Рішення

від 06.02.2019 по справі 910/16086/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2019Справа № 910/16086/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро новітніх досліджень та інжинірингу "Київндіпроект" (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" (м. Київ)

Про стягнення 88.199,57 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро новітніх досліджень та інжинірингу "Київндіпроект" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" (відповідач) про стягнення 88.199,57 грн., з них: 75.000,00 грн. основного боргу, 9.661,64 грн. пені, 2.724,23 грн. інфляційних втрат, 813,70 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 17107 від 29.03.17. на розробку проектно-кошторисної документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.18. відкрито провадження у справі № 910/16086/18 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручено відповідачу 13.12.18.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/16086/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29.03.17. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) укладено Договір підряду № 17/07 на розробку проектно-кошторисної документації (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за плату, відповідно до умов цього Договору виконати роботи з коригування робочого проекту: Реконструкція ділянки автодороги №1 від спеціалізованого управління до шляхопроводу ККД (інв.№ 020028600) , м. Горішні Плавні, Полтавська обл., вулиця Будівельників, 16, ПрАТ Полтавський ГЗК .

Сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками додатки № 1, 2, 3 до Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1 з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за Договором або дострокового розірвання.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на проведення проектних робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).

Приписами п. 1ч. 1 ст. 889 ЦК України унормовано, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт є договірною та становить: 150.000,00 грн. з ПДВ.

Після підписання договору, до початку виконання робіт Замовник перераховує Виконавцю попередню оплату в розмірі 50 % вартості проектних робіт в сумі: 75.000,00 гри. з ПДВ. Після завершення проектних робіт у повному обсязі та передачі готової документації Замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 5-ти днів з дня підписання Сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує остаточний розрахунок з Виконавцем по Договору в повному обсязі (пункти 2.3, 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення.

Відповідач перерахував позивачу аванс в сумі 75.000,00 грн. 07.04.17., що вбачається з наданої позивачем банківської виписки.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п. 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України).

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що датою завершення робіт Виконавцем вважається дата передачі Замовнику готової проектно-кошторисної документації згідно з актом здачі-приймання робіт по Договору.

Після закінчення виконання робіт Виконавець передає Замовнику виконані роботи за актом здачі-приймання робіт (п. 4.2 Договору).

У відповідності до підписаного сторонами без зауважень чи заперечень та скріпленого печатками Акту № 1 здачі приймання-робіт від 19.07.18. роботи позивачем для відповідача по Договору виконано у відповідності до Договору, якісно та в обумовлені терміни, а відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу 75.000,00 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлений позивачем акт здачі-приймання робіт є належним доказом виконання робіт для відповідача за Договором.

75.000,00 грн. післясплати за Договором відповідач позивачу не перерахував, строк оплати є таким, що настав.

За вказаних підстав Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро новітніх досліджень та інжинірингу "Київндіпроект" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" з претензією № б/н від 30.07.18.

Не отримавши відповідь на таку претензію та не отримавши грошові кошти за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконані роботи в сумі 75.000,00 грн.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним роботи, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 75.000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2.724,23 грн. інфляційних втрат, 813,70 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Судом, з врахуванням припису пункту 2.4 Договору перевірено правильність визначення позивачем періодів для нарахування інфляційних втрат, 3% річних, здійснено власний перерахунок, внаслідок чого встановлено, що прострочення зі сплати 75.000,00 грн. за Договором настало з 25.07.18., а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 776,71 грн. 3% річних. Інфляційне збільшення заборгованості становить 0,00 грн. інфляційні втрати в сумі 2.724,23 грн. та 3% річних в сумі 36,99 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 9.661,64 пені, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 5.3 Договору у випадку порушення замовником п. 2.3 Договору останній сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 2.1 Договору.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 9.230,14 грн. Пеню в сумі 431,50 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, б. 16, офіс 1/36; ідентифікаційний код 36259541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингове бюро новітніх досліджень та інжинірингу "Київндіпроект" (49040, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-25, оф. 333; ідентифікаційний код 35208887) 75.000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 71 коп. 3% річних, 9.230 (дев'ять тисяч двісті тридцять) грн. 14 коп. пені, 1.698 (одну тисячу шістсот дев'яносто вісім) грн. 22 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко