Ухвала

від 29.01.2019 по справі 760/31107/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/905/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Кеа Логістік» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «Транс Кеа Логістік» - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.12.2018 року задоволено клопотання слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що було вилучене 23.10.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 11-А, оф. 9-А, а саме: грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 7 (сім) штука, на загальну суму 3 500 (три тисячі п`ятсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 248 (двісті сорок вісім) штук, на загальну суму 49 600 (сорок дев`ять тисяч шістсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) українських гривень у кількості 118 (сто вісімнадцять) штук, на загальну суму 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 178 (сто сімдесят вісім) штук, на загальну суму 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) доларів США; грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 28 (двадцять вісім) штук, на загальну суму 1 400 (тисяча чотириста) доларів США; грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 52 (п`ятдесят дві) штуки, на загальну суму 1 040 (тисяча сорок) доларів США; грошові купюри номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 90 (дев`яносто) доларів США; грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 45 (сорок п`ять) доларів США; грошові купюри номіналом 1 (один) долар США у кількості 11 (одинадцяти) штук, на загальну суму 11 (одинадцять) доларів США.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 подав в інтересах ТОВ «Транс Кеа Логістік» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.12.2018 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник ТОВ «Транс Кеа Логістік» посилається на те, що ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.12.2018 року є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Також, апелянт зазначає, що вилучення грошових коштів було здійснено в ході проведення обшуку, дозвіл на який був наданий ухвалою слідчого судді з метою вилучення документів низки суб`єктів господарської діяльності. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2018 року було задоволено частково скаргу представника ТОВ «Транс Кеа Логістік» та зобов`язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти, що були вилучені під час обшуку. Проте фактично вилучене майно повернуто не було. Тому, на думку апелянта, слідчий, звертаючись повторно з клопотанням, порушив вимоги кримінального процесуального законодавства щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

Крім того, на думку представника ОСОБА_6 , обшук у приміщенні, яке на законних підставах використовується ТОВ «Транс Кеа Логістік» для здійснення підприємницької діяльності, був проведений з істотним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Майно, на яке було накладено арешт, а саме грошові кошти, не є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України та не містить на собі інформації про кримінальне правопорушення, не містить даних про те, що вони були здобуті незаконним шляхом, внаслідок незаконної господарської діяльності ТОВ «Транс Кеа Логістік», а накладення арешту на вищевказане майно блокує діяльність підприємства. Відносно ТОВ «Транс Кеа Логістік» та його посадових осіб не здійснюється кримінальне провадження, а жодна посадова особа підприємства не має статусу підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, вислухавши доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №32018110000000038 від 24.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ряд інших осіб, спільно здійснюють незаконну фінансово-господарську діяльність направлену на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом використання низки підприємств-імпортерів підконтрольних вищевказаним особам, а саме: ТОВ «Вейкап Фінанс», ТОВ "Стронг Кепітал Дизайн", ТОВ "Гранд Ламар", ТОВ "Арга Сістем", ТОВ "Асфорт", ТОВ "Беліссіма-Харч- Групп", ТОВ "Оптімус Гранд", ТОВ "Гранд Брок Сервіс", ТОВ "Сім-Фон", ТОВ «Стейл Пріоріті», ТОВ «Індепенденс-Компані», ТОВ «Будівельна компанія Старе», ТОВ «БМС Сакура», ТОВ «Укпромфакторинг», ТОВ «Юкреніан хауз девелопмент», ТОВ «Інтегралл ЛТД», ТОВ «Евін Груп», ТОВ «Транс Кеа Трак», ТОВ «Юніверсал Бізнес Трейд», діяльність яких пов`язана із наданням до податкових та митних органів завідомо неправдивих, підроблених документів, з метою недостовірного відображення щодо якісних, вартісних та кількісних показників імпортованого товару а також його реалізації на території України, та як наслідок ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також, зазначено, що у своїй незаконній діяльності ОСОБА_14 використовує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

23.10.2018 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук у результаті якого вилучено ряд речей, грошові кошти та документи, які на думку слідчого, підтверджують незаконну діяльність ОСОБА_14 та грошові кошти, отримані відповідно внаслідок здійснення такої діяльності, а саме: грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 7 (сім) штука, на загальну суму З 500 (три тисячі п`ятсот) українських гривень; Грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 248 (двісті сорок вісім) штук, на загальну суму 49 600 (сорок дев`ять тисяч шістсот) українських гривень; Грошові купюри номіналом 100 (сто) українських гривень у кількості 118 (сто вісімнадцять) штук, на загальну суму 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) українських гривень; Грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 178 (сто сімдесят вісім) штук, на загальну суму 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) доларів CLLIA; Грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 28 (двадцять вісім) штук, на загальну суму 1 400 (тисяча чотириста) доларів США; Грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 52 (п`ятдесят дві) штуки, на загальну суму 1 040 (тисяча сорок) доларів США; Грошові купюри номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 90 (дев`яносто) доларів США; Грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 45 (сорок п`ять) доларів США; Грошові купюри номіналом 1 (один) долар США у кількості 11 (одинадцяти) штук, на загальну суму 11 (одинадцять) доларів США.

Загальна сума коштів складає: 20 386 (двадцять тисяч триста вісімдесят шість) доларів США та 64 900 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот) гривень, які оглянуті та відповідно до Постанови про приєднання речових доказів від 24.10.2018 року визнані слідчим з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС ОСОБА_8 речовими доказами у рамках кримінального провадження № 32018110000000038.

28.11.2018 року слідчий з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучене у ході проведення 23.10.2018 року обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 11-А, оф. 9-А, майно, необхідність накладення якого обґрунтовував метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно являється предметом кримінального правопорушення, визнане речовими доказами у кримінальному провадженні та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.12.2018 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, що було вилучене 23.10.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 11-А, оф. 9-А, а саме: грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 7 (сім) штука, на загальну суму 3 500 (три тисячі п`ятсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 248 (двісті сорок вісім) штук, на загальну суму 49 600 (сорок дев`ять тисяч шістсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) українських гривень у кількості 118 (сто вісімнадцять) штук, на загальну суму 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 178 (сто сімдесят вісім) штук, на загальну суму 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) доларів США; грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 28 (двадцять вісім) штук, на загальну суму 1 400 (тисяча чотириста) доларів США; грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 52 (п`ятдесят дві) штуки, на загальну суму 1 040 (тисяча сорок) доларів США; грошові купюри номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 90 (дев`яносто) доларів США; грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 45 (сорок п`ять) доларів США; грошові купюри номіналом 1 (один) долар США у кількості 11 (одинадцяти) штук, на загальну суму 11 (одинадцять) доларів США.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки останнє в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належну правову підставу, передбачену ч. 1 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як встановила колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених вст. 98 КПК Україниможе набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакамст. 98 КПК Україниможе бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положеньст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, відповідно до матеріалів провадження, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову від 24.10.2018 року, згідно якої майно, на яке він просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положенняст. 98 КПК України.

Доводи апеляційної скарги представника в частині порушення встановлених кримінальним процесуальним законодавством строків звернення до суду слідчим з клопотанням про накладення арешту на майно не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки, вказані обставини не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали колегією суддів.

Всупереч доводам апелянта, відповідно до додатків, що містяться у клопотанні слідчого, обшук у приміщенні, що використовується ТОВ «Транс Кеа Логістік», проведений на підставі ухвали слідчого судді від Солом`янського районного суду від 22.10.2018 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали провадження не містять будь-яких даних, які б свідчили про належність вилученого майна 23.10.2018 року ТОВ «Транс Кеа Логістік», таких документів представником ОСОБА_6 суду апеляційної інстанції також надано не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Доводи представника, що жодній посадові особі ТОВ «Транс Кеа Логістік» не повідомлено про підозру, а тому правові підстави для накладення арешту відсутні, не приймаються колегією суддів, оскільки арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника задоволенню не підлягає

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що було вилучене 23.10.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 11-А, оф. 9-А, а саме: грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 7 (сім) штука, на загальну суму 3 500 (три тисячі п`ятсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 248 (двісті сорок вісім) штук, на загальну суму 49 600 (сорок дев`ять тисяч шістсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) українських гривень у кількості 118 (сто вісімнадцять) штук, на загальну суму 11 800 (одинадцять тисяч вісімсот) українських гривень; грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 178 (сто сімдесят вісім) штук, на загальну суму 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) доларів США; грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США у кількості 28 (двадцять вісім) штук, на загальну суму 1 400 (тисяча чотириста) доларів США; грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 52 (п`ятдесят дві) штуки, на загальну суму 1 040 (тисяча сорок) доларів США; грошові купюри номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 90 (дев`яносто) доларів США; грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 9 (дев`яти) штук, на загальну суму 45 (сорок п`ять) доларів США; грошові купюри номіналом 1 (один) долар США у кількості 11 (одинадцяти) штук, на загальну суму 11 (одинадцять) доларів США, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Транс Кеа Логістік» адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4