Постанова

від 05.02.2019 по справі 154/1301/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/2746/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року в справі №154/1301/18 (суддя Лозовський О.А., м. Луцьк, повний текст рішення складений 31 серпня 2018 року) за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулась в суд з позовом до Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області (надалі - Володимир-Волинський МВ ДРАЦС, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану №66 від 18.02.2003 та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням від 31 серпня 2018 року Волинський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправною відмову Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження №66 від 18 лютого 2003 року.

Зобов'язав Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області внести зміни до актового запису цивільного стану про народження №66 від 18 лютого 2003 року, а саме: по батькові матері дитини ОСОБА_1 виправити на ОСОБА_1 .

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Володимир-Волинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність підстав для внесення змін в актовий запис цивільного стану про народження сина позивача щодо зміни по батькові його матері, оскільки взяті до уваги судом першої інстанції записи по батькові позивача (ОСОБА_1.) в ряді офіційних документів, в тому числі і паспорті, є неналежними доказами допущення відповідачем помилки.

Так, дійсно у паспорті ОСОБА_1 значиться по батькові ОСОБА_1 . Однак до уваги, на переконання відповідача, слід брати документи, в яких правильно зазначено ім'я її батька ОСОБА_3 , а саме: актовий запис про народження батька заявниці, актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу батька заявниці.

А тому, Володимир-Волинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області при прийнятті висновку про відмову у внесенні змін до актових записів на підставі заяви позивача діяв у межах та у спосіб, визначений законодавцем.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 311 КАС України, вважає за можливе розглянути скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що Володимир-Волинський МВ ДРАЦС на підставі поданої позивачем заяви відмовив внести зміни до актового запису №66 від 18.02.2003 про народження ОСОБА_2 (по батькові матір дитини ОСОБА_1 виправити на ОСОБА_1 ), про що було складено висновок .

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану, оскільки було подано усі необхідні документи для внесення змін до актового запису про народження дитини, а відповідач не врахував запис по батькові матері "ОСОБА_1" в паспорті, виданому на її ім'я, при реєстрації народження ОСОБА_2 та при складанні висновку про внесення змін в актовий запис, позивач звернулася в суд з відповідним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що позивач надала належні та допустимі докази, які вказують на наявність достатніх підстав для внесення змін до актового запису цивільного стану про народження №66 від 18.02.2003.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01 липня 2010 року №2398-VІ (далі - Закон №2398).

Частиною 1 статті 6 Закону №2398 передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови внести зміни до актового запису про народження сина заявниці №66 від 18.02.2003, де в графі 13 зазначено по батькові матір дитини - ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 5 ст. 9 Закону №2398 правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання зазначеної норми були прийняті Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (далі - Правила).

Пунктом 2.6 Правил передбачено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відтак, ні Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , ні Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання не передбачено вичерпного переліку та критеріїв оцінки документів, які є достатньою підставою для внесення змін в актові записи про народження дитини.

А тому, необґрунтованими вважає колегія суддів посилання апелянта лише на документ про народження батька заявниці із зазначенням його імені - ОСОБА_3, як єдиного доказу правильності зазначення по батькові матері дитини.

Попри те, реєстрація актового запису про народження ОСОБА_2 18.02.2003 здійснювалася на підставі Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5.

Згідно з пунктом 2.5. Правил №52/5 (в редакції, чинній на момент реєстрації актового запису про народження дитини) реєстрація народження провадиться при пред'явленні, зокрема, паспорта або паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, який посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених норм, відомості про особи батьків зазначаються у свідоцтві про народження дитини на підставі паспортних документів батьків та/або свідоцтва про шлюб.

На момент державної реєстрації народження сина позивача - ОСОБА_2 у паспорті позивача (матері ОСОБА_2) серії НОМЕР_1 від 10 квітня 1996 року, виданого Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області, а також свідоцтві про шлюб позивача І-НОМЕР_2 від 18 лютого 2003 року, виданого Володимир-Волинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області значилося по батькові - ОСОБА_1 .

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в актовому записі про народження сина позивача ОСОБА_2 №66 від 18.02.2003 допустив помилку в написанні по батькові матері дитини, а саме - замість ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_1 .

Також безпідставними, з огляду на наведене вище, є посилання відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що паспорт позивача не може бути підставою для внесення змін у актовий запис про народження сина заявниці.

Відповідач не наводить жодного посилання на норми законодавства, які б підтверджували відповідне твердження. Окрім цього, саме паспортні документи, у відповідності до п. 1.4 Правил №52/5 посвідчують особи заявників при державній реєстрації актів цивільного стану.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням вимог статті 22 Закону № 2398-VІ, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Володимир-Волинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року в справі №154/1301/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов