Постанова

від 23.01.2019 по справі 814/138/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 р. м. ОдесаСправа № 814/138/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лидер Строй до Державної фіскальної служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Лидер Строй звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній фіскальній службі України, а саме: визнання протиправними та скасування рішень № 511893/37698220, № 511894/37698220, № 511892/37698220, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних № 696 від 29 листопада 2017 року, № 698 від 30 листопада 2017 року, № 699 від 30 листопада 2017 року; зобов'язання зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації надісланих товариством податкових накладних, оскільки надані копії первинних документів, складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і ПАТ Ніксторм укладено договір перевезення вантажів №03-3/0117, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати послуги з перевезення вантажним транспортом (т. 1 а. .с 20-21).

За результатом здійснення господарських операцій по вказаному договору ТОВ Лидер Строй складено податкові накладні № 696, 698, 699 (т. 1 а. с.17-19) та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, податковим органом прийнято зупинено реєстрацію останніх на підставі ст. 201 п. 201.16. ПК України.

При цьому, у квитанціях про реєстрацію податкових накладних вказано, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД 71.20.1. та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних ( т. 1 а. с. 17-19-заворот).

Так, 22 грудня 2017 року товариством направлено на адресу податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації яких зупинена, до яких додав документи на підтвердження господарської операції із ПАТ Ніксторм (а. с. 22-194 т.1).

Проте, рішеннями податкового органу від 29 грудня 2017 року № 511893/37698220, від 30 грудня 2017 року № 511894/37698220, № 511894/37698220 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв'язку з наданням позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В абзаці 1 пункту 6 Критеріїв (в редакції, що діяла на час зупинення відповідачем реєстрації податкової накладної) зазначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС зокрема за таким критерієм:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію податкових накладних товариства, складених за результатом здійснення господарських операцій з контрагентом ПАТ Нікстром , так як встановлено факт невідповідності постачання обсягам придбаних товарів.

В свою чергу, на вимогу податкового органу товариством надано додаткові документи та пояснення щодо здійснення господарських операцій з відповідним контрагентом.

Проте, оскаржуваними рішеннями ДФС відмовлено в реєстрації податкових накладних товариства у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти задоволення позовних вимог, зобов'язаний довести правомірність своїх дій та рішень належними та допустимими доказами.

В свою чергу, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом не надано жодних пояснень, з яких підстав податковий орган дійшов висновку, що наведені у податкових накладних товариства обсяги постачання не відповідають обсягам придбання, не зазначено, які саме документи повинно надати товариство та яка інформація із додатково наданих позивачем документів не дозволила ДФС прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну фіскальну службу України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення 30 січня 2019 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Ю.М. Градовський

А.В. Крусян