Рішення

від 21.01.2019 по справі 808/2903/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року (о 17 год. 15 хв.)Справа № 808/2903/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_4, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить скасувати:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.08.2017 №0013521312, винесене відповідачем, якою визначено позивачу суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 36 521,60 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску від 04.08.2017 №0013511312, яким до позивача застосовано штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 370,65 грн.

30 листопада 2018 року позивач до початку судового засідання подав уточнену позовну заяву, в якій просив суд скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013561312 про донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 27 218,37 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 804,59 грн. (всього на суму 34022,96 грн.,);

- податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013591312 про донарахування податкового зобов'язання з військового збору у сумі 1 510,34 грн. та штрафних санкцій у сумі 377,59 грн. (всього на суму 1 887,93 грн.);

- Вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.08.2017 №0013521312, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 36 521,60 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску від 04.08.2017 №0013511312, яким застосовано штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4370,65 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві (уточненій) посилається на приписи Податкового кодексу України та вказує на те, що фіскальним органом порушено порядок розгляду адміністративної скарги, поданої на податкові повідомлення-рішення №0013561312 та №0013591312. від 04.08.2017. Крім того, обставини зазначені в ОСОБА_5 перевірки на підставі яких здійснено висновки не відповідають фактичним, висновки перевіряючих щодо заниження податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_4, сформовано всупереч вимогам чинного законодавства та виключно на підставі необґрунтованих припущень. А саме, контролюючим органом безпідставно не прийнято витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю понесені в 2014 та 2016 роках та пов'язаність понесених витрат з підприємницькою діяльністю і правом включення їх до витрат відповідного періоду. Враховуючи наведене, спірні рішення ГУ ДФС у Запорізькій області вважає протиправними та просить суд скасувати їх.

Ухвалою судді від 30.01.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 28 лютого 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 21 лютого 2018 року надав відзив на позовну заяву (вх. №5878), відповідно до якого вказує, що перевірка позивача була призначена та проведена у відповідності з вимогами Податкового кодексу України. Зазначає, що під час перевірки виявлено порушення податкового законодавства, а саме проведеною перевіркою встановлено заниження суми доходу Позивача отриманого від здійснення підприємницької діяльності з підстав неправомірного включення до складу витрат за 2014 рік витрат понесених на маркетингові послуги отримані від ТОВ Центр Дом (код ЄДРПОУ 33009581) вартістю 70 000 грн., оскільки за висновками перевірки не підтверджена реальність здійснення операцій з надання послуги між ТОВ Центр Дом та ФОП ОСОБА_4, тобто такі послуги фактично не надавались. Вважає, що в первинних документах, виписаних Виконавцем ТОВ Центр Дом , зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з чим, акт виконаних робіт не має юридичної сили первинних документів, і як слідство, ФОП ОСОБА_4 неправомірно сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів . Щодо заниження суми доходу Позивача отриманого від здійснення підприємницької діяльності з підстав неправомірного включення до складу витрат за 2016 рік зауважує, що витрати на придбання тари (мішки Біг-бег ) у загальній сумі 90 120,00 грн.; витрати на комісію банку (понесені на протязі 1-го півріччя 2016 року) у сумі 11 946,49 грн., витрати на оренду офісного приміщення і послуги мережі Інтернет за 2-е півріччя 2016 року у загальній сумі 11 201,57 грн. Відмовляючи в праві віднесення до витрат оренди і послуг мережі Інтернет за 2 півріччя, відповідач посилається на те, що позивач в період з жовтня 2014 року по червень 2016 року здійснював господарську діяльність без офісного приміщення, окрім того, з липня 2017 року не отримував доходу, а відтак не мав права на віднесення зазначених витрат до загальної суми витрат пов'язаної з підприємницькою діяльністю за 2016 рік. З урахуванням вищенаведеного, вважає, що спірні рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

28 лютого 2018 року позивачем надано суду відповідь на відзив (вх. №6717), у якій додатково зауважує, що в отриманому маркетинговому дослідженні була інформація про основних споживачів біо-палива в Польщі, а саме про обсяги споживання, специфіки споживання постачання (на ТЕЦ, заводи, окремі господарства, населенню) із зазначенням діючі координати реальних компаній-споживачів, а також надана інформація про проведені переговори можливого обсягу постачання. Вказує, що відповідно до отриманої інформації позивачем за результатами маркетингового дослідження було укладено зовнішньоекономічні контакти з компаніями, зазначеними в маркетинговому дослідженні, та здійснено поставки продукції на адресу даних підприємств.

Ухвалою суду від 28.02.2018 підготовче засідання відкладене на 28 березня 2018 року.

Відповідно до ухвали від 28.03.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 21 травня 2018 року.

21 травня 2018 року провадження у справі поновлено.

Представником позивача надано до матеріалів справи пояснення (вх №15648 від 21.05.2018), у яких наголошує, що 14.08.2017 позивачем була направлена до ДФС України скарга №02, в якій оскаржувались рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.08.2017 №00135612 та №0013591312, вказану скаргу отримано 18.08.2017 вх №5079/ФОП. Із посиланням на приписи п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу вважає, що граничний термін розгляду поданої скарги становив не пізніше 07.09.2017, а тому направлення поштового відправлення 13.10.2017 здійснено з порушенням визначеного ст. 56 Податкового кодексу строку для розгляду та направлення рішення по розгляду скарги.

21 травня 2018 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 19 червня 2018 року.

ОСОБА_5 із ухвалою від 19.06.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 27 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 27.09.2018 вирішено продовжити процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 19.06.2018, до 21 листопада 2018 року, а ухвалою від 21.11.2018 - до 03 грудня 2018 року.

03 грудня 2018 року провадження у справі поновлено.

Представником позивача долучено до матеріалів справи пояснення (вх №39254 від 03.12.2018), відповідно до яких додаткового звертає увагу суду, що згідно з актом перевірки та реєстраційних даних, наданих позивачем, місце проживання (юридична адреса) ФОП ОСОБА_4 на час проведення перевірки, подання скарги та отримання відповіді була АДРЕСА_1., проте з наданих відповідачем копій документів встановлено, що ДФС України рішення про продовження розгляду скарги та рішення за результатами розгляду скарги направлено на адресу: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 152, офіс 321, а тому вважає, що податкові повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013561312 та №0013591312 підлягають скасуванню у зв'язку з не направленням вказаних рішень на юридичну адресу позивача.

ОСОБА_5 з ухвалою суду від 03.12.2018 підготовче засідання відкладене на 12 грудня 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 12.12.2018 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 21 січня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників відповідача, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 03.04.2013, види діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 19.06.2017 по 10.07.2017 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 19.06.2017 №280, №281, наказу від 14.06.2017 №1515 відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валют-ного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 04.04.2013 по 31.12.2016, за результатами якої складено ОСОБА_5 перевірки від 17.07.2017 №275/08-01-13-12/НОМЕР_1.

ОСОБА_5 із ОСОБА_5 перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 218,37 грн., в т.ч. за 2014 рік - 9 094,30 грн., за 2016 рік - 18 124,07 грн.;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 171.1. п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, що призвело до завищення чистого доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню військовим збором в сумі 1 510,34 грн. в тому числі за 2016 рік в сумі 1 510,34 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне страхування , що призвело до заниження єдиного внеску за період 2014-2016 роки у розмірі 43 189,79 грн. в тому числі за 2014 рік - 21 038,15 грн., за 2016 рік - 22 151,64 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою встановлено заниження суми оподатковуваного доходу (чистого доходу) за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 161 317,96 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 60 628,67 грн., за 2016 рік - 100 689,29 грн. Зазначені обставини стали підставою донарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та Єдиного соціального внеску.

Не погодившись із результатами перевірки викладеними в акті, ФОП ОСОБА_4 подала до ГУ ДФС у Запорізькій області письмові заперечення на акт перевірки від 21.07.2017.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області №2130/14/08-01-13-12-09 від 01.08.2017 надано відповідь на заперечення, за змістом якої заперечення залишені без задоволення з посиланням на обставини зазначені в ОСОБА_5 перевірки.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 04.08.2017 винесені наступні оскаржувані рішення:

податкове повідомлення-рішення №0017131305, яким позивачу донараховано військовий збір в сумі 5 521,59 грн., в тому числі 4 417,27 грн. - основний платіж, 1 104,32 грн. - штрафна санкція.

податкове повідомлення-рішення №0013561312, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб всього на суму 34022,96 грн., у т.ч. за основним платежем 27 218,37 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 804,59 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0013591312, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з військового збору всього на суму 1887,93 грн., у тому числі за основним платежем 1 510,34 грн. та штрафних санкцій у сумі 377,59 грн.;

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0013521312, про стягнення з позивача недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 36 521,60 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску №0013511312, яким до позивача застосовано штраф з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 370,65 грн.

21.09.2017 позивача отримала Рішення ДФС України №11986/Л/99-99-11-03-01-25 від 14.09.2017, відповідно якого, здійснено розгляд скарги в частині питання оскарження Вимоги про сплату боргу (недоїмки) та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску від 04.08.2017 №0013511312, яка залишена без задоволення.

Розгляд питання по оскарженню податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 №0013561312 та №0013591312 в отриманому рішенні не зазначено.

Проте, вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, та оскільки Рішення по розгляду скарги в частині оскарження Податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 №0013561312 та №0013591312 позивачем не отримано і після закінчення граничного терміну розгляду скарги встановленого ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування,

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стосовно висновків ОСОБА_5 перевірки про заниження позивачем оподатковуваного доходу (чистого доходу) за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, на загальну суму 161 317,96 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 60 628,67 грн., за 2016 рік - 100 689,29 грн., суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою висновку про заниження оподатковуваного доходу (чистого доходу): за 2014 рік в сумі 60 628,67 грн., стало посилання на завищення валових витрат за 2014 рік на загальну суму 70 000 грн., сплачених за отриманні на користь ТОВ Центр Дом (код ЄДРПОУ 33009581) за отримані маркетингові послуги (с.9, 10, 12 акту перевірки).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать також послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що доходом фізичних осіб - підприємців є дохід, отриманий протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

ОСОБА_5 з п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих, зокрема, від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 зазначеного Кодексу. Так, згідно з цим пунктом об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

До витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу (п. 177.4 ст. 177 цього Кодексу).

У п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до пунктів 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктів 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Кодексу.

ОСОБА_5 з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом таких товарів, а саме: прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат, вартості придбаних послуг, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, та інших прямих витрат.

До складу інших прямих витрат включаються витрати на збут, які відповідно до пп. г пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України складаються з витрат, пов'язаних з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.2 вищезазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку цих витрат.

Таким чином, фізична особа - підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, має право включати до складу витрат витрати на рекламу та маркетингові послуги за умови, що ці витрати пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені документально. При цьому зазначені витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Судом встановлено, що на підтвердження пов'язаності отриманих маркетингових послуг з підприємницькою діяльністю та отриманням доходів Позивачем до перевірки були надані наступні документи, які також долучені до матеріалів справи: Договір на надання маркетингових послуг від 25.06.2014 № 008/14, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Центр Дом (ціна Договору 70 000,00 грн. без ПДВ); Технічне завдання на проведення маркетингового дослідження - Перспективи розвитку ринку паливних пелет в Україні, Перспективи експорту українських паливних пелет до країн ЄС. Цінова політика. Перспективи розвитку ринку паливних пелет. Аналіз основних та потенційних виробників . (П.1 технічного завдання встановлена мета дослідження - визначити конкурентоздатність ринка паливних пелет в Україні. П.2 технічного завдання визначені задачі дослідження - виконавцю надати інформацію про виробників, споживачах, цінах на паливні гранули. П.3 технічного завдання визначена географія дослідження - Україна, ринок країн ЄС. П.6 технічного завдання передбачена форма надання результатів - письмовий звіт). Технічне завдання є невід'ємною частиною Договору на надання маркетингових послуг від 25.06.2014 № 008/14; ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2014р. №1 по Договору від 25.06.2014р. № 008/14. (У вступній частині ОСОБА_5 зазначено, що він складений про виконання маркетингове дослідження ринку паливних пелет для Замовника згідно Технічного завдання. П.1 ОСОБА_5 зазначено, що разом з актом Виконавець передав Замовнику письмовий Звіт згідно з вимогами Технічного завдання. П.3 ОСОБА_5 передбачено, що винагорода у сумі 70 000,00 грн. підлягає перерахуванню Замовником на банківський рахунок Виконавця або сплаті готівковими грошовими коштами); Звіт про проведення маркетингового дослідження від 05.09.2014р. - Перспективи розвитку ринку паливних пелет в Україні, Перспективи експорта українських паливних пелет до країн ЄС. Цінова політика. Перспективи розвитку ринку паливних пелет. Аналіз основних та потенційних виробників - на 47 листах. Звіт є невід'ємною частиною ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2014р. №1 по Договору від 25.06.2014р. № 008/14; Додаток до звіту ОСОБА_5 №2 приймання-передачи результатів переговорів потенційних замовників згідно Технічного завдання на проведення маркетингового дослідження по Договору від 25.06.2014р. № 008/14.; Квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ Центр Дом про прийняття від ФОП ОСОБА_4 оплат на підставі ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг №1 від 05.09.2014: №1 від 10.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №2 від 13.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №3 від 16.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №4 від 17.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №5 від 20.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №6 від 21.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №7 від 22.10.2014 у сумі 9350,00 грн.; №8 від 23.10.2014 у сумі 4550,00 грн. (всього на загальну суму 70 000,00 грн. без ПДВ).

Оцінюючи пов'язаність отриманих маркетингових послуг з реалізацією товарів в рамках здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4, суд виходить з наступного.

За поясненнями представника позивача та згідно з матеріалами перевірки, до проведення та отримання результатів маркетингового дослідження ФОП ОСОБА_4 не проводилась зовнішньоекономічна господарська діяльність, в тому числі діяльність з поставки паливних пелет іноземним контрагентам (країна Польща). Надані документи свідчать, що укладення довгострокових зовнішньоекономічних договорів здійснено позивачем після проведення та отримання результатів маркетингового дослідження.

Наданий Звіт з додатками містить інформацію про перспективи розвитку паливних пелет в Україні та в країнах ЄС, про перспективи експорту паливних пелет, про потенційних виробників в Україні та покупців в країнах ЄС (їх потужності, потреби, контакти, контрагенти тощо), Тобто, проведеним маркетинговим дослідженням виявлені можливі споживачів біо-палива в Польщі, їх прогнозовані споживання, технологічні характеристики продукції згідно специфіки споживання (постачання на ТЕЦ, заводи, окремі господарства, населенню), із зазначенням діючі координати реальних компаній - споживачів. А також надана інформація про проведені попередні переговори можливого обсягу постачання із зазначенням посадових осіб контрагентів та результатів попередньої домовленості, можливих обсягів постачання.

Таким чином, праведені маркетингові дослідження надали можливість позивачу у 2014 році самостійно здійснити заходи по підготовці і організації діяльності по купівлі-продажу паливних пелет (переддоговірна робота з контрагентами, укладення договорів поставки з продавцями-резидентами та покупцем-нерезидентом, вирішення питань організації автотранспортного забезпечення доставки паливних пелет, підготовки для перевезення їх залізничним транспортом, організації належного зберігання товару, митної акредитації, попередня робота з державними санітарними службами, Запорізькою торгово-промисловою палатою та інше) і в подальшому розпочала фактичну діяльність по проведенню експортних операцій паливних пелет і отриманню від цього доходу, що підтверджується первинною податковою та митною документацією.

Надані позивачем договори та результати перевірки свідчать, що відповідно до отриманої інформації, за результатами маркетингового дослідження позивачем було укладено зовнішньо-економічні контракти з компаніями (зазначеними в маркетинговому дослідженні) та здійснено поставки продукції на адресу даних підприємств, а саме:

1. COREM ENERGIA - Corem Energia Sp. z o.o., 42-700 Lubliniec, Stara Kolonia 69, NIP: НОМЕР_2, KRS: НОМЕР_3, +48322812061 - відвантажено 182,7тн;

2. POLY TRADE POLSKA - Poli Trade Polska Sp. z o.o., ul. P. Koіodzieja 2 40-749 Katowice, tel./fax 032 292 10 41( представником данной компанії, є фірма ОСОБА_6 , Treeden Group Sp. z o.o., ul. Wolska 11, 20-411 Lublin ) - відвантажено 1276,8тн;

3. Transhandrol Marek Kieіb (ul. Ludwiki Uzar Krysiakowej 159, 39-340 Padew Narodowa NIP: НОМЕР_4, tel. (+48) 15 811-94-00), головне підприємство - ADAM KLOK )- відвантажено 1864,95тн;

4. KROM BARBARA (Krom Barbara, NIP 848-13-41-048, Eіk, Straduny, 1 Maja 4, kod pocztowy 19-300 представником данной компанії, є фірма КРЕКС ) - відвантажено 1055,5тн.

Зазначені обставини свідчать, отримані позивачем маркетингові послуги від ТОВ Центр Дом прямо пов'язані з пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені документально. При цьому, за результатами використання матеріалів маркетингового дослідження відбулися реальні зміни майнового та фінансового стану ФОП ОСОБА_4 шляхом укладення довгострокових договорів, здійснення поставок товарів та отримання виручки.

Також, суд критично ставиться до висновків відповідача про не підтвердження реальності здійснення операцій з надання послуги між ТОВ Центр Дом та ФОП ОСОБА_4 з підстав непризнання фіскальним органом первинних документів, як таких, що мають юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції на момент здійснення операції) - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2014 №1 по Договору від 25.06.2014 № 008/14 про виконання маркетингового дослідження ринку паливних пелет має усі встановлені законодавством обов'язкові реквізити первинного документа, що надає йому юридичної сили і доказовості.

Звіт маркетингових досліджень є невід'ємною частиною ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг від 05.09.2014 №1 по Договору від 25.06.2014 № 008/14 про виконання маркетингового дослідження ринку паливних пелет і є документом, який розкриває внутрішню суть цієї операції по наданню маркетингових послуг, її справжність, економічну вигоду та ділову мету. Тільки завдяки матеріалам маркетингового дослідження відбулися реальні зміни майнового та фінансового стану ФОП ОСОБА_4

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, про неправомірність виключення відповідачем зі складу витрат, витрати понесені на оплату маркетингових досліджень пов'язаних з підприємницькою діяльністю та використовуються для отримання доходу підприємця.

Стосовно висновків ОСОБА_5 перевірки про завищення позивачем оподатковуваного доходу (чистого доходу) за 2016 рік в сумі 100 689,29 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріали перевірки та пояснення відповідача свідчать, що підставою висновку про заниження ФОП ОСОБА_4 оподатковуваного доходу (чистого доходу) за 2016 рік в сумі 100 689,29 грн., стало невизнання перевіркою витрат, понесених позивачем в 2016 році на: на придбання тари (мішки Біг-бег ) у загальній сумі 90 120,00 грн.; на оренду офісного приміщення і послуги мережі Інтернет за 2-е півріччя 2016 року у загальній сумі 11 201,57 грн.; на комісію банку (понесені на протязі 1-го півріччя 2016 року) у сумі 11 946,49 грн.

Надаючи оцінку висновкам ОСОБА_5 перевірки в цій частині, судом встановлено, що 25.08.2015 між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ Трансклад (код ЄДРПОУ 35449754) було укладено договір поставки тари (мішки Біг-бег ) №ТС-15/01.

На виконання укладеного договору Постачальник, ТОВ Трансклад поставив, а позивач прийняв та оплатив вказаний товар (мішки Біг-бег ) згідно з видатковими накладними: від 25.08.2015 № ТС-15/08-01 на суму 9450,00 грн.; від 02.09.2015 № ТС-15/08-02 на суму 9450,00 грн.; від 15.10.2015 № ТС-15/08-03 на суму 9900,00 грн.; від 20.10.2015 № ТС-15/08-04 на суму 9900,00 грн.; від 27.10.2015 № ТС-15/08-05 на суму 9900,00 грн.; від 04.11.2015 № ТС-15/08-06 на суму 9600,00 грн.; від 06.11.2015 № ТС-15/08-07 на суму 9600,00 грн.; від 11.11.2015 № ТС-15/08-08 на суму 9600,00 грн.; від 20.11.2015 № ТС-15/08-09 на суму 9600,00 грн.; від 26.11.2015 № ТС-15/08-10 на суму 3120,00 грн.

Вартість поставленого та прийнятого товару (мішки Біг-бег ) оплачено на підставі прибуткових касових ордерів (квитанцій до прибуткових касових ордерів): від 25.08.2015 № ТС-15/08-01 на суму 9450,00 грн.; від 02.09.2015 № ТС-15/08-02 на суму 9450,00 грн.; від 15.10.2015 № ТС-15/08-03 на суму 9900,00 грн.; від 20.10.2015 № ТС-15/08-04 на суму 9900,00 грн.; від 27.10.2015 № ТС-15/08-05 на суму 9900,00 грн.; від 04.11.2015 № ТС-15/08-06 на суму 9600,00 грн.; від 06.11.2015 № ТС-15/08-07 на суму 9600,00 грн.; від 11.11.2015 № ТС-15/08-08 на суму 9600,00 грн.; від 20.11.2015 № ТС-15/08-09 на суму 9600,00 грн.; від 26.11.2015 № ТС-15/08-10 на суму 3120,00 грн., всього на 90 120,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до специфіки господарської діяльності позивача, умов перевезення та поставки основного товару, тара (мішки Біг-бег ) необхідні та використані для транспортування реалізованого товару.

Так, надані до суду документи свідчать, що поставка товарів по зовнішньоекономічним контрактам здійснювалась вагонними партіями, за схемою завантаження у вагони вантажу з використанням тари мішок типу Біг-бег ємкістю 0,8-1,2 тони, що підтверджується ОСОБА_5 використання ТМЦ в господарській діяльності відповідного місяця.

Акти використання ТМЦ складені Позивачем за результати господарської діяльності за календарний місяць та містять інформацію про обсяг здійснених поставок, дати, отримувача, № залізничного вагону, № ВМД, залізничної накладної та кількість використаних мішків типу Біг-бег по кожному місяцю.

Таким чином, судом встановлено, що придбані в 2015 році мішки Біг-бег , були використані Позивачем в господарській діяльності з отриманням доходу 2016 року.

ОСОБА_5 з п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (Податок на прибуток підприємств).

Тобто, дана норма вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницької діяльністю, формуються у тому ж порядку, як у платників податку на прибуток.

Так, документально підтвердженими витратами вважаються витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду, та підтверджені відповідними документами (п. 135.2, пп. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135; п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 ПКУ).

ОСОБА_5 з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отже, при розрахунку чистого доходу фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, понесені витрати на придбання товару, враховуються виключно в тому періоді, в періоду в якому відбувається отримання доходу від їх реалізації.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, про неправомірність виключення відповідачем зі складу витрат позивача, витрати на придбання мішків Біг-бег використаних в господарській діяльності.

Щодо витрат понесених на оплату банківських послуг та касове обслуговування, на оренду офісного приміщення (та експлуатаційні витрати, відшкодування комунальних послуг) і послуги мережі Інтернет то суд зазначає:

Відповідно до пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку інших витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, належить, зокрема, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності.

При цьому, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, на оплату послуг зв'язку та оренди офісного приміщення пов'язані з веденням господарської діяльності та включаються до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування.

Також суд критично ставиться до висновків ОСОБА_5 перевірки про неприйняття відповідачем витрат на оренду офісного приміщення (та експлуатаційні витрати, відшкодування комунальних послуг) і послуги мережі Інтернет за 2-е півріччя 2016 року у загальній сумі 11 201,57 грн. з посиланням на відсутність у позивача доходу за вказаний період.

Так, відповідно висновків перевіряючих, наведених в ОСОБА_5 перевірки на ст. 9, позивач в 2016 році від здійснення підприємницької діяльності отримала оподатковуваний дохід в сумі 2 444 555,18 грн.

Статтею 179 Податкового кодексу України встановлено, що звітним податковим періодом платника податків фізичної-особи підприємця є календарний рік, за результатами діяльності в якому подається річна декларація про майновий стан і доходи.

Таким чином, діюче законодавство не передбачає ведення окремого обліку витрат по періодам (місяцям) з врахуванням дати надходження виручки.

Суд також приймає до уваги специфіку діяльності позивача, яка здійснювалась по довгостроковим зовнішньоекономічним контрактам, які передбачали значну різницю за часом (датою) відвантаження (поставки товару) та датою надходження виручки.

З огляду на встановлення судом неправомірності виключення відповідачем понесених витрат позивача, пов'язаних з одержанням доходу, суд дійшов до висновку про неправомірність висновків ОСОБА_5 перевірки про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу і як наслідок податку з доходи фізичних осіб на загальну суму податку 27 218,37 грн.

Стосовно посилання Позивача на порушення порядку розгляду адміністративної скарги на податкові повідомлення-рішення №0013561312 та №0013591312 від 04.08.2017, суд зазначає, що п. 56.8 та 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Надані до матеріалів справи документи свідчать, що 14.08.2017 позивач поштою направив на адресу ДФС України адміністративну скаргу (№02 від 14.08.2017) вимогами якої є скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013561312; податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013591312; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.08.2017 №0013521312; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску від 04.08.2017 №0013511312. ДФС України подану скаргу отримало 18.08.2017 (вх. 5079/ФОП), що саме не заперечується відповідачем.

Таким чином, граничний термін розгляду поданої скарги на податкові повідомлення-рішення №0013561312 та №0013591312. від 04.08.2017 становив не пізніше 07.09.2017, у випадку продовження розгляду скарги до 90 календарних днів, граничний строк мав становити не пізніше 16.11.2017.

Надані відповідачем копії документів (відповідних рішень та поштових квитанцій), свідчать що ДФС України 30 серпня 2017 року винесло Рішення про продовження строку розгляду скарги №11169/Г/99-99-11-02-01-14, за яким розгляд скарги продовжено до 16 жовтня 2017 року. ОСОБА_5 з повідомлення про вручення поштового відправлення дане Рішення направлено у той самий день на адресу ОСОБА_4: пр. Соборний, 152, офіс 321, м. Запоріжжя, 69600, проте поштове відправлення повернулось на адресу ДФС України без вручення платнику податків.

У подальшому, 13 жовтня 2017 року ДФС України винесло Рішення про результати розгляду скарги №13594/Г/99-99-11-02-01-14, за яким позивачу відмовлено в задоволенні скарги, яке згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення направлено на адресу ОСОБА_4: пр. Соборний, 152, офіс 321, м. Запоріжжя, 69600, однак поштова кореспонденція повернулось на адресу ДФС України із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.

Так, п. 42.1, 42.2. ст.42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Дослідивши надані рішення та поштові відправлення, суд приходить до висновку, що в порушення вимог п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України зазначені рішення про результати розгляду скарги направлені не за податковою адресою ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з чим не були вручені поштовим відділенням Позивачу.

Пунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

ОСОБА_5 перевірки та реєстраційних даних та копії паспорта наданих підприємцем місце проживання (юридична адреса) ФОП ОСОБА_4 на час проведення перевірки, подання скарги та отримання відповіді була адреса: АДРЕСА_2.

Позивачка адресу проживання не змінювала, повідомлення до органу ДФС про зміну юридичної адреси або місцезнаходження не надавала.

Частиною 4 п. 58.3. ст.58 Податкового кодексу України встановлено, у випадку коли вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Враховуючи дані обставини, суд вважає, що Рішення про результати розгляду скарги направлено за неналежною адресою, тобто рішення є не врученим.

Ураховуючи вищевикладене, а також порушення строку розгляду та направлення скарги на податкові повідомлення рішення, суд вважає, що наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0013561312, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 34 022,96 грн., в тому числі 27 218,37 грн. - основний платіж, 6 804,59 грн. - штрафна санкція.

ОСОБА_5 з п. 16.1 підр. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність збільшення контролюючим органом ФОП ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування та порушення розгляду та направлення скарги на податкові повідомлення рішення, суд дійшов також до висновку щодо відсутності підстав для збільшення ФОП ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання по військовому збору на загальну суму податку 1 887,93 грн. та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 36 521,60 грн. та сплати штрафу 4 370,65 грн.

Ураховуючи вищевикладене, за результатами розгляду справи суд вважає висновки контролюючого органу є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_5 з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судових витрат, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.08.2017 №0013561312, прийняте Головним управління ДФС у Запорізькій області про донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 27 218,37 грн. та штрафних санкцій у сумі 6 804,59 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.08.2017 №0013561312, прийняте Головним управління ДФС у Запорізькій області про донарахування податкового зобов'язання за платежем військовий збір у сумі 1 510,34 грн. та штрафних санкцій у сумі 377,59 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 04.08.2017 №0013521312, прийнятою Головним управління ДФС у Запорізькій області, якою визначено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 36 521,60 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.08.2017 №0013511312, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції у розмірі 4 370,65 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 770,00 грн. (сімсот сім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.01.2019.

Суддя І.В. Батрак