ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року Справа № 2а-6499/09/2370
12 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю торгово – промисловий Дом «Фортуна» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ ТПД «Фортуна» за рахунок активів штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 3406 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95. Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (витяг станом на 15.01.2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином, за таких обставин, неприбуття в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово – промисловий Дом «Фортуна» зареєстроване як юридична особа 11.11.1993 року, ідентифікаційний код 21360441.
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 1356/29-012 від 09.12.2009 року відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 02.02.1993 року за № 54.
15.10.2009 року на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95, інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на жовтень 2009 року, затвердженого головою ДПА в Черкаській області 30.09.2009 року та направлень № 007810, № 007813 від 15.10.2009 року, співробітниками Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ТОВ ТПД «Фортуна» , а саме: магазину, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, 20, за результатами якої складено акт № 001957 від 15.10.2009 року.
В ході перевірки 15.10.2009 року о 14год. 58 хв. в магазині, за вказаною адресою, де здійснює господарську діяльність відповідач, встановлено факт проведення розрахункової операції з роздрукуванням неналежного розрахункового документа, а саме - не вказано назву господарської одиниці (магазин) та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (невідповідність складає 473 грн. 49 коп.).
Крім того, суд зазначає, що порушення, встановлені актом перевірки також підтверджуються описом наявних готівкових коштів – додатком до акту перевірки від 15.10.2009 року № 001957 (а. с. 8), денним «Х» - звітом за 15.10.2009 року та фіскальним чеком № 1475 за 15.10.2009 року (а. с. 17).
Згідно опису наявних готівкових коштів, який є додатком до акту перевірки від 15.10.2009 року № 001957, продавець на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав, кошти знаходяться на місці проведення розрахунків та отримані за реалізовані товари відповідачем, сума готівкових коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків, становить 681 грн. 20 коп., повинно рахуватись 207 грн. 71 коп., невідповідність становить 473 грн. 49 коп.
В цей же день працівника відповідача ОСОБА_2 було ознайомлено з актом перевірки, в пункті 4 якого зазначено, що зауважень до перевіряючих не має, що підтверджується її підписом.
Згідно пояснень ОСОБА_2 (а. с. 18) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО виникла внаслідок розмінювання однієї купюри номіналом 100 грн. наданої покупцем власними коштами продавця.
Суд також бере до уваги постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2009 року по справі №3-4055/2009 р.
Відповідно до вказаної постанови, 15.10.2009 року працівниками ДПІ у м. Черкаси перевіркою готівкових коштів встановлено, що фактично на час перевірки рахувалось 681 грн. 20 коп., а згідно денного звіту РРО повинно було рахуватись 207 грн. 71 коп., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 473 грн. 49 коп., внаслідок чого до працівника відповідача ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34 грн. в дохід держави.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, перевіркою було встановлено порушення п. п. 1, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95.
За результатами проведеної перевірки, на підставі акту № 001957 від 15.10.2009 року та на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно п. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 26.10.2009 року державною податковою інспекцією у м. Черкаси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 в сумі 3406 грн.
Згідно копії поштового повідомлення зазначене рішення було вручено відповідачу 11.11.2009 року.
Відповідач вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до податкових органів чи суду не оскаржував.
Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно п. п. 1, 13 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Разом з тим, суд зазначає, що форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначені в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 105/5296 .
Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Відповідно до п.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) і повинен містити такі обов'язкові реквізити:
• назву господарської одиниці;
• адресу господарської одиниці;
• для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";
• для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
• якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
• вартість одиниці виміру товару (послуги);
• найменування товару (послуги);
• літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
• позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
• загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
• для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";
• порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
• фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
• напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 22 Закону № 265/95 визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 за N 268/5459.
Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у м. Черкаси становить 3406 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгово – промисловий Дом «Фортуна» (18030, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 20, ідентифікаційний код 21360441) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) за рахунок активів штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3406 (три тисячі чотириста шість) грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2010 |
Оприлюднено | 08.12.2010 |
Номер документу | 7962967 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Кульчицький Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні