Постанова

від 31.01.2019 по справі 0240/2322/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2322/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

31 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року ( час ухвалення рішення-не зазначено, місце ухвалення- м.Вінниця, дата складання повного тексту судового рішення- 10.10.2018 р. ) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Гичак Я.К." до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Фермерське господарство Гичак Я.К. (далі - позивач, ФГ Гичак Я.К. ) звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби (далі - ДФС України), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної про визнання протиправним та скасування рішення № 725691/34625558 від 25.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 27.09.2017 року, подану Фермерським господарством "Гичак Я.К."

Ухвалою від 14.08.2018 року замінено неналежного відповідача - Комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на належного відповідача - Головне управління ДФС України у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року позов Фермерського господарства "Гичак Я.К." задоволено. Постановлено визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 725691/34625558 від 25.05.2018 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 27.09.2017 року.

Стягнуто на користь Фермерського господарства "Гичак Я.К." судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головним управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подана апеляційна скарга, в якій скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом неповно та неправильно встановлені обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення. Зокрема, скаржник посилається на те, що реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки та відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , про що сформовано відповідну квитанцію. Звертає увагу суду на те, що у квитанції чітко вказано визначення критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, скаржник зазначає, що виконання рішення є неможливим, оскільки позивач не має відповідної суми коштів на електронному рахунку. З огляду на викладене, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

27.09.2017 року між ФГ Гичак Я.К. та МПП Фірма Ерідон був укладений договір купівлі - продажу №752/17/83-СГП, за умовами якого позивач продав, а МПП Фірма "Ерідон" купила 55 тон зерна соняшника.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні операції з купівлі-продажу позивачем було оформлено та надіслано відповідачу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27 вересня 2017 року №19 на суму 582 999,78 грн.(в тому числі ПДВ - 97 166,63 грн.).

Податкова накладна була прийнята ДФС, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2017 року.

Разом з тим, згідно інформації зазначеній у Квитанції від 09.10.2017 року та направленій відповідачем через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.16.2. , реєстрація податкової накладної №19 від 27.09.2017 року зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПП/РК в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року. За результатами, опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

З урахуванням наведеного, ФГ Гичак Я.К. на адресу відповідача направлені копії договору, платіжні доручення, довідки про оренду землі, звіти про площі та валові збори сільгоспкультур, договори на зберігання та перевезення врожаю, договори на закупівлю паливно - мастильних матеріалів, товаротранспортні накладні, документи на закупівлю мінеральних добрив, звіти до державної статистики (тобто документів на підтвердження проведеної господарської операції) та надані відповідні письмові пояснення щодо збирання урожаю (погодження товару), кількості працюючих.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 725691/34625558 від 25.05.2018 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави ненадання платником податку копій документів .

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржуване рішення № 725691/34625558 від 25.05.2018 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 27.09.2017 року №19 прийнято з порушенням вимог нормативно-правових актів, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами у справі) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2017 року, реєстрацію податкової накладної від 27 вересня 2017 року №19 було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач у зазначеній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повідомив, що така податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД:1206.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року №753/30621, далі - Критерії оцінки) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Колегія суддів зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 09 жовтня 2017 року слідує, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, Вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Згідно з підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Проте, відповідачем, в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, в квитанції не вказано конкретного переліку необхідних для подання документів, з вичерпного переліку , встановленого Наказом № 567.

Поряд з цим, на пропозицію відповідача- надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, позивачем було надіслано на адресу відповідача копії документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій по податковій накладній №19 від 27.09.2017 року, обсягів придбання товару, що ним був реалізований за господарською операцією та щодо якої подано для реєстрації податкову накладну та реєстрацію якої зупинено.

Однак, Комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення №725691/34625558 від 25.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ Гичак Я.К. № 19 від 27.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте з таким висновком відповідача погодитись не можна з огляду на наступне. Абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29 березня 2017 року №190 (далі - Постанова №190) передбачено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

За змістом рішення, що оскаржується, підставою для його прийняття Комісією ДФС України, став висновок контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2017 року з підстав ненадання платником податку копій документів : первинні документи щодо постачання /придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до форми рішення зазначена причина відмови в реєстрації податкової накладної №19 від 27.09.2017 року - відсутність документів про транспортування соняшника, відсутні ТТН або подорожні листи, складська квитанція про переоформлення соняшника на елеваторі.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на невиконанні обов'язку відповідача підкреслити в спірному рішенні документи, які саме не надано платником податку, що свідчить про відсутність конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого, а лише вказана загальна інформація.

Платник податків повинен чітко розуміти, а не здогадуватися, чому реєстрацію податкової накладної зупинено та які конкретно документи йому слід подати для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 1206 Комісією Державної фіскальної служби безпідставно не враховано пояснення та документи позивача, щодо вирощування зернових культур та їх закупівлю, наявності відповідних земельних площ для вирощування зернових.

Так, на підтвердження наведених доводів, позивач надав контролюючому органу необхідний перелік первинних документів, які відображають весь процес вирощування, та купівлі , реалізації насіння соняшника, і тим самим підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Суд встановив, що позивач, на момент здійснення господарської операції мав достатні людські ресурси, матеріальну базу, позивач та його контрагент МПП Фірма "Ерідон" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС України, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів та послуг за видатковою накладною та надання послуг за актом прийняття послуг.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та МПП Фірма "Ерідон", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №19.

У той же час, суд апеляційної інстанції зауважує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на неможливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Водночас, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №19 від 27.09.2017 р. в ЄРПН.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарської операції та виписаної ним податкової накладної №19 від 27.09.2017 р. При цьому відповідач виявив надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції та безпідставно не взяв до уваги подані позивачем первинні документи.

За приписами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 р. №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов переконання, що відмова податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів є необґрунтованою.

У цій справі суд також враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Тому, зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В.