ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/479/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Черкаської обласної спілки споживчих товариств - не з'явився,
Золотоніської міської ради - Сизька Б.Б., Сизька Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Золотоніської міської ради
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 (у складі колегії суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Тищенко О.В. )
та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 (суддя Скиба Г.М.)
у справі за позовом Черкаської обласної спілки споживчих товариств
до Золотоніської міської ради
про визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною,
ВСТАНОВИВ:
25.04.2017 Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Золотоніської міської ради з вимогами про:
- визнання поновленим укладеного між Золотоніською міською радою та Черкаською обласною спілкою споживчих товариств договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012, зареєстрованого 15.03.2012 за №71104000400099 у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі;
- визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012, зареєстрованого 15.03.2012 за №71104000400099 у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі, укладеною в редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі від 07.02.2012, оскільки позивач своєчасно звернувся до відповідача з заявою про поновлення спірного договору на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в той час як Золотоніська міська рада рішення щодо розгляду вказаної заяви та відмови у поновленні спірного договору не приймала, а позивач продовжив належне користування спірною земельною ділянкою.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 позовні вимоги Черкаської обласної спілки споживчих товариств задоволено в повному обсязі. Визнано поновленим з моменту набрання рішенням законної сили укладений між Золотоніською міською радою та Черкаською обласною спілкою споживчих товариств договір оренди земельної ділянки від 07.02.2012, зареєстрований 15.03.2012 у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі за №71104000400099.
Визнано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012, зареєстрованого 15.03.2012 у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі за №71104000400099, укладеною в редакції, викладеній в резолютивній частині цього рішення.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що позивач своєчасно відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 та ч.ч. 1- 5 Закону України "Про оренду землі" звернувся до відповідача з заявою про поновлення вказаного договору оренди, в той час як в матеріалах справи відсутні докази вирішення Золотоніською міською радою вказаного питання на своєму пленарному засіданні та повідомлення позивача про відповідне рішення у визначений законодавством строк.
Встановивши, що відповідач продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 07.02.2012, а відповідачем не доведено направлення позивачу (орендарю) заперечення у поновленні вказаного договору (яке б ґрунтувалось на рішенні сесії Золотоніської міської ради) протягом одного місяця після закінчення строку його дії, суд дійшов висновку, що такий договір є поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 закону України "Про оренду землі" і відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди, яка має бути укладена в обов'язковому порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій інстанції, 19.03.2018 Золотоніська міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Золотоніська міська рада посилається на те, що: суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що відповідач неналежним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012, оскільки позивач всупереч його умов самовільно звів на орендованій земельній ділянці значну кількість будівель; земельна ділянка, яка була предметом договору оренди від 07.02.2012 з кадастровим номером 7110400000:01:002:0030 припинила своє існування, у зв'язку з її поділом.
Комунальне підприємство "Золотоніський міський ринок" (яке не є учасником провадження у справі) подало заяву про приєднання до касаційної скарги документів.
Вказана заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки лише учасники провадження у справі наділені відповідними процесуальними правами.
Золотоніська міська рада подала клопотання про врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Сторони були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 07.02.2012 між Золотоніською міською радою (орендодавець) і Черкаською обласною спілкою споживчих товариств (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди землі від 07.02.2012) і підписано акт приймання передачі земельної ділянки, згідно з якими орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на п'ять років земельну ділянку, розташовану у м. Золотоноша по вул. Обухова, 3-а, загальною площею 0,2085 га (кадастровий номер 7110400000:01:002:0030) для комерційного використання згідно з планом (схемою) тимчасового користування. Межі земельної ділянки перенесено в натурі в установленому порядку.
У п. 2.3 договору оренди землі від 07.02.2012 вказано, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна: нежилі приміщення (ринок).
Відповідно до п. 12.1 договору оренди землі від 07.02.2012 останній набирає чинності з моменту його державної реєстрації.
15.03.2012 договір оренди землі від 07.02.2012 був зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області за №71104000400099.
Отже, вказаний договір оренди землі від 07.02.2012 набрав чинності 15.03.2012 та діяв до 14.03.2017.
Відповідно до приписів пп. з) п. 8.4 спірного договору, при намірі продовжити використання ділянки, орендар зобов'язаний в строк не менше, ніж за три місяці до закінчення терміну договору звернутись до орендодавця з клопотанням про поновлення терміну дії договору на тих же умовах.
Посилаючись на те, що на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач своєчасно звернувся до відповідача з листом про поновлення договору оренди землі від 07.02.2012 (до якого додавав проект додаткової угоди про поновлення договору), відповіді на який надано не було, та після закінчення дії договору продовжив користуватися земельною ділянкою, в той час як заперечення відповідача щодо поновлення договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не отримував, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
У справі на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що 15.09.2016, тобто більше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору, позивач письмово звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 та подав текст додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі на новий строк на тих же умовах.
Листом від 04.10.2016 №2460, надрукованим на бланку виконавчого комітету Золотоніської міської ради, міський голова м. Золотоноші на лист позивача від 15.09.2016 №08-26 повідомив про неможливість вирішення порушеного позивачем питання через наявність інших пропозицій, необхідність узгодження істотних умов договору і наявність достатнього строку для подання клопотання про поновлення договору на новий строк.
Листами від 05.01.2017 №45, від 08.02.2017 №374, від 15.03.2017 №653 і від 06.04.2017 №870, надрукованими на бланку виконавчого комітету Золотоніської міської ради, міський голова м. Золотоноші повідомив про заперечення відповідача у поновленні договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 на новий строк і про необхідність повернення позивачем орендованої земельної ділянки відповідачу після закінчення строку дії цього договору у зв'язку з виявленими обставинами Приватним підприємством "ДІ Проект" в ході проведеного ним топографо-геодезичного знімання території центральної частини міста Золотоноша - щодо виходу контурів об'єктів нерухомого майна за межі відведених земельних ділянок, у тому числі і орендованої позивачем земельної ділянки площею 0,2085 га, кадастровий номер №7110400000:01:002:0030 по вул. Обухова, 3-а, у м. Золотоноші, що означає про зведення позивачем на орендованій земельній ділянці будівель і споруд всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 та установленому законодавством порядку без згоди орендодавця, без наявності повного комплекту правових та технічних документів, за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт та рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради.
Водночас Золотоніська міська рада (орендодавець) протягом місяця з дня одержання листа позивача від 15.09.2016 №08-26 на своєму пленарному засіданні питання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012 на новий строк не розглянула, а на 19-й сесії VІІ скликання Золотоніської міської ради, яка відбулася 22.02.2017, за результатами розгляду цього питання не прийнято жодного рішення.
Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
Суди встановили, що позивач продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 07.02.2012, в той час як в матеріалах справи відсутні докази заперечення відповідачем у поновленні спірного договору, яке б ґрунтувалось на рішенні сесії Золотоніської міської ради, та не вважав такими доказами наведені листи міського голови м. Золотоноші, надруковані на бланку виконавчого комітету Золотоніської міської ради.
Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є передчасними, враховуючи наступне.
За змістом ст. 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.
У ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;
Предметом договору оренди землі від 07.02.2012, про визнання поновленим якого просить позивач, була земельна ділянка загальною площею 0,2085 га з кадастровим номером 7110400000:01:002:0030.
Водночас суди не надали оцінки матеріалам справи на предмет існування вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 7110400000:01:002:0030 на момент прийняття рішення у даній справі.
У справі було встановлено, що 28.03.2017 Золотоніська міська рада прийняла рішення №21-12/VІІ "Про реєстрацію права комунальної власності та надання дозволу виконавчому комітету Золотоніської міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Обухова, 3 "а". Цим рішенням Золотоніська міська рада вирішила:
зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Золотоноша на земельну ділянку по вул. Обухова, 3а, загальною площею 0,2085 (кадастровий номер 7110400000:01:002:0030);
припинити право оренди земельною ділянкою по вул. Обухова, 3а, (договір оренди земельної ділянки №б/н від 07.02.2012, державна реєстрація від 15.03.2012 за №71104000400099 міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі) загальною площею 0,2085 га (кадастровий номер 7110400000:01:002:0030);
надати дозвіл виконавчому комітету Золотоніської міської ради на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Обухова, 3а, загальною площею 0,2085 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
У справі також встановлено, що 12.09.2017 Золотоніська міська рада прийняла рішення №27-9/VІІ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Обухова, 3а". Цим рішенням Золотоніська міська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Обухова, 3а, на п'ять окремих земельних ділянок площами: 0,0939 га, кадастровий номер 7110400000:01:002:145; 0,0056 га, кадастровий номер 7110400000:01:002:146; 0,0373 га, кадастровий номер 7110400000:01:002:147; 0,0561 га, кадастровий номер 7110400000:01:002:148 і 0,0156 га, кадастровий номер 7110400000:01:002:149.
Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач посилався на те, що внаслідок прийнятих рішень Золотоніської міської ради спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110400000:01:002:0030 припинила своє існування.
При цьому, в матеріалах справи наявний лист від 05.07.2017 №2149/117-17 (том 1, а.с. 230), в якому Міськрайонне управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило Золотоніську міську раду про те, що земельна ділянка по вул. Обухова, 3а, площею 0,2085 га (кадастровий номер 7110400000:01:002:0030) в актуальній інформації Державного земельного кадастру відсутня та перенесена до архівного шару Національної кадастрової системи.
Не погодившись з таким поділом, Черкаська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Золотоніської міської ради про визнання незаконним проведеного Золотоніською міською радою поділу розташованої у м. Золотоноша по вул. Обухова, 3-а, земельної ділянки загальною площею 0,2085 га з кадастровим номером 7110400000:01:002:0030 та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки загальною площею 0,0561 га з кадастровим номером 7110400000:01:002:149 (утвореної внаслідок такого поділу).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.10.2017 у справі № 925/830/17 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.
Водночас суди попередніх інстанцій у даній справі не надали оцінки прийнятому у справі № 925/830/17 рішенню.
Крім того, вирішуючи спір у даній справі, суди не з'ясували, чи не передані Золотоніською міською радою іншим особам права на земельні ділянки, утворені внаслідок поділу спірної земельної ділянки, в той час як наведені обставини мають значення при встановленні того, чи забезпечить обраний позивачем спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Також варто зауважити, що під час з'ясування обставин належності виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 07.02.2012 суди відхилили лист ПП "ДІ Проект" від 21.12.2016 №188, в якому повідомлено виконавчий комітет Золотоніської міської ради про встановлені ним в ході проведеного топографо-геодезичного знімання території центральної частини міста Золотоноша обставини виходу контурів об'єктів нерухомого майна за межі відведених земельних ділянок, у тому числі і орендованої позивачем земельної ділянки площею 0,2085 га, кадастровий номер №7110400000:01:002:0030 по вул. Обухова, 3-а, у м. Золотоноші.
Водночас зазначивши про те, що вказаний лист (том 1, а.с. 118) не містить даних чи ідентифікуючих ознак спірних ділянок, на яких здійснено позивачем будівництво нерухомого майна, суди не надали оцінки змісту вказаного листа, наявному на його звороті, який містить список земельних ділянок (з зазначенням площ та кадастрових номерів), контури будівель на яких виходять за межі відведених земельних ділянок (в тому числі і спірної земельної ділянки).
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи зазначене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Золотоніської міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2017 у справі №925/479/17 скасувати.
3. Справу № 925/479/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді І.С. Міщенко
В.Г. Суховий
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2019 |
Оприлюднено | 07.02.2019 |
Номер документу | 79657530 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Берднік І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні