Постанова

від 30.01.2019 по справі 808/8585/13-а(сн/808/7/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2019 року м. Дніпросправа № 808/8585/13-а(СН/808/7/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Конишева О.В.) в адміністративній справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2013 року: № 0000811702 про збільшення грошового зобов'язання із податку з доходу фізичних осіб на 3498557,90 грн. за основним платежем та на 874639,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000821702 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 2826069,00 грн. за основним платежем та на 657159,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що за результатами досудового розслідування не здобуто даних, які б вказували як на умисел в діях Позивача, направлений на ухилення від сплати податків, так і на існування самого діяння ухилення від сплати податків. 21 травня 2014 року старшим слідчим першого відділу КР СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області Зіненком К.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження №32013080280000065 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено (т.4, а.с.99-103).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що під час перевірки Відповідачем не досліджувалась первинна документація Позивача, посилань на первинну документацію та на контрагентів, з якими у Позивача були господарські взаємовідносини в акті перевірки відсутні. За результатами досудового розслідування не здобуто даних, які б вказували як на умисел в діях Позивача, направлений на ухилення від сплати податків, так і на існування самого діяння ухилення від сплати податків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що при проведенні перевірки використовувались документи, які знаходились в матеріалах кримінального провадження, яке було порушено відносно посадових осіб ТОВ Житлоцентр Мирне . В порушення статті 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 не включено до складу валових доходів суми грошових коштів, які надійшли як плата за поставлені товари та надані послуги протягом 2012 р. Також Відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_2 включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з придбання скретч карток та стартових пакетів, яке не були реалізовані та відсутні в залишках у сумі ПДВ 1 849 852 грн., що підтверджується податковими накладними на придбання ТМЦ, податковими накладними на реалізацію, реєстрами отриманим податкових накладних, деклараціями по податку на додану вартість за 2013 р., додатків №5 до податкових декларацій по податку на додану вартість. Крім того, Відповідач зазначає, що доводи фахівців Мелітопольської ОДПІ, відображені в акті перевірки №764/08-32-17-02/НОМЕР_3 від 19 серпня 2103 року є обґрунтованими, а оскаржувані Позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведеної перевірки, є такими, що прийняті в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в період часу з 06.08.2013 року по 12.08.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем:

- статті 177 Податкового Кодексу України, в частині правильності визначення сукупного оподатковуваного доходу, що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб на суму 3 498 557,92 грн. в тому числі за 2011 рік - у сумі 3 027 065,12 грн., та за 2012 рік у сумі - 471 492,78 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198, підпункту 198.2, підпункту 198.1 статті 198.1, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі - 2 826 069 грн., в тому числі в січні 2011 року у сумі 317 571 грн., в лютому 2011 року у сумі 91 474 грн., в березні 2011 року у сумі 330 186 грн., в квітні 2011 року у сумі 161 240 грн., у травні 2011 року у сумі 288 766 грн., у червні 2011 року у сумі 322 515 грн., у липні 2011 року у сумі 289 098 грн., у серпні 2011 року у сумі 280 604 грн., у вересні 2011 року у сумі 196 990 грн., у жовтні 2011 року у сумі 289 693 грн., у листопаді 2011 року у сумі 159 735 грн., у січні 2012 року у сумі 34 990 грн., у лютому 2012 року у сумі 2 333 грн., у квітні 2012 року у сумі 47 689 грн., у червні 2012 року сумі 9 500 грн., у липні 2012 року у сумі 3 685 грн.

За результатами перевірки складено акт від 19.08.2013 №764/08-32-17-02/НОМЕР_3, на підставі якого Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02 вересня 2013 року:

- №0000811702, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4 373 197 грн. 38 коп., у тому числі за основним платежем 3 498 557 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 874 639 грн. 48 коп.;

- №0000821702, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 483 228 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 2 826 069 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 657 159 грн. 50 коп.

Відповідно до матеріалів справи перевірка була розпочата податковим органом на підставі наказу Мелітопольської ОДПІ від 06.08.2013 №736 відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Судом встановлено, що вказаний наказ про проведення позапланової перевірки не містить посилання на постанову слідчого або інший документ, на підставі якого винесено зазначений наказ, що є порушенням п.2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.01.2010 №984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727).

Згідно з п.2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, якщо документальна перевірка у відповідних випадках здійснюється за постановою (ухвалою) суду про призначення перевірки або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеною ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, зазначаються відповідні обов'язкові реквізити зазначених постанов (ухвал).

Відповідно до п.75.1.2 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташуванням об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Всупереч зазначених вимог Податкового кодексу України податковим органом фактично проведено невиїзну документальну перевірку за адресою: вул. Кірова, 31 у м. Мелітополь Запорізької області, тобто місцезнаходження Мелітопольської державної податкової інспекції. Як зазначає Відповідач та не заперечується Позивачем, документи до перевірки не надавалися, однак використовувалися документи, які знаходилися в матеріалах кримінального провадження, яке порушено по Житлоцентр Мирне та дані електронних баз Відповідача, про що зазначено в акті перевірки.

В результаті перевірки встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі - 2 826 069 грн. по операціям з TOB ТПС Україна (код за ЄДРПОУ 36337161), TOB ВКФ Ріф (код за ЄДРПОУ 22123430), TOB Єкостар (код за ЄДРПОУ 37359579), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), TOB НВП Екотрейд (код за ЄДРПОУ 24517363), TOB Січ-Інжинірінг (код за ЄДРПОУ 33378692), TOB Сат-Систем (код за ЄДРПОУ 33528362), TOB Єкостар CA (код за ЄДРПОУ 37359579), TOB Укрюгтехніка (код за ЄДРПОУ 36617973), TOB Алло (код за ЄДРПОУ 30012848), TOB АКПД-Плюс (код за ЄДРПОУ 34756876), TOB Грандбудінвест 2007 (код за ЄДРПОУ 34469979) за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року.

Вказане порушення виникло внаслідок того, що ФОП ОСОБА_2 включено до складу податкового кредиту податку на додану вартість придбання скретч карток та стартових пакетів у TOB ТПС Україна (код за ЄДРПОУ 36337161), які в подальшому не були реалізовані та відсутні в залишках, що підтверджуються податковими накладними на придбання ТМЦ, податковими накладними на реалізацію, реєстрами отриманих податкових накладних, деклараціями по податку на додану вартість, а також в результаті того, що до перевірки не надані первинні документи по взаємовідносинам з TOB Іскар Україна (код за ЄДРПОУ 33634961), TOB ВКФ Ріф (код за ЄДРПОУ 22123430), TOB Єкостар (код за ЄДРПОУ 37359579), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4), TOB НВП Екотрейд (код за ЄДРПОУ 24517363), TOB Січ-Інжинірінг (код за ЄДРПОУ 33378692), TOB Сат-Систем (код за ЄДРПОУ 33528362), TOB Єкостар CA (код за ЄДРПОУ 37359579), TOB Укрюгтехніка (код за ЄДРПОУ 36617973), TOB Алло (код за ЄДРПОУ 30012848), TOB АКПД-Плюс (код за ЄДРПОУ 34756876), TOB Грандбудінвест 2007 (код за ЄДРПОУ 34469979) за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року, які підтверджують документально витрати, що включаються до витрат операційної діяльності.

Відповідач зазначає, що в результаті перевірки встановлено заниження валового доходу задекларованого ФОП ОСОБА_2 в податкових декларації про доходи за 2012 рік в сумі 252514,78 грн. Перевіркою банківських виписок по розрахунковому рахунку відкритому в ПАТ ВТБ Банк № НОМЕР_5 встановлено, що протягом 2012 року на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти за інші непродовольчі товари та надані послуги в сумі 5897912.3 грн. в т.ч. ПДВ 98298,56 грн. Таким чином, в порушення статті 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 не включено до складу валових доходів суми грошових коштів, які надійшли, як плата за поставлені товари та надані послуги протягом 2012року.

Крім того, перевіркою відображених у колонках Декларацій Вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю .. за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у загальній сумі - 17 710 113,74 грн., в тому числі за 2011рік - 17 817 973,65 грн., за 2012 рік - 288 978 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання інших непродовольчих товарів, що мало істотний вплив на формування показників цієї колонки декларації. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 встановлено їх завищення за 2011 рік на суму 17 817 973,65 грн. та за 2012 рік на суму - 228 978 грн. За результатами перевірки визначено завищення валових витрат, пов'язаних з отриманням доходу за 2010р. на суму - 0,00 грн., за 2011р. на суму - 17 817 973,65 грн. та за 2012 рік - 228978 грн., яке виникло внаслідок того, що підприємець включив до складу витрат, витрати (послуги) не підтверджені на момент перевірки первинними документами. За результатами перевірки на підставі первинних та банківських документів визначено валові витрати, пов'язані з отриманням доходу за 2010р. - 0,00 грн., за 2011 р. - 0,00 грн. та за 2012 р. - 0,00 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 на порушення статті 177 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із згідно з розділом III Податкового кодексу завищено валові витрати за 2011 р на суму - 17 817 973,65 грн. та за 2012р. - 228978 грн.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем статті 177 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із згідно з розділом III Податкового кодексу, а саме, завищено валові витрати за 2011 р на суму - 17 481 135,55 грн. та за 2012р. - 228978 грн.

Судом встановлено, що під час перевірки Відповідачем не досліджувалась первинна документація Позивача, посилання на первинну документацію та на контрагентів з якими у позивача були господарські взаємовідносини в акті перевірки відсутні. Крім того, в матеріалах справи містяться документи по взаємовідносинам з наведеними контрагентами, а саме: видаткові та податкові накладні. Також в Постанові про закриття кримінального провадження від 21.05.2014 зазначено, що в ході відпрацювання контрагентів Позивача фіктивність не підтверджено, на час проведення фінансово-господарських операцій всі підприємства перебували на обліку, договори з контрагентами, які підтверджують факт поставки товарів підписані та скріплені печатками сторін і мають всі реквізити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що Відповідачем не було доведено суду правомірність висновків викладених в акті перевірки, відповідно і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0000811702, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, є протиправним.

Також судом встановлено, що в перевіряємий період Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ТПС Україна .

12 січня 2011 року між TOB ТПС Україна та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 01/120111.

Позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт, підписані між Довірителем - TOB ТПС Україна та Повіреним - ФОП ОСОБА_2 щодо підтвердження факту реалізації ФОП ОСОБА_2 стартових пакетів та скретч-карток за період з 16.02.2011 по 17.03.2011.

Крім того, 01 квітня 2011 року між TOB ТПС Україна та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 02/010411.

Позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні на отримання товару (скетч-карток, стартових пакетів) ФОП ОСОБА_2 від TOB ТПС Україна , згідно яких до загальної суми входить сума ПДВ 20% та сума Пенсійного фонду 7,5%.

Згідно рахунку ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_5, відкритого в ПАТ ВТБ Банк, за період з 01.01.2011 по 01.12.2011 перераховані грошові кошти, на рахунок TOB ТПС Україна за скетч карти, модеми, насіння соняшника та за продукти харчування на загальну суму 13 182 374,32 грн.

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.181 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пп. а п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. У ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведеного слідує, що Податковий кодекс пов'язує визначення податкового кредиту з договірною (контрактною) вартістю товарів/послуг, яка повинна відповідати рівню звичайних цін, які визначаються відповідно до статті 39 цього Кодексу, а не собівартості продукції. Проте, як встановлено зі змісту письмових пояснень Відповідача податковий орган не заперечує проти дотримання Позивачем рівня звичайних цін.

Вказаними положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право на формування податкового кредиту платника податків за наявності двох обставин: таке придбання товарів має здійснюватись з метою: по-перше, подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях, по-друге, у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем до матеріалів справи надано оригінали податкових накладних, виписані ТОВ ТПС Україна на адресу ФОП ОСОБА_2 за період з січня 2011 року по листопад 2011 року на постачання товару: скретч-карток, стартові пакети. Відповідно до податкових декларацій з ПДВ та додатків № 5 до них ФОП ОСОБА_2 задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з TOB ТПС Україна в сумі 1 841 99933 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 року №0000821702.

Крім того, у відповідності до матеріалів справи 02.09.2013 року старшим слідчим першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області Давиденком О.А. на підставі рапорту старшого оперуповноваженого ОУ Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області Бабака О.А. про виявлення кримінального правопорушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013080280000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Досудове розслідування здійснювалось за фактами, викладеними в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 19.08.2013 року №764/08-32-17-02/НОМЕР_3

У ході відпрацювання контрагентів ФОП ОСОБА_2 фіктивність вказаних суб'єктів господарювання не підтверджено. На час проведення фінансово-господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 підприємства перебували на обліку та здійснювалась господарська діяльність, усі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, договори, які підтверджують факт поставки товарів, підписані та скріплені печатками сторін і мають всі реквізити згідно з чинним законодавством України.

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області від 20.01.2014 №87, документально підтвердити висновки акту перевірки №764/08-32-17-02/НОМЕР_3 від 19.08.2013 року Мелітопольської ОДПІ щодо завищення податкового кредиту по ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ТПС Україна експерту не надається за можливе. Актом Мелітопольської ОДПІ від 19.08.2013 №764/08-32-17-02/НОМЕР_3 порушення визначення податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_2 по взаємовідносинам з ТОВ ТПС Україна не встановлено.

За результатами досудового розслідування не здобуто даних, які б вказували як на умисел в діях ФОП ОСОБА_2, направлений на ухилення від сплати податків, так і на існування самого діяння ухилення від сплати податків.

21.05.2014 року старшим слідчим першого відділу КР СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області Зіненком С.М. винесено постанову про закриття кримінального провадження №32013080280000065 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 09 жовтня 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №808/8585/13-а (СН/808/7/18) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 05.02.2019 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов