Ухвала

від 04.02.2019 по справі 520/924/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 520/924/19

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

04 лютого 2019 р. м . Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування запису в державному реєстрі та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради в якому просить суд:

- скасувати запис номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань "Включення відомостей про юридичну особу" № 1 480 120 0000 049808 від 31.03.2011 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Комора (код ЄДРПОУ 31557009);

- зобов'язати Департамент державної реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис номер 1 480 120 0000 049808 від 31.03.2011 "Включення відомостей про юридичну особу" про Товариство з обмеженою відповідальністю Комора (код ЄДРПОУ 31557009).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, зокрема, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором було внесено у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про реєстраційні дії, а саме: включення відомостей про юридичну особу" №14801200000 049808 від 31.03.2011 стосовно ТОВ Комора (код ЄДРПОУ 31557009).

Згідно змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить скасувати запис про включення відомостей про юридичну особу" № 1 480 120 0000 049808 від 31.03.2011 стосовно ТОВ Комора (код ЄДРПОУ 31557009), а саме: щодо визначення позивача співвласником та керівником даної юридичної особи, оскільки, на думку позивача, в даному випадку державним реєстратором здійснено реєстраційні дії всупереч положенням чинного законодавства, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 ніколи не мала наміру бути співвласником або керівником юридичної особи ТОВ Комора .

В обґрунтування вказаної позиції позивачем зазначено, що 28.02.2018 позивач звернулася до Київського ВП ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення злочину, склад якого передбачений ч.1 ст. 358 КК України. За наслідками розгляду заяви позивача Київським ВП ГУНП в Харківській області порушено кримінальне провадження №12018220490000766, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. В межах порушеного кримінального провадження було призначено та проведено судову почеркознавчу експертизу. За результатами судової почеркознавчої експертизи було складено висновок експерта від 12.09.2018, відповідно до якого судовим експертом зроблено висновок, що підпис від імені ОСОБА_1 у реєстраційній картці про включення відомостей про юридичну особу від 31.03.2011, розташований внизу кожного аркушу документу в графі Прізвище, ініціали виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.

Положеннями ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який залучено позивачем до матеріалів позовної заяви, ТОВ Комора має, окрім позивача - ОСОБА_1 ряд інших засновників - фізичних осіб.

З огляду на те, що спірні правовідносини фактично пов'язані з корпоративними правами, що пов'язані зі створенням юридичної особи, та які виникли між засновниками юридичної особи, засновником та самою юридичною особою, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з корпоративних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 14.03.2018 у справі №396/2550/17, а також у постановах Верховного Суду України від 14.06.2016 у справі № 21-41а16 та від 11.04.2017 у справі № 808/2298/15, від 24.01.2017 у справі №815/6165/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає, що перед судом, який буде вирішувати цей спір, обов'язково постане питання дійсності протоколу, рішення загальних зборів засновників ТОВ Комора , що стали підставою для вчинення оспорюваного запису.

Скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань "Включення відомостей про юридичну особу" стосовно ТОВ Комора , безпосередньо буде впливати на корпоративні права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано, а також на права інших засновників вказаної юридичної особи.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №21-41а16 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5, 6 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, оскільки розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції в порядку господарського судочинства.

Крім того, суд зазначає, що позивачем при подачі даного позову всупереч положенням ч. 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" не сплачено судовий збір за подачу вказаного клопотання.

Керуючись ст. ст. 9,170, 242, 243,248, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про скасування запису в державному реєстрі та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення такої справи віднесена до юрисдикції в порядку господарського судочинства.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар'єнко Л.М.