Рішення

від 29.01.2019 по справі 522/8809/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-а/522/24/19

Справа № 522/8809/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ в Одеській області Сергєєва Олександра Євгеновича, за участі третьої особи - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 15.05.2017 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ в Одеській області Сергєєва Олександра Євгеновича, за участі третьої особи - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, згідно якого просила скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №833 від 12.12.2016 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП на накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства в процесу будівництва житлового будинку за адресою: вул. Левадна, 25 смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області проведена без наказу та направлення. В ході перевірки ніяких актів, приписів, протоколів не складалося. З матеріалами перевірки ознайомилася при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Вказує, що ніяких порушень містобудівного законодавства вона не вчинювала, а жодні матеріали та виклик в засідання комісії позивачем не отримувалися. Вказує, що не підтверджується право Сєргєєва О.Є., яким ніби то складено протокол, мав право здійснювати архітектурно-будівельний контроль. Відповідачем не доведено, що позивачем здійснювалася експлуатація об'єкту.

В результаті розгляду адміністративного позову ухвалою суду від 23.07.2018 року позовну заяву було залишено без розгляду.

21.08.2018 року була подана апеляційна скарга від ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2018 року.

В результаті розгляду апеляційної скарги постановою П'ятого Апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2018 року було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після надходження справи до суду першої інстанції Ухвалою суду від 17.01.2019 року справа прийнята до провадження та призначення до розгляду на 29.01.2019 року.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

З урахуванням ч.1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи та інше.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №22399110 від 30.05.2014 року.

Постановою №833 по справі про адміністративне правопорушення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12.12.2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

З тексту постанови вбачається, що в результаті перевірки будівництва за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що літ. а та а1 зведено з порушенням вимог будівельного паспорту та житловий будинок експлуатується, проте до експлуатації не прийнятий.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно до п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку № 533 Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Згідно з пунктами 16-20 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з вимогами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до вимог ст.244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

Згідно ч. 11, 12 ст. 96 КУпАП (в редакції на час складення спірної постанови) Експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи не підтверджується те, що житловий будинок за адресою: вул. Левадна, 25, смт. Авангард, Овідіопольського району, Одеської області належить до об'єктів II категорії складності.

В статті 285 КУпАП закріплено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Згідно з вимогами ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого наказом КМУ № 244 від 6 квітня 1995 р. (далі - Порядок №244), передбачено, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Пунктом 21 Порядку № 244 визначено, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведених норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється відносно суб'єктів містобудування - замовників, проектувальників, підрядників та експертних організацій.

Докази порушень позивачем вимог будівельного та містобудівного законодавства матеріалами справи не підтверджується.

В той же час з боку відповідача не надано жодних доказів на підтвердження правомірності ухваленої постанови, зокрема доказів складення відповідних документів за результатами проведеної перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач також не був присутнім, і відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи також відсутні, що вказує на порушення його прав на захист, дачі пояснень та відповідних доказів.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеної у рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі Созонов та інші проти України , ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним (Руїз-Матеос проти Іспанії, 23 червня 1993 року, § 63, серія А, № 262), вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи (Дилипак та Каракайя проти Туреччини, № 7942/05 та 24838/05, § 77, 04 березня 2014 року). Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною (див. Avotiтр проти Латвії [GC], № 17502/07, § 119, ЄКПЛ.

ЄСПЛ дійшов до висновку, що національні суди зобов'язані встановити чи були повістки чи інші судові документи вручені сторонам ЗАВЧАСНО та, у відповідних випадках, зобов'язані фіксувати такі висновки у тексті рішення (Ганкин та інші проти Росії, № 2430/06 etal, § 36, 31 травня 2016 року).

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки справа перебувала на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси з 15.07.2017 року, у зв'язку з неодноразовим автоматизованим розподілом судової справи між суддями, відповідач отримував судові повістки, та був сповіщений про розгляд справи судом, час та місце судового засідання, що підтверджується підписом в рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, проте жодних заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідачем по справі не доведено правомірності свого рішення, та не доведено дотримання вимог встановлених нормами КУпАП та визначеної Порядком № 533 процедури, тому суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, оскаржувана постанова винесена в порушення установленого законом порядку, тому вона підлягає скасуванню як протиправна із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 30, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 278, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ст. 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ в Одеській області Сергєєва Олександра Євгеновича (м. Одеса, вул. Канатна, 83), за участі третьої особи - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 24530412, м. Одеса, вул. Канатна, 83), про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - задовольнити.

Скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №833 від 12.12.2016 року про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., провадження у справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 04.02.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар