванні напруги на клемах акумулятора, напруга складала 8,0В. При вимірі щільності електроліту, щільність складала 1,20 г/см.

Про зазначений факт виходу з ладу зазначеної продукції, кінцевим вантажоодержувачем складено акт про приховані недоліки від 07.02.2018 № ШЧ-5-03/172, у якому позивачем зафіксовано, що акумулятор 6СТ-90А3, виготовлений 26.11.2016, вийшов з ладу в гарантійний термін напрацювання і підлягає заміні постачальником.

Статтею 688 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

У відповідності до п. 2.7 Договору при виявленні невідповідності якості та/або кількості, та/або комплектності, та/або асортименту продукції, замовник може викликати представника постачальника для участі в прийманні по кількості, якості.

Листом від 09.02.2018 № ЦЗВ-20/741 позивач звернувся до ТОВ Родос Інвест з проханням направити уповноваженого представника постачальника до виробничого підрозділу Шевченківська дистанція сигналізації та зв'язку Служби сигналізації та зв'язку регіональної філії Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця для вирішення питання стосовно виявлення неякісної продукції.

Однак, представник відповідача на виклик замовника для вирішення спірного питання та складання сумісного акту про приховані недоліки продукції не прибув, в зв'язку з чим, кінцевим вантажоодержувачем комісійно за участю уповноважених працівників складено акт про фактичну якість і комплектність продукції від 13.02.2018 за № 10.

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 676 ЦК України).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що гарантійні терміни на продукцію, що поставляється складають:

- експлуатації - 24 місяці з дня виготовлення при гарантійному напрацюванні транспортного засобу не більше 75 тис.км. пробігу або виробітку ресурсу в межах цього терміну не більше 2500 мотогодин;

- зберігання - 36 місяців з моменту виготовлення.

За приписами ч. 2 ст. 676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

При цьому, частинами 2, 3 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

За умовами п. 2.8 Договору, якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність продукції, постачальник за свій рахунок зобов'язується усунути недоліки або замінити невідповідну продукцію на якісну в 20-ти денний термін з дати направлення відповідної вимоги на адресу постачальника.

Згідно з приписами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Суд дійшов висновку, що, в даному випадку, має місце істотне порушення вимог щодо якості товару, оскільки виявлені недоліки неможливо усунути, а тому залізницею правомірно заявлено позов до продавця товару про його заміну.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором щодо поставки товару належної якості, чим порушено майнові інтереси та права позивача та внаслідок чого, у нього виник обов'язок, у відповідності до умов Договору, щодо заміни акумулятора, який не відповідає умовам договору, що встановлено судом, і право позивача вимагати виконання такого обов'язку, встановлено вимогами чинного законодавства, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині заміни поставленого акумулятора.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 300,82 грн. згідно п. 10.4 Договору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 10.4 Договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної продукції.

Як встановлено судом, відповідачем було поставлено позивачу акумулятор який не відповідає по якості вимогам Договору, вартістю 1 504,08 грн. з ПДВ за одну одиницю, а отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 10.4 Договору, - 20% від вартості продукції неналежної якості, тобто 1 504,08 грн. * 20% = 300,82 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку здійснити заміну неякісного акумулятора та сплатити штраф.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Родос Інвест" (03022, м. Київ, вулиця Михайла Ломоносова, будинок 36А; ідентифікаційний код: 38804190) здійснити заміну однієї одиниці неякісного акумулятора 6СТ-90Аз на аналогічну продукцію належної якості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Інвест" (03022, м. Київ, вулиця Михайла Ломоносова, будинок 36А; ідентифікаційний код: 38804190) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, ідентифікаційний код 40081347) штраф у розмірі 300 (триста) грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.02.2019.

Суддя О.А. Грєхова