Рішення

від 04.02.2019 по справі 560/4078/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4078/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , третя особа - Дунаєвецька міська рада про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, оформленої листом від 27.06.2018 № П-8130/0-4942/0/95-18.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не вказавши жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 16.01.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд залучив до участі у справі в якості третьої особи - Дунаєвецьку міську раду.

21.12.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач звертався з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в порядку статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Однак, подані позивачем документи, не відповідають вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Вважає, що стаття 118 Земельного кодексу України не містить вимоги про те, що мотивована відмова уповноваженого органу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою має бути прийнята у формі рішення (наказу). Тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Третя особа - Дунаєвецька міська рада 25.01.2019 року направила до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, загальною площею 50,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у користуванні фермерського господарства "Мілянія" з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. Рішенням від 22.06.2018 №31-37/2018 Дунаєвецька міська рада надала згоду на розпаювання земель фермерського господарства "Мілянія". Наказом від 26.09.2018 №22-6557-СГ Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області передало вказану земельну ділянку із земель державної власності у комунальну власність Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади. Документи щодо реєстрації права власності цієї земельної ділянки перебувають у державного реєстратора прав на нерухоме майно для здійснення реєстрації права комунальної власності. До Дунаєвецької міської ради із відповідним клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не зверталися.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 04.02.2019 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - Дунаєвецька міська рада просить розгляд справи провести без їх участі, при вирішенні спору покладаються на думку суду.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Суд встановив, що згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців за №23700122 від 18.06.2018, ФГ "Мілянія" має код ЄДРПОУ 31424741, зареєстровано 11.04.2001, керівником якого є ОСОБА_2.

Відповідно до статуту ФГ "Мілянія", засновником господарства є ОСОБА_2, а одним з членів цього господарства є позивач ОСОБА_1.

В користуванні ФГ "Мілянія" знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 50 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6802286782015 від 03.09.2015 та державного акту на право постійного користування землею передані в постійне користування голові ФГ "Мілянія" ОСОБА_2.

Загальними зборами ФГ "Мілянія" 18.06.2018 прийнято рішення про розпаювання земельні ділянки загальною площею 50 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, та залишення за ФГ"Мілянія" земельної ділянки площею 1,3 га в постійному користуванні відповідно до Державних актів на право постійного користування.

Рішенням 37 сесії Дунаєвецької міської ради від 22 червня 2018 року надано згоду на розпаювання земель ФГ "Мілянія".

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) та передачі її у його власність, як члену ФГ "Мілянія".

Однак, на подану заяву отримав лист від 27.06.2018 №П-8130/0-4942/0/95-18 в якому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило в задоволенні заяви.

В обґрунтування наданої відповіді відповідач зазначив про наявність меморандумів про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад (ОТГ) між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОТГ від 08.02.2018, та одночасно з цим запропонував позивачу звернутись із відповідним клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування після проведення передачі земель сільськогосподарського призначення в комунальну власність та реєстрації права комунальної власності ОТГ.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) та передачі її у його власність, як члену ФГ "Мілянія", позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно зі статтею 13 закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частина 2 статті 13 закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства є вичерпним.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно листа відповідача № П-8130/0-4942/0/95-18 від 27.06.2018 підставою для відмови ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою слугувало укладення між Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області та об'єднаними територіальними громадами меморандуму, згідно якого на території Дунаєвецького району проводяться роботи по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою їх передачі в комунальну власність об'єднаних територіальних громад (ОТГ) з визначеними в державному земельному кадастрі кадастровими номерами.

При цьому, у листі від 27.06.2018 № П-8130/0-4942/0/95-18 відповідач не вказав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України.

Разом з тим, наявність меморандуму про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області та об'єднаними територіальними громадами, не може слугувати перешкодою щодо надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки у відповідності до Земельного кодексу України розробка проекту землеустрою що відведення земельної ділянки у власність, оскільки у відповідності до статті 122 Земельного кодексу України на час звернення позивача з відповідною заявою повноваження щодо передачі земель сільськогосподарського призначення у власність, та, відповідно, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою належать Держгеокадастру та його територіальним органам.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за наявності відповідних підстав, відповідач як орган державної влади приймає рішення про відмову щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таке рішення відповідач не приймав. Тому, відмовивши позивачу щодо надання дозволу без прийняття відповідного наказу відповідач порушив порядок надання таких дозволів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Крім того, надання дозволу є одним із етапів безоплатної передачі громадянину земельної ділянки у власність. Тому, відмова щодо надання відповідного дозволу унеможливлює подальше продовження процесу передачі земельної ділянки у власність позивача, чим порушує його право, передбачене статтею 121 Земельного кодексу України.

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тому, суд не бере до уваги посилання відповідача, наведені у відзиві на позов, зокрема, щодо ненадання позивачем документів, які підтверджують досвід її роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, оскільки ці обставини не були підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

При цьому, відповідач в поданому відзиві посилається на наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 № 22-6557-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Дунаєвецькій міській раді Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області, яким передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8701,4404 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Дунаєвецької міської об'єднаної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області, до яких входить бажана позивачем земельна ділянка.

Суд критично оцінює такі твердження відповідача, оскільки відмова оформлена листом № П-8130/0-4942/0/95-18 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, датована 27.06.2018, а наказ на який посилається відповідач лише 26.09.2018, тобто прийнятий після надання позивачу такої відмови, що є на думку суду є неприпустимим.

Отже вказані землі відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 № 22-6557-СГ станом на момент надання відмови позивачу перебували у розпорядженні відповідача.

Суд також зазначає, що відповідач у відмові оформленій листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не навів жодної з підстав, передбачених Земельним кодексом України.

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На виконання вимог ч.1 ст.139 КАС України суд вважає, за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, щодо відмови у надані ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за межами населених пунктів Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, оформленої листом від 27.06.2018 № П-8130/0-4942/0/95-18.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Третя особа:Дунаєвецька міська рада (вул.Шевченка,50, м.Дунаївці, Хмельницька область, 32400 , код ЄДРПОУ - 04060714)

Головуючий суддя П.М. Майстер