Рішення

від 05.02.2019 по справі 1540/3504/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3504/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Вороніної Д.М.;

представника відповідача - Тарановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною відмову у прийнятті податкових накладних, скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправною відмову у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних № 1, № 2 від 01.10.2017 року, що оформлені квитанціями від 15.11.2017 року, податкових накладних від № 3, № 5 від 01.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року, податкових накладних № 6, № 7 від 15.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині застосування штрафу у сумі 42518,73 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ТОВ РСВ ПАК у листопаді 2017 року намагалось здійснити реєстрацію податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних № 1, № 2 від 01.10.2017 p., № 3, № 5 від 01.11.2017 р. та № 6, № 7 від 15.11.2017 р. 30.11.2017 року підприємством були направлені на реєстрацію податкові накладні № 3, № 5 від 01.11.2017 р., № 6, № 7 від 15.11.2017 р. та 15.11.2017 року направились із затримкою на 15 днів, а не 42 і 45, як зазначено контролюючим органом в акті перевірки, податкові накладні № 1, № 2 від 01.10.2017 року. Проте, на вказані спроби підприємством були отримані в електронному вигляді квитанції під № 1 про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних, посилаючись на ті обставини, що документ не прийнято - виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 40681002. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів. Позивач вказує, що будь-які причини для блокування податкової звітності були відсутні, а саме договір № 070420171 про визнання електронної звітності був діючим, посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ РСВ ПАК протягом 2017 року були також діючими та не змінювались, підприємство в 2017 році не змінювало ні посилений сертифікат відкритого ключа, ні місце реєстрації. Позивач вказує про відсутність у податкової за місцем обліку підстав у відмові ТОВ РСВ ПАК реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, більше того в отриманих квитанціях № 1 не міститься обґрунтованої інформації щодо причин неприйняття зазначених податкових накладних.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Погребняком М.А. відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та у порядку абз. 2 пункту 76.3 ст.76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, дата виписки яких припадає на період 2017 рік, ТОВ РСВ ПАК , код ЄДРПОУ 40681002. За результатами перевірки було складено акт № 3107/15-32-12-12/40681002 від 21.02.2018 року Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ РСВ ПАК код 40681002 , згідно якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації. на адресу ТОВ РСВ ПАК надійшло податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212, яким на підставі акта перевірки № 3107/15-32-12-12/40681002 від 21.02.2018 р. та висновку по запереченню від 30.03.2018 р. та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період 07.2017 p., 10.2017 p., 11.2017 p. встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201, та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 49209 грн. 79 коп. застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 4920 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2677 грн. 5 коп. застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 535 грн. 50 коп.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 187989 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 56396 грн. 71 коп. Загальна сума штрафу становить 61853 грн. 19 коп. ТОВ РСВ ПАК частково не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0060211212 від 03.04.2018 p., вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню в частині.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною відмову у прийнятті податкових накладних, скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що органом, який здійснює реєстрацію податкових накладних є виключно ДФС України, а отже вимога до ДПІ у Малиновському районі визнати протиправною відмову у прийнятті накладних не є належною. Більш того позивач не звертався до суду щодо невиконання договору про визнання електронної звітності між позивачем та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за липень, жовтень, листопад 2017 року (акт від 21.02.2018 № 3107/15-32-12-12/40681002). Перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. В акті перевірки зазначено, що ТОВ РСВ ПАК в порушення п.201.10 ст.201 Кодексу несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН складені за липень, жовтень, листопад 2017 року на загальну суму ПДВ 239876,29 грн. з порушенням терміну на 15 календарних днів і менше календарних днів, з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів та з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів. Враховуючи вищевикладене, відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Кодексу ГУ ДФС в Одеській області винесено ППР від 03.04.2018 № 0060211212 у розмірі 61853,19 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної приймається органом регіонального управління, а саме: ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, яка є належним відповідачем. Наданою таблицею підтверджується пропущення граничних строків реєстрації податкових накладних, але такі строки інші і відповідно розрахунок штрафних санкцій інший. Так як податкові накладні № 3, № 5 від 01.11.2017 р. та № 6, № 7 від 15.11.2017р. направились із затримкою на 15 днів, а не 42 і 45 днів, як зазначено контролюючим органом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України фахівцями ГУДФС в Одеській області проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, дата виписки яких припадає на період 2017 рік, ТОВ РСВ ПАК , за результатами якої складено акт від 21.02.2018 року № 3107/15-32-12-12/40681002.

В акті перевірки від 21.02.2018 року № 3107/15-32-12-12/40681002 встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст.120-1 Податкового кодексу України. Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ РСВ ПАК подало до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення.

Головне управління ДФС в Одеській області надало відповідь від 30.03.2018 року на заперечення ТОВ РСВ ПАК до акту перевірки, якою задовольнила їх частково та виклала в новій редакції таблицю акту перевірки від 21.02.2018 року № 3107/15-32-12-12/40681002, а висновки акту в цій частині залишила без змін.

За наслідками перевірки ТОВ РСВ ПАК на підставі акту перевірки від 21.02.2018 року № 3107/15-32-12-12/40681002 та висновку на заперечення від 30.03.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 03.04.2018 року № 0060211212, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України, та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 49209,79 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % - 4920,98 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2677,50 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % - 535,50 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 187989,00 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % - 56396,71 грн. Загальна сума штрафу становить 61853,19 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2018 року № 0060211212 ТОВ РСВ ПАК подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України 11.06.2018 року прийняла рішення № 19963/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 03.04.2018 року № 0060211212 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

ТОВ РСВ ПАК в 2017 році перебувало на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

07.04.2017 року ТОВ РСВ ПАК уклало договір № 070420171 із ДПІ про визнання електронних документів, яким передбачалось визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, який був зареєстрований належним чином, підтвердженням чого є квитанція № 2, відповідно до якої документ прийнято Державною фіскальною службою України 20.04.2017 року.

ТОВ РСВ ПАК протягом 2017 року за результатами здійснених фінансово-господарських операцій складало та надсилало на реєстрацію податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних з урахуванням встановлених строків та вимог податкового законодавства.

ТОВ РСВ ПАК у листопаді 2017 року намагалось здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1, № 2 від 01.10.2017 року, № 3, № 5 від 01.11.2017 року та № 6, № 7 від 15.11.2017 року.

На вказані спроби ТОВ РСВ ПАК були отримані в електронному вигляді квитанції під № 1, в яких було вказано, що документ не прийнято, виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 40681002, можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Позивач зазначає, що з урахуванням граничних строків, передбачених Податковим кодексом України, 30.11.2017 року підприємством були направлені на реєстрацію податкові накладні № 3, № 5 від 01.11.2017 року та № 6, № 7 від 15.11.2017 року, та 15.11.2017 року направились із затримкою на 15 днів (а не 42 і 45, як зазначено контролюючим органом в акті перевірки) податкові накладні № 1, № 2 від 01.10.2017 року.

Пунктом 1 розділу II Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 Про подання електронної податкової звітності , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, визначено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Примірний договір про визнання електронних документів затверджено вказаною Інструкцією.

Відповідно п.7 Розділу III зазначеної Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку: платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків. Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з пп.7.4, 7.5, 7.6, 7.7 п.7 Розділу III вказаної Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно до положень п. 2.1.4 наказу ДПА України від 10.04.2008 року № 233 Про подання електронної податкової звітності на кожному етапі відпрацювання за наявності підстав у територіальних органах ДФС підрозділами відповідно до їх функціональних повноважень вживаються заходи щодо відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді, наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта (платника), зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП для наступного скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що в п.6 Договору від 07.04.2017 року № 070420171 про визнання електронних документів передбачалось, що він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Також, у Договорі визначалось, що орган ДФС має право розірвати його в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Під час розгляду справи позивач зазначив, що підприємство в 2017 році не змінювало ні посилений сертифікат відкритого ключа, ні місце реєстрації, посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ РСВ ПАК протягом 2017 року були діючими та не змінювались, будь-які причини для блокування податкової звітності були відсутні, оскільки договір № 070420171 про визнання електронної звітності був діючим.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів в спростування вказаних обставин відповідач до суду не надав.

Крім того, згідно з п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); втрата чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем про відсутність у відповідача правових підстав для відмови реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, в отриманих позивачем квитанціях № 1 відповідачем не зазначено, що саме є підставою для неприйняття зазначених податкових накладний, не міститься обґрунтована інформація щодо причин такого неприйняття.

На думку суду, така підстава, як: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 40681002, можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів, - є формальною, оскільки неможливо встановити, що саме конкретно порушив суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

За таких обставин, на думку суду, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з незалежних від нього причин та не з його вини їх зареєструвати не виявилося можливим.

Таким чином, відмови у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних № 1, № 2 від 01.10.2017 року, що оформлені квитанціями від 15.11.2017 року, податкових накладних від № 3, № 5 від 01.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року, податкових накладних № 6, № 7 від 15.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року, - є протиправними.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Позивач зазначає, що ТОВ РСВ ПАК погоджується з висновками акту перевірки щодо затримки в реєстрації податкової накладної № 174 від 11.07.2017 року на 21 день, яка відбулась по його вині.

Разом з цим, ТОВ РСВ ПАК просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу за затримку реєстрації неправомірно не прийнятих поданих в електронному вигляді податкових накладних, а саме: № 1, № 2 від 01.10.2017 року, що оформлені квитанціями від 15.11.2017 року; № 3, № 5 від 01.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року; № 6, № 7 від 15.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року.

Суд погоджується з позивачем, що ним були пропущені граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податковий накладних, але такі строки інші ніж ті, які вказані відповідачем, тому й відповідно розрахунок штрафних санкцій повинен бути інший.

Так, податкові накладні № 3, № 5 від 01.11.2017 року та № 6, № 7 від 15.11.2017 року направились без затримки, податкові накладні № 1, № 2 від 01.10.2017 року направились із затримкою на 15 днів, а не 42 і 45 днів, як зазначено контролюючим органом.

ТОВ РСВ ПАК погоджується з штрафом лише в частині 19334,40 грн.

Таким чином, оскільки в даному випадку частково порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулося не з вини ТОВ РСВ ПАК , тому застосування до останнього штрафу за таке порушення є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині застосування штрафу у сумі 42518,73 грн. належить до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК (пл. Грецька, 1, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 40681002) до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (вул. Стовпова, 17, м. Одеса, 65098, ідентифікаційний код 39565551), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправною відмову у прийнятті податкових накладних, скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних № 1, № 2 від 01.10.2017 року, що оформлені квитанціями від 15.11.2017 року, податкових накладних від № 3, № 5 від 01.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року, податкових накладних № 6, № 7 від 15.11.2017 року, що оформлені квитанціями від 30.11.2017 року.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 03.04.2018 року № 0060211212 в частині застосування штрафу у сумі 42518,73 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 39565551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК (код ЄДРПОУ 40681002) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10572,00 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСВ ПАК (код ЄДРПОУ 40681002) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко