Постанова

від 05.02.2019 по справі 2540/2848/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/2848/18 Суддя першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

позивача: - ОСОБА_1,

представників позивача: - ОСОБА_2,

- ОСОБА_3,

представника відповідача: - Качанок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 01.11.2016 року за № 0011601302 та № 0011571302.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 документально не підтверджено витрати відображені у деклараціях про доходи у період, що перевірявся, чим порушено вимоги статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат та заниження податку на доходи фізичних осіб та, як наслідок, занижено і податкове зобов'язання з військового збору.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Ніжинською об'єднаної державною податковою інспекцією Державної фіскальної служби у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р.

За період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування обліку та звітності.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2016 року № 193/13/2471 1394 (а.с. 7-18), яким встановлено:

- порушення абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого знижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на загальну суму 16589,35 грн., в т.ч. за 2013 рік - 5072,55 грн., за 2014 рік - 5535,99 грн., за 2015 рік - 5980,89 грн.;

- порушення пункту 167.1 статті 167, підпункту 177.1, підпункту 177.2, підпункту 177.4, підпункту 177.7, підпункту 177.9, підпункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 111219,22 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 26909,15 грн., за 2014 рік на суму 20451,74 грн., за 2015 рік на суму 63858,33 грн.;

- порушення підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору за 2015 рік на загальну суму 6385,83 грн.

Акт перевірки направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.09.2018 року та повернуто з відміткою пошти: за відмовою адресата від одержання (а.с. 60).

На підставі Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0011601302 від 01.11.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на загальну суму 139024,02 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, з яких за основним платежем 111219,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 27804,80 грн. (а.с. 62);

- № 0011571302 від 01.11.2016, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 9207,52 грн. (а.с. 63).

Податкові повідомлення-рішення від 01.11.2016 року № 0011601302 та № 0011571302 направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані особисто ОСОБА_1 03.11.2016 року (а.с. 64).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пункт 177.1 статті 177 Податкового кодексу України передбачає, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Згідно з п. 177.7 ст. 177 ПК України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 177.9 ст. 177 ПК України).

Відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абзацем 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат (валових витрат) та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Так, з акту перевірки вбачається та не заперечується позивачем, що основними постачальниками товару за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року були: ТОВ Стерн Беверідж Трейдінг , ЄДРПОУ 39133255 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 43030,98 грн., TOB фірма Антарес , придбання товару, згідно накладних на загальну суму 11480,37 грн., TOB Кронос Логістикс , ЄДРПОУ 35628371 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 8925.11 грн., ТОВ Ашер , ЄДРПОУ 14236924 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 91397,38 грн., ТОВ Баядера Логістік , ЄДРПОУ 35871525 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 129433,62 грн., TOB Українська дистрибуційна компанія , ЄДРПОУ 37310549 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 39503,12 грн., TOB Савсервіс Мова , ЄДРПОУ 30776789 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 75833,40 грн., ТОВ Тедіс Україна , ЄДРПОУ 30622532 придбання товару, згідно накладних на загальну суму 397328,30 грн.

У ході перевірки відповідачем встановлено, що у період, який перевірявся було включено до складу валових витрат суми на придбання товарно-матеріальних цінностей, згідно накладних, але не підтверджені оплатою за даний товар, а саме: банківськими виписками, платіжними дорученнями, касовими чеками.

Позивач підтверджуючи оплату товарно-матеріальних цінностей надає акти звірки взаєморозрахунків покупця та постачальника з ТОВ Тедіс , ТОВ Ашер , ТОВ САВсервіс , ТОВ Баядера , ТОВ УДК .

Крім того, позивачем в обґрунтування правомірності відображення витрат у деклараціях про доходи, додано копії квитанцій на придбання товарів, у період, що перевірявся, зокрема у ТОВ ТК Мегаполіс Україна та ТОВ Ашер , разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до ч.2 ст.. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України первинні та зведені облікові документи можуть бути

складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, із наявних матеріалів справи, в тому числі, й наданих позивачем квитанцій не можливо встановити зміст та обсяг здійснених господарських операцій, а тому надані позивачем документи, не є первинними документами, в розумінні 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , а тому не можуть документально підтверджувати витрати відображені у деклараціях про доходи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає правомірним висновок контролюючого органу та суду першої інстанції, щодо порушення позивачкою вимог статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат та заниження податку на доходи фізичних осіб та, як наслідок заниження податкового зобов'язання з військового збору.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

А.Г.Степанюк

Повний текст виготовлено 05 лютого 2019 року.