Постанова

від 06.02.2019 по справі 225/4190/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/4190/18

Номер провадження: 2-а/225/1/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Пузиревської Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу по ВП №56246817, визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 по ВП №56246817, визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 по ВП №56246817, зобов`язання Головного державного виконавця закінчити ВП №56246817,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що Дзержинським міським судом на виконання рішення суду, 12.04.2018 видано виконавчий лист №225/6029/17 про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області дане рішення було виконане в добровільному порядку та в повному обсязі відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 06.03.2018 року.

Головним управлінням 26.04.2018 року отримано постанову відповідача від 23.04.2018 року № ВП 56246817 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №225/6029/17.

Заявою від 10.05.2018 року Головне управління повідомило відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку з доданням підтверджуючого документа, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Цією ж заявою Головне управління клопотало закінчити виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення.

Незважаючи на вищевказане, постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (повне фактичне виконання) до теперішнього часу державним виконавцем не постановлена.

Однак, постановою від 21.06.2018 року за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на Головне управління накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Головне управління вважає постанову про накладення штрафу від 21.06.2018 року протиправною, у зв'язку з чим просить суд її скасувати.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Позивач вимоги суду виконав, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі. Зазначено про розгляд справи з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.

15.08.2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача про зміну позовних вимог. В обґрунтування якої зазначено, що 30 липня 2018 року головним управлінням отримано постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року по ВП №56246817, відповідно до якої з головного управління стягнуто виконавчий збір у сумі 181,50 грн.

Головне управління вважає постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Головним управлінням рішення суду виконане в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження та як вбачається з документів виконавчого провадження, державним виконавцем жодних дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду, вчинено не було.

Так постанова про стягнення витрат виноситься лише у разі закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження постановлена відповідачем 24.07.2018 року, тоді як постанова про стягнення витрат виконавчого провадження постановлена - 23.07.2018 року, тобто до закінчення виконавчого провадження.

З огляду на означене вище, станом на 23.07.2018 року у державного виконавця підстави для стягнення витрат виконавчого провадження на підставі ст.42 Закону України Про виконавче провадження були відсутні, а отже постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Окрім того, в постанові відсутній детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми виконавчого провадження.

Таким чином постанова державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року не відповідає вимогам Інструкції №512/5 та Наказу №2830/5.

Відповідачем 24 липня 2018 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №56246817 на підставі п.11 ч.1, ст.39 Закону України Про виконавче провадження та скеровано до Слов'янського відділу ГУ НП в Донецькій області повідомлення про вчинення головним управлінням кримінального правопорушення у порядку ст.75 Закону України Про виконавче провадження , ст.382 КК України.

Підставою для закінчення виконавчого провадження стало направлення державним виконавцем повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку із повторним невиконанням судового рішення.

Між тим невиконання судового рішення в частині виплати доплати до пенсії було допущено головним управлінням з поважних причин, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновків щодо повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, та як наслідок відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження згідно п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, виходячи з зазначеного, винесення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження згідно п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження є безпідставним.

А відтак, виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи вище викладене позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.06.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП №56246817, постановлену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 225/6029/17 виданого 12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року по ВП № 56246817 постановлену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 225/6029/17 виданого 12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 року ВП №56246817 постановлену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 225/6029/17 виданого 12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косареву І.В. закінчити виконавче провадження ВП №56246817, відкрите постановою від 23.04.2018 року на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх заловоленні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув з невідомої суду причини, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається за правилами ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд, дослідив матеріали справи, повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12.12.2017 року по справі №225/6029/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до положень ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , та здійснити виплату не отриманої суми пенсії.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 12 грудня 2017 року у справі № 225/6029/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - повернуто апелянту.

12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області на виконання рішення суду виданий виконавчий лист №225/6029/17.

23.04.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56246817 щодо примусового виконання виконавчого листа по вказаній вище справі, виданого Дзержинським міським судом Донецької області від 02.03.2018 року, з наданням строку на добровільне виконання - протягом десяти робочих днів, яка надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 26 квітня 2018 року, про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2018 року та копія листа № 3296 відповідача від 23.04.2018 року про направлення цієї постанови на адресу позивача (боржника) (а.с.8,9).

Листом від 21.06.2018 №5251 Головним державним виконавцем відповідно до вимог ст.28 Закону України Про виконавче провадження надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області постанову від 21.06.2018 про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа №225/6029/17, виданого 12.04.2018 Дзержинським міським судом Донецької області (а.с.13).

Листом від 10.05.2018 № 6074/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило державного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження.

Крім цього, державного виконавця було додатково проінформовано, що відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мали право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб . Вказаною постановою передбачено перерахунок пенсій за період з 1 січня 2016 року призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечені (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальні страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України в 11.11.2015 № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачено за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу орган внутрішніх справ (міліції) здійснюється з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року складає 56746,80 грн. буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно окремою сумою виплачується 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а саме 1182,23 грн. щомісячно;

- з 01.01.2020 року щомісячно окремою сумою виплачуються 100 % різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 2364,45 грн. щомісячно.

З 01.01.2018 року - 100 % суми підвищення пенсії (2364,45 грн.).

Пенсію за березень 2018 року (4804,88 грн.) та доплату за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року (2364,45*2 місяці = 4728,90 грн.) зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 у загальному розмірі 9533,78 грн.

Виплата перерахованих сум пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб буде проведено за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.8 Закону) відповідно до порядку встановленого Постановою №103.

Однак, 21.06.2018 року державним виконавцем в порядку, визначеному ст.ст.63,75 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. (а.с.13 зворот-14).

04 липня 2018 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшла копія постанови про накладення штрафу від 21.06.2018 року за невиконання вказаного вище рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, що стверджується копією постанови про накладення штрафу (а.с. 13-зворот, 14).

Окрім того, позивачем на підтвердження виконання рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12.04.2018 року надано до суду наступні документи: копія розпорядження про перерахунок пенсії від 06.03.2018 року; копія розрахунку на доплату пенсії; копія довідки про виплату пенсії.

Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до п.16 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчих дій має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно до ст.75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Перелік причин, які можуть визнаватися поважними Законом України Про виконавче провадження - не встановлені.

Відповідно до Закону № 2262 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. За рахунок інших джерел фінансування виплата пенсій не здійснюється.

Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування основним завданням Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

В свою чергу, органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише в межах видатків, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України, що й було здійснено позивачем в порядку примусового виконання виконавчого листа.

У справі № 21-1907а16 від 22 листопада 2016 року Верховний Суд України на підставі аналізу наданих для порівняння судових рішень Вищого адміністративного суду України виходив із того, що невиконання судового рішення органом ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30 червня, 20 жовтня 2015 року та 02 лютого 2016 року (справи №№ 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15 відповідно).

Зокрема, зроблений висновок про те, що ненадходження відповідних коштів із державного бюджету є поважною причиною невиконання судового рішення про виплату коштів за судовим рішенням.

Крім того до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (74718583).

Відповідно до ч.5ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що постанову про накладення штрафу від 21.06.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП №56246817 винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 225/6029/17 виданого 12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області слід визнати протиправною та скасувати.

Стосовно витрат виконавчого провадження суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України Про виконавче провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до п.2 розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 521/5,витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4,6,7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,7,9,11,14 і 15 частини першої статті 39 Закону. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. З п.1 розділу 6 цієї Інструкції вбачається, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 554.

Пунктом 2.7 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554, передбачено використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), зокрема, для оплати матеріально-технічного забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів (канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування; передплати періодичних, довідкових та інформаційних видань; витрат на транспортні послуги (утримання та оренду транспортних засобів), грошової компенсації за використання державними виконавцями власних транспортних засобів; оренди приміщень; витрат на послуги поштового зв'язку та послуги зв'язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо).

Наказом Міністерства юстиції Про встановлення видів та розмірів виконавчого провадження № 2830/5 від 29.09.2016 р. (п.п.1,2 розділу І) передбачені, зокрема, такі витрати виконавчого провадження: виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари), пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку). Цим же наказом визначено розміри витрат виконавчого провадження, а саме:розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1,3,6,7,10 розділу I видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2,4 розділу I видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (п.1,2 розділу ІІ).

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що при примусовому виконанні судового рішення здійснено канцелярські витрати (папір, конверти, марки, принтерне виготовлення документів, тощо) вартість яких склала 181,50 грн. Вартість зазначених витрат позивачем не оспорюється, а зазначається про відсутність детального розрахунку здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми виконавчого провадження. Доводи позивача щодо не передбачення канцелярських витрат вищезазначеним Наказом спростовуються текстом зазначеного наказу, з якого чітко вбачається, що витрати на папір, друк документів (п.1 розділу 1) та конверти, знаки поштової оплати (марки) (п.2 розділу 1) належать до витрат виконавчого провадження. Окрім того, доводи позивача щодо обов'язковості зазначення детального розрахунку здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми, не ґрунтуються на законі.

Так, згідно пункту 5 статті 3 Закону України Про виконавче провадження постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчим документом. Згідно частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено вимоги до виконавчого документа, згідно яких у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання. Зазначеним вимогам постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року відповідає у повному обсязі.

Оцінюючи доводи позивача про ухвалення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження до закінчення виконавчого провадження, суд виходить з наступного. Як було зазначено вище, на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Згідно частини 3 статті 39 Закону України Про виконавче провадження у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

21.06.2018 року державним виконавцем винесено за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., 23.07.2018 року державним виконавцем скеровано до Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

За змістом вищезазначених норм права у сукупності з встановленими судом обставинами, стадія закінчення виконавчого провадження № 56246817 розпочалася 23.07.2018 року (надіслання повідомлення до Слов'янського ВП про вчинення кримінального правопорушення). Таким чином, винесення державним виконавцем постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 23.07.2018 року, в той час як винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відбулося 24.07.2018 року, не може свідчити про відсутність підстав у державного виконавця для стягнення витрат виконавчого провадження, оскільки стадія закінчення виконавчого провадження № 56246817 розпочалася 23.07.2018 року, адже за змістом ст.75 Закону України Про виконавче провадження після надіслання повідомлення до органів поліції виконавець позбавлений можливості здійснити будь-які виконавчі дії. Таким чином доводи позивача щодо протиправності постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року є необґрунтованими.

Оцінюючи доводи позивача щодо неправомірності постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 року, суд виходить з наступного.

Як вбачається з положень ч.ч.1,2 ст.63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження . У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченомучастиною третьоюстатті 63 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.63 цього Закону, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку,передбаченого частиною другою цієї статті,повторно перевіряє виконання рішенняборжником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст.63 Закону України Про виконавче провадження , відсутні. З урахуванням наведеного постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів Питання погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішеннями суду від 22.08.2018 № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості із пенсійних виплат за рішеннями суду. Пунктом 2 зазначеної Постанови передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Зазначений Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Боржник (орган пенсійного фонду) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. Таким чином, на момент ухвалення судом цього рішення, на підзаконному рівні врегульовано порядок виконання судових рішень з виплати перерахованих пенсій, який і підлягає застосуванню позивачем у зазначеній справі при належному виконанні рішення суду за вимогами ОСОБА_1

Однак, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 року підлягає скасуванню, постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року також підлягає скасуванню. Зазначене питання має бути вирішено при закінченні виконавчого провадження.

Крім того, постанова про накладення штрафу від 19.07.2018 року у розмірі 10200 грн. по ВП №56246817 скасована рішенням суду від 26.11.2018 року, яке набрало законної сили 06.12.2018.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач не виконав рішення суду по справі № 225/6029/17 у повному обсязі, а саме в частині виплати стягувачу нарахованих пенсійних виплат, тому суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При цьому, згідно положень частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено частково на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючисьст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 39/3, ЄДРПОУ 34898944) про скасування постанови про накладення штрафу по ВП №56246817 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.06.2018 року у розмірі 5100 грн. по ВП №56246817 винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 225/6029/17 виданого 12.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.07.2018 року у виконавчому провадженні №56246817, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.07.2018 року у виконавчому провадженні №56246817, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області Косаревою І.В.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: