Постанова

від 06.02.2019 по справі 712/7181/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/155/19 Справа № 712/7181/18 Головуючий по 1 інстанції Калашник В. Л. Категорія:ч. 1 ст. 164-5 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, провадження у справі закрито, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Старшим оперуповноваженим з ОВС ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Черкаській області старшим лейтенантом Святун В. В., 17.04.2018 при проведенні перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснював зберігання та реалізацію алкогольних напоїв в пластиковій тарі об'ємом 5 л в магазині-складі АДРЕСА_2 чим порушено вимоги ст.11 Закону України Про державне регулюваня виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481/95 ВР від 19.12.1995, всього вилучено 29 пластикових ємностей об'ємом 5 л., на яких відсутні марки акцизного збору.

Не погодившись з указаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року, скасувати її та закрити провадження в справі без встановлення вини особи.

Указує, що повний текст оскаржуваної постанови він не отримав, а зміг ознайомитись з нею лише в електронному вигляді в Єдиному реєстрі судових рішень 15.01.2019 року, тому пропустив строк подачі апеляційної скарги з поважної причини.

По суті апеляційної скарги указує, що суддя місцевого суду, ухвалюючи рішення про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення не врахував, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того вказує, що логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Вказує, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначає, що вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, провадження в яких закривається.

Крім того, вказує, що суддя місцевого суду, ухвалюючи рішення про визнання його винним за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, не врахував, що з протоколу випробувань № 668 від 20.04.2018 року не можна зрозуміти, зразки якої саме продукції брались для дослідження, її походження та належність саме особі, що притягується де відповідальності, а отже цей доказ не є належним для доведення його вини у вчинення адміністративного правопорушення.

Також вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього в порушення п. 1 Розділу II Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, ст. 256 КУпАП та ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зазначено склад правопорушення, який не відповідає диспозиції ст. 164-5 КУпАП. Зокрема, не вказано відомості, необхідні для вирішення справи, а саме: кількість алкогольних напоїв, довідка про їх вартість. Також, вказує, що протокол огляду і вилучення речей, документів від 17.04.2018 р., який міститься в матеріалах справи також містить суттєві недоліки, а саме в ньому відсутні прізвища понятих та відсутній підпис особи, відповідальної за збереження товарно-матеріальних цінностей.

Зауважує, що кваліфікуючи його дії за ст. 164-5 КУпАП, суддею не враховано, що апелянт не є посадовою особою підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв, або особою, яка здійснює транспортування алкогольних напоїв. Відсутність цих доказів не дає можливості підтвердити, що він є належним суб'єктом правопорушення за ст. 164-5 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4, підтримавши апеляційну скаргу, просили її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити без встановлення вини особи.

ОСОБА_3. пояснив, що він здійснює підприємницьку діяльність щодо торгівлі в магазині-складі за указаною у протоколі адресою. Вказані в протоколі ємності з рідиною були виявлені у його холодильнику поблизу його магазину. Ці ємності залишити йому його знайомі з м. Городище Черкаської області на зберігання. Що в них знаходиться, він точно не знав. Реалізацією цієї рідини він не займався.

Заслухавши ОСОБА_3, його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 27.11.2018 р. у справі підлягає задоволенню з огляду на поважність причин його пропуску, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, копію постанови ОСОБА_3 суд першої інстанції не направляв. Враховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_3 не отримав, а зміг ознайомитись з нею лише в електронному вигляді в ЄРДР 15.01.2019 року, вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, а також вбачаю необхідним його поновити.

Щодо суті апеляційних вимог суд апеляційної інстанції вбачає наступне.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя апеляційного суду вбачає, що суд першої інстанції належно встановив обставини справи, дав їм правильну правову оцінку та обґрунтовано притягнув ОСОБА_3 до передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 164-5 КУпАП відповідальність встановлена за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів.

Таким чином, зберігання є окремою дією, яка є достатньою для формування об'єктивної сторони цього правопорушення. Тому поставлення у вину обвинуваченому згідно зі змістом протоколу й реалізації цих алкогольних напоїв, чому немає обґрунтованих підтверджень, не впливає на об'єктивну сторону правопорушення.

В цілому наявність в діях ОСОБА_3 складу вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення №25/18 від 19.06.2018; повідомленням ГУ ДФС у Черкаській області №360/23-00-23-020 від 12.06.2018; протоколом огляду і вилучення речей, документів від 17.04.2018; рапортом старшого оперуповноважений з ОВС ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Черкаській області старшого лейтенанта податкової поліції від 18.04.2018; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 37929 від 23.04.2018; повідомленням ГУ ДФС у Черкаській області № 359/23-00-40-0108 від 25.04.2018; актом прийому передачі товарно-матеріальних цінностей від 18.04.2018; протоколом випробувань № 668 від 20.04.2018; копією акту (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 36/23-00-40-0224/НОМЕР_1 від 26.04.2018; копією акту зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на торговельних об'єктах та/або в складських приміщеннях; копією акту відмови ОСОБА_3 від підписання акту перевірки № 24/23-00-40-0227 від 26.04.2018; копією розписки ОСОБА_3 від 17.04.2018; випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; рапортом старшого оперуповноваженого ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Черкаській області старшого лейтенанта податкової поліції Святуна В. В. від 24.10.2018.

Доводи обвинуваченого про те, що він не знав, що знаходиться в ємностях, суддя оцінює критично, вважаючи їх спробою уникнути факту визнання його винуватості, адже мова йде про 29 пластикових ємностей об'ємом по 5 літрів кожна, які знаходилися у належному обвинуваченому холодильну поруч з його магазином-складом.

Доводи апелянта про те, що невідомо, яку саме рідину давали на аналіз щодо визначення того, чим вона є, суддя також відхиляє, оскільки ця рідина була належно вилучена і направлена на відповідне дослідження, що підтверджується даними протоколу огляду і вилучення речей від 17 квітня 2018 року (а.с. 3) і протоколом випробувань рідини від 20 квітня 2018 року (а.с. 9).

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що закриття провадження у справі, у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, виключає можливість визнання особи винуватою, суддя апеляційного суду не може погодитися з такою позицією з наступних підстав.

Оскільки справа про адміністративне правопорушення надійшла для розгляду по суті до суду, й суд розпочав розгляд висунутого обвинувачення по суті, він зобов'язаний, завершуючи розгляд справи, визначитися з питанням винуватості чи невинуватості особи. Однак, якщо на день ухвалення рішення, сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, таке стягнення не може бути накладеним.

У своїх апеляційних вимогах за їх суттю апелянт необґрунтовано ототожнює поняття звільнення особи від адміністративної відповідальності з поняттям неможливості накладення адміністративного стягнення, у зв'язку зі спливом певного строку з моменту вчинення чи виявлення правопорушення. Ці поняття вочевидь не є тотожними. Чинний КУпАП передбачає конкретні підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 21, ст. 22, КУпАП, інші). Саме за цих обставин є можливим закінчення розгляду справи без встановлення факту винуватості.

Однак, сплив строку накладення адміністративного стягнення, на думку судді, не виключає можливість і необхідність вирішення питання щодо винуватості особи, хоча б тому, що, у разі встановлення невинуватості особи з будь-яких причин і підстав, справа має бути закрита саме у зв'язку з цієї реабілітуючою підставою, незалежно від аспектів строку накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного вважаю, що постанова судді місцевого суду, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, а провадження у справі закрито з підстав закінчення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко