Постанова

від 29.01.2019 по справі 823/1619/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1619/16 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року (дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом колективного сільськогосподарського підприємства Ягубець до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відділу Держгеокадастру у Христинівському району Черкаській області, треті особи Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаській області, ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про оскарження рішення, зобов'язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відділу Держгеокадастру у Христинівському району Черкаській області, в якому просив, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21 жовтня 2016 року до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21 жовтня 2016 року до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

За наслідками оскарження цієї постанови в апеляційному та касаційному порядку, постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та Верховного Суду від 10 липня 2018 року скарги залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишено без змін.

09 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ГУ Держгеокадастру у Черкаській області №9-23-0.6-4999/2-18 від 08 серпня 2018 року (а.с.207 т.6) про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просив суд роз'яснити порядок, межі, спосіб виконання п.3 резолютивної частини постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, яким зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про роз'яснення судового рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та заяву про роз'яснення судового рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та застосуванням ст.254 КАС України. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року потребує роз'яснення для виконавця - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - саме з підстав його нечіткості за змістом та незрозумілості для виконання.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали, будь-які їх письмові пояснення щодо наявності чи відсутності підстав для роз'яснення рішення суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні.

Позивач, відділ Держгеокадастру у Христинівському району Черкаській області та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про роз'яснення судового рішення, дійшов висновку, що заявник не наводить обґрунтування незрозумілості постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в адміністративній справі №823/1619/16 і фактично просить суд роз'яснити спосіб виконання судового рішення, однак КАС України не передбачено роз'яснення судового рішення щодо способу його виконання, а тому заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки судове рішення є чітким і зрозумілим і не потребує додаткового роз'яснення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для роз'яснення рішення постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року з наступних підстав.

Порядок та підстави роз'яснення судового рішення встановлені ст.254 КАС України, відповідно до ч.1 якої за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відтак, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, що зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У своєму клопотанні про роз'яснення судового рішення заявник зазначав, що суд не може втручатися в дискрецію суб'єкта владних повноважень, в той же час, при реалізації власних владних повноважень, в межах яких Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області уповноважене діяти на власний розсуд при проведенні державної експертизи землевпорядної документації, з метою дотримання порядку виконання рішення суду у справі №823/1619/16, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області потребує роз'яснення щодо порядку, межі, способу виконання рішення суду, яким суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач.

В той же час, дослідивши текст постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, колегія суддів дійшла висновку, що вона є чіткою та зрозумілою, не містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявнику зрозуміла суть судового рішення, однак, не зрозуміло порядок та механізм його виконання, крім того, заявник не погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням, з огляду на наявність у суб'єкта владних повноважень можливості діяти на власний розсуд при розгляді проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець та його погодження. В той же час, вимоги заяви про роз'яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.

Разом з тим, у разі незгоди з мотивацією судового рішення чи його результатом особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити таке судове рішення, та заявником вже було реалізовано своє право на оскарження постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року як в апеляційному так і в касаційному порядку, внаслідок чого рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року є чіткою, зрозумілою та вмотивованою, резолютивна частині рішення суду першої інстанції не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме рішення суду не викликає труднощів для розуміння, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про роз'яснення судового рішення. Незрозумілість саме порядку виконання судового рішення виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма