Рішення

від 04.02.2019 по справі 826/11540/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2019 року № 826/11540/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.05.2001, (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач, Дарницький РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у знятті арешту на майно ОСОБА_3, накладеного постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.09.2017 №54673338;

- зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо зняття арешту майна ОСОБА_3, накладеного постановою Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.09.2017 №54673338 (запис про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) №22329318 від 14.09.2017).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є батьком та спадкоємцем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса для оформлення спадщини після смерті свого сина при перевірці документів було встановлено, що на підставі постанови державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.09.2017 №54673338 на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_3, був накладений арешт. Після прийняття державним виконавцем у межах виконавчого провадження №54673338 постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (а саме у зв'язку з отриманням офіційної інформації про реєстрацію факту смерті боржника у виконавчому провадженні - ОСОБА_3.), позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з майна боржника у зазначеному виконавчому провадженні. У відповідь позивач отримав від Дарницького РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві відмову (лист від 29.05.2018) у вчиненні відповідних дій, передбачених ч. ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , яку вважає безпідставною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі №826/11540/18 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог цієї ухвали суду від 30.07.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №54673338. При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Також, в ході розгляду справи заперечень проти розгляду такої в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) від представників сторін до суду не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №44606366 від 28.07.2016, до Спадкового реєстру внесено запис про реєстрацію спадкової справи за №59293766, спадкодавець: ОСОБА_3, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Між тим, як вбачається з наданих відповідачем копій документів, в провадженні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження №54673338, відкрите 14.09.2017 відповідно до постанови державного виконавця Бережної О.О. з примусового виконання виконавчого листа №753/11524/13, виданого 07.02.2014 Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 і ТОВ Будівельно-архітектурна компанія Елта на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 849 049,91 грн. Боржником за цим виконавчим провадженням був визначений ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1

14.09.2017 державним виконавцем Бережною О.О. в рамках виконавчого провадження №54673338 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, - 934 255,90 грн., про що винесено постанову про арешт майна боржника ВП №54673338.

У зв'язку з прийняттям вказаної постанови про арешт майна боржника від 14.09.2017, державним виконавцем Бережною О.О., як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37073481 від 14.09.2017, та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження (вид: арешт нерухомого майна) за №22329318.

08.11.2017 позивач, в особі свого уповноваженого представника, подав до Дарницького РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві письмову заяву про закінчення виконавчого провадження (вх. №22312 від 08.11.2017). В даній заяві ОСОБА_1 просив відповідача закінчити виконавче провадження №54673338 у зв'язку зі смертю боржника - ОСОБА_3 та зняти арешт з майна боржника.

Дарницький РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві своїм листом від 10.11.2017 відмовив ОСОБА_1 у вчиненні виконавчих дій в рамках виконавчого провадження з посиланням на те, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження.

Згодом, за наслідками отримання від Дарницького районного в м. Києві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у відповідь на запит №54673338 від 10.11.2017 листа з відомостями про реєстрацію 03.02.2016 факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено запис за №147 від 03.02.2016, - державний виконавець Бережна О.О., керуючись п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , 12.12.2017 прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження.

16.05.2018 уповноважений представник позивача - ОСОБА_5 знову звернувся до Дарницького РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві із заявою про зняття решту з майна боржника, накладеного у межах виконавчого провадження №54673338, яке було закінчено 12.12.2017 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

У відповідь Дарницьке РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві надіслало представнику ОСОБА_1 лист від 29.05.2018, в якому повідомила позивача про те, що він має право звернення до суду з позовом про зняття арешту із нерухомого майна боржника. При цьому, після надходження до Відділу відповідної ухвали суду, державним виконавцем будуть здійснені дії, передбачені чинним законодавством.

Як вбачається зі змісту позову позивач (батько померлого сина - ОСОБА_3.), вчиняє дії направлені на спадкування майна, належного померлому, однак, оскільки на даний час, на підставі постанови державного виконавця накладено арешт на все майно спадкодавця, позивач позбавлений можливості спадкування. У зв'язку з цим позивач з метою захисту своїх прав та інтересів, був змушений звернутися до адміністративного суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Статтею 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Так, відповідно до норм ч. 1 - 3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Поряд з цим, нормам ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Зі змісту наведеної норми ст. 39 Закону України Про виконавче провадження можна дійти правового висновку про те, що не підлягає закінченню виконавче провадження в разі встановлення правонаступників боржника виключно юридичної особи, якщо спірні відносини допускають правонаступництво і у такому випадку державний виконавець має вчинити дії щодо встановлення правонаступників.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Як свідчать наявні у справі матеріали, боржником у виконавчому провадженні №54673338 була фізична особа (ОСОБА_3.) та державним виконавцем у межах цього виконавчого провадження була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2017 у зв'язку зі смертю боржника такого виконавчого провадження.

В ході розгляду даної справи у суді сторони не подали до суду документальні докази скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2017 ВП №54673338 в досудовому або судовому порядку, та про існування таких суд не повідомили.

В силу припису ч. 1, 2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника , знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З контексту наведених норм ст. 40 Закону України Про виконавче провадження можна дійти висновку, що наслідки завершення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду, який його видав .

Аналогічні висновки були наведені в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №826/20120/14.

Таким чином, враховуючи те, що виконавче провадження №54673338 було закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , а державним виконавцем Дарницького РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2017 ВП №54673338 не було вжито заходів щодо зняття арешту з майна померлого боржника, накладеного постановою від 14.09.2017 про арешт майна боржника ВП №54673338, суд приходить до висновку про наявність у межах спірних правовідносин ознак протиправної бездіяльності державного виконавця Бережної О.О. щодо зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_3

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач в даному випадку не довів суду правомірність бездіяльності свого працівника - державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В силу норм ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, або про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, у постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено протиправну бездіяльність державного виконавця Дарницького РВ ДВС ГТУ юстиції у м. Києві, що полягає у не знятті арешту з майна боржника у зв'язку закінчення виконавчого провадження, то суд дійшов висновку, що для забезпечення ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача необхідно прийняття рішення про визнання протиправною такої бездіяльності державного виконавця та зобов'язання відповідача вжити заходів щодо зняття арешту з майна боржника, накладеного в межах виконавчого провадження №54673338 постановою від 14.09.2017.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 20.07.2018 №N1BR036944 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з вказаними позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 704,80 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у зазначеній сумі коштів повністю.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34968768, адреса: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 7-Є) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бережної Ольги Олександрівни щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_3, накладеного постановою цього державного виконавця про арешт майна боржника від 14.09.2017 ВП №54673338, за наслідками винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2017 ВП №54673338.

Зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо зняття арешту з майна ОСОБА_3 накладеного постановою державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бережної Ольги Олександрівни про арешт майна боржника від 14.09.2017 ВП №54673338.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) документально підтверджені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотирьох гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34968768, адреса: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 7-Є).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок