Постанова

від 28.01.2019 по справі 809/1100/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3626/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Пліша М.А.

суддів Глушка І.В., Шинкар Т.І.

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року (головуючий суддя Могила А.Б., м.Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 25.10.2018) у справі № 809/1100/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробна компанія "Вуд-ІФ" до головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія Вуд-ІФ звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2018 року №№ 0004911401, 0004921401, 0004931401, 0004941401.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області: від 12.06.2018 року № 0004911401 (форма Р) на загальну суму 1 197 838 грн.; від 12.06.2018 року № 0004921401 (форма В4) в сумі 125 677 грн. за грудень 2017 року, від 12.06.2018 року № 0004931401 (форма Р) на загальну суму 141 576 грн.; від 12.06.2018 року № 0004941401 (форма В1) на загальну суму 738 420 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, тому просить скасувати таке рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що всі перелічені документи (договори, товарно-транспортні накладні, накладні), які були надані контролюючому органу до перевірки та в копіях суду під час розгляду справи, є належними та допустимими доказами підтвердження господарських операцій між позивачем та ТзОВ Форест Еко Інвест , ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 Окрім того, в матеріалах справи до кожної партії продукції міститься сертифікати походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Однак, судом не взято до уваги, що позивачем не надавались сертифікати походження лісоматеріалів ні під час проведення перевірки, ні до заперечень. Також не надано специфікації-накладної форма № ЛГ-25 на відпуск лісоматеріалів від лісокористувача, товарно-транспортних накладних (ТТН-ліс), про що зазначено в акті перевірки

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі по тексту - ПКУ) якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що документи були відсутні у цього платника податків на час складення звітності. Також, суд не взяв до уваги доводів відповідача, стосовно відсутності у контрагентів необхідних трудових ресурсів, основних засобів для здійснення заявлених фінансово-господарських операцій. Більш того, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ( по тексту - ЄРПН) ТОВ Форест Еко Інвест податкові накладні щодо реалізації лісопродукції у сумі ПДВ 663 319 грн. не виписувались та не реєструвались в ЄРПН і відповідно не включались до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Стосовно висновків суду, що постачання товару (лісопродукції) здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних, які містять необхідні відомості про вантаж, зокрема дату відправки, інформацію щодо відправника, одержувача тощо.

Однак, згідно п.3 Наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.11.2013 № 961/707, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2013 р. за № 2070/24602 товарно-транспортна накладна (ТТН-ліс), що оформлюється при перевезенні деревини автомобільним транспортом є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом.

Більш того, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 березня 2018 року по справі № 804/5444/16 зазначав, що враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів, робіт (послуг) у контрагентів, суд приходить до висновку, що позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, включаючи і товарно-транспортні накладні, які, хоча і не є основними та визначальними при формуванні податкового кредиту з ПДВ, проте які в тому числі, в сукупності з іншими документами мають беззаперечно свідчити про факт вчинення господарських операцій, натомість в даному випадку надані позивачем первинні документи не є достатніми та вичерпними для такого висновку, оскільки предметом спору в цій справі є підтвердження обставин реальності відображення у податковому обліку господарських операцій, які фактично не знайшли свого підтвердження стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів, матеріальних ресурсів, основних засобів для здійснення відповідної господарської діяльності, які необхідні для постачання товарно-матеріальних цінностей та проведення відповідних робіт, що свідчить про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями в межах договорів укладених позивачем з вказаними контрагентами.

Щодо висновків суду на рахунок неврахування контролюючим органом витрат на суму 1891425,49 грн., на підставі актів списання дров і опилок в господарській діяльності позивача, як таких що не відображають змісту господарських операцій, та як наслідок завищення, на думку відповідача, показників реалізованої продукції в сумі 1277442,85 грн., що вплинуло на визначення податку на. додану вартість апелянт зазначає, що на переконання суду, такі посилання контролюючого органу базуються на припущеннях, а відповідачем помилково не враховано використання позивачем відходів лісоматеріалів, як пакувальний матеріал, що не входив у ціну реалізованої ним лісопродукції.

Однак, Позивач у позовній заяві стверджував, що відходи (дрова та опилки) використані на опалення нежитлових приміщень (які опалюються за допомогою котлів), а не на піддони як пакувальний матеріал. Більш того, надані Позивачем під час проведення перевірки акти на списання не відображають змісту господарських операцій (в них не зазначено на які саме потреби були використано зазначені відходи) та не надано пояснень та документального підтвердження щодо використання відходів дров та опилок в господарській діяльності товариства в загальній кількості 4164,772 м3 в сумі 1 891 425,49 грн.

Крім того апелянт зазначає, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ДК ВУД-ІФ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.15 р. по 31.12.17 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 22.05.2018 р. № 402/09-19-14-06/34084832 згідно якого встановлено порушення норм податкового законодавства, зокрема:

- пп. 44.1 ст.44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку І загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року, пп. 15.4 п. 15, п. 17, п.18 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 000 152 грн., в тому числі за 2015 рік - на 209410 грн., 2016 рік - на 130687 грн., за 2017 рік на 660055 грн.;

- підпункту г) пункту 198.5 статті 198, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 113261 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 113261 грн., встановлено завищення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку всього у сумі 637287 грн., в тому числі за березень 2015 року - 46552 грн., за травень 2015 року - 20512 грн., за серпень 2015 року - 10826 грн., за вересень 2015 року - 36352 грн., за жовтень 2015 року - 39342 грн., за листопад 2015 року - 27099 грн., за грудень 2015 року -23498 грн., за січень 2016 року - 2305 грн., за лютий 2016 року - 6409 грн., за березень 2016 року - 20405 грн., за травень 2016 року - 8703 грн., за червень 2016 року - 4023 грн., за липень 2016 року - 9462 грн., за листопад 2017 року - 35332 грн., за грудень 2017 року 346466 грн. та встановлено завищення від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього в сумі - 125677 грн., в тому числі за грудень 2017 року - 125677 грн.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2018 року № 0004911401 (форма Р) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1 197 838 грн. (в тому числі основного платежу - 1 000 152 грн., штрафних санкцій - 197 686 грн.); від 12.06.2018 року № 0004921401 (форма В4) про зменшення від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 125 677 грн. за грудень 2017 року, від 12.06.2018 року № 0004931401 (форма Р) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 141 576 грн. (в тому числі основного платежу - 113 261 грн., штрафних санкцій - 28 315 грн.); від 12.06.2018 року № 0004941401 (форма В1) про визначення податкових зобов'язань з ПДВ та сплати суми податку в розмірі 590 734 грн. і штрафних санкцій у розмірі 147 686 грн.

В ході проведення перевірки позивачем надано документи, якими оформлено операції з придбання послуг нематеріального характеру (послуги з перекладу) у ФОП ОСОБА_4 (рнокпп 3027106029), а саме: договір про надання послуг з перекладу № 1/01 від 02.01.2015р.; акти здачі-приймання виконаних робіт щодо виконання: перекладацьких послуг асновнику; перекладу договорів, укладених з вітчизняними постачальниками (з української на німецьку мови); перекладу документації; ведення переговорів (телефонні) з іноземними покупцями. Відповідно до умов договору ФОП ОСОБА_4 документально оформила, згідно актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 2015-2017 років, послуги нематеріального характеру (послуги з перекладу) для ТОВ ДК ВУД-ІФ на загальну суму 291 095,30 грн. Інших документів, що підтверджують фактичне виконання наданих послуг до перевірки не надано. Надані акти здачі-приймання виконаних робіт не відображають суті наданих послуг та їх зв'язок із господарською діяльністю ТОВ ДК ВУД-ІФ , не містять чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкривають змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань та обгрунтувань формування вартості таких послуг відповідно до договірних правовідносин, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , яке впливає на правомірність формування витратної частини товариства по даних операціях.

Таким чином, під час проведення перевірки позивачем не доведено факт отримання послуг нематеріального характеру від ФОП ОСОБА_4, а також зв'язок витрат із господарською діяльністю платника податку. Тобто, під виглядом укладання договору про надання послуг ТОВ ДК ВУД-ІФ штучно збільшило витрати на суму 231 521 грн. При цьому, ФОП ОСОБА_4 та директор ТОВ ДК ВУД-ІФ ОСОБА_4 є одна і та ж фізична особа, яка володіє знаннями німецької мови, тому Договір про надання послуг з перекладу № 1/01 від 02.01.2015р. є зайвою ланкою у господарській діяльності товариства.

Враховуючи зазначене, висновки акту перевірки в частині неправомірного віднесення ТОВ ДК ВУД-ІФ до складу витрат (рядок 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати за 2015 - 2016 роки послуг нематеріального характеру (послуги з перекладу) на суму 231521 грн., отриманих від ФОП ОСОБА_4, є законними, зроблені без порушень вимог чинного законодавства.

Щодо підстав та обґрунтування акту перевірки в частині відображення протягом 2016-2017 років в бухгалтерському та податковому обліку операцій по оформлених документах на придбання ТМЦ (лісоматеріалів) від ТОВ Форест Еко (код ЄДРПОУ 39673297), ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_5 та включення витрат у рядок 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016рік в сумі 380 464 грн., за 2017рік в сумі 366 6974 грн. то апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено документальне оформлення ТОВ ДК ВУД-ІФ фінансово-господарських операцій з придбання лісопродукції у наступних юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: ТОВ Форест Еко Інвест , ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_3

До перевірки позивачем надано відповідно: угоди купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інших документів, що підтверджують фактичне придбання лісопродукції до перевірки не надано.

За результатами проведеного аналізу баз даних ІС Податковий блок та Архів електронної податкової звітності по ТОВ Форест Еко Інвест , встановлено: ознаки невідповідності обсягів реалізованих ТМЦ (ТОВ Форест Еко Інвест у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма № 2) у гр. 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображено дохід за 2016 рік - 1899,1 тис.грн., за 2017 рік - 1176,9 тис грн., до складу податкових зобов'язань декларацій з податку на додану вартість за 2016 рік включено 59113 грн. податку на додану вартість згідно зареєстрованих в СРПН податкових накладних, за 2017 рік - 302098 грн. податку на додану вартість згідно зареєстрованих в СРПН податкових накладних); відсутність персоналу, основних засобів для здійснення заявлених фінансово-господарських операцій за вказаний період.

В результаті проведеного аналізу форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016-2017 роки, поданої ТОВ Форест Еко Інвест , до органів ДФС встановлено, що ТОВ Форест Еко Інвест відобразило дохід за 2016 рік - 1899,1 тис. грн., за 2017 рік - 1176,9 тис. грн. Виходячи із вищевикладеного, сума реалізації лісопродукції на ТзОВ Форест Еко Інвест в повному обсязі не включена до складу доходів.

З деклараціях по податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у 2016 році - 59113 грн., у 2017 році - 302098 грн. Відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту не встановлено.

Відповідно ТОВ Форест Еко Інвест згідно даних ЄРПН та декларацій по податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань включено у 2016 році - 59 113 грн., у 2017 році - 302 098 грн. На решту сум ПДВ (663 319 грн.) від реалізованої лісопродукції податкові накладні ТОВ Форест Еко Інвест не виписувались, не реєструвались в ЄРПН та відповідно не включались до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Також, згідно даних єдиного реєстру судових рішень ТОВ Форест Еко Інвест фігурує у кримінальному провадженні №12016060000000129 від 02.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таке, що здійснювало постачання пиловника дубового, особам яких звинувачують у розкраданні деревини з території лісогосподарств Житомирської області, оскільки вони, будучи експортерами лісопродукції, для отримання сертифікату про походження деревини та виготовлених з них пиломатеріалів, завідомо надавали підроблені первинні документи господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що проведення господарських відносин ТОВ Форест Еко Інвест спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що операції з контрагентом ФОП ОСОБА_7 відображено в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ ДК ВУД-ІФ за 2017 рік в сумі 309 046 грн.

До перевірки позивачем надано: угода купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інших документів, що підтверджують фактичне придбання лісопродукції до перевірки не надано. Однак, на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей (лісопродукції) ТОВ ДК ВУД-ІФ до перевірки не надано специфікації-накладної форма №ЛГ-25 на відпуск лісоматеріалів від лісокористувача, документи щодо походження товару (лісоматеріалів) товарно-транспортних накладних (ТТН-ліс), виписані державними лісогосподарськими підприємствами, які б підтверджували його походження. За результатами проведеного аналізу баз даних ІС Податковий блок встановлено, що ФОП ОСОБА_7 платник єдиного податку другої групи, нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування проводиться на 1 особу, звіти форми 1-ДФ не подаються, наймані працівники відсутні).

Проведеною перевіркою встановлено, що операції з контрагентом ФОП ОСОБА_6 відображено в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ ДК ВУД-ІФ за 2017 рік в сумі 113 000 грн.

До перевірки Позивачем надано: угода купівлі-продажу, видаткова та податкова накладні, товарно-транспортна накладна, інших документів, що підтверджують фактичне придбання лісопродукції до перевірки не надано. Однак, на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей (лісопродукції) ТОВ ДК ВУД-ІФ до перевірки не надано специфікації-накладної форма №ЛГ-25 на відпуск лісоматеріалів від лісокористувача, документи щодо походження товару (лісоматеріалів) товарно-транспортних накладних (ТТН-ліс), виписані державними лісогосподарськими підприємствами, які б підтверджували його походження. За результатами проведеного аналізу баз даних ІС Податковий блок встановлено, що ФОП ОСОБА_6 платник єдиного податку другої групи, нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування проводиться на 1 особу, звіти форми 1-ДФ не подаються, наймані працівники відсутні.

Проведеною перевіркою встановлено, що операції з контрагентом ФОП ОСОБА_3 відображено в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ ДК ВУД-ІФ за 2017 рік в сумі 308 797 грн.

До перевірки Позивачем надано: видаткова та податкова накладні, інших документів, що підтверджують фактичне придбання лісопродукції до перевірки не надано. За результатами проведеного аналізу баз даних ІС Податковий блок встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не звітується (звітність не подано) за 2015 -2018 роки, за 2015 рік платник єдиного податку другої групи (задекларовано 24000 грн. доходу), зареєстрований 05.12.2014 за №160314157934, Орган ДПС - код 1603 Кременчуцька ОДШ ГУ ДФС У Полтавській області.

Тому апелянт вважає, що ТзОВ ДК ВУД-ІФ протягом 2016-2017 років безпідставно відобразило в податковому та бухгалтерському обліку операції по оформлених документах на придбання ТМЦ від вищевказаних контрагентів та сформувало витрати у рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік в сумі 380 464 грн., за 2017 рік в сумі 3 666 974 грн. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки їх відповідність спростовано фактичними обставинами. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від постачальника до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи зазначене, висновки акту перевірки в частині неправомірного відображення ТОВ Деревообробна компанія ВУД-ІФ протягом 2016-2017 років в бухгалтерському та податковому обліку операцій по оформлених документах на придбання ТМЦ (лісоматеріалів) від ТОВ Форест Еко Інвест , ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_3 та формування витрати у рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік в сумі 380 464 грн., за 2017 рік в сумі З 666 974 грн. є законними, зроблені без порушень вимог чинного законодавства.

Щодо підстав та обґрунтування Акту перевірки в частині відображення ТОВ ДК ВУД-ІФ протягом 2015-2017 років в податковому та бухгалтерському обліку операцій з списання виробничих відходів дров та опилок, в кількості 4164,77в м.куб. в сумі 1 891 425,49 грн., то апелянт вказує, що в акті перевірки встановлено, що згідно наданих документів та даних бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ ДК ВУД-ІФ протягом періоду з 01.01.2015 по 31.12.2017 року здійснювало виробництво лісопильної продукції в процесі якого утворювались виробничі відходи дрова та опилки, які товариством згідно актів списано на витрати в кількості 4164,772 м3 в сумі 1 891 425,49 грн. та відображено в рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати .

Під час перевірки керівнику ТОВ ДК ВУД-ІФ вручено запит від 04.05.2018 року з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо використання в господарській діяльності товариства відходів дров та опилок, на що надано акти на списання, які не відображають змісту господарських операцій (в яких не зазначено на які потреби використано зазначені відходи) та не надано пояснень та документального підтвердження щодо використання відходів дров та опилок в господарській діяльності товариства в загальній кількості 4164,772 м3 в сумі 1 891 425,49 грн.

Для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені внаслідок фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально здійсненої господарської операції не дозволяє формувати дані бухгалтерського та податкового обліку. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним витрат.

В порушення вищезазначеного та вимог пп. 44.1 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року, пп.15.4 п.15, п.17, п.18 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ із змінами та доповненнями, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, ТОВ ДК ВУД-ІФ завищено показники у рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) форми №2 Звіт про фінансові результати та задекларовані у рядку 02 Декларації "фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у" фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" в сумі 1 277 442,85 грн., в т.ч. за 2015 рік - 1 020 905,94 грн., за 2016 рік в сумі 256 536,91 грн.

Встановлені порушення щодо невикористання в господарській діяльності ТОВ ДК ВУД- ІФ відходів дров та опилок вплинули на правильність визначення податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ ДК ВУД-ІФ порушило підпункту г) пункту 198.5 статті 198, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, в результаті чого занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 876225 грн., в тому числі по періодах: за березень 2015 року - 46552 грн., за травень 2015 року - 20512 грн., за серпень 2015 року - 10826 грн., за вересень 2015 року - 36352 грн., за жовтень 2015 року - 39342 грн., за листопад 2015 року - 27099 грн., за грудень 2015 року -23498 грн., за січень 2016 року - 2305 гри., за лютий 2016 року - 6409 грн., за березень 2016 року - 20405 грн., за травень 20:6 року - 8703 грн., за червень 2016 року - 4023 грн., за липень 2016 року - 9462 грн., за жовтень 2017 року - 48753 грн., за листопад 2017 року - 42751 грн., за грудень 2017 року 529233 грн.

Щодо доводів Позивача про використання списаних відходів дров та опилок на опалення нежитлових приміщень площею 3393,6 м3 на п'яти котлах отриманих в користування, то згідно технічного паспорту на нежитлові приміщення, які знаходяться по вул. Майданська, 19, с.Струпків, зокрема експлуатації приміщень та характеристики будинку, допоміжних будівель та споруд жодна із споруд не обладнана котельнями чи твердо-опалювальними приладами і по своїх характеристиках не призначені для опалення. Серед видів інженерного обладнання, якими обладнані об'єкти, вид опалення - відсутній.

Враховуючи зазначене, висновки акту перевірки в частині відображення ТОВ ДК ВУД- ІФ протягом 2015-2017 років в податковому та бухгалтерському обліку операцій з списання виробничих відходів дров та опилок, в кількості 4164,772 м3 в сумі 1 891 425,49 грн. є законними, зроблені без порушень вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Деревообробна компанія ВУД-ІФ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт №402/09-19-14-06/34084832 від 22.05.2018 (т.1, а.с.17-99). В ході перевірки, відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючим органом керівнику Товариства скеровано вимогу та запити від 26.04.2018, 04.05.2018, 05.05.2018, 10.05.2018 щодо надання письмових пояснень та ряд документів, що становили предмет перевірки.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах позивача із ТОВ Форест Еко Інвест , ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 Не підтвердженими документально контролюючий орган також вважає операції із транспортування(перевезення) товару (лісопродукції) між позивачем та ФОП ОСОБА_3 Щодо послуг нематеріального характеру (послуг з перекладу) наданих ФОП ОСОБА_4 відповідач зробив висновок, що такі не містять економічного ефекту, а під виглядом укладання даного договору позивач штучно збільшив витрати. Також контролюючий орган посилається на наявність кримінальних проваджень щодо контрагента позивача ТОВ "Форест Еко Інвест".

Як наслідок, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0004911401 від 12.06.2018, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1000152 грн. за основним платежем та штрафні санкції на суму 197686 грн., №0004941401 від 12.06.2018, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 590734 грн. та штрафні санкції в розмірі 147686 грн., №0004931401 від 12.06.2018, яким застосовано штрафні санкції на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 113261 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 28315 грн., №0004921401 від 12.06.2018, яким зменшено від'ємне значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в сумі 125667 грн. за грудень 2017 року.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ Форест Еко Інвест суд першої інстанції з?ясував, що згідно договору поставки від 11.11.2016 укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ Форест Еко Інвест (продавець), позивач придбав ліс кругляк та техдрова (дуб), згідно видаткових накладних. Загалом протягом 2016-2017 років цим контрагентом поставлено ТМЦ на суму 109797,85 грн. Операції з контрагентом позивачем відображено в рядку 2050 собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) , форми №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016 рік в сумі 367232 грн., за 2017 рік - 4755419 грн. Постачання вказаного товару здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних, які містять необхідні відомості про вантаж, зокрема дату відправки, інформацію щодо відправника, одержувача тощо. В процесі виконання господарських операцій сторонами сформовано накладні, а також акт звірки взаємних розрахунків. Окрім того, до кожної партії продукції міститься сертифікати походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. Розрахунок із контрагентом за поставлені лісоматеріали позивачем здійснено у безготівковій формі, що не заперечується відповідачем.

З огляду на це суд першої інстанції підставно вважав, що всі перелічені документи, які були надані контролюючому органу під час перевірки та в копіях суду під час розгляду справи, є належними та допустимими доказами в підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Форест Еко Інвест . Будь-яких доказів які б викликали сумнів в достовірності правочину, відповідач суду не надав. Також суду не подано доказів визнання судом дослідженого договору недійсними та застосування наслідків його недійсності.

Крім того, суд правильно зазначив, що фігурування даного контрагента в кримінальних провадженнях, не є підставою для прийняття контролюючим органами висновків про фіктивність даного суб'єкта господарської діяльності, оскільки такі факти згідно частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджується лише вироком суду в кримінальній справі. Більше того, відповідачем не надано суду жодних доказів про наявність кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків внаслідок здійснення зазначених господарських операціях. Також відсутність у контрагента трудових ресурсів, відсутність працівників, на що покликається податковий орган, не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов'язань. Звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів. Таку правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 21.06.2017 по справі №К/800/38757/15. Відсутність трудових ресурсів в необхідній кількості, не дає підстав вважати, що їх певна (незначна) кількість позбавляла можливості, наявними у контрагента позивача трудовими ресурсами здійснювати господарську діяльність.

У рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини вказав на те, що державні органи у випадку наявності інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Щодо господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6, то судом першої інстанції з?ясовано, що за предметом угоди купівлі-продажу №12.04.2017 від 12.04.2017 позивач придбав у ФОП ОСОБА_7 лісоматеріали дубові, пиломатеріали необрізні та обрізні за специфікацією, упакуванням, доставкою та іншими умовами згідно накладної, на кожну окрему партію товару на загальну суму 309046 грн..

За такою ж угодою купівлі-продажу №12.04.2017 від 12.04.2017 позивач придбав у ФОП ОСОБА_6 лісоматеріали дубові, пиломатеріали необрізні та обрізні за специфікацією, упакуванням, доставкою та іншими умовами згідно накладної, на кожну окрему партію товару на загальну суму 113000 грн..

Постачання вказаного товару здійснювалося на підставі товарно-транспортних накладних, які містять необхідні відомості про вантаж, зокрема дату відправки, інформацію щодо відправника, одержувача тощо. В процесі виконання господарських операцій сторонами сформовано накладні, а також акт звірки взаємних розрахунків. Окрім того, в матеріалах справи до кожної партії продукції міститься сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи в межах господарських операцій із ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 є належними доказами в підтвердження здійснення даних правовідносин.

Позивач відповідно до вимог законодавства отримав сертифікати про походження товару (пиломатеріалів), які підтверджують походження лісоматеріалів, та котрі надавалися під час перевірки контролюючому органу.

При цьому судом вірно враховано, що згідно п. 1 статті 3 Закону України Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів від 08.09.2005 №2860-ІV реалізацію за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів. Згідно п. 4 Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1260 від 21.12.2005, сертифікат видається експортеру територіальним органом Держлісагенства на підставі поданої заяви встановленого зразка, а також зазначено про відповідальність експортера за достовірність інформації в поданих ним документах. Для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів) (п.5 Тимчасового порядку).

З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність на стадії отримання сертифікату обов'язку подання експортерами специфікації-накладної форми №ЛГ-25, оскільки обов'язковість такої не передбачена даним Порядком.

Згідно п. 4 Інструкції щодо заповнення форми Сертифіката про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортної продукції, затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України від 07.09.2007 №528, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26 вересня 2007 року за №1111/14378, після видачі Сертифіката на представлених оригіналах супровідних документів здійснюється відмітка із зазначенням номера та дати виданого Сертифіката для унеможливлення видачі за цими самими документами Сертифіката повторно. Докази про недійсність сертифікатів про проходження лісоматеріалів, наявних у позивача відповідачем надано не було.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що в позивача відсутній обов'язок зберігання товарно-транспортних накладних у випадку здійснення йому поставки товару за рахунок постачальника такого товару, що мало місце по вказаних контрагентах.

Щодо висновків контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача із контрагентом ФОП ОСОБА_3 на суму 308797 грн. то судом першої інстанції зёясовано, що згідно копії товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), контрагент ФОП ОСОБА_3 поставив Товариству лісоматеріали власним транспортним засобом і за власний кошт. До товарно-транспортних накладних було складено специфікацію-накладної на відпуск лісоматеріалів форми №ЛГ-25. Сторонами сформовано накладні, а також акт звірки взаємних розрахунків, позивачем в свою чергу отримано сертифікати про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Факт розрахунку позивача з контрагентами за постачання ТМЦ відповідачем не заперечується. Фактів повернення отриманих внаслідок господарських операцій між позивачем і вказаними контрагентами коштів, в тому числі готівкою, відповідачем суду не наведено, доказів на їх підтвердження не представлено. Крім того висновки контролюючого органу про купівлю позивачем товару невідомого походження не підтверджені відповідними доказами та спростовуються вищевказаними документами, які свідчать про зміни в майновому стані позивача та реальне отримання ним товару/послуг від даних контрагентів.

Щодо неврахування контролюючим органом витрат на суму 1891425,49 грн., на підставі актів списання дров і опилок в господарській діяльності позивача, як таких що не відображають змісту господарських операцій, та як наслідок завищення, на думку відповідача, показників реалізованої продукції в сумі 1277442,85 грн., що вплинуло на визначення податку на додану вартість то суд першої інстанції вірно вважав, що такі посилання контролюючого органу базуються на припущеннях та спростовуються наступними доказами.

На правах оренди, як виробничі цехи позивач використовує нежитлові приміщення площею 3393,6 м.кв., згідно договорів від 01.12.2012, 01.12.2015. Дані приміщення опалюються за допомогою котлів у кількості 5 штук, що передані Товариству відповідно до акту приймання-передавання від 01.12.2012 та 01.12.2015.

Згідно наказів позивача, на підставі доповідної записки начальника цеху Товариства, дрова відходи та опилки використовувалися в основному для обігріву виробничих приміщень у зв'язку із зниженням температури, в меншій мірі відправлялися на будівництво будівель виробничого цеху-покрівля, облагородження території. Списання матеріалів в загальній кількості 4164,772 куб.м оформлялося актами списання та відомостями на списання.

Крім того, відповідачем помилково не враховано використання позивачем відходів лісоматеріалів (піддонів), як пакувальний матеріал, що не входив у ціну реалізованої ним лісопродукції.

З огляду на вище викладене суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що всі документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності позивача, дані податкового обліку сформовані платником податків правомірно (обґрунтовано), а тому суд дійшов до висновку про те, що позивач підтвердив факти реального настання правових наслідків за господарськими операціями по списанню дров та опилок.

При цьому судом вірно враховано, що згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Пунктом 44.1 ст.44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. За змістом пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Відповідно до п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин першої та другої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на це суд вірно вважав, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті належні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а не документи якості чи походження товару. Правову позицію з цього приводу висловив Верховний суд у постанові від 12.06.2018 у справі №802/1155/17а (провадження №К/9901/4402/17).

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує до норм Податкового кодексу України.

Крім того при розгляді справи судом вірно враховано, що згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. На момент здійснення поставок/надання послуг позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи/фізичні особи-підприємці, ТОВ Форест Еко Інвест також платником податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Також у даній спірній ситуації судом встановлено, що на підтвердження господарських операцій в період, що підлягав перевірці, позивачем, окрім зазначених вище документів, представлено оборотно-сальодові відомості за 2015-2017 роки, згідно яких обсяг закупівлі деревини за цей період становив 13976,997 куб.м на загальну суму 37370573,6 грн. вказане також підтверджується довідкою Товариства від 21.06.2018 №67. Окрім того, за вказаний період Товариство відвантажило готової продукції нерезиденту на суму 34773370,27 грн. та резиденту на суму 486276,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями митних деклараціях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення в частині збільшення/зменшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по контрагентах позивача ТОВ Форест Еко Інвест , ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_3 підлягають скасуванню.

Щодо здійснення господарських операцій позивача та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, зокрема щодо послуг нематеріального характеру (послуг перекладу) отриманих від ФОП ОСОБА_4 то судом першої інстанції з?ясовано, що відповідно до договору №1/01 від 02.01.2015 про надання послуг з перекладу, укладеного між СПД ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ Деревообробна компанія ВУД-ІФ , в особі директора ОСОБА_4 (замовник), виконавець надає замовнику оплатні послуги з виконання перекладацьких послуг, а також супутніх сервісних послуг. За результатами виконання даного договору сформовано акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2017, 31.12.2017 на суму 6590 грн. кожний, від 30.09.2017 на 10524 грн., від 31.07.2017 на 9510 грн., від 30.06.2017 на 7880 грн., від 31.05.2017 на 5670 грн., від 31.03.2017 на 6680 грн., від 31.08.2015, від 29.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 29.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016 та 29.07.2016 на 12720 грн. кожний. В матеріалах справи також міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2017. Позивачем віднесено до складу витрат форми №2 ( Звіт про фінансові результати за 2015-2016 роки послуги нематеріального характеру (послуги з перекладу) на суму 231521 грн., отриманих від ФОП ОСОБА_4

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем не доведено факт отримання послуг з перекладу від даного контрагента, а також зв'язок із господарською діяльністю платника податків. Тобто під виглядом укладання договору про надання послуг Товариство штучно збільшило витрати на суму 231521 грн., крім того податковий орган зазначив, що ФОП ОСОБА_4 та директор Деревообробна компанія ВУД-ІФ ОСОБА_4 є одна й та ж фізична особа, яка володіє знаннями німецької мови, тому договір про надання послуг перекладу не містить економічного ефекту, укладений без ділової мети, виробничої потреби та відповідно призвели до збільшення Товариством задекларованих витрат, і цим самим зменшили об'єкт оподаткування. Зазначено, що норми ст.238 Цивільного кодексу України виключають можливість підписання правочину від двох осіб однією і тією ж особою.

З цього приводу суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до Статуту, учасником Товариства є ТОВ Штьокль (Республіка Австрія) та фізична особа Республіки Австрія ОСОБА_8. Державною мовою Австрійської Республіки є німецька мова. Оскільки до посадових обов'язків фінансового директора Товариства ОСОБА_4 не входить здійснення усного чи письмового перекладу з української мови на німецьку чи навпаки, то відповідно отримання послуг з перекладу було необхідним. Для надання таких послуг отримано згоду зборів засновників на укладення договорів з постачальниками з метою отримання економічних вигод.

Оскільки жодним нормативно-правовим актом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані (надані) послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що акти здачі-приймання виконаних робіт за період 2015-2017 роки по наданих послуг з перекладу не містять деталізації змісту послуг, що позбавляє їх правової та доказової сили. На підтвердження того, що господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом відбулися, позивачем не представлено інших документів, які б розкривали зміст та обсяг отриманих позивачем послуг з перекладу, зокрема, звіти про виконані роботи з надання послуг з перекладу (у яких викладено найменування документів, його обсягу тощо). Операція з придбання послуг з перекладу фактично не спричинила реальних правових наслідків, оскільки акти здачі приймання виконаних робіт має типовий зміст без конкретизації наданих послуг, та дає підстави вважати, що позивачем штучно сформовані витрати за вказаним правочином з метою мінімізації об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

При цьому суд першої інстанції правильно вважав, що оскільки контролюючим органом за результатами перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, в яких об'єднано збільшення/зменшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по всіх контрагентах позивача за період, що підлягав перевірці, а суд не є органом, який визначає податкове зобов'язання, то як наслідок, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування при цьому контролюючий орган не позбавлений права визначити податкове зобов'язання по господарських правовідносинах по наданню послуг нематеріального характеру (послуг з перекладу), прийнявши нове податкове повідомлення-рішення, за умови дотримання вимог податкового законодавства щодо строків для визначення такого.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого переконання, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

керуючись ч.3 ст.243, ст.308, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 809/1100/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді І. В. Глушко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06.02.19