Рішення

від 04.02.2019 по справі 2340/4723/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року справа № 2340/4723/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до приватного підприємства "Неко-Транс" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області з позовною заявою до приватного підприємства "Неко-Транс", в якій просить стягнути податковий борг з податку на додану вартість у сумі 69 499 грн. 11 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 69 499 грн. 11 коп., який виник відповідно до:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9097775529 від 21.05.2018 терміном сплати до 30.05.2018 на суму 25 843 грн.;

- акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №2132/23-00-12-0506/38031014 від 15.03.2018 та податкового повідомлення-рішення №0039771205 від 07.05.2018 на суму 1536 грн. 02 коп.;

- акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №2132/23-00-12-0506/38031014 від 15.03.2018 та податкового повідомлення-рішення №0039751205 від 07.05.2018 на суму 823 грн. 98 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9123774667 від 20.06.2018 терміном сплати до 30.06.2018 на суму 22 471 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9146909515 від 17.07.2018 за 01.03.2018 на суму 1048 грн.;

- акта про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №2916/23-00-12-0506/38031014 від 20.04.2018 та податкового повідомлення-рішення №0046541205 від 05.06.2018 на суму 13 905 грн. 01 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9150647989 від 20.07.2018 терміном сплати до 30.07.2018 на суму 18 543 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9162810318 від 07.08.2018 за 01.05.2018 на суму 1974 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9233200572 від 25.10.2018 терміном сплати до 30.10.2018 на суму 73 грн.

- акту про результати камеральної перевірки камеральної перевірки податкової звітності №2861/23-00-12-0506/38031014 від 19.04.2018 та податкового повідомлення-рішення №0047151205 від 08.06.2018 на суму 1020 грн.

Залишок несплаченої пені складає 1625 грн. 67 коп.

Позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу №16351-17 від 07.10.2016.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 05.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 04.01.2019 без виклику учасників справи.

Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 05.12.2018 направлено відповідачу за адресою: вул. Хрещатик, 55, кв. 109, м. Черкаси, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто до суду 15.01.2019 за закінченням терміну зберігання.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 05.12.2018 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач приватне підприємство Неко-Транс (код ЄДРПОУ - 38031014) 14.12.2011 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області як платник податків та зборів.

Відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області:

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9097775529 від 21.05.2018 за квітень 2018 року терміном сплати до 30.05.2018 на суму 25 843 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9123774667 від 20.06.2018 за травень 2018 року терміном сплати до 30.06.2018 на суму 22 471 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9146909515 від 17.07.2018 за березень 2018 року на суму 1048 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9150647989 від 20.07.2018 за червень 2018 року терміном сплати до 30.07.2018 на суму 18 543 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9162810318 від 07.08.2018 за травень 2018 року на суму 1974 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9233200572 від 25.10.2018 за вересень 2018 року терміном сплати до 30.10.2018 на суму 73 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0039771205 від 07.05.2018, прийнятим на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №2132/23-00-12-0506/38031014 від 15.03.2018, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1536 грн. 02 коп. Позивач направив вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу 10.05.2018, яке було повернуто позивачу 11.06.2018 за закінченням терміну зберігання.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0039751205 від 07.05.2018, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету №2132/23-00-12-0506/38031014 від 15.03.2018, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 823 грн. 98 коп. Позивач направив вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу 10.05.2018, яке було повернуто позивачу 11.06.2018 за закінченням терміну зберігання.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0046541205 від 05.06.2018, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №2916/23-00-12-0506/38031014 від 20.04.2018, за затримку в реєстрації податкових накладних до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 905 грн. 01 коп. Позивач направив вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу 06.06.2018, яке було 07.07.2018 повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0047151205 від 08.06.2018, прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності №2861/23-00-12-0506/38031014 від 19.04.2018, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. Позивач направив вказане податкове повідомлення-рішення відповідачу 11.06.2018, яке було 18.07.2018 повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно інтегрованої картки платника податків та розрахунку суми податкового боргу заборгованість відповідача з податку на додану вартість з урахуванням несплаченої пені у сумі 1625 грн. 67 коп. становить 69 499 грн. 11 коп.

Відповідачу була направлена податкова вимога форми Ю №16351-17 від 07.10.2016, яка була повернута позивачу 12.11.2016 за закінченням терміну зберігання.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць.

Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість, є узгодженими.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відтак, відповідач, подавши податкові декларації з податку на додану вартість, зобов'язаний був сплатити визначені ним самостійно податкові зобов'язання з податку на додану вартість до 30.05.2018, 30.06.2018, 30.07.2018, 30.10.2018, однак покладений на нього обов'язок сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань не виконав.

Згідно статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідач подав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість №9146909515 від 17.07.2018 за 01.03.2018, , №9162810318 від 07.08.2018 за 01.05.2018, однак податкові зобов'язання згідно вказаних розрахунків не сплатив.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0039771205 від 07.05.2018, №0039751205 від 07.05.2018, №0046541205 від 05.06.2018, №0047151205 від 08.06.2018 були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання 11.06.2018, 11.06.2018, 07.07.2018, 18.07.2018, тому визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями підлягали сплаті відповідачем протягом 10 днів від дня повернення відправнику поштових відправлень.

Відповідач визначені позивачем штрафні санкції протягом 10 календарних днів не сплатив.

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов?язання.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач податковий борг у сумі 69 499 грн. 11 коп. (в т.ч. пеня у сумі 1625 грн. 67 коп.) не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Неко-Транс" (вул. Хрещатик, 55, кв. 109, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 38031014) на користь бюджету через Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 69 499 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 11 копійок за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках приватного підприємства "Неко-Транс" (вул. Хрещатик, 55, кв. 109, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 38031014) в обслуговуючих банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко