Рішення

від 05.02.2019 по справі 0240/3650/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 лютого 2019 р. Справа № 0240/3650/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Приватного підприємства "ВКП "ВІНЦЕНТ" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось в суд з позовом до Приватного підприємства "ВКП "ВІНЦЕНТ" стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 42951,92 грн., який станом на момент звернення до суду не сплачений. Окрім того, позивач просить накласти арешт на кошти та цінності Приватного підприємства "ВКП "ВІНЦЕНТ", що відкриті в установах банків.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Так, відповідно до статей 162-164, 261 КАС України відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Запропоновано відповідачу надати відзив на позов, однак такий не подано, хоча про дату розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місця реєстрації, що зазначена в ЄДРПОУ. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду 04.02.2019 із відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини четвертої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Приватне підприємство "ВКП "ВІНЦЕНТ" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 16.10.2006, на податковому обліку перебуває у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Як випливає із матеріалів справи, за ПП "ВКП "ВІНЦЕНТ" рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 42951,92 грн.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 42737,94 грн., з яких 31716,00 грн. - основний платіж, 11021,94 грн. - штрафні санкції, 0,00 грн. - пеня.

Сума податкового боргу з податку на прибуток складає 213,98 грн. - основний платіж.

Податковий борг з ПДВ ділянки виник 30.12.2017 року на підставі поданої платником податкової декларації, прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0016135001 від 06.03.2018, податковою вимогою №2141-50 від 09.02.2018.

Податковий борг з податку на прибуток виник 11.03.2018 на підставі поданої платником податкової декларації, підтверджується податковою вимогою №2141-50 від 09.02.2018.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п. 57. 1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідач не повністю сплатив визначену суму грошового податкового зобов'язання відповідно до поданих податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення, в результаті чого виник податковий борг.

Доказів оскарження/скасування податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Виконуючи зазначені норми Закону, контролюючий орган направив ПП "ВКП "ВІНЦЕНТ" податкову вимогу від 09.02.2018 №2141-50, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 42951,92 грн., який додатково підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника, витягом з облікової картки платника. Станом на день розгляду даної справи в суді доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку не надано.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з вимогами п.95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає наступне.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку суд приходить до висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

Такими правовими підставами (умовами) є наявність податкового боргу, та відсутність майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

ГУ ДФС у Вінницькій області здійснено ряд заходів з метою встановлення наявності майна у відповідача, за результатами яких встановлено його відсутність.

Так, відповідно до інформації, наданої листом від 11.05.2018 Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області територіального сервісного центру, за ПП "ВКП "ВІНЦЕНТ" не зареєстровано транспортних засобів. Відповідно до інформації наданої листом №02-10/2206 від 03.05.2018 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка за ПП "ВКП "ВІНЦЕНТ" не зареєстрована. Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборони відчужень нерухомого майна уПП "ВКП "ВІНЦЕНТ" відсутні права власності на будь-яке нерухоме майно.

Отже, із викладеного вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Відсутність майна у відповідача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимоги адміністративного позову про накладення арешту на кошти з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "ВКП "ВІНЦЕНТ" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 42 951,92 грн. (сорок дві тисячі девятсот пятдесят одна грн. 92 коп.).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "ВКП "ВІНЦЕНТ", що відкриті в установах банків.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області ( Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)

Приватне підприємство "ВКП "ВІНЦЕНТ" (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, код ЄДРПОУ 34610122)

Повний текст рішення суду складено 05.02.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович