Рішення

від 22.01.2019 по справі 911/4281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/4281/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області до 1. Великоолександрівської сільської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ 3. Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області провизнання недійсним рішення, договору та зобов'язання вчинити дії за участю представників: прокуратури:не з'явився відповідача 1:ОСОБА_1 - дов. від 10.01.2019 відповідача 2:ОСОБА_2 - адвокат відповідача 3:не з'явився суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, якого в процесі розгляду справи замінено на його процесуального правонаступника - Прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави до Великоолександрівської сільської ради (далі - перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ (далі - другий відповідач), Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області (далі - третій відповідач) про:

- визнання недійсним та скасування рішення Великоолександрівської сільської ради Про продаж земельної ділянки від 18.07.2008 № 1188-29-V (вимога в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 23.01.2014 № 105/293вих14);

- визнання недійсним договору викупу земельної ділянки від 20.08.2008, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ ;

- зобов'язання Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ на земельну ділянку загальною площею 1,0002 га із кадастровим номером 3220880901:01:002:0037, яка розташована в с. Велика Олександрівка, Бориспільського району, Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2014 зупинено провадження у справі № 911/4281/13 до прийняття судовими органами остаточного рішення у справі № 810/4637/13-а, а також зобов'язано прокурора та сторін повідомити суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у даній справі.

За результатами розгляду справи № 810/4637/13-а Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 05.12.2013, якою у задоволенні позову Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 та Вищого адміністративного суду України у справі № 810/4637/13-а від 21.08.2014 вказане рішення залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2018 провадження у справі № 911/4281/13 за ініціативою суду поновлено.

На адресу суду від прокурора надійшла заява про зміну предмету позову від 20.09.2018 № 34-12582вих18, в якій він повідомив про ліквідацію під час розгляду справи Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області і відсутність правонаступників територіальних управлінь юстиції, з огляду на що просив виключити позовну вимогу до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області.

В обґрунтування вказаних позовних вимог прокурор посилається на те, що оскаржуване рішення Великоолександрівської сільської ради є незаконним та підлягає скасуванню, позаяк, його прийнято без проведення торгів всупереч встановленому земельним законодавством порядку продажу земельної ділянки, на якій відсутні об'єкти нерухомого майна. За вказаних обставин, укладений між першим та другим відповідачами на підставі протиправного рішення сільської ради договір також є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом прокурора в бланку про перерву.

Присутні в судовому засіданні представники першого та другого відповідачів проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву, які зводяться до того, що позов є безпідставним та не ґрунтується на законодавстві, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що неявка прокурора та третього відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника прокуратури та третього відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Оскаржуваним рішенням Великоолександрівської сільської ради Про продаж земельної ділянки від 18.07.2008 № 1188-29-V вирішено, зокрема:

- затвердити звіт, зроблений ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , з експертної грошової оцінки земельної ділянки, площею 10002 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 3220880901:01:002:0037), що розташована в с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 117 в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області в сумі 538507,68 грн. без урахування ПДВ;

- продати Товариству з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ земельну ділянку, площею 10002 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 3220880901:01:002:0037), що розташована в с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 117 в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у користуванні ТОВ ОВАЛ-ТЕХ відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, під будівництво цехів по складанню склопакетів та вікон з металопластику, за ціною 538507,68 грн. згідно з експертною грошовою оцінкою земельної ділянки від 05.12.2007;

- доручити сільському голові ОСОБА_3 від Великоолександрівської сільської ради підписати з ТОВ ОВАЛ-ТЕХ договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки під будівництво цехів по складанню склопакетів та вікон з металопластику;

- ТОВ ОВАЛ-ТЕХ перерахувати кошти за продаж земельної ділянки на рахунок Великоолександрівської сільської ради № 33112327700104, в УДК у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 23570059.

На підставі вказаного рішення Великоолександрівська сільська рада (далі -продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ (далі -покупець) уклали договір викупу земельної ділянки від 20.08.2008 (далі - спірний договір), посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 2963, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує, тобто, набуває у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220880901:01:002:0037 загальною площею 1,0002 га забудованих земель за рахунок земель державної власності в селі Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул. Леніна, 117 в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка надана у користування покупця згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 за реєстром № 1791, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в Бориспільському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК 04.04.2006 № 010632300013. Продаж земельної ділянки вчинено за ціною 538507,68 грн.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3. договору категорія, до якої відноситься земельна ділянка - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки - під будівництво цехів по складанню склопакетів та вікон з металопластику.

Відповідно до п. 4.1 договору право власності на земельну ділянку переходить до покупця з моменту одержання покупцем на підставі цього договору державного акта на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Договором про внесення змін до вищезазначеного договору від 27.10.2010 сторонами погоджено змінити порядок розрахунків за договором. Вказаний договір про внесення змін посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрованого за № 3244.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.09.2013 № 6039336 вирішено провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку приватної форми власності, що розташована: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, земельна ділянка 117, кадастровий номер 3220880901:01:002:0037, за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ .

Звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор стверджує, що під час здійснення перевірки законності набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ на земельну ділянку на території с. Велика Олександрівка Бориспільського району, встановлено недотримання вимог земельного законодавства під час винесення оскаржуваного рішення від 18.07.2008 № 1188-29-V та укладення спірного договору між сільською радою та товариством, позаяк, продаж вищезазначеної земельної ділянки здійснено без проведення земельних торгів за відсутності на ній об'єктів нерухомості та з порушенням встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані. Як наслідок оскаржуваний договір, який укладений на підставі незаконного рішення не відповідає вимогам законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України що відповідно до приписів ст. 215 зазначеного кодексу є підставою для визнання його недійсним. Також прокурор зазначає, що оскільки реєстрація права власності товариства на зазначену земельну ділянку була здійснена на підставі незаконних рішення та договору, то вона підлягає скасуванню. Разом з тим, враховуючи відсутність у Держсільгоспінспекції України як органу до компетенції якого відноситься здійснення контролю за використанням та охороною земель повноважень щодо звернення до суду, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави, як позивач.

Перший відповідач та другий відповідач проти позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, які, зокрема, зводяться до того, що позов прокурора є безпідставним та не ґрунтується на законодавстві, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не підлягає задоволенню. Перший та другий відповідачі зазначають, що оскільки на час продажу земельної ділянки на ній знаходився об'єкт нерухомого майна, який був зареєстрований на праві власності за ТОВ ОВАЛ-ТЕХ у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, то згідно з нормами земельного законодавства (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення та укладання спірного договору) не передбачено умови продажу вказаної земельної ділянки на торгах, відтак оскаржуване рішення Великоолександрівської сільської ради та спірний договір є законними. В спростування тверджень прокурора про порушення встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані, другим відповідачем подано до суду експертну оцінку від 18.01.2019 № 190116-1 щодо розгляду проектної документації передпроектних пропозицій, вихідних даних на проектування, матеріалів топо-геодезичних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації, та іншу, в тому числі публічну інформацію.

Вирішуючи питання в частині позовних вимог до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, враховуючи те, що подана прокурором заява про зміну предмету позову від 20.09.2018 № 34-12582вих18 не є заявою про зміну предмета позову, оскільки прокурор просить не змінити одну з позовних вимог, а виключити її, суд відмовляє в її задоволенні. При цьому, з огляду на зміст поданої прокурором заяви та відсутність заперечень учасників справи щодо вказаних у заяві обставин, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи прокурор повідомив суд про ліквідацію Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області і відсутність правонаступників територіальних управлінь юстиції, з огляду на що просив виключити позовну вимогу до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області. В підтвердження вищевикладеного прокурором подано до суду копію листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 21.07.2016 № 2016, в якому зазначено про вказані обставини.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо припинено юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З огляду на викладене, враховуючи ліквідацію відповідача-3 та відсутність у суду відомостей щодо правонаступництва у спірних правовідносинах, суд на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі в частині вимог до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області.

Щодо решти позовних вимог прокурора, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі (ст. 134 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору).

Статтею 65 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору) визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору) до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. (ч. 3 ст. 66 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору).

Зазначені приписи законодавства, які діяли на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору, передбачали продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення та укладання спірного договору) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з абз. 2 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

На час розгляду даної справи був не вирішений спір в адміністративній справі Київського окружного адміністративного суду № 810/4637/13-а за позовом Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 23.05.2008, оформленого витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яким зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ , по вул. Леніна, 117, в с. Велика Олександрівка, Бориспільського району, Київської області.

Оскільки вимоги прокурора ґрунтуються на відсутності нерухомості належної товариству на земельній ділянці яка була йому відчужена, а заперечення відповідачів ґрунтуються на наявності у власності товариства нерухомого майна на відчуженій йому земельній ділянці на час винесення оскаржуваного рішення та укладання спірного договору, суд дійшов висновку, що результати розгляду Київським окружним адміністративним судом зазначеної вище адміністративної справи № 810/4637/13-а впливатимуть на результати розгляду даної справи, з огляду на що ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2014 зупинено провадження у справі № 911/4281/13 до прийняття судовими органами остаточного рішення у справі № 810/4637/13-а та зобов'язано прокурора і сторін повідомити про усунення обставин, що спричини зупинення провадження у даній справі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 810/4637/13-а у задоволенні позову Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 810/4637/13-а апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 810/4637/13-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014 у справі № 810/4637/13-а касаційну скаргу заступника прокурора Київської області відхилено, а рішення попередніх інстанцій у даній справі залишено без змін.

Вищезазначеними судовими рішеннями у справі № 810/4637/13-а встановлено, що рішення Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 23.05.2008, оформлене витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яким зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва (склад та ангар) Товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ , по вул. Леніна, 117, в с. Велика Олександрівка, Бориспільського району, Київської області є законним.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, враховуючи законність реєстрації за другим відповідачем об'єктів нерухомості на земельній ділянці, яка була йому відчужена за спірним договором, твердження прокурора про відсутність на відчужуваній земельній ділянці об'єктів нерухомості є безпідставними.

Посилання прокурора на висновки Верховного суду України щодо застосування норм права, які викладені в ухвалі від 30.03.2011 у справі № 6-57414св10, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору, позаяк, у вказаній справі № 6-57414св10 вирішувався спір щодо законності отримання у власність згідно з договором дарування самочинно збудованого житлового будинку, фактичне відчуження якого приховано сторонами під виглядом відчуження земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування у 2009 році. Натомість у даній справі суд вирішує спір щодо визнання недійсним та скасування рішення Великоолександрівської сільської ради Про продаж земельної ділянки від 18.07.2008 № 1188-29-V та визнання недійсним договору викупу земельної ділянки від 21.08.2008, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-ТЕХ з підстав порушення процедури продажу земельної ділянки, що не є подібними до вищезазначених правовідносинами, тому не підлягають застосуванню.

Разом з тим, прокурор посилаючись у позовній заяві на норми ст. 127, 134 Земельного кодексу України зазначив, що без проведення торгів земельної ділянки можливо викупити земельну ділянку на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості, а не земельну ділянку необхідну для його обслуговування, а також усно вказував про порушенням встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначені підстави заявлених вимог, для з'ясування вказаних обставин справи суд запропонував прокурору надати докази, які підтверджують його твердження щодо невідповідності встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані, зокрема, висновок експерта з цього питання. А також суд запропонував відповідачам надати докази, які спростовують твердження прокурора про невідповідність встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних відповідачу-2 об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані, зокрема, висновок експерта з цього питання.

На виконання вимог суду прокурором подано пояснення в яких останній зазначає, що критерії визначення розмірів земельних ділянок необхідної для обслуговування будинків, та порядок визначення їх розмірів містяться в ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173. Разом з тим, прокурором жодних доказів в підтвердження невідповідності встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані суду не подано.

Натомість другим відповідачем подано до суду експертну оцінку щодо розгляду проектної документації передпроектних пропозицій, вихідних даних на проектування, матеріалів топо-геодезичних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації, та іншу, в тому числі публічну інформацію, від 18.01.2019 № 190116-1, проведену Товариством з обмеженою відповідальністю Перша будівельна експертиза .

За результатами розгляду проектної документації передпроектних пропозицій, вихідних даних на проектування, матеріалів топо-геодезичних вишукувань, матеріалів технічної інвентаризації, та іншу, в тому числі публічну кадастрову інформацію, щодо достатності розмірів та конфігурації земельної ділянки для розміщення запланованих об'єктів будівництва по нормативах забудови станом на кінець 2009 року встановлено, що відведення земельної ділянки під розміщення виробничих приміщень відбулось на основі Земельного кодексу України, Законів України Про архітектурні діяльність , Про охорону культурної спадщини , Про пожежну безпеку , планувальних обмежень, що діяли на момент відведення та на кінець 2009 року, а це ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (далі - ДБН 360-92), інших планувальних обмежень в тому числі Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених від 19.06.1996 № 173, якими визначена санітарні класифікація об'єкту (клас об'єкту V, санітарно-захисна зона СЗЗ- 50 м); СНиП 2.01.07-85 Навантаження та впливи ; СНиП 2.04.01-85 Внутрішній водопровід і каналізація будівель : СНиП 2.04.02-84 Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди ; СНиП ІІ-89-80 Генеральні плани промислових підприємств . Разом з тим, конфігурація земельної ділянки в її геометричних розмірах, її площа, достатня для функціонування об'єктів незавершеного будівництва та дає можливість обслуговування об'єктів нерухомості, однак для забезпечення потреб протипожежного захисту побудованих об'єктів та санітарних розривів необхідно було станом на кінець 2009 року забезпечити вимоги ДБН 360-92 на момент дії цих нормативів, а саме: забезпечити проїзд пожежних машин по периметру кожної з будівель і споруд комплексу, виконання Додатку 3.1. (обов'язкового) Протипожежних вимог ; пункту 4.5 підпункту 4 Мінімальні санітарно-захисні розриви для всіх виробничих будівель і складів, які не виділяють у навколишнє середовище шкідливих з неприємним запахом в пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищення рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань і не вимагають під'їзних залізничних шляхів, повинні бути не менше 50 м .

З огляду на викладене, другий відповідач зазначає, що враховуючи висновки фахівця в галузі будівництва є всі підстави стверджувати, що на час реєстрації об'єкта нерухомості ТОВ ОВАЛ-ТЕХ , конфігурація відчуженої земельної ділянки в її геометричних розмірах та площі була достатньою для обслуговування цього об'єкту і відповідала державним будівельним нормам та правилам.

Оскільки прокурором не подано до суду жодних доказів в підтвердження невідповідності встановленим нормативам займаної відповідачем-2 площі земельної ділянки для обслуговування належних йому об'єктів незавершеного будівництва на якій вони розташовані, а надані прокурором пояснення містять лише посилання на необхідність дотримання ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173 без зазначення в чому саме полягало порушення на його думку з наведенням конкретних пунктів норм законодавства тощо, суд вважає вказані твердження недоведеними та безпідставними.

Крім того, факт порушення органом місцевої влади процедури передання спірної земельної ділянки у власність не може слугувати достатньою правовою підставою для визнання недійсним рішення та укладеного на підставі нього договору, з огляду на положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського Суду з прав людини, викладені ним у рішенні від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства", які в силу приписів ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права.

Так, перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади. Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ОВАЛ-ТЕХ" з 2006 року користувалось земельною ділянкою на умовах оренди, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, укладеним між першим та другим відповідачами, а з 2008 року придбало та відкрито володіло вказаною земельною ділянкою відповідно до спірного рішення та оскаржуваного договору під контролем всіх належних органів державної виконавчої влади, а також органів прокуратури, що має суттєве значення для застосування до спірних правовідносин ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звернення прокурора у 2013 році з даним позовом про визнання недійсним рішення від 18.07.2008 № 1188-29-V, договору від 20.08.2008 з підстав можливої невідповідності дій cільської ради вимогам земельного законодавства щодо земельної ділянки, що перебуває у власності ТОВ "ОВАЛ-ТЕХ" суперечить вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Відтак, необхідність забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, що відображено в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що в даній справі задоволення позову з формальних підстав мало б наслідком втручання у право на майно другого відповідача і вказане втручання зумовило б порушення справедливого балансу та поклало надмірний індивідуальний тягар на останнього, а відтак вказане є непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу.

Прокурор також зазначає, що звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, оскільки незаконне виділення спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Однак під час розгляду справи прокурором не наведено обґрунтованих мотивів порушення прав і підстав для захисту її інтересів, відтак втручання держави в право власності другого відповідача не є виправданим.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9.12.1994, серія А, №303-А, п.29). Тому, решту аргументів прокурора суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищезазначене в сукупності суд відмовляє в задоволенні вимог прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Великоолександрівської сільської ради Про продаж земельної ділянки від 18.07.2008 № 1188-29-V та визнання недійсним укладеного між першим та другим відповідачами договору викупу земельної ділянки від 20.08.2008, з огляду на їх недоведеність та безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, п. 6 ч. 1 ст. 231, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області.

2. В решті позову відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06.02.2019.

Суддя Ю.В. Подоляк