Рішення

від 18.01.2019 по справі 1640/3323/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/3323/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Гордієнка А.М.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" /далі - позивач, ТОВ "Феррострой"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом /з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 листопада 2018 року № 1534/ до Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007701401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 258750,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн), №0007721401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 287500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143750,00 грн), №0007731401 від 14 червня 2018 року, №0007741401 від 14 червня 2018 року та №0007751401 від 14 червня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що реальність господарських операцій за договором субпідряду №561 від 28 вересня 2015 року, укладеним між ним та ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД.", підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в); довідками про вартість будівельних робіт та витрат; платіжними дорученнями; податковими накладними та висновком експертного будівельно-технічного дослідження № П-93 від 19 липня 2018 року, зареєстрованим в Кременчуцькому відділенні Полтавської Торгово-промислової палати 19 липня 2018 року. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та ТОВ МЖК ЖИТЛОБУД. для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь та організації господарської діяльності (зокрема, трудового та виробничого процесу) інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Також зазначив, що висновки контролюючого органу про отримання директором ТОВ Феррострой ОСОБА_3 додаткового блага на суму 30977,00 грн у зв'язку з придбанням 26 квітня 2017 року коптильної пічі Hеlia Smoker 24 за ціною 30977,00 грн не в цілях використання в господарській діяльності товариства та неутримання позивачем податку з доходу фізичної особи у сумі 6799,83 грн та військового збору у сумі 464,66 грн за квітень 2017 року спростовуються звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №04/6 від 27 квітня 2017 року; актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 серпня 2017 року та наказом ТОВ Феррострой Про введення в експлуатацію ОЗ № 85 від 31 серпня 2017 року. На думку позивача, висновок податкового органу про те, що грошові кошти у сумі 27025,00 грн підзвітної особи ОСОБА_3 є його додатковим благом, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, також є безпідставним, адже відповідно до наказу генерального директора ТОВ "Феррострой" №550 від 23 серпня 2017 року до м. Одеса було відряджено працівників: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та на останнього покладено всі витрати за поселення. Факт оплати рахунку готелю "Londonskaya" (м.Одеса) за допомогою платіжної картки АТ "Райффейзинг банк Аваль підтверджується сліпом №9874 від 28 серпня 2017 року, а також фіскальним чеком ТОВ Л.А.Р.К. №00003771000006 від 28 серпня 2017 року /а.с.5-22, 73-82 т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву №360 від 08 жовтня 2018 року посилався на недоведеність ТОВ Феррострой реальності здійснення господарських операцій за договором субпідряду №561 від 28 вересня 2015 року, оскільки пунктами 1.1, 3.2 цього договору передбачено, що будівельно-монтажні роботи по завершенню будівництва Фізкультурно-оздоровчого комплексу з розширенням та будівництвом критих кортів в м. Комсомольськ по вул. Добровольського,30 виконуються субпідрядником самостійно, власними силами та засобами, проте за даними податкової звітності ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." на балансі товариства основні засоби не обліковуються, а трудові ресурси або взагалі відсутні (у І кварталі 2016 року), або складаються з однієї особи (впродовж періодів ІІ квартал 2016 року - І квартал 2017 року), тоді як виконання вказаного виду робіт потребує задіяння від 4 до 12 осіб. Крім того, виконавчому директору товариства ОСОБА_3 видавалися під звіт грошові кошти на придбання коптильної печі Hеlia Smoker 24, які, за відсутності підтверджуючих документів щодо виробничої необхідності купівлі такої печі в цілях використання в господарській діяльності товариства, вважаються додатковим благом працівника та підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Також згідно з наказом ТОВ Феррострой №550 від 23 серпня 2017 року ОСОБА_3 відряджено до м. Одеси терміном на 6 днів з 27 серпня 2017 року та видано під звіт грошові кошти, однак у кімнаті 324 готелю "Londonskaya" м.Одеса у період з 27 серпня 2017 року по 01 вересня 2017 року фактично проживала інша особа - ОСОБА_4, а відтак видані під звіт та неповернуті грошові кошти вважаються додатковим доходом працівника, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором /а.с. 110-119 т.2/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заявленого позову, а представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

Дослідивши письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 35107305 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Кременчуцькій ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 33-36 т.1/.

У період з 27 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі наказу № 930 від 13 квітня 2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року та законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 676/16-31-14-01-10/35107305 від 05 червня 2018 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Феррострой" вимог:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів №318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 342798,00 грн, в т. ч. по періодах: за 2015 рік - 84048, 00 грн, за 2016 рік - 249856,00 грн, в т. ч. за ІІ квартал 2016 року - 134328,00 грн, за ІІІ квартал 2016 року - 29385,00 грн, за IV квартал 2016 року - 86143,00 грн, за І квартал 2017 року - 8894,00 грн, та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2017 рік на суму 49410,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 297490,00 грн, в т.ч. за 2015 рік на загальну суму 45823,00 грн, в т. ч. по періодах: за листопад 2015 року - 9990,00 грн, за грудень 2015 року - 35833,00 грн, за 2016 рік на загальну суму 251667,00 грн, в т.ч. по періодах: за лютий 2016 року - 11667,00 грн, за березень 2016 року - 33333,00 грн, за травень 2016 року - 58333,00 грн, за червень 2016 року - 20000,00 грн, за липень 2016 року - 15000,00 грн, за серпень 2016 року - 40000,00 грн, за вересень 2016 року - 31667,00 грн, за жовтень 2016 року - 16667,00 грн, за грудень 2016 року - 25000,00 грн;

- підпункту 164.2.11. абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту 170.9.2 пункту 170.1 статті 170, абзацу а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 12732,15 грн, в т.ч. по періодах: за квітень 2017 року - 6799,83 грн, за серпень 2017 року - 5932,32 грн;

- абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, абзацу 2 пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення ТА своєчасності внесення до бюджету сум військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на загальну суму 870,04 грн, в тому числі за квітень 2017 року на суму 464,66 грн, за серпень 2017 року - 405,38 грн /а.с.38-62 т.1/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0007701401 від 14 червня 2018 року, яким збільшено ТОВ Феррострой суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств" на 472173,00 грн (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 342798,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн);

- № 0007711401 від 14 червня 2018 року, яким зменшено ТОВ Феррострой суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 49410,00 грн;

- №0007721401 від 14 червня 2018 року, яким збільшено ТОВ Феррострой суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 446235,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 297490,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 148745,00 грн);

- №0007731401 від 14 червня 2018 року, яким застосовано до ТОВ Феррострой штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п" на суму 510,00 грн;

- №0007741401 від 14 червня 2018 року, яким збільшено ТОВ Феррострой суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 24148,69 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 12732,15 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9549,11 грн та пені -1867,43 грн);

-№0007751401 від 14 червня 2018 року, яким збільшено ТОВ Феррострой суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 1360,51 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 870,04 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 318,86 грн та пені - 127,61 грн) /а.с. 63-64, 67-76 т.1/.

Не погодившись із прийняттям податкових повідомлень-рішень № 0007701401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 258750,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн)/, №0007721401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 287500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143750,00 грн)/, №0007731401 від 14 червня 2018 року, №0007741401 від 14 червня 2018 року та №0007751401 від 14 червня 2018 року, ТОВ Феррострой звернулося до суду з цим позовом.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0007701401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 258750,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн)/ та №0007721401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 287500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143750,00 грн)/ слугувало твердження відповідача про неможливість виконання ТОВ МЖК ЖИТЛОБУД. будівельно-монтажних робіт по завершенню будівництва Фізкультурно-оздоровчого комплексу з розширенням та будівництвом критих кортів за договором субпідряду № 561 від 28 вересня 2015 року у зв'язку з відсутністю у вказаного товариства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для виконання зазначеного виду робіт /а.с. 175-184 т. 2/.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень (в оскаржуваній частині) на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість та податку на прибуток унормовані Податковим кодексом України /далі - ПК України/.

Так, згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 статті 198 згаданого Кодексу до податкового кредиту з податку на додану вартість відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилом пункту 198.2 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

З огляду на викладене, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14 (номер рішення в ЄДРСР 67721381).

Також Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію, що сам факт наявності у платника податків первинних документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, так як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності в них всіх обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо нереальності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та його контрагентом на безпідставне формування податкового кредиту та витрат з метою заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, виникає необхідність з'ясувати чи спроможним був контрагент позивача виконати обсяг робіт, обумовлений умовами договору, та чи мав для цього власний або залучений виробничий, технологічний й кадровий потенціал.

Як слідує із матеріалів справи, у перевіряємому періоді між ТОВ "Феррострой" (за текстом договору - Підрядник) та ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." (за текстом договору - Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 561 від 28 вересня 2015 року до договору підряду № 154 від 02 серпня 2013 року (далі - Договір субпідряду) /а.с. 76-82 т.1/.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2, 3.3, 4.5, 5.1 цього договору предметом договору субпідряду є виконання субпідрядником за завданням підрядника будівельно-монтажних робіт по завершенню будівництва Фізкультурно- оздоровчого комплексу з розширенням та будівництвом критих кортів по вул. Добровольського, буд.30, м. Комсомольськ Полтавської області /пункт 1.1/.

Роботи виконуються субпідрядником самостійно власними силами та засобами /пункт 3.2/.

За попередньою письмовою згодою підрядника, субпідрядник може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори підряду (субпідряду) з субпідрядниками укладаються і виконуються з дотримання загальних вимог, визначених чинним законодавством України та умовами цього Договору /пункт 3.3/.

Здача та приймання виконаних робіт (частини робіт) здійснюється у відповідності до чинного законодавства України з оформленням наступних документів: акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в або акту, складеного у визначеній підрядником формі; довідки КБ-3; рахунку на оплату (на суму виконаної частини робіт з врахуванням попередньої оплати); податкової накладної (у випадках, строки та порядку, визначених чинним законодавством та/або умовами договору) /пункт 5.1/.

Оплата за цим договором здійснюється підрядником шляхом безготівкового переказу коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок субпідрядника, зазначений в розділі 14 цього договору /пункт 4.5/.

З матеріалів перевірки слідує, що на підтвердження виконання умов вказаного договору та фактичного понесення витрат, а відтак і реальності господарських операцій, ТОВ "Феррострой" під час здійснення перевірки було надано контролюючому органу наступні документи:

-податкові накладні № 1 від 14 грудня 2015 року (ПДВ - 24166,67 грн), № 2 від 29 грудня 2015 року (ПДВ - 11666,67 грн), № 2 від 19 лютого 2016 року (ПДВ - 11666,67 грн), № 1 від 25 березня 2016 року (ПДВ - 33333,33 грн), № 1 від 08 квітня 2016 року (ПДВ - 14166,67 грн), № 2 від 13 квітня 2016 року (ПДВ - 916,67 грн), № 3 від 13 квітня 2016 року (ПДВ - 8250,00 грн), № 1 від 05 травня 2016 року (ПДВ - 20000,00 грн), № 2 від 20 травня 2016 року (ПДВ - 15000,00 грн), № 1 від 03 червня 2016 року (ПДВ - 15000,00 грн), № 2 від 08 червня 2016 року (ПДВ - 5000,00 грн), № 1 від 11 липня 2016 року (ПДВ - 7507,00 грн), № 2 від 11 липня 2016 року (ПДВ - 2493,00 грн), № 2 від 15 липня 2016 року (ПДВ - 11666,67 грн), № 6 від 22 липня 2016 року (ПДВ - 16666,67 грн), № 1 від 19 серпня 2016 року (ПДВ - 16666,67 грн), № 2 від 29 серпня 2016 року (ПДВ - 8333,33 грн), № 1 від 23 вересня 2016 року (ПДВ - 23333,33 грн), № 1 від 04 жовтня 2016 року (ПДВ - 8333,33 грн), № 1 від 20 жовтня 2016 року (ПДВ - 8333,33 грн), № 1 від 20 грудня 2016 року (ПДВ - 16666,67 грн) та № 2 від 26 грудня 2016 року (ПДВ - 8333,33 грн);

-акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) з додатками (довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), а саме: № БФ 13/04 за квітень 2016 року, № БФ 2/05 за травень 2016 року, № БФ 4/05 за травень 2016 року, № БФ 2/06 за червень 2016 року, № БФ 5/07 за липень 2016 року, № БФ 10/10 за жовтень 2016 року, № БФ 11/10 за жовтень 2016 року, № БФ 12/10 за жовтень 2016 року, № БФ 17/10 за жовтень 2016 року, № БФ 14/11 за листопад 2016 року, № БФ 15/11 за листопад 2016 року, № БФ 16/11 за листопад 2016 року, № БФ 4/12 за грудень 2016 року, № БФ 5/12 за грудень 2016 року, № БФ 7/12 за грудень 2016 року, № БФ 2/01 за січень 2017 року;

-рахунки-фактури №СФ-783 від 14 грудня 2015 року, №СФ-783 від 29 грудня 2015 року, №СФ-813 від 19 лютого 2016 року, №СФ-000853 від 25 березня 2016 року, №СФ-783 від 08 квітня 2016 року, №СФ-873 від 13 квітня 2016 року, №СФ-783 від 13 квітня 2016 року, №СФ-873 від 05 травня 2016 року, №СФ-873 від 20 травня 2016 року, №СФ-893 від 03 червня 2016 року, №СФ-893 від 08 червня 2016 року, №СФ-903 від 11 липня 2016 року, №СФ-903 від 11 липня 2016 року, №СФ-903 від 15 липня 2016 року, №СФ-903 від 22 липня 2016 року, №СФ-000853 від 19 серпня 2016 року, №СФ-933 від 26 серпня 2016 року, №СФ-933 від 23 вересня 2016 року, №СФ-000963 від 04 жовтня 2016 року, №СФ-000963 від 20 жовтня 2016 року, №СФ-000923 від 20 грудня 2016 року та №СФ-000923 від 26 грудня 2016 року;

-платіжні доручення ТОВ Феррострой №5286 від 14 грудня 2015 року на суму 145000,00 грн, №5492 від 29 грудня 2015 року на суму 70000,00 грн; №6258 від 19 лютого 2016 року на суму 70000,00 грн, №6807 від 25 березня 2016 року на суму 200000,00 грн, №7087 від 08 квітня 2016 року на суму 85000,00 грн, №7108 від 13 квітня 2016 року на суму 5000,00 грн, №7109 від 13 квітня 2016 року на суму 35000,00 грн, №7110 від 13 квітня 2016 року на суму 15000,00 грн, №7552 від 05 травня 2016 року на суму 120000,00 грн, №7873 від 20 травня 2016 року на суму 90000,00 грн, №7940 від 03 червня 2016 року на суму 90000,00 грн, №8140 від 08 червня 2016 року на суму 15000,00 грн, №8141 від 08 червня 2016 року на суму 15000,00 грн, №8979 від 11 липня 2016 року на суму 60000,00 грн, №9042 від 15 липня 2016 року на суму 70000,00 грн, №9215 та № 9216 від 22 липня 2016 року на суму 100000,00 грн, №9720 та №9721 від 19 серпня 2016 року на суму 100000,00 грн, №9820 від 26 серпня 2016 року на суму 50000,00 грн, №1197 від 23 вересня 2016 року на суму 140000,00 грн, №10308 від 04 жовтня 2016 року на суму 50000,00 грн, №26 від 20 жовтня 2016 року на суму 50000,00 грн, №11147 від 20 грудня 2016 року на суму 100000,00 грн, №11187 від 26 грудня 2016 року на суму 50000,00 грн /а.с 98-207 т.1/.

У подальшому, на виконання вимог податкового органу про надання документів та пояснень з приводу взаємовідносин з ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД.", позивач надав контролюючому органу табелі обліку робочого часу ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." за березень/квітень 2016 року; квітень/травень 2016 року; травень/червень 2016 року; червень/липень 2016 року; вересень/жовтень 2016 року; жовтень/листопад 2016 року; листопад/грудень 2016 року; грудень 2016 року/січень 2017 року та листом № 566/1 від 15 травня 2018 року повідомив контролюючий орган про те, що виконання будівельно-монтажних робіт здійснювалося силами ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." та працівниками, зазначеними в табелях обліку робочого часу /а.с. 32-34 т. 2/.

В акті перевірки №676/16-31-14-01-10/35107305 від 05 червня 2018 року міститься підтвердження, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, відсутні /а.с.62-зворот т.1/. Вказаний акт підписаний директором ТОВ "Феррострой" ОСОБА_6 та головним бухгалтером ТОВ "Феррострой" ОСОБА_7 без зауважень та будь-яких пояснень до нього.

Натомість, вже під час судового розгляду справи на спростування мотиву відповідача, покладеного в основу податкових повідомлень-рішень № 0007701401 від 14 червня 2018 року та №0007721401 від 14 червня 2018 року (в оскаржуваних частинах), щодо неможливості виконання субпідрядником будівельно-монтажних робіт самостійно та власними силами і матеріалами через відсутність у нього основних засобів, ТОВ Феррострой надало суду документи, які вказують на те, що субпідрядник виконував роботи не власними матеріалами, а за рахунок матеріалів позивача, а саме:

-приймально-здавальні акти на передачу основних матеріалів, конструкцій і деталей підрядної організації (форма № 01) №1/4 від 01 квітня 2016 року, №1/4 від 21 квітня 2016 року, №1/5 від 03 травня 2016 року, №1/5 від 20 травня 2016 року, №1/10 від 03 жовтня 2016 року, №1/10 від 24 жовтня 2016 року,№1/11 від 01 листопада 2016 року, №1/11 від 24 листопада 2016 року, №1/12 від 01 грудня 2016 року, №1/12 від 23 грудня 2016 року;

-довіреності ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." на отримання матеріальних цінностей (форми №М-2) №1 від 01 квітня 2016 року, №2 від 02 травня 2016 року, №10-1 від 03 жовтня 2016 року, №11-1 від 01 листопада 2016 року;

- акти списання № БФ13/04 від 30 квітня 2016 року, №БФ2/05 від 25 травня 2016 року, № БФ4/05 від 25 травня 2016 року, №БФ11/10 від 31 жовтня 2016 року, №БФ12/10 від 31 жовтня 2016 року, №БФ14/11 від 30 листопада 2016 року, №БФ15/11 від 30 листопада 2016 року, №БФ4/12 від 31 грудня 2016 року, №БФ7/12 від 31 грудня 2016 року;

- звіряльні відомості витрат будівельних матеріалів до актів № БФ13/04 за квітень 2016 року, №БФ2/05 за травень 2016 року, № БФ4/05 за травень 2016 року, №БФ11/10 за жовтень 2016 року, №БФ12/10 за жовтень 2016 року, №БФ14/11 за листопад 2016 року, №БФ15/11 за листопад 2016 року, №БФ4/12 за грудень 2016 року, №БФ7/12 за грудень 2016 року;

-відомості матеріалів до актів № БФ13/04 за квітень 2016 року; №БФ2/05 за травень 2016 року, № БФ4/05 за травень 2016 року, №БФ11/10 за жовтень 2016 року, №БФ14/11 за листопад 2016 року, №БФ15/11 за листопад 2016 року, №БФ4/12 за грудень 2016 року, №БФ7/12 за грудень 2016 року;

-подорожні листи вантажного автомобіля №7553841 від 01 березня 2016 року, №7553905 від 04 березня 2016 року, №7579103 від 18 березня 2016 року, №7553836 від 22 березня 2016 року, № 7579235 від 28 березня 2016 року, №7579553 від 15 квітня 2016 року, №7396937 від 10 червня 2016 року, №7399944 від 10 серпня 2016 року, №7314328 від 06 жовтня 2016 року, № 7314419 від 10 жовтня 2016 року, №7314448 від 13 жовтня 2016 року, №7314703 від 28 жовтня 2016 року, №7314843 від 04 листопада 2016 року, №7314863 від 10 листопада 2016 року, № 71008890 від 14 листопада 2016 року, №7108913 від 15 листопада 2016 року, №7108915 від 15 листопада 2016 року/а.с. 208-250 т.1., 1-24 т.2/.

Ненадання платником податків під час здійснення перевірки документів, котрі мають щонайменший вплив на обрахунок показників податкової звітності, створює юридичний наслідок, який передбачений пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Абзацом другим пункту 44.7 зазначеної статті визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Враховуючи викладене, надання суду перелічених документів суд оцінює критично, оскільки такі документи на час складання позивачем звітності були відсутні та аргумент щодо надання субпідряднику матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт під час проведення перевірки позивачем не заявлявся.

Також у ході розгляду справи позивачем надано суду договір № 25/03-16 від 25 березня 2016 року, укладений між ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." та Приватним підприємством "Виробнича компанія "Мега Дизайн" (код ЄДРПОУ 36410335), згідно якого ПП "Виробнича компанія "Мега Дизайн" взяло на себе зобов'язання виконати роботи по декоративному оформленню фасаду споруди за адресою: м. Комсомольськ по вул. Добровольського.

Надаючи оцінку цьому договору та первинним документам, складеним на його виконання, суд зауважує, що ані договор, ані рахунок-фактура № СФ-0000026 від 25 березня 2016 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000042 від 03 червня 2016 року не містять вказівки на точну адресу виконання робіт та конкретний обсяг і перелік декоративних робіт /а.с. 27-30 т.2/, що дозволило б співставити ці роботи з будівельно-монтажними роботами за договором субпідряду № 561 від 28 вересня 2015 року та дійти висновку про виконання будівельно-монтажних робіт приватним підприємством "Виробнича компанія "Мега Дизайн".

Крім того, враховуючи умови договору субпідряду № 561 від 28 вересня 2015 року, субпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи самостійно, власними силами та засобами і лише за умови надання попередньої письмової згоди підрядником, субпідрядник може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників).

Як свідчать матеріали справи, попередня письмова згода на залучення до виконання будівельно-монтажних робіт інших осіб підрядником не надавалася, а відтак виконання будівельно-монтажних робіт сторонніми особами виключається.

Суд відхиляє висновок експертного будівельно-технічного дослідження №П-93 від 19 липня 2018 року, що складений на замовлення ТОВ "Феррострой" від 10 липня 2018 року та яким встановлено, що дані актів виконаних робіт ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." за квітень 2016 року - січень 2017 року по договору субпідряду №561 від 28 серпня 2016 року відповідають фактично виконаним роботам по фізкультурно-оздоровчому комплексу по вул. Добровольського, 30 в м. Горішні Плавні /а.с. 83-89 т. 2/, як неспроможний довести реальність господарських операцій, оскільки вказаний висновок складений на підставі дослідження, проведеного методом візуального огляду об'єкта у 2018 році та методом зіставлення результатів обстеження з наданою заявником документацією, що не дає змоги об'єктивно встановити, що виконання будівельно-монтажних робіт у період 2016-2017 роках здійснювалось саме ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." та саме за договором субпідряду №561 від 28 вересня 2015 року.

Разом з тим, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0007701401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 258750,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн)/ та №0007721401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 287500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143750,00 грн)/ є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №2а-7067/11/1370 (реєстраційний номер в ЄДРСР 75850657), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Погоджуючись з твердженням відповідача про те, що відсутність у ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." фізичних та технічних можливостей для виконання будівельно-монтажних робіт за договором субпідряду №561 від 28 вересня 2015 року унеможливлює висновок щодо реальності придбання позивачем послуг, суд водночас вважає таку підставу недостатньою для висновку про отримання позивачем податкової вигоди внаслідок формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД."

Доказів обізнаності позивача з обставинами та умовами ведення контрагентом господарської діяльності матеріали справи не містять. Фактів вжиття позивачем та ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД." взаємоузгоджених, зловмисних дій, спрямованих на безпідставне набуття податкової вигоди до тексту акта перевірки № 676/16-31-14-01-10/35107305 від 05 червня 2018 року контролюючим органом не включено та таких мотивів в основу податкових повідомлень - рішень /в оскаржуваних частинах/ не покладено. Належних та допустимих доказів (як-то: обвинувальних вироків суду по кримінальному провадженню, котрі набрали законної сили за ст.ст.191, 205, 209, 212 Кримінального кодексу України тощо), судом не виявлено. Сам факт порушення кримінальної справи (в даному випадку відповідач посилається на кримінальне провадження № 32018170090000010 від 11 червня 2018 року), та отримання показань свідків (протоколи допитів свідків (а.с. 15-42 т. 3)) в рамках такої кримінальної справи, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 826/13967/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 78626501), не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків. До того ж постанову про порушення кримінальної справи до матеріалів справи відповідачем не надано.

Також суд враховує, що відповідачем не реалізовувалась управлінська функція згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та позови про визнання договору субпідряду № 561 від 28 вересня 2015 року недійсним або про застосування наслідків нікчемного правочину не подавалися, а відтак зазначений правочин є діючим.

За таких обставин на час вирішення спору суд не знаходить підстав для визнання доведеними фактів вчинення позивачем податкових правопорушень по податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області № 0007701401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 258750,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн)/ та №0007721401 від 14 червня 2018 року /в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн (в тому числі за податковим зобов'язанням - 287500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 143750,00 грн)/.

Отже, позов у відповідній частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для визначення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору згідно з податковими повідомленнями -рішеннями №0007731401 від 14 червня 2018 року, №0007741401 від 14 червня 2018 року та №0007751401 від 14 червня 2018 року слугувало твердження відповідача про неоподаткування позивачем грошових коштів у сумі 27025,00 грн, отриманих під звіт та неповернутих товариству у зв'язку з відсутністю документів про використання грошових коштів підзвітною особою, та доходу, отриманого працівником як додаткове благо у вигляді вартості придбаної за рахунок ТОВ Феррострой коптильної печі Hеlia Smoker 24.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору унормовані Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктами 164.2.11 та 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу /підпункт 164.2.11 / та дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу /абзац "е" підпункту 164.2.17/.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно пункту 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт, Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 згаданого Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України визначено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом; б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій, а абзацом "а" пункту 176.2 статті 176 вказаного Кодексу - особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно з пунктом 16-1 та підпунктами 1.1-1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Таким чином, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, та сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Перевіркою позивача виявлено, що відповідно до товарного чеку №24316 від 26 квітня 2017 року виконавчим директором ТОВ "Феррострой" ОСОБА_3 придбано у ФОП ОСОБА_8 коптильну піч Hеlia Smoker 24 за ціною 30977,00 грн /а.с. 95 т. 2/.

Вказана піч (для приготування рибних та м'ясних продуктів) придбана за рахунок грошових коштів ТОВ "Феррострой", виданих ОСОБА_3 під звіт, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №04/6 від 27 квітня 2017 року /а.с. 94 т.2/.

Згідно з актом приймання -передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 серпня 2017 року та наказом генерального директора ТОВ "Феррострой" №85 від 31 серпня 2017 року Про введення в експлуатацію ОЗ , наданими позивачем під час розгляду справи в суді, коптильну піч Hеlia Smoker 24 передано старшим комірником завідувачу господарства 31 серпня 2017 року та цього ж дня введено в експлуатацію /а.с.96-97 т.2/.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно позивача, зареєстрованими видами господарської діяльності ТОВ "Феррострой" є будівництво житлових і нежитлових будівель та різного роду будівельні та ремонтні роботи /а.с. 33-36 т. 1/.

Таким чином, придбання ОСОБА_3 коптильної печі Hеlia Smoker 24 не пов'язане з потребами господарської діяльності позивача. Доказів протилежного суду не надано. А відтак, суд погоджується з твердженням відповідача про отримання ОСОБА_3 доходу, наданого працівнику як додаткове благо у вигляді вартості коптильної печі Hеlia Smoker 24, придбаної за грошові кошти позивача.

Аргумент позивача стосовно того, що придбання коптильної печі Hеlia Smoker 24 не вплинуло на майновий стан ОСОБА_3, суд відхиляє, оскільки документів, що підтверджують передачу коптильної печі Hеlia Smoker 24 на баланс позивача, а також на склад товариства (комірнику) відразу після її придбання у квітні 2017 року позивачем не надано, що також вказує на те, що у період з 26 квітня 2017 року по 31 серпня 2017 року коптильна піч Hеlia Smoker 24 використовувалася для особистих потреб працівника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне неутримання позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 6799,83 грн та військового збору у сумі 464,66 грн за квітень 2017 року.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Феррострой" відшкодовано працівнику витрати на відрядження у сумі 27025,00 грн.

Відповідно до наказу ТОВ "Феррострой" №550 від 23 серпня 2017 року ОСОБА_9 відряджено до м.Одеса на підприємство ТОВ Одеське шляхо-будівельне управління з 27 серпня 2017 року терміном на 6 днів для вирішення виробничих питань /а.с. 98 т. 2/.

Відповідно до звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, №09/4 від 04 вересня 2017 року підзвітною особою щодо грошових коштів у сумі 27025,00 грн є ОСОБА_3 /а.с. 98 т. 2/.

До авансового звіту було надано наступні документи:

- посвідчення на відрядження №206 від 23 серпня 2017 року з відмітками про вибуття у відрядження 27 серпня 2017 року та прибуття до м. Одеса 27 серпня 2017 року, вибуття з м. Одеса 01 вересня 2017 року та прибуття в м. Горішні Плавні 01 вересня 2017 року /а.с.99 т.2/;

- рахунок на проживання в готелі "Londonskaya" м. Одеса №90845 від 28 серпня 2017 року вартістю 27025,00 грн, згідно якого у період з 27 серпня 2017 року по 01 вересня 2017 року у номері готеля проживав ОСОБА_4 /а.с. 101 т.2/;

- сліп на підтвердження оплати рахунку на проживання за допомогою платіжної картки АТ "Райфайзен банк Аваль" відповідно до квитанції №9874 від 28 серпня 2017 року /а.с. 102 т.2/;

- фіскальний чек ТОВ "Л.А.Р.К." №00003771000006 від 28 серпня 2017 року на оплату готелю у сумі 27025,00 грн /а.с.102 т.2/.

Документів, що підтверджують проживання в готелі "Londonskaya" м. Одеса у період з 27 серпня 2017 року по 01 вересня 2017 року підзвітної особи ОСОБА_3, позивачем не надано. Документів, які б спростовували проживання в готелі "Londonskaya" м. Одеса у період з 27 серпня 2017 року по 01 вересня 2017 року за рахунком на проживання №90845 від 28 серпня 2017 року вартістю 27025,00 грн водія ТОВ Феррострой ОСОБА_4, також не надано. Водночас згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, №09/2 від 04 вересня 2017 року ОСОБА_4 є підзвітною особою щодо грошових коштів у сумі 1200,00 грн.

За таких обставин сума грошових коштів, що не повернута працівником позивачу, підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне неутримання позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 5932,32 грн та військового збору у сумі 405,38 грн за серпень 2017 року.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0007731401 від 14 червня 2018 року, №0007741401 від 14 червня 2018 року та №0007751401 від 14 червня 2018 року відповідають критеріям законності, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому у позові про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 13940,97 грн та при цьому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 819374,00 грн із загальної суми позовних вимог 845349,20 грн, то сума судового збору відповідно до задоволеної частини вимог складає 13512,60 грн.

Враховуючи викладене, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 13512,60 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (вул. Будівельників, буд. 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 35107305) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0007701401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 388124,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 258750,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 129375,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0007721401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 431250,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 287500,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 143750,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007731401 від 14 червня 2018 року, №0007741401 від 14 червня 2018 року та №0007751401 від 14 червня 2018 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (вул. Будівельників, буд. 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 35107305) витрати зі сплати судового збору у сумі 13512,60 грн (тринадцять тисяч п'ятсот дванадцять гривень шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 28 січня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк