Рішення

від 25.01.2019 по справі 916/2127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2127/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «НІК РІЗОТ» , про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача земельної ділянки (кадастровий номер 5122782600:04:001:0157) площею 1,20 га, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка, посилаючись на наступне.

Прокуратурою області установлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 р. по справі № 2-7523/07 за позовом Приватного підприємства «НІК РІЗОТ» до Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» , відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про стягнення шкоди, визнання права власності на майно, зобов'язання вчинити певні дії, за ПП «НІК РІЗОТ» визнано право власності на земельну ділянку площею 1,20 га, яка розташована у с. Іллічівка Комінтернівського району Одеської області, з подальшою видачею державного акту на право власності на вказану земельну ділянку.

Проте, вказане заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 р. скасовано ухвалою цього ж суду від 02.10.2009 р. у зв'язку з його переглядом, а справу передано до Комінтернівського районного суду Одеської області. Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.02.2010 р. провадження у справі № 2-1161/10 в частині позовних вимог про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії закрито.

Таким чином, як зазначає прокурор, рішення, яке стало підставою для визнання права власності на вказану земельну ділянку та видачі відповідного державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, на даний час скасовано.

Наразі прокурор зауважив, що Красносільською сільською радою рішення про передачу вказаної земельної ділянки ПП «НІК РІЗОТ» або будь-яким іншим особам не приймалося. Однак з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 14.08.2013 р. державним реєстратором Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157, загальною площею 1,20 га за ТОВ «Строймонтаж ЛТД» на підставі державного акту серії ЯД № 947420 від 23.03.2008 р., рішення № 7 від 04.02.2011 р., видавником якого є засновник ОСОБА_4, акта приймання-передачі земельної ділянки № 1 від 04.02.2011 р., видавником яких є ПП «НІК РІЗОТ» та ТОВ «Строймонтаж ЛТД» . В результаті проведених реєстраційних дій ТОВ «Строймонтаж ЛТД» отримало свідоцтво про право власності на земельну ділянку № 8784453 від 02.09.2013 р., видане реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, площею 1,20 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка, з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157.

Як зазначає прокурор, ПП «НІК РІЗОТ» , використовуючи державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,20 га, достеменно розуміючи, що рішення суду, яке стало підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, скасовано ще в 2010 році, фактично передало в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Строймонтаж ЛТД» спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим з комунальної власності Красносільської сільської ради без волі власника вибула земельна ділянка загальною площею 1,20 га.

Так, прокурор вважає, що вищевказана земельна ділянка підлягає витребуванню з чужого незаконного користування у зв'язку з вчиненням зазначеного правочину всупереч актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Адже, за ствердженнями прокурора, власником спірної земельної ділянки, в тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є Красносільська сільська рада як орган, уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів, та яка в межах компетенції не приймала рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачу або третій особі. З огляду на те, що спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, а органом місцевого самоврядування в особі Красносільської сільської ради не вжито жодних заходів щодо відновлення порушеного права територіальної громади на земельну ділянку, прокурор самостійно звертається до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2018 р. позовну заяву Заступника прокурора Одеської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2127/18 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 25 жовтня 2018 р.

Під час підготовчого засідання 25.10.2018 р. прокурор просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «НІК РІЗОТ» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2018 р. до участі у справі № 916/2127/18 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «НІК РІЗОТ» , при цьому підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. у справі № 916/2127/18 підготовче засідання відкладено на 29.11.2018 р.

29.11.2018 р. позивачем було подано до суду пояснення, відповідно до яких останній підтримує позовні вимоги прокурора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2018 р. у справі № 916/2127/18 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 26.12.2018 р.

26.12.2018 р. позивачем були подані до суду пояснення, в яких останній вказує, що факт знаходження спірної земельної ділянки кадастровий номер: 5122782600:04:001:0157 в межах с. Ілічанка Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області підтверджується інформацією з публічної кадастрової карти України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta), тому на підставі наведеного позивач просить суд визнати інформацію з публічної кадастрової карти України щодо знаходження спірної земельної ділянки кадастровий номер: 5122782600:04:001:0157 в межах с. Ілічанка Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області загальновідомою обставиною, що не потребує доказуванню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2127/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14 січня 2019 р.

Так, у судовому засіданні господарського суду 14 січня 2019 року по справі № 916/2127/18 було протокольно оголошено перерву до 25 січня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті прокурор та позивач підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.

Третя особа письмові пояснення по суті спору у встановлений строк не надала, також представник у підготовче засідання та судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, за закінченням терміну зберігання.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „не обслуговується» .

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 р. у справі № 2-7523/07 було частково задоволено позов Приватного підприємства «Нік Різот» до Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» , Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про стягнення коштів, визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити певні дії, а саме розірвано договір оренди від 21.06.2006 р., зареєстрований за № 168, що був укладений між Красносільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ПП Нік Різот» на земельну ділянку площею 1,2 га у с. Іллічівка на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Також вказаним рішенням суду за ПП „Нік Різот» визнано право власності на земельні ділянки площею 1,2 га та 3 га для будівництва багатоповерхової житлової забудови в с. Іллічівка на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, наразі зобов'язано Відділ Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області видати та підписати бланки державних актів на право власності на вказані земельні ділянки ПП „Нік Різот» , а Одеську регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» - зареєструвати за ПП „Нік Різот» державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

Як з'ясовано судом, на підставі вказаного рішення суду Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області 23.03.2008 р. був виданий ПП „Нік Різот» державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947420, згідно якого вказане підприємство є власником земельної ділянки (кадастровий номер 5122782600:04:001:0157) загальною площею 1,2 га, що розташована в с. Іллічівка, Красносільська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, цільове призначення якої для будівництва багатоповерхової житлової забудови.

В подальшому ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2009 р. у справі № 2-п-68/2009 року про перегляд заочного судового рішення за заявою Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області було скасовано вищевказане заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 р. по цивільній справі № 2-7523/07, а справу направлено за підсудністю до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.02.2010 р. у справі № 2-1161/10 за клопотанням представника Красносільської сільської ради було закрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Нік Різот» до Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» , Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з тим, як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.08.2013 р. державним реєстратором Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області була проведена державна реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157, загальною площею 1,20 га за ТОВ «Строймонтаж ЛТД» на підставі державного акту серії ЯД № 947420 від 23.03.2008 р., рішення № 7 від 04.02.2011 р., видавником якого є засновник ОСОБА_4, акта приймання-передачі земельної ділянки № 1 від 04.02.2011 р., видавником яких є ПП «НІК РІЗОТ» та ТОВ «Строймонтаж ЛТД» .

Як стверджує прокурор, в результаті проведених реєстраційних дій ТОВ «Строймонтаж ЛТД» отримало свідоцтво про право власності на земельну ділянку № 8784453 від 02.09.2013 р., площею 1,20 га з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка, яке було видане реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області. Однак, прокурором не надано до суду доказів наявності вказаного свідоцтва.

За положеннями ч. 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Під час підготовчого провадження у справі прокурором було заявлено клопотання про витребування у відповідача та третьої особи відповідних правовстановлюючих документів, а також у Лиманської районної державної адміністрації Одеської області як органу державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, - копії реєстраційної справи на спірну земельну ділянку. Однак, з огляду на невиконання прокурором приписів ст. 81 ГПК України та ненадання доказів неможливості самостійного отримання витребуваємих доказів, у т.ч. доказів звернення з відповідними запитами про отримання доказів, судом вказане клопотання прокурора залишено без задоволення.

Так, прокурор вважає, що оскільки рішення суду, яке стало підставою для визнання права власності на вказану земельну ділянку та видачі відповідного державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, було скасовано, а Красносільська сільська рада як орган, уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів, в межах компетенції не приймала рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачу або третій особі, відповідно спірна земельна ділянка загальною площею 1,20 га вибула з комунальної власності Красносільської сільської ради без волі власника, а тому підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння. При цьому прокурор зауважує про вчинення зазначеного правочину третьою особою всупереч актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Адже, як вказує прокурор, ПП «НІК РІЗОТ» , використовуючи державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,20 га, достеменно розуміючи, що рішення суду, яке стало підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, скасовано ще в 2010 році, фактично передало в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Строймонтаж ЛТД» спірну земельну ділянку. Відтак, прокурором на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України самостійно пред'явлено віндикаційний позов в інтересах Красносільської сільської ради, якою не вжито жодних заходів щодо відновлення порушеного права територіальної громади на спірну земельну ділянку.

Разом з тим згідно 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. З позиції процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

За таких обставин, предметом доведення по даній справі є, по-перше, наявність права власності Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області на спірну земельну ділянку, а по-друге, наявність або відсутність правової підстави зайняття зазначеної земельної ділянки відповідачем.

Наразі зі змісту заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2007 р. у справі № 2-7523/07 вбачається, що спірна земельна ділянка площею 1,2 га у с. Іллічівка на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області спочатку була передана Красносільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області в оренду ПП „Нік Різот» . З цього випливає, що вказана земельна ділянка перебувала у комунальній власності територіальної громади в особі Красносільської сільської ради Комінтернівського (тепер - Лиманського) району Одеської області.

Поряд з цим, згідно наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.08.2018 р. № 133431135, земельна ділянка загальною площею 1,2 га для будівництва багатоповерхової житлової забудови, що розташована у с. Іллічівка Комінтернівського району Одеської області, на теперішній час належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» , дата державної реєстрації 14.08.2013 р. та підстава: рішення (серія та номер) 7, видане 04.02.2011 р. засновником ОСОБА_4; акт приймання-передачі земельної ділянки (серія та номер) 1, виданий Приватним підприємством «НІК РІЗОТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» ; державний акт на право власності на земельну ділянку (серія та номер) ЯД № 947420, виданий 23.03.2008 р. Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Діяльність власника на підставі ч. 7 ст. 319 ЦК України може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, судом з'ясовано, що підставою виникнення права власності у відповідача на спірну земельну ділянку є рішення засновника ТОВ «Строймонтаж ЛТД» ОСОБА_4 № 7 від 04.02.2011 р., акт приймання-передачі земельної ділянки № 1, виданий Приватним підприємством «НІК РІЗОТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» ; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947420, виданий 23.03.2008 р. Відділом земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області. Вказані акти та рішення є дійсними та у судовому порядку недійсними не визнавались.

Отже, право власності на спірну земельну ділянку набуто ТОВ «Строймонтаж ЛТД» законно та правомірно, оскільки протилежного прокурором та позивачем не доведено, доказів на підтвердження незаконності набуття права власності відповідачем спірної земельної ділянки прокурор та позивач не надали.

Згідно роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених в п. 26 постанови від 07 лютого 2014 року N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", за положеннями частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України. Таким чином, захист порушеного права можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Відповідно до роз'яснень в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано.

Доводи прокурора про те, що скасування рішення, яке стало підставою для визнання права власності на вказану земельну ділянку за ПП «НІК РІЗОТ» та видачі останньому державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, тягне за собою недійсність подальшого правочину щодо внесення спірної земельної ділянки до статутного капіталу ТОВ «Строймонтаж ЛТД» суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем набуто право власності саме на підставі актів, які є чинними, а не на підставі скасованого судового рішення. Більш того, рішення суду не є правочином в розумінні ЦК України, а тому посилання позивача у своїх поясненнях на вказані роз'яснення як на підставу вірно обраного прокурором способу захисту порушеного права не є обґрунтованими.

Більш того, підставою внесення відповідного запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ТОВ «Строймонтаж ЛТД» було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 5483424 від 02.09.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час виникнення підстав для скасування спірних рішень державного реєстратора і далі) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Ч. 4 вказаної статті передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ч. 1 ст. 24 вказаного закону передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним.

При цьому, ч. 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Наразі судом не встановлено, що рішення державного реєстратора від 02.09.2013 року є протиправним та прийнято з порушенням вимог закону, в тому числі за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. До того ж матеріалами справи не підтверджено обставин, що будь-хто із заінтересованих осіб звертався до державного реєстратора у встановленому порядку для скасування державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про передчасність заявлених прокурором позовних вимог з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, оскільки прокурор та позивач спочатку мали ініціювати вирішення питання про визнання недійсними актів, на підставі яких відповідач та третя особа набували право власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора, пред'явленого в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області відмовлено з підстав недоведеності та необґрунтованості, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство НІК РІЗОТ , про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 лютого 2019 р.

Суддя В.С. Петров