Рішення

від 04.02.2019 по справі 826/5487/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2019 року № 826/5487/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Комерційно-промислова фірма "Промікс"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення

представники позивача - Мажара О.Є.;

сторін: відповідача - Шпіня В.І.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "Промікс" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-в, код ЄДРПОУ: 24099635) (далі - позивач або ТОВ "Комерційно-промислова фірма "Промікс" або Суб'єкт перевірки) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) (надалі - відповідач або Податковий орган або ДФС), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2018 № 0029951207.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем приписів п. 21.1. ст. 21. Податкового кодексу України, що призвело до протиправності прийнятого рішення, яке оспорюється за відповідним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у наданих до суду запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, зокрема, з підстав правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Відповідач наголошує, що позивачем було допущено порушення під час реєстрації податкової накладної, у зв'язку із чим останнього і притягнуто до відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5487/18.

Підготовче засідання у справі призначено на 05 червня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2018.

У судовому засіданні 31.07.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Разом з тим, представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в рішенні скорочено - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Податковим органом проводилась камеральна перевірка ТОВ "Комерційно-промислова фірма "Промікс" щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних.

За результатами проведеної камеральної перевірки Податковим органом складено Акт від 12.12.2017 № 22567/26-15-12-07-20/24099635 Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ КПІ Промікс (податковий номер - 24099635) за січень - листопад 2017 року (по тексту - Акт або Акт перевірки).

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення Суб'єктом перевірки граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень - листопад 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 120 Податкового кодексу України (по рішенню альтернативно - ПК України).

Податковим повідомленням - рішенням за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 227 480 грн., у звітному періоді січень - листопад 2017 року до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 45 496 грн. відповідно до ст. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач 23.01.2018 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зі скаргою, у якій просив скасувати дане податкове повідомлення - рішення.

Подана скарга залишена без задоволення рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.03.2018 № 10219/6/99-99-11-03-01-25.

Судом встановлено, що між позивачем та його контрагентом АТ Прикарпаттяобленерго 09.03.2017 укладено договір про закупівлю товарів № 2017/474. Згідно умов тендерної документації позивач сплатив на рахунок АТ Прикарпаттяобленерго забезпечення виконання договору у сумі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 355 від 02.03.2017.

Згідно рахунку від 29.09.2017 № 55 виставленого на адресу АТ Прикарпаттяобленерго 09.10.2017 отримано попередню оплату (аванс часткової вартості товарів) на банківський рахунок ТОВ КПФ Промікс у сумі 1 364 880,00 грн., в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.10.2017. Отримана попередня оплата викликала зміну у структурі активів і зобов'язань ТОВ КПФ Промікс та у повному обсязі відображена у бухгалтерському обліку підприємства на рахунках 6431 (податкове зобов'язання), 6811 ( розрахунки по авансах отриманих).

У зв'язку з отриманням від АТ Прикарпаттяобленерго попередньої оплати у сумі 1 364 880, 00 грн., в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. згідно Договору про закупівлю товарів № 2017/474 від 09.03.2017, позивач відповідно до пункту 187.1. статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України був зобов'язаний скласти 09.10.2017 податкову накладну та зареєструвати її до 31.10.2017.

Надалі, 09.10.2017 позивачем було складено податкову накладну № 2 на суму 1 364 880,00 грн., в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. та подано на реєстрацію до ЄРПН 27.10.2017, що підтверджується квитанцією від 27.10.2017 № 1. Зазначена податкова накладна була прийнята, але її реєстрація була зупинена.

Відповідно до пункту 201.16.4. статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що у зв'язку з виникненням податкового зобов'язання внаслідок отримання 09.10.2017 від АТ Прикарпаттяобленерго попередньої оплати у сумі 1 364 880, 00 грн. в т.ч. ПДВ 227 480, 00 грн. згідно Договору про закупівлю товарів № 2017/474 від 09.03.2017, позивачем, відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України, 09.10.2017 було виписано податкову накладну № 2, яка була зареєстрована 04.01.2018 згідно рішення контролюючого органу від 13.11.2017 за № 28523/24099635 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної.

Щодо податкової накладної від 09.10.2017 № 8, на яку вказує відповідач, як на предмет порушення законодавства, то з матеріалів справи вбачається, що вона помилково була виписана на ту ж саму господарську операцію, що і податкова накладна № 2, тобто в наслідок отримання 09.10.2017 від АТ Прикарпаттяобленерго попередньої оплати у сумі 1 364 880,00 грн. в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. згідно Договору про закупівлю товарів № 2017/474 від 09.03.2017.

Оскільки позивач 09.10.2017 отримав авансовий платіж у сумі 1 364 880,00 грн. в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. лише один раз, що підтверджується банківською випискою за 09.10.2017, податкове зобов'язання у зв'язку з цим виникло також тільки один раз, і відповідно обов'язок скласти та зареєструвати податкову накладну був тільки один.

З приводу вказаного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); у разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Суд зазначає, що згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених вказаним пунктом розмірах.

Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог цього кодексу, скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок корегування до податкової накладної у зв'язку з постачанням товарів/послуг, надходженням коштів від покупця як авансу, зміною компенсації їх вартості, які впливають (зменшують чи збільшують) на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість платника податку-продавця та підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.

Таким чином, у разі відсутності у платника обов'язку складати та реєструвати податкову накладну/розрахунку коригування (помилкове виписування, тощо), звільняє такого платника від відповідальності у вигляді штрафу за п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2017 відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами чого складено акт № 22567/26-15-12-07-20/24099635.

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень - листопад 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 120 Податкового кодексу України.

В акті ревізором зазначено, що податкова накладна № 8 від 09.10.2017 на суму ПДВ 227 480 грн. зареєстрована в Єдиному реєстрі 28.11.2017 з порушенням граничних термінів реєстрації на 28 днів.

На підставі акту перевірки 11.01.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0029951207, яким до позивача застосовано штраф у сумі 45 496 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2017 позивачем було складено податкову накладну № 2 на суму 1 364 880,00 грн., в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. та подано на реєстрацію до ЄРПН 27.10.2017, що підтверджується квитанцією.

Проте, зазначена податкова накладна була прийнята, але її реєстрація була зупинена.

Головою комісії з питань розгляду скарг Головного управління фіскальної служби у м. Києві 13.11.2017 було прийнято рішення 28523/24099635 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної від 09.10.2017 № 2 на загальну суму з ПДВ 1 364 880 грн., проте відповідь не була надіслана підприємству в установлені законодавством терміни і фактично податкова накладна № 2 була зареєстрована контролюючим органом лише 04.01.2018.

Отже, у зв'язку з виникненням податкового зобов'язання внаслідок отримання 09.10.2017 від АТ Прикарпаттяобленерго попередньої оплати у сумі 1 364 880,00 грн. в т.ч. ПДВ 227 480,00 грн. згідно Договору про закупівлю товарів № 2017/474 від 09.03.2017, позивачем відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України було виписано 09.10.2017 податкову накладну № 2, яка була зареєстрована 04.01.2018 згідно рішення контролюючого органу від 13.11.2017.

Також судом установлено, що формування та реєстрація податкової накладної від 09.10.2017 № 8 відбулась внаслідок помилки.

Суд вказує, що у відповідності до ст. 187.1. Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, за податковою накладною № 8 від 09.10.2017 у позивача не виникло податкових зобов'язань, оскільки жодних подій, передбачених п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України не відбулося.

Помилково складену податкову накладну № 8 від 09.10.2017 позивачем було скориговано 04.01.2018, що підтверджується розрахунком коригування.

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд акцентує, що правова позиція в питанні відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, у випадку коли обов'язок скласти та зареєструвати податкову накладну був відсутнім, та за обставин помилковості виписування накладної викладено в постанові від 26.06.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа № 813/4556/16).

Таким чином, судом установлено, що штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, можуть застосовуватися лише в разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в зв'язку з настанням однієї з подій: постачання товарів / послуг або надходження коштів від покупця як авансу, але податкова накладна № 8 від 09.10.2017 помилково виписана на ту ж саму господарську операцію, а інших відповідних господарських операцій, що є підставою для складання податкових накладних між позивачем та його контрагентами не здійснювалися.

Зазначені обставини не були взяті до уваги відповідачем, при цьому, перевіркою було встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових визначених п. 201.10 ст. 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд відмічає, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем порушення граничних строків реєстрації податкової накладної. Натомість позивачем належними та достатніми доказами доведено відсутність податкового порушення зі свого боку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовна заява позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 72-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "Промікс" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0029951207 від 11.01.2018 складене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "Промікс".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "Промікс"(адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-в, код ЄДРПОУ: 24099635) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) понесені ТОВ "Комерційно-промислова фірма "Промікс" витрати по сплаті судового збору в сумі - 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко