Ухвала

від 04.02.2019 по справі 902/149/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 лютого 2019 р. Справа № 902/149/18

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ" (код ЄДРПОУ 39977900, вул.Петра Запорожця, 46-А, м. Вінниця, 21007)

про визнання банкрутом

за участю:

Головного управління ДФС у Вінницькій області: ОСОБА_1, за довіреністю

арбітражний керуючий ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ".

Ухвалою суду від 11.04.2018 року, зокрема, відкрито провадження у даній справі; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області до ТОВ "ЗМІЧ" в розмірі 2 987 698, 28 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 06.08.2018 року; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3; призначено попереднє засідання на 06.08.2018 року.

Ухвалою попереднього засідання від 06.08.2018 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, визнавши вимоги єдиного кредитора - Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області: 2 987 698,28 грн. - основний борг (третя черга задоволення), 3 452 100,69 грн. - штраф та пеня (шоста черга задоволення) та 17 620,00 грн. - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення).

Постановою суду від 29.08.2018 року, окрім іншого, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ЗМІЧ" та повноваження розпорядника майна боржника у даній справі - арбітражного керуючого ОСОБА_3; визнано ТОВ "ЗМІЧ" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2; справу призначено до розгляду на 17.12.2018 року.

Ухвалою суду від 10.10.2018 року визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області до банкрута у розмірі 657 935,35 грн. - пені (шоста черга задоволення); а також у розмірі 3 524,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (перша черга задоволення).

Ухвалою суду від 17.12.2018 року справу призначено до розгляду на 04.02.2019 року.

04.02.2019 року до суду від арбітражного керуючого надійшли наступні документи:

- супровідний лист № 02-01/37 від 04.02.2019 року до якого, зокрема, додано остаточний звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута;

- клопотання № 02-01-39 від 04.02.2019 року про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі від 04.02.2019 року та стягнення з Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_2 грошової винагороди в розмірі 80 555,79 грн.

В судове засідання 04.02.2019 року з'явились арбітражний керуючий та представник ініціюючого кредитора.

В ході розгляду справи арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, викладених у остаточному звіті, ліквідаційному балансі банкрута, просив їх затвердити та закрити провадження у даній справі.

Представник ініціюючого кредитора не заперечив щодо затвердження остаточного звіту, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі.

Суд, розглянувши наданий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, дослідивши письмові докази надані на підтвердження викладених у звіті обставин, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив слідуюче.

Так, за змістом звіту ліквідатора та наявних матеріалів справи, окрім іншого, вбачається наступне.

На виконання постанови суду, ліквідатором вживались заходи спрямовані на належне проведення ліквідаційної процедури, в тому рахунку і щодо встановлення майнових активів підприємства-банкрута.

Так, ліквідатором було здійснено відповідні запити до реєструючих органів.

За результатами проведеної роботи, станом на 04.02.2019 року, наявність майнових активів, активів на зберіганні в зонах митного контролю та відкритих виконавчих проваджень, у яких банкрут є стороною - не встановлено, що підтверджується відповідними довідками:

- Регіонального сервісного центру УМВС України у Вінницькій області № 31/2-4122 від 29.11.2018 року про відсутність інформації про реєстрацію транспортних засобів;

- Вінницької митниці ДФС № 8419/8/02-80-18 від 26.11.2018 року щодо відсутності банкрута на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; відсутності майнових активів, транспортних засобів на тимчасовому зберіганні в зонах митного контролю Вінницької митниці ДФС, зареєстровані за банкрутом;

- Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.2-16101/2-18 від 22.11.2018 року "Про надання інформації";

- Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницької області № 02-10/5693 від 26.11.2018 року про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки за боржником;

- Державної служби України з безпеки на транспорті № 10373/02/15-18 від 06.12.2018 року щодо надання інформації;

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 11/01/36435 від 07.12.2018 року щодо надання інформації;

- Відділу ДВС України Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

- Державної служби України з питань праці "Про надання інформації";

- Довідками Головних Територіальних управлінь Державної служби України з питань праці "Про надання інформації";

- Відділу Головного управління Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області "Про надання інформації";

- Державного космічного агентства України про відсутність зареєстрованих об'єктів;

- Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та іншими.

З метою належного встановлення можливих кредиторів, вимоги яких можуть бути забезпечені обтяженням майна боржника, отримано відомості із Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також, на виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором направлялись листи керівнику банкрута про обов'язок передати ліквідатору печатки, штампи, бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні цінності, які належать банкруту.

Станом на день підготовки остаточного звіту, керівником боржника запитувані документи та відомості ліквідатору не надано.

Відомості про наявність/відсутність заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками банкрута - відсутні.

Станом на день подання остаточного звіту будь-які відповіді керівних органів ТОВ "ЗМІЧ" на адресу ліквідатора не надходили. Будь-які запитувані документи фінансово-господарської діяльності боржника та відомості не передавались.

В подальшому, за клопотанням ліквідатора в Газеті "Вінницька газета" було опубліковано оголошення наступного змісту "Круглу печатку та штампи підприємства - банкрута ТОВ "Зміч" вважати недійсними, в зв'язку з втратою".

Також, ліквідатор звернувся із заявою до Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про встановлення місцезнаходження печаток та штампів, установчих документів, бухгалтерської та іншої документації: документів довготривалого зберігання (трудового архіву) банкрута ТОВ "ЗМІЧ".

Згідно отриманої відповіді Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 63М/Р/23219 від 17.01.2019 року встановити місцезнаходження запитуваних документів не представилось можливим.

Відтак, станом на 04.02.2019 року місцезнаходження печаток та штампів, установчих документів, бухгалтерської та іншої документації: документів довготривалого зберігання, що належать банкруту - не встановлено.

Також ліквідатором було скеровано звернення до Головного управління статистики Вінницької області щодо опрацювання статистичної документації ТОВ "ЗМІЧ" та проведення її статистичного аналізу.

Крім цього, ліквідатор звернувся з запитом до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про надання переліку р/рахунків банкрута відкритих в банківських установах згідно відповідних облікових баз даних.

Ліквідатором були вчинені необхідні заходи, спрямовані на закриття вказаних рахунків - направлено до банківських установ відповідні заяви.

Також ліквідатор звернувся з листом до Центрального відділу ДВС м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, яким повідомив про відкриття ліквідаційної процедури у даній справі, а також із запитом про надання інформації про виконавчі провадження, стороною у яких є банкрут, про вчинені виконавчі дії у таких провадженнях, а також у разі наявності відкритих виконавчих проваджень, вчинити дії передбачені Цивільним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідь Центрального відділу ДВС України Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області не надходила. Однак, вказані відомості, а саме про відсутність відкритих виконавчих проваджень було отримано з Єдиного реєстру виконавчих проваджень.

В зв'язку з недостатністю у банкрута майна та грошових коштів, вимоги кредиторів - залишені без задоволення.

Таким чином, станом на день подання остаточного звіту ліквідатором вчинено всі необхідні та передбачені Законом дії, спрямовані на належне проведення процедури ліквідації банкрута.

Наведені у звіті ліквідатора обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном ) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Як встановлено судом, 04.02.2019 року відбулось засідання комітету кредиторів, за результатами проведення якого, зокрема, прийнято рішення остаточний звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) ТОВ "ЗМІЧ" ОСОБА_2 за період ліквідаційної процедури та виконання повноважень у справі № 902/149/18 (з 29.08.2018 року по 04.02.2019 року) - схвалити, вжиті ліквідатором заходи - визнати достатніми.

Оскільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію і закриття провадження у справі.

При цьому, як зазначено раніше, в зв'язку з відсутністю майна у боржника, вимоги єдиного кредитора - Головного управління ДФС у Вінницькій області залишились не погашеними.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Принагідно, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 927/1191/14.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "ОСОБА_5 проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_6 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

В силу п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених пунктами 4 - 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Згідно ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство .

З огляду на встановлені обставини та наведені приписи законодавства, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, а банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ" ліквідації, що є наслідком закриття провадження у справі.

Судом також розглянуто клопотання № 02-01-39 від 04.02.2019 року та звіт арбітражного керуючого ОСОБА_2 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі за період виконання повноважень ліквідатора (29.08.2018 року - 04.02.2019 року).

Так, за змістом клопотання та звіту вбачається, що протоколом комітету кредиторів банкрута від 14.12.2018 року, встановлено основну грошову винагороду арбітражного керуючого ОСОБА_2 в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора у даній справі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - з 1 січня - 3732 грн.; Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 грн.

Відтак, з врахуванням затвердженого законодавством України розміру мінімальної заробітної плати та згідно постанови суду від 29.08.2018 року у справі № 902/149/18, за період виконання повноважень ліквідатора у даній справі (з 29.08.2018 року по 04.02.2019 року) арбітражному керуючому ОСОБА_2 нарахована грошова винагорода в розмірі 80 555, 79 грн. (згідно розрахунку, наведеного у звіті).

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 902/149/18 про банкрутство ТОВ "ЗМІЧ" від 04.02.2019 року схвалений та погоджений комітетом кредиторів.

Будь-яких активів у боржника для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора не виявлено.

З метою здійснення виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_2 (за виконання повноважень ліквідатора у справі) відшкодування вказаних витрат слід покласти на всіх виявлених кредиторів у цій справі - пропорційно визнаних вимог кожного кредитора.

Посилаючись на наведене, арбітражний керуючий просить затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі за період виконання повноважень ліквідатора (29.08.2018 року - 04.02.2019 року) та стягнення з Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого грошової винагороди в розмірі 80 555,79 грн.

В судовому засіданні арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, викладених у клопотанні та звіті, підтримав клопотання № 02-01-39 від 04.02.2019 року.

Представник ініціюючого кредитора не заперечив щодо затвердження згаданого вище звіту та задоволення клопотання арбітражного керуючого.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів (ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і ОСОБА_4 ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора/ в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Окрім того, суд наголошує, що Головне управління ДФС у Вінницькій області є єдиним кредитором у справі, а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора.

Відтак, за наведених вище обставин та положень закону, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого № 02-01-39 від 04.02.2019 року; про затвердження звіту арбітражного керуючого ОСОБА_2 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі за період виконання повноважень ліквідатора у даній справі (29.08.2018 року - 04.02.2019 року) та стягнення з Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого грошової винагороди в розмірі 80 555,79 грн.

Така ж позиція висвітлена Верховним судом у постанові від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ч. 7 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ч. 7 ст. 19, ст. ст. 46, п. 6 ч. 1, ч. 4 ст. 83, 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 3, 12 ч. 6, 18, 234, 235, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 № 02-01-39 від 04.02.2019 року.

2. Затвердити звіт арбітражного керуючого ОСОБА_2 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі за період виконання повноважень ліквідатора (29.08.2018 року - 04.02.2019 року) у справі № 902/149/18.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21018) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 189 від 12.02.2013 року; вул. М.Оводова, 38, оф. 304, м. Вінниця, 21050; ідент. код НОМЕР_1) 80 555,79 грн. витрат на оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі №902/149/18.

4. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

5. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ" (код ЄДРПОУ 39977900, вул. Петра Запорожця, 46-А, м. Вінниця, 21007) у справі № 902/149/18.

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ" (код ЄДРПОУ 39977900, вул. Петра Запорожця, 46-А, м. Вінниця, 21007) як юридичну особу ліквідувати.

7. Встановити, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

8. Припинити повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЧ" ОСОБА_2 по справі № 902/149/18.

9. Припинити дію мораторію введеного ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.04.2018 року у справі № 902/149/18.

10. Закрити провадження у справі № 902/149/18 про банкрутство.

11. Ухвалу направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ГУ ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

3 - ТОВ "ЗМІЧ" (вул. Петра Запорожця, 46-А, м. Вінниця, 21007);

4 - Арбітражному керуючому ОСОБА_2 (вул. М.Оводова, 38, оф. 304, м. Вінниця, 21050);

5 - Центральному відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15А, каб. 306);

6 - Департаменту адміністративних послуг ВМР (21050, м. Вінниця, вул.Соборна, 59)