Ухвала

від 04.02.2019 по справі 206/319/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/177/19 Справа № 206/319/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040700000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2019 року, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 05.09.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 1 рік; на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбування звільнено з іспитовим строком 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040700000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2019 року, та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати своє житло в період часу з 20.00 години до 07.00 години.

Своє рішення слідчий суддя мотивує тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин під час відбування покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.

В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор та слідчий посилаються на те, що підозрюваний ОСОБА_7 , знаючи про суворість покарання за вчинений ним злочин, може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати вчиняти інші злочини, разом з тим слідчим та прокурором не надано суду жодного переконливого доказу того, що інший, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року скасувати, постановити нову ухвалу якою, застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначена ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, оскільки суд не зважив на надані стороною обвинувачення фактичні дані про те, що ОСОБА_7 раніше судимий, органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який вчинено в період іспитового строку за раніше вчинений ним злочин проти власності, у зв`язку з чим існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів), офіційно не працевлаштований, законних джерел доходів не має, що також підтверджує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Також є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав за викладених у ній підстав, підозрюваного та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_7 ці вимоги закону були дотримані.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, яка достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_7 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, особу підозрюваного та стан його здоров`я. Отже, всі обставини, враховані судом першої інстанції та дослідженні в апеляційному порядку, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.376,405,407,419,422КПК України,колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргупрокурора Дніпропетровськоїмісцевої прокуратури№1 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040700000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2019 року, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3