Рішення

від 30.01.2019 по справі 926/2524/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року Справа № 926/2524/18

За позовом Керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська , с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Оршовецька сільська рада Кіцманського району Чернівецької області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 5540,50 грн

Суддя Гончарук О. В.

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

У судовому засіданні брав участь прокурор Балицька Р.С.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Кіцманської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області до Господарського суду Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська , в якому просить стягнути 5540,50 грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та звільнити і повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,3268 га з кадастровим номером 7322587000:01:005:0101 із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на матеріали перевірки, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, згідно яких встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 3,3268 га, внаслідок чого проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі в розмірі 5540,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.01.2019 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 30.01.2019.

21 січня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення щодо позовної заяви ( вх. № 235), в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та які судом долучено до матеріалів справи.

30 січня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 187), в якому відповідач позов визнає та просить розглядати справу без участі представника ТОВ Агрофірма Оршівська .

У підготовче засідання 30.01.2019 представник відповідача та третьої особи не з'явилися, при цьому судом з'ясовано, що відповідача та третю особу належним чином повідомлено про дату, час та місце даного засідання. Отже неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Присутні у підготовчому засіданні прокурор та представник позивача позовну заяву підтримали у повному обсязі та у зв'язку із визнанням позовних вимог відповідачем, просять суд ухвалити рішення за наслідками підготовчого засідання.

Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, не звільняє господарський суд від обов'язку встановлення усіх обставин справи, дослідження та оцінку доказів, а також здійснення аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини.

На виконання зазначених вимог ГПК України суд встановив, що відзив про визнання позову підписаний директором ТОВ Агрофірма Оршівська , який згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником юридичної особи з 01.09.2016 відповідно до статуту та має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення у підготовчому засіданні.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

31 серпня 2017 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 3,3268 га за кадастровим номером 7322587000:01:005:0101, розташовану біля залізнодорожного переїзду в адміністративних межах Оршовецької сільської ради за межами населеного пункту с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, про що складено акт №164 від 31.08.2017, з якого вбачається, що відповідачем самовільно зайнята та використовується вищезазначена земельна ділянка шляхом її оранки.

За результатами даної перевірки уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та надіслано йому поштою припис №00086 від 11.09.2017, в якому вказано про необхідність в 30-денний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки чи оформлення права її використання.

Окрім цього, 11.09.2017 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель винесено постанову №87 про визнання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення - самовільне зайняття та використання земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 3,3268 га за кадастровим номером 7322587000:01:005:0101, за ст. 53-1 КУпАП.

Одночасно, 12.09.2017 державним інспектором, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» , нараховано шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 5540,50 грн, яка в добровільному порядку не сплачена.

В подальшому, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, в порядку контролю, повторно, 09.01.2018, проведено перевірку використання використання вищевказаної земельної ділянки, за результатами якої складено акт №89-ДК/19/АП/09/01-2018 від 02.03.2018, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська в особі керівника ОСОБА_2 вимоги припису №00086 від 11.09.2017 щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення документів на цю землю не виконало.

За результатами повторної перевірки державним інспектором видано ТОВ Агрофірма Оршівська повторно припис №89-ДК/0051Пр/03/01-18 від 07.03.2018 з вимогою до 06.04.2018 усунути порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення документів на цю землю.

Відповідачем не надано доказів оскарження чи скасування вищезазначених актів Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Згідно приписів пункту «б» частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази, які вказують на наявність в діях відповідача складу вказаного правопорушення.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» господарським судам роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У свою чергу визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки наведено у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» де, зокрема, зазначено, що такими є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що відповідач без достатніх на те підстав, а саме за відсутності рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, фактично використовував земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,2806 га в адміністративних межах села Молодія Глибоцького району за межами населеного пункту.

При цьому, суд виходить з того, що самовільне використання вищезазначеної земельної ділянки порушує права держави в особі позивача, як розпорядника земель державної власності, та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель. Крім того, в результаті самовільного зайняття земельної ділянки до бюджету не надходять кошти за користування земельною ділянкою, що призводить до фактичного ослаблення економічних основ місцевого самоврядування та неможливості спрямувати ці кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки місцевого бюджету на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища.

За приписами статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а відповідача належить зобов'язати звільнити та повернути позивачу самовільно зайняту спірну земельну ділянку та стягнути на користь позивача 5540,50 грн шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Положеннями частини 1 статті 130 ГПК України, які кореспондуються з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» , унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2018 за №1476.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, прокуратурі Чернівецької області належить повернути з Державного бюджету України 1762,00 грн (50% сплаченого позивачем судового збору за подання позову).

Решту 50% (1762,50 грн) судового збору слід у порядку статті 129 ГПК Українипокласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська (с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 03801730) на користь Оршовецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області (рахунок 31410611024148, код 38053640, МФО 899998, отримувач Кіцманське УК с. Оршівці/24062200) 5540,50 грн шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська (с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 03801730) звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,3268 га з кадастровим номером 7322587000:01:005:0101 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану біля залізнодорожного переїзду в адміністративних межах Оршовецької сільської ради за межами населеного пункту с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оршівська (с. Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 03801730) на користь прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) 1762 грн судового збору.

5. Повернути прокуратурі Чернівецької області (м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120) з Державного бюджету України 1762 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 19.12.2018 за №1476.

6. З часу набрання рішенням законної сили видати наказ про примусове виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 06.02.2019.

Суддя О.В. Гончарук