Ухвала
від 04.02.2019 по справі 569/662/19
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/662/19

УХВАЛА

04 лютого 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі : слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВРівненського ВПГУНП вРівненській області капітанполіції ОСОБА_3 звернувся досуду зклопотанням,погодженим прокуроромРівненської місцевоїпрокуратури ОСОБА_4 у якомупросить накластиарешт намайно,яке буловилучено 09.01.2019 у ході проведення обшуку в кВ. АДРЕСА_1 .

З клопотання вбачається, що слідчим відділенням Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018180010002477 від 26.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, 23.04.2018 невстановлені особи діючи з корисливих мотивів без відома власника карткового рахунку громадянина ОСОБА_5 з метою заволодіння грошовими коштами, з використання шкідливого програмного забезпечення здійснили несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку, що призвело до заволодіння грошовими коштами у сумі 72100 грн. шляхом перерахунку їх на рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію стосовно інших 29 потерпілих осіб, Харківської, Донецької, Запорізької, Житомирської, Дніпропетровської, Львівської, Закарпатської, Черкаської областей та м. Києва у яких аналогічним способом несанкціоновано списувалися грошові кошти з рахунків відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк» та у подальшому виводилися на криптовалютні гаманці та на карткові рахунки підставних осіб.

Також ПАТ КБ «Приватбанк» надано інформацію про карткові рахунки фізичних осіб на які виводилися грошові кошти з криптовалютних гаманців та у подальшому обготівковувалися у банкоматах на території м. Рівне, а саме: НОМЕР_2 (Приватбанк) - ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 (Універсал Банк); НОМЕР_5 (Універсал Банк); НОМЕР_6 (Приватбанк)- ОСОБА_8 , і.п.н. НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 (Укргазбанк); НОМЕР_9 (Приватбанк)- ОСОБА_9 , і.п.н. НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 (Приватбанк)- ОСОБА_10 і.п.н. НОМЕР_12 , НОМЕР_13 (Приватбанк)- ОСОБА_11 , і.п.н. НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 (Приватбанк)- ОСОБА_12 , і.п.н. НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 (Приватбанк)- ОСОБА_13 , і.п.н. НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 (Приватбанк)- ОСОБА_14 , і.п.н. НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 (Приватбанк)- ОСОБА_15 , і.п.н. НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 (А-Банк)- ОСОБА_16 ; НОМЕР_24 (Приватбанк)- ОСОБА_17 , і.п.н. НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 (Приватбанк); НОМЕР_27 (Приватбанк)- ОСОБА_18 , і.п.н. НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 (Приватбанк)- ОСОБА_19 ; НОМЕР_30 (Приватбанк)- ОСОБА_20 , і.п.н. НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 (Приватбанк)- ОСОБА_21 , і.п.н. НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 (Приватбанк)- ОСОБА_22 , і.п.н. НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 (Приватбанк)- ОСОБА_23 , і.п.н. НОМЕР_37 .

У ході проведення досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню встановлено ймовірних осіб причетних до скоєння даного злочину, а саме, ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою із громадянином ОСОБА_25 та ОСОБА_7 володіючи спеціальними знаннями та навичками у сфері інформаційних технологій з використанням шкідливого програмного забезпечення несанкціоновано втручається в роботу комп`ютерної техніки підприємств, установ та організацій з метою копіювання із локальних дисків бази даних, ключів доступу до системи Клієнт-Банк у результаті чого викрадає грошові кошти, які знаходяться на рахунках даних підприємств та у подальшому ОСОБА_25 та ОСОБА_7 здійснюють безпосередньо їх обготівкування через банкомати, що розташовані на території м. Рівне.

У ході проведення ряду слідчих (розшукових) дій встановлено IP-адреси із яких здійснювалися перекази грошових коштів з криптовалютних гаманців на карткові рахунки фізичних осіб, а зокрема з IP-адреси НОМЕР_38 (абонент ОСОБА_26 АДРЕСА_3 ), НОМЕР_39 (абонент ОСОБА_27 АДРЕСА_4 ), НОМЕР_40 (абонент ОСОБА_28 АДРЕСА_5 ) провайдера інтернет послуг ТОВ «Воля-Кабель».

Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що 15.09.2018 ОСОБА_24 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи свій власний персональний комп`ютер, з метою несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерної техніки із використанням шкідливого програмного забезпечення, шляхом несанкціонованого доступу з робочого комп`ютера ТОВ «Сипучка ЮГВ» (ЄДРПОУ 41323826, м.Дубно вул. Грушевського, 117) здійснив викрадення даних, які зберігалися на вищеказаній комп`ютерній техніці, що призвело до витоку вказаної інформації та порушення порядку її маршрутизації.

Згідно отриманої інформації із ТОВ «Воля-Кабель» абонентом вказаної IP-адреси являється ОСОБА_26 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_41 , і.п.н. НОМЕР_42 ), яка 27.03.2014 оформила протокол замовлених послуг та обладнання №4887698 та замовила послугу доступу до пакетів телепрограм за цифровою та аналоговою технологіями та послугу доступу до Інтернет за адресою: АДРЕСА_3 .

Зокрема під час опитування ОСОБА_29 останній повідомив, що із ОСОБА_25 він перебуває у дружніх відносинах протягом тривалого часу. Також ОСОБА_25 розповів йому, що він протягом тривалого часу займається викраденням грошових коштів з банківських рахунків шляхом пошуку сканування портів, IP-адрес та підбором облікових даних для входу в онлайн-банкінг. У зв`язку із вказаним ОСОБА_25 попросив ОСОБА_29 допомогти йому у технічному питанні, що стосувалося отримання адміністративних привілеїв, а також у написані комп`ютерної програми, яка здійснювала відбір логінів користувачів.

ОСОБА_25 також повідомив вищевказаному громадянину, що спільно із ним вищевказаною діяльністю займається його кум ОСОБА_24 у функції якого входить налаштування програмного забезпечення, яке використовується для несанкціонованого доступу до облікових записів користувачів мережі Інтернет, а безпосередньо обготівкування викрадених грошових коштів здійснюють наступні громадяни: ОСОБА_30 , ОСОБА_7 та ОСОБА_31 шляхом виводу грошових коштів на криптовалютні обмінники, а також на сім-карти «Київстар», шляхом їх перерахунку на номери телефонів вищевказаного мобільного оператора.

Проведеними заходами встановлено, що документи, технічні засоби збереження інформації, чорнові записи та комп`ютерна техніка, які можуть свідчити про вчинення злочину ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_32 , ОСОБА_29 та іншими особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, можуть знаходитись за наступними адресами та місцями:

- АДРЕСА_6 адреса фактичного проживання ОСОБА_7 ;

- АДРЕСА_2 адреса фактичного проживання ОСОБА_24 ;

- АДРЕСА_3 адреса фактичного проживання ОСОБА_25 .

- АДРЕСА_7 адреса фактичного проживання ОСОБА_29 .

В зв`язку з вищевикладеним, 09.01.2019 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09.01.2019, №569/442/19 було проведено санкціонований обшук у квартирі АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання ОСОБА_29 в ході якого було виявлено та вилучено:

1. Пластикова картка «Приватбанк» № НОМЕР_43 ;

2. Пластикова картка «Приватбанк» № НОМЕР_44 ;

3. Планшет марки «Sony» серійний номер 430100160000818;

4. Ноутбук марки «hp» серійний номер CNU3119W6X;

5. Жорсткий диск марки «Hitachi» 640 Gb;

6. Мобільний телефон марки «WAN-CIAS»;

7. 3 блокноти;

8. 3 флеш носій інформації.

Усі вищеперераховані предмети згідно постанови слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області від 10.01.2019 року приєднані до матеріалів досудового розслідування, як речові докази.

В зв`язку з вищевикладеним виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вилучене майно.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

ОСОБА_29 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12018180010002477від 26.04.2018за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.185,ч.1ст.190,ч.1ст.361,ч.2ст.361КК України.

09.01.2019 слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області було проведено санкціонований обшук у квартирі АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання ОСОБА_29 в ході якого було виявлено та вилучено речі та предмети зазначені у клопотанні слідчого та які 10.01.2019 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене у ході проведення санкціонованого обшуку 09.01.2019 за адресою: АДРЕСА_7 та є доказом і предметом злочину, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що були об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 09.01.2019 слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_33 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_34 від 09.01.2019, №569/442/19 в ході проведення санкціонованого обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_29 , в ході якого було виявлено та вилучено:

1. Пластикова картка «Приватбанк» № НОМЕР_43 ;

2. Пластикова картка «Приватбанк» № НОМЕР_44 ;

3. Планшет марки «Sony» серійний номер 430100160000818;

4. Ноутбук марки «hp» серійний номер CNU3119W6X;

5. Жорсткий диск марки «Hitachi» 640 Gb;

6. Мобільний телефон марки «WAN-CIAS»;

7. 3 блокноти;

8. 3 флеш носій інформації та позбавити будь-кого можливості розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудРівненський міський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення04.02.2019
Оприлюднено14.02.2023
Номер документу79620211
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —569/662/19

Ухвала від 04.02.2019

Кримінальне

Рівненський міський суд Рівненської області

Сидорук Є. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні