Постанова

від 05.02.2019 по справі 809/2451/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №809/2451/14

адміністративне провадження №К/9901/5085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська будівельна компанія (далі - Товариство) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року (суддя Остап'юк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року (судді Святецький В.В., Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі за позовом Івано-Франківської міської ради (далі - Міськрада) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (далі - Інспекція), управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Управління), третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - Товариство, про визнання дій, бездіяльності протиправними та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, -

встановив:

22 липня 2014 року Міськрада звернулася з адміністративним позовом до Інспекції, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перевірки повноти та достовірності включених відомостей до декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 082311021616, зареєстрованої 25 липня 2011 року; визнати протиправними дії щодо проведення реєстрації вказаної декларації про початок виконання будівельних робіт. Також позивач просив скасувати реєстрацію вказаної декларації про початок виконання будівельних робіт в Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Позовні вимоги Міськради мотивовані тим, що відповідач протиправно та на порушення норм Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI), Земельного кодексу України (далі - ЗК), Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Постанова № 466), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Постанова № 553), неналежно здійснював державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил при здійсненні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Товариства за № ІФ 08311021616 для будівництва приватного вищого навчального закладу Західноукраїнський економіко-правничий університет в місті Івано-Франківську на вулиці Мельничука 14, 16.

Позивач вважає, що внаслідок неналежного здійснення своїх владних повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю відповідач 25 липня 2011 року здійснив реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Товариства за № ІФ 08311021616, яка містить інформацію, що не відповідає дійсності в частині наявності містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які не видавалися, та в частині відомостей про наявність права оренди земельної ділянки, яка вказаній особі не виділялася та не передавалася жодним передбаченим законом способом. Крім того, будівництво об'єкта нерухомості здійснюється без проектної документації на проведення такої забудови.

Залучене ухвалою суду від 13 січня 2015 року до участі у справі як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору Товариство подало в порядку частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду; далі - КАС) адміністративний позов, в якому просило зобов'язати Управління утриматися від вчинення дій щодо скасування декларації про початок виконання будівельних робіт Товариства (ідентифікаційний код 35765059) за № ІФ 08311021616, зареєстрованої 25 липня 2011 року для будівництва будинку приватного вищого навчального закладу Західноукраїнський економіко-правничий університет в місті Івано-Франківську на вулиці Мельничука 14,16.

Свої позовні вимоги Товариство мотивувало тим, що оскаржена позивачем декларація зареєстрована Інспекцією у спосіб, передбачений законодавством, чинним на день реєстрації, а тому Управління як правонаступник Інспекції не вправі вчиняти дії щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2015 року позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував здійснену Інспекцією 25 липня 2011 року реєстрацію оскарженої декларації за № ІФ 08311021616.

У задоволенні решти позовних вимог Міськради та в позові третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства, суд відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою 06 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Товариство не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нової постанови про відмову в задоволення позову Міськради та задоволення позову Товариства.

Касаційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними висловленим Товариством в апеляційній скарзі.

Так, Товариство покликається на порушення судами норм матеріального права в частині задоволення вимог позивача про скасування реєстрації про початок виконання будівельних робіт, на відсутність мотивів відхилення доводів третьої особи, на порушення норм процесуального права стосовно не залучення до участі у справі приватного вищого навчального закладу Західноукраїнський економіко-правничий університет та на неповне з'ясування судами доказів у справі.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що 21 липня 2011 року Товариство направило Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт для будівництва приватного вищого навчального закладу Західноукраїнський економіко-правничий університет в місті Івано-Франківську на вулиці Мельничука 14, 16.

25 липня 2011 року Інспекція здійснила державну реєстрацію вказаної декларації за № ІФ 08311021616 в Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Покликаючись на положення Закону № 3038-VI та Постанови № 466 суди дійшли висновку, що відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації, лежить на замовнику, а обов'язок перевірки повноти зазначених у декларації відомостей та відповідність їх установленим вимогам покладено на Інспекцію.

Відсутність у декларації відомостей або встановлення факту, що інформація, яка зазначалася в ній, не відповідає дійсності, а також виявлення розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації повинні розглядатися Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю як підстава для повернення декларації або підстава для проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у декларації.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив наявність розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, та внесенням до неї інформації, що не відповідає дійсності, з чим погодився і апеляційний суд.

Такими неповними даними та недійсними відомостями, що внесені до декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 25 липня 2011 року за № ІФ 08311021616, є відомості розділу 13 Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки . У вказаному розділі зазначені відомості про орган, що видав містобудівні умови та обмеження - управління містобудування і архітектури Івано-Франківського міськвиконкому від 22 лютого 2011 року № 126.

Однак,суд першої інстанції встановив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Мельничука 14, 16 в місті Івано-Франківську Товариству не видавалися взагалі, а зазначених в 13 розділі декларації про початок виконання будівельних робіт містобудівних умов і обмежень не існує. Відомості про дату та номер, що зазначені третьою особою у 13 розділі декларації відповідають даті та номеру рішенню виконавчого комітету Міськради про надання дозволу приватному вищому навчальному закладу Західноукраїнський економіко-правничий університет на розроблення містобудівного обґрунтування для реконструкції навчального корпусу з добудовою на вулиці Мельничука 14, 16 в місті Івано-Франківську. Це рішення не встановлювало містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки.

Також в 13-му розділі декларації про початок виконання будівельних робіт відсутні відомості про реєстраційний номер та дату видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Суд першої інстанції встановив також, що внесені до розділу 14 Інформація про земельну ділянку відомості про цільове призначення земельної ділянки, форми користування та відомості про документ, що посвідчує право замовника на земельну ділянку, не відповідають дійсності.

У 14-му розділі зазначене цільове призначення земельної ділянки, що розташована в м. Івано-Франківську, вул. Мельничука, 14, 16, площею 0,336 га - для будівництва навчального корпусу, форма власності або користування - орендована, документ, що посвідчує право замовника на земельну ділянку - договір оренди від 22 грудня 2009 року № 041029400131, відомості про кадастровий номер земельної ділянки відсутні.

Натомість суд першої інстанції встановив, що сторонами договору оренди від 22 грудня 2009 року за № 041029400131 є позивач та приватний вищий навчальний заклад Західноукраїнський економіко-правничий університет , предметом договору є передача в оренду земельної ділянки площею 0,336 га для обслуговування орендованих адміністративно-навчальних будівель та споруд на вул. Мельничука, 14-16.

Товариству земельна ділянка на вулиці Мельничука 14, 16 не виділялася, право оренди на цю земельну ділянку в неї не виникло, цільове призначення земельної ділянки не змінювалося.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання третьої особи на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для будівництва навчального корпусу на вул. Мельничука, 16-б в м. Івано-Франківську, оскільки він не затверджений відповідно до статті 123 ЗК та в силу статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV Про землеустрій не є складовою документації із землеустрою.

Слід погодитися з висновком апеляційного суду стосовно права Інспекції скасовувати реєстрацію декларацій у випадку виявлення у ній недостовірних даних, оскільки таке право Інспекція набула з 30 жовтня 2013 року після набрання чинності внесеними до Постанови № 466 змінами і поширювалось воно і на зареєстровані до цієї дати декларації.

Оцінюючи висновки рішень судів першої та апеляційної інстанцій в аспекті доводів касаційної скарги, слід зазначити, що суди правильно встановили обсяг та зміст фактичних обставин справи, та не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.

Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу Товариства слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Станіславська будівельна компанія залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко