Рішення

від 05.02.2019 по справі 240/5717/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Житомир справа №240/5717/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Овруцького гаражного кооперативу "Схід" про стягнення коштів,

встановив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить стягнути з Овруцького гаражного кооперативу "Схід" заборгованість в сумі 76 990,66 грн у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Овруцького гаражного кооперативу "Схід" наявна заборгованість у розмірі 76 990,66 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв'язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв'язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку за рахунок готівкових коштів.

ПРОЦЕДУРА

2. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

3. В підготовче судове засідання, призначене на 08 січня 2019 року об 11:00 прибула представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28 січня 2018 року о 12:30 (а.с. 28-29).

4. В судове засідання, призначене на 28 січня 2018 року о 12:30 прибула представник позивача, перед початком судового засідання подала до відділу документального забезпечення суду клопотання в порядку статей 194, 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 35).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив.

Судова повістка направлялась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Металістів, 3, Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11100), однак поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судова повістка вважаються врученими належним чином.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Відповідно до змісту позовної заяви, позивач заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у Овруцького гаражного кооперативу "Схід" наявна заборгованість з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 76 990,66 грн (69 494,81 грн - основний платіж, 6 934,46 грн - штрафна санкція, 561,39 грн - пеня), яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв'язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв'язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівки в примусовому порядку.

6. Станом на 05 лютого 2019 року відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, ухвалою суду від 10 грудня 2018 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд наголошує, що відповідач як у строк, визначений частиною п'ятою статті 162 КАС України та встановлений ухвалою суду від 10 грудня 2018 року, так і станом на 05 лютого 2019 року, відзив на позовну заяву не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву до суду подано не було. Доказів наявності поважних причин пропуску процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву відповідачем також суду не надавалися.

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Положеннями частини шостої статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи не реалізацію відповідачем права на подання відзиву та керуючись приписами частини шостої статті 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. Овруцький гаражний кооператив "Схід" (код ЄДРПОУ 20416412) як юридична особа зареєстрований 05 травня 1992 року Овруцькою районною державною адміністрацією Житомирської області. Види діяльності: КВЕД 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна" (основний).

Як платник податків Овруцький гаражний кооператив "Схід" перебуває на обліку в Овруцькій державній податковій інспекції (Овруцький район) Овруцького управління Головного управління ДФС у Житомирській області (а.с. 8 та зворот).

8. Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю від 18 лютого 2016 року, якою платником податків самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 69 494,81 грн (а.с. 9-11).

9. Актом перевірки №2480/06-30-12-02-25 від 12 травня 2017 року встановлено порушення Овруцьким гаражним кооперативом "Схід" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (а.с. 13-15).

10. Податковим повідомленням-рішенням №0000781200 від 07 червня 2014 року на підставі акта перевірки №2480/06-30-12-02-25 від 12 травня 2017 року, контролюючим органом за порушення строку сплати суму грошового зобов'язання визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, Овруцький гаражний кооператив "Схід" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 6 934,46 грн за платежем "земельний податок з юридичних осіб" (а.с. 12).

11. У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України Овруцькому гаражному кооперативу "Схід" також нараховано пеню у розмірі 561,39 грн (а.с. 7).

12. На виконання вимог пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надіслано на адресу Овруцького гаражного кооперативу "Схід" податкову вимогу форми "Ю" №929-23 від 02 березня 2016 року (а.с. 18).

13. Загальний розмір непогашеного податкового боргу Овруцького гаражного кооперативу "Схід" становить 76 990,66 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені божником протягом строку, встановленого для їх погашення по Овруцькому гаражному кооперативу "Схід" (а.с. 7), а також даними з витягу з інтегрованої картки платника податків ІС "Податковий блок" по Овруцькому гаражному кооперативу "Схід" (а.с. 17, 36).

У зв'язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звернулось до суду щодо стягнення податкового боргу за рахунок готівки в примусовому порядку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

15. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня,

Відповідно до підпункту 20.1.24 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України закріплено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3)згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Положеннями статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно з положеннями статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ОЦІНКА СУДУ

16. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у Овруцького гаражного кооперативу "Схід" наявна заборгованість з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 76 990,66 грн (69 494,81 грн - основний платіж, 6 934,46 грн - штрафна санкція, 561,39 грн - пеня), яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була.

Суд зазначає, що Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Матеріали справи доказів адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000781200 від 07 червня 2014 року та/або акта перевірки №2480/06-30-12-02-25 від 12 травня 2017 року, не містять.

На виконання вимог пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надіслано на адресу Овруцького гаражного кооперативу "Схід" податкову вимогу форми "Ю" №929-23 від 02 березня 2016 року (а.с. 18).

Загальний розмір непогашеного податкового боргу Овруцького гаражного кооперативу "Схід" становить 76 990,66 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені божником протягом строку, встановленого для їх погашення по Овруцькому гаражному кооперативу "Схід" (а.с. 7), а також даними з витягу з інтегрованої картки платника податків ІС "Податковий блок" по Овруцькому гаражному кооперативу "Схід" (а.с. 17, 36). Доказів погашення податкового боргу матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів Головного управління ДФС у Житомирської області щодо наявності правових підстав для стягнення з Овруцького гаражного кооперативу "Схід" податкового боргу у розмірі 76 990,66 грн за рахунок готівки такого платника податків.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

17. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на виконання вимог статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявності правових підстав для стягнення з Овруцького гаражного кооперативу "Схід" податкового боргу у розмірі 76 990,66 грн за рахунок готівки такого платника податків у примусовому судовому порядку.

Відповідачем як відзиву на позовну заяву, так і доказів на підтвердження погашення податкового боргу або його спростування, надано не було.

Враховуючи встановлені судом обставини та наявні у матеріалах справи докази, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Овруцького гаражного кооперативу "Схід" заборгованість в сумі 76 990,66 грн у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, а тому позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

18. У відповідності до положень частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 159, 162, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) до Овруцького гаражного кооперативу "Схід" (вул. Металістів, 3, м. Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11100. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20416412) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Овруцького гаражного кооперативу "Схід" заборгованість в сумі 76 990,66 грн у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 05 лютого 2019 року.

Суддя О.Г. Попова