Рішення

від 06.02.2019 по справі 906/980/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2019Справа № 906/980/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Безпека" (м. Житомир)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (м. Київ)

Про стягнення 93.696,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Безпека" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" про стягнення 93.696,00 грн. заборгованості за надані послуги охорони.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 3 від 31.03.17. на охорону об'єкта підрозділом охорони ТОВ "Скорпіон-Безпека".

Позивач наголошував, що оскільки згідно умов Договору послуги охорони надавались у м. Житомир, позовна заява в порядку ч. 5 ст. 29 ГПК України підлягає розгляду за місцем виконання договору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.11.18. матеріали позовної заяви № 906/980/18 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва з підстав того, що місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

З огляду на вказане, Господарський суд міста Києва наголошує, що у відповідності до приписів ч. 6 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.18. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 906/980/18, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручено відповідачу 10.12.18.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 906/980/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.17. між позивачем (далі - Охорона) та відповідачем (далі - Власник) було укладено Договір № 3 про охорону об'єкта підрозділом охорони ТОВ Скорпіон-безпека (далі - Договір), відповідно до пунктів 1, 2, 3, 2.1 якого Власник передає, а Охорона зобов'язується протягом строку дії цього Договору надати послуги по охороні окремої території та майна, що перераховані у Дислокації (додаток №1 до Договору) та Акті прийому об'єкта, що охороняється (далі - Об'єкт) Власника під охорону постів фізичної охорони Охорони, а Охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна Замовника на Об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого "Замовником" доступу сторонніх осіб до майна на "Об'єкті", збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо майна, за адресою: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова. 90. Вартість охоронних послуг,, постів фізичної охорони визначена у Розрахунку та Протоколу договірної ціни (Додаток № 2, 3 до Договору). Охорона Об'єкта здійснюється у дні і години, вказані в Дислокації охорони Об'єкта (Додаток № 1). Система охорони Об'єкта та розташування поста визначається "Охороною" і узгоджується з "Власником". Пропускний та внутрішньооб'єктовий режим на Об'єкті встановлюється згідно розпорядженням Власника, а здійснюється Охороною. Сума договору визначається сторонами на підставі Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 2,3) та загальною вартістю наданих протягом строку дії цього договору послуг з охорони.

Між сторонами підписано та скріплено печатками додатки 1,2,3 до Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 3 розділу 9 з 01.04.17. до 01.04.18. якщо за п'ять днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважатиметься продовженим на тих же умовах на той же термін.

Доказів наявності вимоги у сторін припинити строк дії Договору до матеріалів справи не подано, з огляду на що суд встановив, що строк дії Договору було продовжено до 01.04.19.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за Договором в сумі 93.696,00 грн. по оплаті наданих послуг.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до наявних в матеріалах справи підписаних сторонами та скріплених їх печатками актів надання послуг: за червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, позивачем відповідачу надано за Договором послуг на суму 70.656,00 грн.

Вказані акти підписані відповідачем без зауважень чи заперечень.

Крім вказаного, судом встановлено, що відповідачем акт надання послуг за Договором за вересень 2018 року на суму 23.040,00 грн. не підписано, однак, заперечень проти такого акту не надано, з огляду на що послуги за вересень 2018 року за Договором на вказану суму є такими, що прийняті відповідачем без зауважень чи заперечень

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем акти надання послуг є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Договору оплата за охорону здійснюється таким шляхом: передоплата в розмірі 50% плати за послуги в розрахунковому місяці - до 5 числа такого місяця; остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів, наступних за днем підписання Акті прийому - передачі наданих послуг.

За надані охоронні послуги за Договором за червень-вересень 2018 року відповідачем грошові кошти сплачено не було, строк оплати є таким, що настав.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за надані послуги в розмірі 93.696,00 грн.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 93.696,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, б. 10-а, офіс 2/51; ідентифікаційний код 36863714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон-Безпека" (10001, м. Житомир, вул. Вокзальна, 8, кв. 87; ідентифікаційний код 40272535) 93.696 (дев'яносто три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу та 1.762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко