Рішення

від 05.02.2019 по справі 375/2425/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/2425/18

Провадження № 2/375/169/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна

про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_3. В масу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_3, який відповідно до виписки із погосподарських книг від 14.12.2018, виданої Савинецькою сільською радою Рокитнянського району Київської області, з 1968 року і по даний час рахується за померлим ОСОБА_3. Зазначає, що він є спадкоємцем за заповітом після померлого та прийняв спадщину, подавши до приваного наторіуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області відповідну заяву та отримавши свідоцтва про право на спадшину за заповітом. На разі, приватний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яким являється житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_3, через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно.

Просить визнати за ним у порядку спадкування після смерті батька право власності на вказане нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_3

Позивач, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з'явився, натомість, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст. 211 ЦК України, надіслав до суду письмову заяву, якою позов підтримав та просить розглянути спір за його відсутності.

Відповідач в особі Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київськогої області, будучи належним чином повідомленим, свого представника в судове засідання не направив, натомість надіслав до суду письмову заяву, якою позов в якій просить справу розглянути у відсутності його представника, при вирішенні спору по суті покладається на розсуд суду.

За викладеного, суд ухвалює провести розглядс прави у відсутності сторін спору, що узгоджується із положеннями ч.3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України та за вимогами частини 2 ст. 240 цього України не здійснювати фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст. 19 ЦК України, за якими суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами спору регулюються ст.ст. 1216, 1218, 1222, 1223, 1269 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому за вимогами частин третьої та п'ятої цієї норми спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї і незалежно від часу прийняття спадщини вона належить йому з часу відкриття спадщини.

Відповідно до отриманих у справі доказів, зокрема спадкової справи № 13/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3, після його смерті спадкоємцем за заповітом є його син тобто позивач у справі ОСОБА_1. Інших спадкоємців судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 1269 вказаного Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Зважаючи, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу таку заяву 07.05.2018, то він вважається таким, що прийняв спадщину і про що також свідчить видане 20.12.2018 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. свідоцтво про право на спадщину за заповітом на його його імя.

Відповідно до п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Із виписки із погосподарської книги Савинецької сільської ради, виданої Савиненцькою сільською радою Рокитнянського району Київської області № 740 від 14.12.2018 житловий будинок АДРЕСА_3 1968 року забудови по даний час рахується за померлим ОСОБА_3.

Як вбачається із отриманих у справі доказів, право власності на житловий будинок не видавалося, а отримання його на ім'я позивача не передбачено діючим законодавством (ч.7 ст.16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Оскільки підстави набуття права власності спадкодавцем на спадкове майно (житловий будинок) у суду сумнівів не викликають, з огляду на положення ст. 1218 ЦК України (що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті) та ст..67 Закону України Про нотаріат (свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством), зважаючи, що нотаріус на переконання суду законно відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину (через відсутність правовстановлюючого документа), суд приходить до висновку, що вимоги позову обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, ст.16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 60, 61 СК України, ст.ст. 1216, 1218, 1222, 1258, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 141, 211, 263- 265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, номер картки платника податків НОМЕР_1) до Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області (09610, с. Савинці Рокитнянського району Київської області вул. Українська, 4, код ЄДРПОУ: 04361893), третя особа - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Липовенко Наталія Іванівна (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ невідомий) про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1, право власності на житловий будинок, 1968 року забудови, з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Литвин

Рішення набуло законної сили "_____"