Рішення

від 24.01.2019 по справі 569/3224/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3224/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Смолій Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ Бузковий цвіт про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов язання здійснити нарахування виплати допомоги по вагітності і пологах, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСББ Бузковий цвіт про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов язання здійснити нарахування та виплату допомоги по вагітності і пологах.

В обґрунтування позову вказує, що 05 січня 2017 року на підставі протоколу № 3 засідання правління ОСББ Бузковий цвіт від 04 січня 2017 року наказом № 1-к від 05.01.2017 року позивач була призначена на посаду голови правління ОСББ Бузковий цвіт з 05.01.2017 року за сумісництвом на 12 місяців. Наказом №2-к/тр від 27 грудня 2017 року ОСББ Бузковий цвіт ОСОБА_1 звільнено з посади Голови правління ОСББ Бузковий цвіт з 27 грудня 2017 року за п.9 ст. 36 КзпП України на підставі протоколу зборів правління об єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузковий цвіт № 1 від 27 грудня 2017 року. Зазначає, що у день звільнення її з посади перебувала у додатковій оплачуваній відпустці, окрім того була вагітною, а отже не могла бути звільнена згідно вимог ч. 3 ст. 40, 184 КЗпП України. Просить визнати її звільнення незаконним, поновити на посаді голови правління ОСББ Бузковий цвіт , стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов язати ОСББ Бузковий цвіт здійснити нарахування виплати їй допомоги по вагітності і пологах.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні, уточнивши свої позовні вимоги, підтримали їх повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, подавши до суду відзив на позов, який підтримали та заяву про застосування строків позовної давності. Вважають, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства. Зазначають, що посада голови правління є виборною, обрання на посаду входить до виключної компетенції правління ОСББ, а оскільки рішенням загальних зборів ОСББ Бузковий цвіт від 25 грудня 2017 року було переобрано правління ОСББ, до складу якого ОСОБА_1 не увійшла, рішенням Правління ОСББ було обрано головою правління ОСОБА_5 перебування на посаді ОСОБА_1 неможливе. Окрім того зазначають, що позивач призначена на посаду голови правління строком на 12 місяців, по 05 січня 2018 року. Просили, застосувавши строк позовної давності, в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідача, допитавши свідків, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 1 установчих зборів ОСББ Бузковий цвіт 28 червня 2016 року установчими зборами ОСББ Бузковий цвіт було створено Об єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузковий цвіт , обрано Правління ОСББ, до якого увійшла позивач. (а.с.3)

Протоколом № 3 засідання правління ОСББ Бузковий цвіт уповноважено ОСОБА_1 підписати наказ на призначення її на посаду голови правління за сумісництвом з окладом, що становить 0,5 ставки від мінімальної зарплати на 12 місяців станом на 01.01.2017 року. (а.с.5)

Наказом № 1-к від 05.01.2017 року ОСОБА_1 призначена на посаду голови правління з 05.01.2016 року за сумісництвом з окладом, що становить 0,5 від мінімальної зарплати станом на 01.01.2017 року на 12 місяців, про що у трудову книжку позивача внесено запис № 37 від 05.01.2017 року. (а.с.8) Дата 05.01.2016 року у наказі, як пояснили сторони в судовому засіданні, є опискою, правильною є дата 05.01.2017 року .

Наказом № 5-к від 04.12.2017 року надано голові правління ОСОБА_1 щорічну відпустку на 22 календарні дні з 04.12.2017 року по 25.12.2017 року включно та згідно ЗУ від 19.05.2009 року Про внесення змін до законодавства України з питань соціального захисту багатодітних сімей надано додаткову оплачувану відпустку на 10 календарних днів з 26.12.2017 року по 04.01.2018 року. (а.с.10)

Наказом № 6-к від 27.12.2017 року продовжено ОСОБА_1 щорічну відпустку на 13 календарних днів з 27.12.2017 року по 08.01.2018 року включно та згідно ЗУ від 19.05.2009 року Про внесення змін до законодавства України з питань соціального захисту багатодітних сімей надано додаткову оплачувану відпустку на 10 календарних днів з 09 січня 2018 року по 18 січня 2018 року. (а.с.12)

Відповідно до листка непрацездатності АГФ № 041992 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному із 10 січня 2018 року по 19 січня 2018 року включно. (а.с. 4)

Відповідно до листка непрацездатності АГФ № 042751 ОСОБА_1 наданий лікарняний у зв язку з вагітністю терміном на 126 днів з 22 січня 2018 року по 27 травня 2018 року.

Відповідно до витягу з протоколу № 5 загальних зборів ОСББ Бузковий цвіт від 25 грудня 2017 рокузагальними зборами ОСББ обрано правління ОСББ у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Окрім того на підставі протоколу № 1 лічильної комісії оголошено недовіру Голові правління ОСББ ОСОБА_1 (а.с.14)

Протоколом № 1 зборів правління ОСББ Бузковий цвіт від 27 грудня 2017 року обрано Головою правління ОСББ Бузковий цвіт ОСОБА_4 (а.с.15).

Відповідно до наказу № 2-к/тр від 27 грудня 2017 року у зв язку із призначенням зборами правління ОСББ Бузковий цвіт ОСОБА_4 ОСОБА_1 звільнено з посади Голови правління ОСББ Бузковий цвіт з 27 грудня 2017 року за п. 9 ст. 36 КЗпП України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначенні Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Так, із приписів статті 51 КЗпП України вбачається, що однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається із копії наказу № 2к/тр від 27 грудня 2017 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 відмітка про ознайомлення її із даним наказом відсутня. На звернення позивача до ОСББ Бузковий цвіт від 16 січня 2018 року про надання їй копії наказу про звільнення її з роботи, як пояснила ОСОБА_1 в судовому зсіданні, відповіді не надійшло, копія наказу позивачу станом на день її звернення до суду вручена не була. Дані твердження позивача ОСОБА_1 відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані. А отже твердження представника ОСББ Бузковий цвіт ОСОБА_4 про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставним.

Суд не може погодитись із твердженням представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не може бути поновлена на роботі, оскільки її посада є виборною, та належить до виключної компетенції Правління ОСББ зважаючи на наступне.

Правовий статус голови правління ОСББ має подвійну правову природу. Він, є працівником юридичної особи - ОСББ, а отже - на нього поширюються всі норми трудового законодавства, у тому числі й ті, що регулюють порядок звільнення працівника з роботи та надають певні гарантії. З іншого боку - голова правління ОСББ є членом виконавчого органу об'єднання, тож тут діятимуть і спеціальні норми законодавства про діяльність ОСББ, а також внутрішніх документів об'єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Відповідно до п. 16 статуту ОСББ Бузковий цвіт , що затверджений протоколом установчих зборів № 1 від 28 червня 2016 року правління зі свого складу обирає Голову правління та його заступника.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду та звільнена з посади відповідно до наказів по ОСББ Бузковий цвіт , їй виплачувалась заробітна плата, надавались щорічні та додаткові відпустки, запис про прийняття на посаду внесено до трудової книжки позивача, суд приходить до висновку, що відносини, що виникли між сторонами, мають характер трудових відносин, а отже на дані правовідносини поширюються норми трудового законодавства, що регулюють порядок звільнення працівника з роботи та надають відповідні гарантії.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказу № 6-к ОСОБА_1 27 грудня 2017 року перебувала у щорічній відпустці по 08 січня 2018 року. ( а.с.12), що є підставою для визнання звільнення позивача таким, що проведено з порушенням процедури звільнення та є незаконним.

Відповідно до вимог ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Станом на день звільнення позивача ОСОБА_1 остання перебувала у стані вагітності, що не заперечується сторонами та підтверджується листком непрацездатності АГФ № 042751.

Доказів того, що ОСОБА_1 роботодавцем пропонувалась інша робота матеріали справи не містять.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 року Про практику розгляду судами трудових спорів правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. (Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №18 від 26.10.95 р.)

Посилання представника відповідача у відзиві на позов на те, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи оскільки сплив 12 місячний термін перебування її на посаді, що встановлено наказом № 1-к від 05.01.2017 року є безпідставним у зв язку з наступним.

Наказом № 1-к від 05.01.2017 року ОСОБА_1 призначена на посаду голови правління з 05.01.2017 року за сумісництвом з окладом, що становить 0,5 від мінімальної зарплати станом на 01.01.2017 року на 12 місяців, тобто до 05 січня 2018 року. Звільнена ж була позивач з посади 27.12.2017 року, відповідно до наказу № 2-к/тр від 27 грудня 2017 року. Підставою звільнення у наказі зазначено у зв язку із призначенням зборами правління ОСББ Бузковий цвіт ОСОБА_4Г. та звільнено за п. 9 ст. 36 КЗпП України а не у зв язку із закінченням строкового трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами передбаченими частиною другою статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Оскільки фактичне звільнення позивача відбулося 27 грудня 2017 року, то середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за жовтень 2017 року та листопад 2017 року, що згідно з довідкою від 20.07.2018 року становить: 1620,00 грн. та 810,00 грн. відповідно, разом 2430 гривень.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Кількість робочих днів за останні два календарні місяці роботи позивача становить: жовтень 2017 року 22 робочих дні, листопад 2017 року 8 робочих днів. Разом відпрацьовано за два останніх місяці роботи 30 днів.

Отже, середньоденна заробітна плата становить 2430,00 грн. : 30 днів = 81 грн.

Оскільки відповідно до наказу № 6-к від 27.12.2017 року продовжено ОСОБА_1 щорічну відпустку на 13 календарних днів з 27.12.2017 року по 08.01.2018 року включно та згідно ЗУ від 19.05.2009 року Про внесення змін до законодавства України з питань соціального захисту багатодітних сімей надано додаткову оплачувану відпустку на 10 календарних днів з 09 січня 2018 року по 18 січня 2018 року, відповідно до листка непрацездатності АГФ № 041992 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному із 10 січня 2018 року по 19 січня 2018 року включно, відповідно до листка непрацездатності АГФ № 042751 ОСОБА_1 наданий лікарняний у зв язку з вагітністю терміном на 126 днів з 22 січня 2018 року по 27 травня 2018 року кількість днів вимушеного прогулу становитиме 167 робочих днів, з 29 травня 2018 року по 24 січня 2019 року. А отже, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню частково.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді та становить 81 грн. х 167 робочих днів = 13527 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно роз"яснень, що надані в абзаці 5 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 Про застування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов язком роботодавця і працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов"язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд зазначає, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 13527 грн. визначена судом без утримання прибуткового податку й інших обовязкових платежів.

Відповідно до вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 12, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України визначено механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, зокрема матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам у зв"язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до зазначеного порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання.Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. Після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов'язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення.

Оскільки ОСОБА_1 поновлено на роботі з 27 грудня 2017 року, а з 22 січня 2018 року позивачу виданий лікарняний лист на 126 днів у зв язку з вагітністю та пологами вимога про зобов язання відповідача здійснити нарахування виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 36, 40, 184, 233, 235 КЗпП України, ст.ст.81, 263-265, 430 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузковий цвіт про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі голови правління ОСББ Бузковий цвіт , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов язання здійснити нарахування виплати допомоги по вагітності і пологах - задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади голови правління ОСББ Бузковий цвіт .

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Правління ОСББ Бузковий цвіт .

Стягнути з об єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузковий цвіт на користь ОСОБА_1 13527 (тринадцять тисяч п ятсот двадцять сім) гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 травня 2018 року по 24 січня 2019 року з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов язкових платежів при їх виплаті.

Зобов язати об єднання співвласників багатоквартирного будинку Бузковий цвіт здійснити нарахування виплати ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності ОСОБА_10 АГФ № 042751.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника ОСОБА_1 та виплати їй середнього заробітку за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області або через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя -