Постанова

від 29.01.2019 по справі 540/949/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 540/949/17 Номер провадження 22-ц/814/61/19Головуючий у 1-й інстанції Косик с.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2018 року (повний текст виготовлено 21серпня 2018 року)

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дмитрівська сільська рада Машівського району Полтавської області, державний нотаріус Машівської державної нотаріальної контори Асанова Р.Ш.,

про встановлення факту родинних відносин, набуття права власності в порядку спадкування за законом та виділ частки земельної ділянки в натурі,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Дмитрівська сільська рада Машівського району Полтавської області, державний нотаріус Машівської державної нотаріальної контори Асанова Р.Ш., про встановлення факту родинних відносин, набуття права власності в порядку спадкування за законом та виділ частки земельної ділянки в натурі.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 14 листопада 1971 року був укладений шлюб між ОСОБА_2, та ОСОБА_7, про що Великобагачанською селищною радою депутатів трудящих було зроблено актовий запис №42 та присвоєно прізвище нареченій ОСОБА_2 . У вказаному шлюбі народився син ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого залишилось спадкове майно земельна ділянка площею 5,86 га на території Дмитрівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак коли ОСОБА_2 звернулася до Машівської державної нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини, 12 липня 2016 року державний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з ненаданням підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем, так як в свідоцтві про смерть зазначено прізвище померлого ОСОБА_7 , а в свідоцтві про шлюб ОСОБА_7 , та відсутністю у спадковій справі Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У внесенні змін до актового запису про смерть спадкодавця їй було відмовлено, а тому встановлення факту родинних відносин між нею та померлим необхідно для отримання свідоцтва про спадщину. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 травня 2009 року було винесено відповідне рішення, яке набуло законної сили 25 травня 2009 року, про встановлення факту родинних відносин між померлим та його сином ОСОБА_3

Довідкою з державної служби України з питань геодезії, картографії було уточнено кадастровий номер та розміри земельної ділянки, власником якої на підставі державного акту НОМЕР_1 був померлий ОСОБА_7, а саме при реєстрації земельної ділянки попередній кадастровий номер був НОМЕР_2 заархівовано, натомість визначено новий кадастровий номер даній земельній ділянці: НОМЕР_3, а площа 5,8622 га замість 5,86 га.

Просили встановити юридичний факт, що ОСОБА_2, 1951 року народження, уродженка м. Градижськ, Глобинського р-ну Полтавської обл., є дружиною ОСОБА_7, 1942 року народження, уродженця с. Манілівка, Карлівського р-ну Полтавської обл., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за кожним окремо, право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 на 1/4 частку належної спадкодавцю земельної ділянки площею 5,8622 га на території Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, та виділити указані частки земельної ділянки, що у відповідності з ідеальними частками складає по 1,46555 га та позначені в Додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи № П-8 від 30 січня 2018 року зеленим та жовтим кольором, відповідно.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2018 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Дмитрівська сільська рада Машівського району Полтавської області, державний нотаріус Машівської державної нотаріальної контори Асанова Р.Ш., про встановлення факту родинних відносин, набуття права власності в порядку спадкування за законом та виділ частки земельної ділянки в натурі задоволено частково.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2, 1951 року народження, уродженка м. Градижськ, Глобинського р-ну Полтавської обл., є дружиною ОСОБА_7, 1942 року народження, уродженця с. Манілівка Карлівського р-ну Полтавської обл., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 5,8622 га на території Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, що належала померлому ОСОБА_7 згідно з державним актом про право приватної власності серії НОМЕР_1, виданим 26 червня 1998 року Машівською райдержадміністрацією, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів про право власності на землю за №41, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_7

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 5,8622 га на території Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, що належала померлому ОСОБА_7 згідно з державним актом про право приватної власності серії НОМЕР_1, виданим 26 червня 1998 року Машівською райдержадміністрацією, зареєстрованому в Книзі реєстрації державних актів про право власності на землю за №41, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_7

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_3., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просили рішення суду в частині виділу земельних ділянок в натурі змінити задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідачів відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання позивачі та їх представник, а також відповідач ОСОБА_5, не з'явилися, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи.

Крім того, від представника позивачів надійшла до суду заява, у якій вона просить розглядати справу без її участі та участі позивачів, апеляційну скаргу просить задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.м.т. Машівка Машівського району Полтавської області помер ОСОБА_7.

Померлому ОСОБА_7 за життя на праві приватної власності, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, який виданий 26 червня 1998 Машівською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю за № 41, належала земельна ділянка площею 5, 86 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Дмитрівської сільської ради ( т. 1 а.с. 18).

Відповідно до довідки Держгеокадастру в Машівському районі Полтавської області та Витягу з Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 19-22) площу та кадастровий номер спадкової земельної ділянки було уточнено, а саме площа земельної ділянки становить 5,8622 га, кадастровий номер: НОМЕР_3.

Витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії БББ № 266605 від 01 жовтня 2009 року (т. 1 а.с. 20-22) втратив чинність, оскільки земельної ділянки указаної площі на даний час не існує, тому що земельні ділянки за указаним кадастровим номером мають інші межі.

Згідно довідки державного кадастрового реєстру ( т. 1 а.с. 19), уточнено кадастровий номер належної ОСОБА_7 земельної ділянки площею 5,8622 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради, а саме визначено та зареєстровано в Державному реєстрі кадастровий номер НОМЕР_3.

Постановою державного нотаріуса Машівської державної нотаріальної контори Асанової Р.Ш. від 12 липня 2016 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по ј частці вищевказаної земельної ділянки, оскільки ними не надано документи, що підтверджують факт родинних стосунків з ОСОБА_7, в спадковій справі відсутній Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку ( т. 1 а.с. 17).

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду щодо встановлення юридичного факту шлюбних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_7, визнання за позивачами права власності на спірну земельну ділянку по 1/4 кожному, сторонами не оскаржується, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки рішення суду у цій частині.

При цьому, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов по суті до вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині виділення у натурі позивачам по ј частині земельної ділянки.

Так, ч. 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Порядок формування земельної ділянки визначено ст. 79 1 ЗК України.

Так згідно ч. 1 ст. 79 1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 30 січня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3. про виділ в натурі із земельної ділянки, що належить на праві суспільної сумісної власності задоволено.

Виділено ОСОБА_4 в натурі, належну їй 1/4 частку земельної ділянки, що належала ОСОБА_7 на праві приватної власності згідно державного акту, виданого на підставі розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації від 17 березня 1998 року № 87.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3., Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом та виділ частки в натурі із земельної ділянки задоволено та виділено йому в натурі 1/4 частину земельної вищевказаної земельної ділянки.

Тобто, у відповідачів припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_7

Крім того, при проведенні судової будівельно-технічної експертизи № ІІ - 8 від 30 січня 2018 року, відповідно до висновку якої позивачі просили суд провести в натурі виділ земельної ділянки не було враховано, що із земельної ділянки уже виділено двом співвласника по ј частини в натурі.

Колегією суддів також встановлено, що на даний час змінилися межі та кадастровий номер успадкованої земельної ділянки (Т. 2 а.с. 74-77), а тому провести розподіл відповідно до запропонованих експертом варіантів та заявлених, відповідно до висновку, позивачами вимог неможливо.

Тобто, на даний час сформована земельна ділянка із іншими розмірами та межами, та змінився склад співвласників, а висновок щодо можливості її розподілу експертом не робився.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги щодо можливості виділення в натурі позивачам їх часток в натурі не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановлено, що змінився розмір, межі та кадастровий номер спірної земельної ділянки, а тому позов відповідно до заявлених вимог не може бути задоволений.

Доводи апеляційної скарги, що позивачі скористалися своїм правом на виділення у натурі їхніх часток, не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції тому, що вказані судові рішення сторонами не оскаржені та набрали законної сили.

Безпідставними є посилання позивачів на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Так, судом першої інстанції було встановлено і досліджено предмет доказування по цивільній справі виходячи із тих доказів, які надавалися сторонами по справі. Разом з тим, надані стороною позивачів докази не дали суду достатніх підстав для виділення часток в натурі.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстави для зміни чи скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3- залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 01 лютого 2019 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко