Ухвала

від 28.01.2019 по справі 914/549/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.01.2019 р. Справа № 914/549/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А. розглянув матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича про розстрочення виконання рішення суду

у справі №914/549/18

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Старий Сихів", м. Львів

про розірвання договору оренди № С-10518-17 від 06.03.2017 на нежитлові приміщення загальною площею 5,9 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Кавалерідзе, 8, виселення з нежитлових приміщень та стягнення заборгованості в сумі 27 453,15 грн.,

за участю представників:

позивача: Яворська Орися Іванівна - представник на підставі довіреності № 4-2302-177 від 21.01.2019 року,

відповідача: Мещеулов Павло Володимирович - особисто,

третьої особи : не з'явився.

ПРОЦЕС

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/549/18 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівського комунального підприємства "Старий Сихів", про розірвання договору оренди № С-10518-17 від 06.03.2017 на нежитлові приміщення загальною площею 5,9 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Кавалерідзе, 8, виселення з нежитлових приміщень та стягнення заборгованості в сумі 27 453,15 грн., за результатами розгляду якої 10.07.2018 року прийнято рішення.

09.01.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича про розстрочення виконання рішення суду у справі №914/549/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.01.2019 року заяву передано до розгляду судді Матвіїву Р.І.

Ухвалою суду від 11.01.2019 року призначено заяву до розгляду в судовому засіданні 21.01.2019 року. У судовому засіданні оголошено про відкладення судового засідання на 28.01.2019 року.

25.01.2019 року відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 25.01.2019 року представником відповідача підтримано вимоги заяви, заявлено клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку з відсутністю належної правової допомоги. Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду. Третя особа явку представників не забезпечила, однак, така неявка розгляду заяви не перешкоджає.

Суд не вважає за можливе та доцільне відкладати розгляд заяви на підставі клопотання відповідача, адже право на підтвердження та доповнення позиції відповідачу суд уже забезпечував в попередньому засіданні шляхом відкладення розгляду заяви. Так, згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Суд зазначає, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Враховуючи наведене, на даний час суд не вбачає підстав для виходу за межі встановленого законом строку розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, не вважає обґрунтованим клопотання про відкладення судового засідання, та зазначає про забезпечення стороні достатніх розумних строків для доповнення своєї правової позиції. Натомість, заявник лише повторно надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 03.12.2018 року, а також вперше - рішення Головного управління ДФС у Львівській області №21112/10/13-01-13-11-05 про його виключення з реєстру платника єдиного податку.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Як вбачається з матеріалів справи, заявник клопотання (відповідач у справі) 09.01.2019 року подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі №914/549/18 шляхом сплати заборгованості рівними частинами щомісячно протягом одного року. до заяви долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 03.12.2018 року. Аналогічний документ заявник подав 25.01.2019 року. Крім цього, долучив рішення Головного управління ДФС у Львівській області №21112/10/13-01-13-11-05 про його виключення з реєстру платника єдиного податку.

Позивач письмових пояснень не подав, усно представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даної заяви.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням суду від 10.07.2018 року у даній справі позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 27 453,15 грн. заборгованості по орендній платі та 5 286,00 грн судового збору; розірвано договір оренди нерухомого майна №С-10518-17, укладений 06.03.2017р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Мещеуловим Павлом Володимировичем; виселено Фізичну особу-підприємця Мещеулова Павла Володимировича з нежитлових приміщень пл. 5,90 м 2 , які розташовані в будівлі за адресою: м.Львів, вул.Кавалерідзе,8.

Рішення суду набрало законної сили 03.08.2018 року, про що 04.09.2018 року судом видано накази, зокрема, щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та судового збору.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналогічні положення містяться в статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Разом з тим, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Однак, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, суд має врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника, тощо. Однак, в будь-якому разі, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не надаючи при цьому перевагу жодній із сторін.

Крім того, з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вбачається, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення та оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що жодних обґрунтувань заявлених вимог у заяві відповідачем не наведено. Проте, в судовому засіданні заявник зазначив про нездійснення ним підприємницької діяльності та відсутність доходів, на підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 03.12.2018 року, у якому відсутні відомості щодо нарахування та виплати доходів картки платника податків, а також податків. Також долучено рішення Головного управління ДФС у Львівській області №21112/10/13-01-13-11-05 про виключення фізичної особи - підприємця Мещеулова П.В. з реєстру платника єдиного податку.

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Рішення Головного управління ДФС у Львівській області про виключення фізичної особи - підприємця Мещеулова П.В. з реєстру платника єдиного податку з 30.06.2018 року не є достовірним доказом нездійснення відповідачем будь-якої іншої діяльності для отримання доходу на даний час. Належних і достатніх доказів відсутності у відповідача коштів на час розгляду заяви суду не надано.

Суд, з огляду на наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, вважає, що боржником не доведено ані винятковості, ані особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду, а також зважаючи на баланс інтересів сторін у справі, з врахуванням необхідності захисту фінансових інтересів стягувача, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви. Долучені до заяви відомості свідчать про неотримання заявником доходу ще в першому кварталі 2018 року, тоді як рішення суду ухвалено в липні 2018 року.

Керуючись ст.ст. 331, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив :

у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мещеулова Павла Володимировича про розстрочення виконання рішення суду у справі №914/549/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.02.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.