ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 рокуСправа № 912/651/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/651/18
до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26
за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 132
та Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул.Шкільна, буд.4,
про визнання недійсним наказу, визнання укладеною додаткової угоди
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_4Ф, посвідчення адвоката №146 від 27.10.2016 року , свідоцтво серія КР №000070 від 27.10.2016 року, ордер КР №96295 від 13.12.18 року;
від відповідача - ОСОБА_5 , довіреність № -11-0.62-3/62-19 від 02.01.19 ;
від 3-іх осіб - участі не брали;
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Ріта" до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:
- визнання недійсним наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2018 №11-131/14-18-СГ "Про припинення права оренди" щодо договору оренди землі від 26 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Ріта" щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га кадастровий номер 3520383500:02:000:9010, зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107;
- визнання укладеною між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерським господарством "Ріта" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2007 року (державна реєстрація від 24 грудня 2007 року за № 107), на наступних умовах:
"Додаткова угода
до договору оренди земельної ділянки від 26.11.2007 року
(зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107)
м. Кропивницький ___
Кіровоградська область
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє
1. Поновити договір оренди землі від 26 листопада 2007 р. (зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107) терміном на 10 (десять) років.
2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2007 року за № 107).
4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Фермерського господарства "Ріта", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.
Реквізити сторін
"Орендодавець" "Орендар"
Головне управління Держгеокадастру у Фермерське господарство
Кіровоградської області "Ріта"
вул. Академіка Корольова, 26 в особі голови ОСОБА_6
м. Кіровоград, Кіровоградська область,
Олександрійський район
с. Піщаний Брід,
вул. Лесі Українки, 7
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату, у визначеному законом порядку скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору оренди, звернувшись до відповідачів у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак, відповідачі безпідставно відмовили в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди.
Ухвалою господарського суду від 21.03.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/651/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.04.18 о 12:00 год., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районну державну адміністрацію та Ізмайлівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області.
Разом з позовною заявою Фермерським господарством "Ріта" подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 21.03.2018 заяву позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га, кадастровий номер 3520383500:02:000:9010 або її частини, а також заборонено Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Адамівська, 1-г) здійснювати будь-які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га, кадастровий номер 3520383500:02:000:9010 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3520383500:02:000:9010, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га у державному земельному кадастрі.
03.04.2018 ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що 28.11.17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про заперечення щодо збільшення строку дії договору оренди до 10 років та на тих самих умовах. 03.01.18 в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки та направило акт повернення земельної ділянки для підписання рекомендованим листом з описом вкладення на адресу позивача.
24.01.2018 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняло наказ "Про припинення права оренди земельної ділянки". На даний час підписаний позивачем акт приймання земельної ділянки на адресу Управління не надходив, а земельна ділянка не повернута. Договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі". Строк дії договору оренди землі закінчився, новий договір оренди землі з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалась, а отже обставини, які б давали позивачу юридичні підстави займати спірну земельну ділянку на праві оренди відсутні.
10.04.2018 від ОСОБА_3 районної державної адміністрації надійшли пояснення від 29.03.2018, в яких зазначено про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог.
У підготовчому засіданні 12.04.18 представник позивача подав заяву про зупинення провадження у справі до розгляду палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №920/739/17.
За результатами судового засідання 12.04.2018 р. було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.04.2018 р. 11 год. 00 хв. та запропоновано учасникам судового процесу письмово повідомити свою позицію з приводу клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 912/651/18 до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/739/17 за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_5 Маркса-2" про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору поновленим на підставі норм статті 33 Закону України "Про оренду землі", про що постановлено відповідну ухвалу.
17.04.2018 р. до господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 912/651/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/739/17.
Ухвалою від 20.04.2018 задоволено клопотання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерського господарства "Ріта" про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 912/651/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/739/17.
12.11.2018 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови Верховного суду від 10.09.18 у справі № 920/739/17, таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі наразі усунено.
Ухвалою від 19.11.2018 поновлено провадження у справі №912/651/18, підготовче провадження призначено на 13.12.2018 о 11:00 год., запропоновано усім учасникам судового процесу у строк до дня підготовчого засідання надати суду власні письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням постанови Верховного суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та інші заперечення, заяви, клопотання, письмові пояснення, що не були подані до матеріалів справи.
11.12.2018 Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області подана заява про застосування процесуального правонаступництва, відповідно до якої селищна рада просить застосувати процесуальне правонаступництво та замінити по даній справі сторону - Ізмайлівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області на правонаступника Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області, а також копії процесуальних документів наданих сторонами по даній справі (позов з додатками, відзив, заперечення тощо) надіслати на адресу Приютівської селищної ради.
Ухвалою від 13.12.2018 частково задоволено клопотання Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, здійснено заміну учасника справи Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на правонаступника - Приютівську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/651/18 на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 10.01.2019 о 12:00 год.
За результатами засідання суду 10.01.19 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 912/651/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 17:20 год 16.01.19.
У судовому засіданні 16.01.19 відкладено судовий розгляд справи № 912/651/18 до 31.01.2019 о 14:00 год. в порядку норм ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 31.01.19 приймали участь представники обох сторін. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Треті особи правом на участь своїх представників у засіданні суду не скористались, хоча є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами п.1, 2 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин, враховуючи належне повідомлення третіх осіб про час та місце проведення засідання суду, господарський суд вважає за можливе розглянути справу № 912/651/18 по суті у судовому засіданні 31.01.19 за відсутності представників третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, з'ясувавши усі обставини справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
26.11.2007 р. між ОСОБА_3 РДА, як Орендодавцем, та ФГ "Ріта", як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради загальною площею 70,00 га, в тому числі ріллі - 70,00 га. Кадастровий номер 3520383500:02:000:9010.
Сторонами погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки.
Так, зокрема, встановлено, що Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
На виконання умов договору 24.12.2007 р. земельну ділянку передано за актом приймання-передачі.
Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" 24.12.2007 р. за № 107.
Розглядаючи переданий на вирішення суду господарський спір суд враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Нормами частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодизації, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету ОСОБА_7 України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Дергеокадастру.
Положеннями статті 770 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.
Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана Фермерським господарством "Ріта" в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
За змістом статтей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
У справі, що розглядається, пунктом 37 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після його державної реєстрації.
Таким чином, перебіг строку дії Договору розпочався після його реєстрації та закінчувався 24.12.2017.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як вбачається з матеріалів справи, завчасно, більш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, 07.11.17 позивач звернувся до відповідача в порядку норм ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з листом-повідомленням від 07.11.17 про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк шляхом укладення додаткової угоди.
До вказаного листа позивачем було додано проект додаткової угоди із зазначенням про поновлення договору оренди землі на той самий строк - 10 років, та на тих самих умовах.
Відповідач листом-повідомленням № Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.17 заперечив проти поновлення договору оренди землі, зазначивши про те, що є проти збільшення строку дії договору на 10 років та тих самих умовах.
В той же час, господарський суд враховує що строк дії укладеного між сторонами договору з самого початку становив 10 років і позивач не пропонував його збільшити, а звернувся із заявою про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах.
Крім того, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів направлення на адресу позивача листа-повідомлення № Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.17. Позивачем факт отримання такого листа не визнано.
По закінченню строку дії договору оренди землі 27.12.18 ФГ "Ріта" повторно звернулося до відповідача вже у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", із прикладенням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк - 10 років, та на тих самих умовах.
Відповідач листом-повідомленням № 27-11-0.63-85/2-18 від 03.01.18 відмовив у поновленні договору оренди землі у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", приклавши до листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання.
Листом-повідомленням № Ф-24580/0-197/0/17-18 від 23.01.18 відповідач відмовив позивачеві у поновленні договору оренди землі із посиланням на лист № 27-11-0.63-85/2-18 від 03.01.18.
Крім того, 24.01.18 відповідачем прийнято наказ № 11-131/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", відповідно до якого відповідач наказує припинити право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 70,00 га, в тому числі рілля: 70,00 га, кадастровий номер 3520383500:02:000:9010, розташованої на території Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, надане ФГ "Ріта", посвідчене договором оренди землі, зареєстрованим 24 грудня 2007 року за № 107; віднести земельну ділянку загальною площею 70,00 га, в тому числі рілля: 70,00 га, кадастровий номер 3520383500:02:000:9010 до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності; направити орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі зареєстрованого 24 грудня 2007 року за № 107.
Матеріали справи містять докази направлення листа-повідомлення № 27-11-0.63-946/2-18 від 24.01.18 на виконання п. 4 наказу на адресу позивача рекомендованим повідомленням з описом вкладення 24.01.18.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк, однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача. Правовою підставою заявлених позивних вимог позивачем зазначено ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Відповідач, в свою чергу, вважає, що договір оренди землі від 26.11.2007 припинив свою дію в силу ст. 31 Закону України Про оренду землі , додаткова угода між сторонами укладена не була, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для користування спірною земельною ділянкою.
Господарський суд також враховує, що спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 22.08.2008 передбачено, що орендар має право на продовження дії цього договору на новий термін переважно перед іншими орендарями.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов'язані одна з іншою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки завчасно, ще 07.11.2017 звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди, приклавши проект додаткової угоди до нього.
Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди землі від 26.11.2007, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .
В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов'язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.
В той же час, за твердженням відповідача листом-повідомлення № Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.17 позивачеві повідомлено про припинення переважного права позивача на поновлення Договору оренди землі на новий строк з огляду на недосягнення домовленості щодо істотних умов.
Однак, доказів направлення вказаного листа на адресу позивача відповідачем не надано. Позивачем факт отримання вказаного листа не визнано.
Суд зазначає, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (вказаний висновок наведено у постанові Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).
Підставою для відмови у поновленні спірного договору оренди землі відповідач зазначив про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а саме щодо строку дії договору.
При цьому відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Як вбачається із листа позивача від 07.11.17, останнім було запропоновано поновити договір на тих самих умовах на той самий строк (10 років), тобто ні про яке збільшення строку дії договору, проти якого заперечує відповідач мова не йшла.
Таким чином, суд вважає встановленим факт добросовісного виконання позивачем як орендарем умов укладеного договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі у процесі звернення до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди земельної ділянки.
Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренду землі - відсутні, у зв'язку з чим, позивач за відсутності своєчасних заперечень відповідача продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди.
Більш того, як уже було зазначено судом, орендодавець в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки.
В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення відповідача із відповідним позовом до суду або у позасудовому порядку з вимогами до ФГ "Ріта" звільнити займану земельну ділянку.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів направлення листа-повідомлення № Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.17, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі.
Відтак, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.
Доводи відповідача про неналежне виконання орендарем обов'язків за договором оренди не підтверджені матеріалами справи.
Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, що довідка ДФС не являється допустимим доказом того, що позивачем належно сплачується орендна плата, оскільки у позивача декілька земельних ділянок і не можна визначити своєчасність сплати по конкретній земельній ділянці.
Однак, позивачем на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі надано Довідку №163 від 24.01.18, про те, що ФГ "Ріта" продовжує користуватися за цільовим призначенням земельною ділянкою 70,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після закінчення терміну дії договору оренди землі. Стан земельної ділянки задовільний, орендна плата сплачується вчасно. Також позивачем надано довідку ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС № 1424 від 14.03.18 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.
Більш того, доказів застосування орендодавцем до орендаря негативних наслідків за невиконання умов договору, визначених п. 34 Договору оренди та ст. 32 Закону України Про оренду землі суду не надано. Доказів того, що протягом дії строку оренди орендодавець надсилав орендарю претензії, інші повідомлення про порушення умов договору або ставив питання про його розірвання суду також не надано.
Незважаючи на це, відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору, яка, фактично, є документальним оформленням прав відповідача на використання земельної ділянки.
За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
Господарський суд враховує, що у листі-повідомленні № Ф-21768/0-15654/0/6-17 від 28.11.17 відповідачем заперечено у поновленні договору оренди землі у зв'язку з неузгодженням істотних умов договору, а саме строку дії договору. Однак, по-перше, матеріали справи не містять доказів направлення такого листа позивачеві, а ФГ "Ріта" факт отримання цього листа не визнано; по-друге, посилання відповідача на те, що позивач запропонував збільшити строк дії договору не відповідає реальним обставинам справи.
Отже, на думку суду, у процесі узгодження умов додаткової угоди до договору оренди сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, натомість у листі-повідомленні від 28.11.17 відповідач неправомірно послався на недосягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.
Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .
Господарський суд вважає, що недобросовісна поведінка ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як Орендодавця за Договором, яка полягає у невиконанні відповідачем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути лист-повідомлення ФГ "Ріта" та не повідомлення позивача про прийняття рішення у формі наказу про заперечення в поновленні Договору, надало позивачеві законні сподівання та правомірні очікування вважати поновленим відповідний Договір.
Так, у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Таким чином, саме на ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як на державному органі, лежить обов'язок належного дотримання процедури розгляду питання, пов'язаного з поновленням договору оренди земельної ділянки, яка відноситься до державної власності.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачити його наслідки для себе, а також це законодавством повинно відповідати принципу верховенства права (рішення "Полторацький проти України" від 29.04.2003).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, не спростування цих фактів відповідачем, враховуючи свавільне ухилення відповідачем від виконання приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд дійшов висновку відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 26.11.2007 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем.
Відповідно, підлягає задоволенню позовна вимога щодо поновлення терміну дії Договору оренди землі шляхом визнання укладеною Додаткової угоди на умовах, наведених позивачем у прохальній частині позовної заяви.
Щодо вимоги позивача про визнання недійсним наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2018 №11-131/14-18-СГ "Про припинення права оренди" щодо договору оренди землі від 26 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Ріта" щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га кадастровий номер 3520383500:02:000:9010, зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107, суд виходить з наступного.
Господарський суд враховує, що в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. п. 3.14. п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 19.10.2009 № 26-рп/2009 (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України) основною формою реалізації завдань та функцій органів виконавчої влади є видання ними правових актів управління. Правові акти управління характеризуються рядом ознак, однією з яких є належне оформлення таких актів, яке означає, що акт управління є письмовим документом певного виду, підготовленим за правилами юридичної техніки та виданим з дотриманням нормативно встановленої процедури.
З наведеного випливає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.
Правовий статус ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Держгеокадастру України № 308 від 17.11.2016 (надалі - Положення).
Відповідно до названого Положення Головне управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, юридичною формою рішення ГУ Держгеокадастру є наказ, який підписує начальник ОСОБА_2 управління.
Згідно імперативних приписів ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. п. 41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Термін "дискреційні повноваження, яке наводиться в Рекомендаціях Комітету ОСОБА_7 Європи №R(80)2, означає повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, юридично допустимими вважаються рішення, які приймаються відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, відповідач має право вибору між рішеннями про поновлення договору оренди або про відмову у його поновленні за умови коли вибране рішення ґрунтується на законі. Рішення, яке не ґрунтується на законі або прийняте поза межами повноважень або у спосіб не передбачений законним, є незаконним і прийняття такого рішенні не відповідає принципу "дискреційне повноваження".
Наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2018 №11-131/14-18-СГ за своїм змістом не містить конкретного формулювання про заперечення в поновленні Договору, укладеного з ФГ "Ріта". В наказі зазначено про припинення права оренди позивача за Договором, що, як зазначає відповідач, засвідчує волю Орендодавця щодо заперечення у поновленні Договору.
Господарський суд вважає слушним в даному випадку посилання позивача на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини та на практику Європейського суду з прав людини
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих муніципалітетом за орендним договором.
У справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що ст. 1 Першого протоколу можна застосовувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користуватися земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Матеріалами справи встановлено, що ФГ "Ріта", як орендар, який належно виконував обов'язки за Договором оренди землі, скористалось своїм правом на поновлення Договору, звернувшись до відповідача в установленому законом порядку і строки, та прийняло пропозицію відповідача, як орендодавця, про укладення Договору на новий строк на змінених умовах, вчинивши для укладення такого договору відповідні дії згідно з чинним законодавством.
З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2018 №11-131/14-18-СГ про припинення права оренди земельних ділянок не відповідає фактичним обставинам та вимогам ст. 31 Закону України "Про оренду землі", так як підстави вважати Договір припиненим відсутні, а також порушує права ФГ "Ріта" на поновлення Договору і оренду відповідної земельної ділянки.
Наведене вище надає підстави для визнання наказу недійсним згідно з положеннями ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та п. г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.
Разом з цим, господарський суд вважає, що прийняття ГУ Держгеокадастру наказу про припинення права оренди, який визнано судом недійсним, а також листи-повідомлення відповідача від 03.01.18, 23.01.18 та 24.01.18 не впливають на факт задоволення позовних вимог щодо визнання договору поновленим шляхом визнання додаткової угоди укладеною, оскільки така позовна вимога задоволена на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а зазначені наказ та листи прийняті із посиланням на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Таким чином, позовні вимоги у даній справі задовольняються судом у повному обсязі.
Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.
Згідно з частиною 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 21.03.2018, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.01.2018 №11-131/14-18-СГ "Про припинення права оренди" щодо договору оренди землі від 26 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "Ріта" щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ізмайлівської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, загальною площею - 70,00 га, в тому числі рілля - 70,00 га кадастровий номер 3520383500:02:000:9010, зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107.
Визнати укладеною між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерським господарством "Ріта" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2007 року (державна реєстрація від 24 грудня 2007 року за № 107), на наступних умовах:
"Додаткова угода
до договору оренди земельної ділянки від 26.11.2007 року
(зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107)
м. Кропивницький ___
Кіровоградська область
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, від імені якого діє
1. Поновити договір оренди землі від 26 листопада 2007 р. (зареєстрований у ОСОБА_3 районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107) терміном на 10 (десять) років.
2. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2007 року за № 107).
4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Фермерського господарства "Ріта", третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.
Реквізити сторін
"Орендодавець" "Орендар"
Головне управління Держгеокадастру у Фермерське господарство
Кіровоградської області "Ріта"
вул. Академіка Корольова, 26 в особі голови ОСОБА_6
м. Кіровоград, Кіровоградська область,
Олександрійський район
с. Піщаний Брід,
вул. Лесі Українки, 7
Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, і.к. 39767636) на користь Фермерського господарства "Ріта" (Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Піщаний Брід, вул. Лесі Українки, 7, і.к. 22215669) судовий збір в сумі 3524,00 грн. та 881,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачеві (Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Піщаний Брід, вул. Лесі Українки, 7), його представнику (25019, м. Кропивницький, вул. Кавказька, 38), відповідачеві (25030, м. Кропивницький, вул. Ак. Корольова, 26), ОСОБА_3 РДА (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Шевченка, 132) та Приютівській селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області (28034, вул. Шкільна, буд. 4, смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області).
Повне рішення складено 05.02.2019.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 05.02.2019 |
Номер документу | 79602629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Макаренко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні