Постанова

від 04.02.2019 по справі 916/1142/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1142/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Герасименко Ю.С.

за участю:

від ТОВ ФА Україна - адвокат Теслюк Е.Р., ордер серії КВ № 754634 від 17.12.2018;

Арбітражний керуючий - Артеменко О.О., посвідчення № 564 від 10.04.2013;

від Сільськогосподарського ТОВ Мрія - адвокат Величко К.Г., довіреність б/н від 08.01.2018;

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018

суддя - Лепеха Г.А.

Час і місце ухвалення: 10:18 год.; м. Одеса

по справі № 916/1142/18

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія

до боржника Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт

про визнання банкрутом

кредитори:

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мрія ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю ФА Україна

розпорядник майна - арбітражний керуючий Артеменко О.О.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мрія (далі - Кредитор) звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт (далі - Боржник) банкрутом, оскільки Боржник неспроможний сплатити заборгованість перед Кредитором після настання встановленого строку у сумі 145 497 678,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 , крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Артеменка О.О., здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт :

- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мрія - загальна сума 145 515 298,45 грн., з яких: 17 620 грн. - перша черга; 7 178 741,80 грн. - четверта черга; 138 318 936,65 грн. - шоста черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю ФА Україна - загальна сума 32 200 007,55 грн., з яких: 3 524,00 грн. - перша черга; 26 762 093,55 грн. - четверта черга; 5 434 390,00 грн. - такі, що забезпечені заставою.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мрія звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 по справі № 916/1142 18 в частині віднесення грошових вимог ТОВ Фа Україна до реєстру вимог кредиторів в такій черговості: 3 524,00 грн. - перша черга, 26 762 093,55 грн. - четверта черга, 5 434 390, 00 грн. - вимоги забезпечені заставою - скасувати та в цій частині винести нову ухвалу, якою визнати та окремо внести до реєстру кредиторів МССП Старт вимоги ТОВ Фа Україна на суму 32 196 483,55 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мрія зазначає, що згідно поданої заяви з грошовими вимогами ТОВ Фа Україна заборгованість МССП Старт в розмірі 32 196 483,55 грн. виникла за Договором поставки від 26.02.2015 № 01/15 та додаткових угод до Договору поставки. З метою забезпечення належного виконання Договору поставки від 26.02.2015 № 01/15 між ТОВ Фа Україна та МССП Старт укладено Договір іпотеки від 27.02.2015.

У відповідності до Договору іпотеки від 27.02.2015 в якості забезпечення за Договором поставки 26.02.2015 МССП Старт передало в іпотеку нерухоме майно: нерухоме майно в селі Нагірне загальною площею (кв.м): 4153, в складі: Зерносховище, А, 668,0 кв.м.; Будинок тваринника, Б, 277,4 кв.м.; Стаціонарний блок, В, 153,7 кв.м.; Кормоцех, Г, 812,5 кв.м.; Приміщення для трьох тракторів, Д, 297,7 кв.м.; Котельня, Е, 196,8 кв.м.; Зерносховище, Ж, 903,7 кв.м.; Вагова, 3, 300,6 кв.м.; Споруда АВМ, И, 300,0 кв.м.; Підвал, К, 20,5 кв.м.; Сандезблок, Л, 92,1 кв.м.; Зернообробнийний комплекс, М, 130,0 кв.м. - предмет іпотеки.

Так, скаржник вважає, що всі заявлені вимоги ТОВ Фа Україна забезпеченими та підлягають погашенню окремо за рахунок заставного майна.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

19.12.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ ФА Україна надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого кредитор просить залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

21.12.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Артеменко О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній підтримує апеляційну скаргу СТОВ Мрія та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/1142/18 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 призначено справу № 916/1142/18 до розгляду на 17.01.2019 о 14:00 год.

У судовому засіданні 17.01.2019 оголошено перерву до 04.02.2019 о 16:30 год.

В судовому засіданні 04.02.2019 представник Сільськогосподарського ТОВ Мрія та Арбітражний керуючий - Артеменко О.О. доводи апеляційної скарги підтримали.

У судовому засіданні представник ТОВ ФА Україна просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 залишити без.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає ухвалу Господарського суду Одеської області в межах доводів та вимог апеляційних скарг, передбачених статтею 269 ГПК України.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ФА Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання кредиторських вимог до Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт у сумі 32 200 007,55 грн.

Відповідно до стаття 1 Закону про банкрутство, кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Так, згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону про банкрутство, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Частиною 2 статті 25 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

При цьому, виходячи зі змісту названих норм, обов'язок надання правового аналізу кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладено саме на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, зі змісту вищевказаної заяви вбачається, що 26 лютого 2015 року між ТОВ Фа Україна та МССП Старт укладено договір поставки № 01/15 на наступних умовах:

- предметом поставки: зерно ячменю для кормових цілей, урожаю 2015 року, у кількості 10000 мт, мінімум +/- 5%;

- строк поставки: в період між 25 липня та 10 серпня 2015 року;

- базис поставки: EXW сертифікований зерновий склад TOB Зернятко - Південь за адресою: 66303, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 річчя Жовтня, 218, відповідно до Інкотермс 2010 ;

- дата поставки (переходу права власності на товар): дата виписки складської квитанції на ім'я позивача та вручення оригіналу квитанції уповноваженому представнику позивача;

- ціна: мала бути узгоджена в подальшому, у період з 15 травня до 15 червня 2015 року, якщо інше не погоджено сторонами договору поставки.

Договір поставки передбачав наступний порядок здійснення позивачем оплати поставки:

- після укладення договору поставки, сплата попередньої (авансової) оплати суми в гривнях, еквівалентної 1000000 дол. США, у тому числі ПДВ, відповідно до чинного комерційного курсу станом на день сплати. Відповідно до договору поставки, термін комерційний курс визначається як курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку, встановлений на початок відповідного робочого дня обслуговуючим банком позивача, вказаним у договорі поставки, тобто ПАТ КБ Євробанк ,

- після постачання всієї кількості товару за договором поставки позивач здійснює остаточній розрахунок за товар і сплачує ціну товару за вирахуванням сплаченої суми передоплати протягом 3 банківських днів після постачання всієї кількості товару за договором поставки та надання відповідачем документів, перелік яких зазначається у ч. 2 пункту Оплата договору поставки.

05 березня 2015 року ТОВ ФА Україна відповідно до умов договору перераховано на банківський рахунок відповідача суму в розмірі 22000000,00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 42 від 05 березня 2015 року. Зазначена сума є еквівалентом 1000000,00 дол. США відповідно до погодженого комерційного курсу, як даний термін було визначено в договорі поставки.

28 квітня 2015 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки, якою було встановлено ціну товару виходячи базису поставки СРТ (порт), а саме 145 доларів США за 1 мт, включаючи ПДВ. Також в угоді сторонами досягнуто домовленість про те, що сторони договору в період із 25 липня до 10 серпня 2015 р. (тобто запланований період поставки) перерахують та зафіксують ціну товару, виходячи із ціни товару на умовах EXW шляхом віднімання від ціни СРТ витрат, пов'язаних із відвантаженням, зберіганням та транспортуванням товару.

В подальшому, 25 вересня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору поставки, якою погодили нові умови поставки:

- EXW сертифікований зерновий склад ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів , розташований за адресою: Україна, 67121, Одеська область, Великомихайлівський район. Новоборисівка, вул. Леніна, буд. 2; або

- СРТ Іллічівський морський торговий порт за адресою: м. Іллічівськ ІМПТ, склад № 8, вул. Сухолиманська.

Також, у вказаній додатковій угоді сторонами було зафіксовано ціну товару, що склала 3037,90 грн. за 1 мт зерна ячменю, включаючи ПДВ, відповідно до базису поставки EXW сертифікований зерновий склад ПрАТ "Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів" або 3064,80 грн. за 1 мт зерна ячменю, включаючи ПДВ, відповідно до базису поставки СРТ Іллічівський морський торговий порт.

За ствердженнями позивача, незважаючи на те, що строк поставки товару згідно договору поставки і додаткової угоди № 1 було встановлено у період між 25 липня та 10 серпня 2015 р., відповідач не виконав свого обов'язку з поставки товару позивачу у цей період. Так, позивач зазначає, що в цілому відповідач на виконання умов договору поставки поставив позивачу із значним запізненням: у вересні 2015 р. лише 639,210 мт товару із запланованих 10000 мт, а саме:

- перша партія - 403,320 мт зерна ячменю - поставлена на умовах ЕХW сертифікований зерновий склад ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів за ціною 3037,90 грн. за 1 мт, включаючи ПДВ, що підтверджується наступними документами: складською квитанцією на зерно № 114 від 14 вересня 2015 р. серії АЦ № 095115, виданою ПрАТ Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів та видатковою накладною № 1 від 14 вересня 2015 р., виданою відповідачем;

- друга партія - 235,890 мт зерна ячменю - поставлена на умовах СРТ Іллічівський морський торговий порт за ціною 3064,80 грн. за 1 мт, включаючи ПДВ, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортними накладними від 24 вересня 2015 року 12ААД № 249769, 12ААД № 220701, 12ААД № 249779, від 25 вересня 2015 р. 12ААД № 249781, 12ААД № 249782, 12ААД № 249783, 12ААД № 249784, від 29 вересня 2015 року 12ААД № 249791, 12ААД № 249789, видатковими накладними № 9 від 25 вересня 2015 року, № 10 від 26 вересня 2015 року, № 11 від 30 вересня 2015 року.

ТОВ ФА Україна зазначає, що в подальшому жодних поставок товару з боку відповідача за договором поставки вчинено не було.

Отже, боржник здійснив лише часткову поставку товару за договором поставки, яка відбулася з порушенням строків поставки, передбачених договором.

На підтвердження вищенаведеного, кредитор надав копію довідки, виданої обслуговуючим банком ТОВ ФА Україна (ПАТ КБ Євробанк ) 15.06.2016, якою підтверджується, що боржник не здійснював повернення передоплати за непоставлений товар за Договором поставки на відкриті рахунки кредитора.

У зв'язку з тим, що боржник не виконував свої зобов'язання, ТОВ ФА Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості з Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт за Договором поставки № 01/15 від 26.02.2015 в загальній сумі 124 075 147,57 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 у справі № 916/3086/16 позов ТОВ ФА Україна до Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт про стягнення заборгованості в загальній сумі 124075147,57 грн. задовольнити частково.

Стягнуто з Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фа Україна залишкову суму передоплати за товар в сумі 20051798,50 грн., проценти за користування сумою передоплати в розмірі 4263946,28 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 206700,00 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фа Україна до Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт відмовлено.

02.02.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі 3 916/3086/16 від 02.01.2018.

Станом на дату подання заяви про визнання кредиторських вимог, боржник не виконав рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2017.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань зо Договором поставки № 01/15 від 26.02.2015 між кредитором і боржником укладений Договір іпотеки від 27.02.2015 за умовами якого боржник (іпотекодавець) передає в іпотеку в якості забезпечення належного, повного та своєчасного виконання зобов'язань за Договором поставки предмет іпотеки:

- об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 9082351231, загальною площею 4 153 (чотири тисячі сто п'ятдесят три) квадратних метри, що розташований за адресою: село Нагірне, Красноокнянський район, Одеська область, Україна;

- предмет іпотеки включає: зерносховище, А, 668 кв.м.; Будинок тваринника, Б, 277,4 кв. м.; Стаціонарний блок, В, 153,7 кв. м.; Кормоцех, Г, 812,5 кв. м.; Приміщення для трьох тракторів, Д, 297,7 кв. м.; Котельня, Е, 196,8 кв. м.; Зерносховище, Ж, 903,7 кв. м.; Вагова, 3, 300,6 кв. м.; Споруда АВМ, И, 300 кв. м.; Підвал, К, 20,5 кв. м.; Сандезблок, Л, 92,1 кв. м.; Зернообробний комплекс, М, 130 кв. м.

Відповідно до пункту 2.4 Договору іпотеки, сторони оцінили предмет іпотеки у 5 434 390,00 грн.

За частинами другою, шостою, восьмою статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до статі 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема заставою.

Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України Про заставу , Закону України Про іпотеку ).

Так, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України Про заставу ).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України Про заставу , за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частинами п'ятою, шостою статті 3 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Колегія суддів зазначає, що забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

У разі реалізації предмета іпотеки з дотриманням вимог Закону про банкрутство іпотека та майнова порука припиняються у повному обсязі, оскільки їх мета досягнута.

За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку (частина дев'ята статті 45 Закону про банкрутство).

Спрямування коштів, отриманих за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, для погашення вимог інших кредиторів, якщо ще не виконані забезпечені цим майном зобов'язання боржника за основним зобов'язанням, суперечить положенням наведеного вище законодавства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/492/17 у постанові від 15.05.2018 відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в ухваленій раніше постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 3-1591гс16 (№ 918/169/16), оскільки господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати статтю 19 Закону України Про заставу та статтю 7 Закону України Про іпотеку і встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за договором.

Як вбачається із поданої ТОВ ФА Україна заяви та доданих документів, загальна сума заборгованості в розмірі 32 200 007,55 грн. виникла за Договором поставки № 01/15 від 26.02.2015, в забезпечення виконання зобов'язань якого між кредитором і боржником укладений Договір іпотеки від 27.02.2015.

В зв'язку із викладеним, колегія суддів встановила, що всі заявлені вимоги ТОВ ФА Україна є забезпеченими.

Враховуючи викладене, місцевим господарським судоми не з'ясовано відповідність заявлених вимог кредитора умовам Договору поставки №01/15 від 26.02.2015 та договору іпотеки і розмір його дійсних вимог за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, не перевірив наданий кредитором розрахунок, та визначивши розмір визнаних вимог забезпеченого кредитора лише на підставі договірної вартості майна, яке є предметом забезпечення.

За таких обставин та виходячи з положень норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 у справі № 916/1142/18 скасуванню в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ ФА Україна та прийняттям нового рішення про визнання кредиторських вимог ТОВ ФА Україна до Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт у розмірі 32 196 483,55 грн. як такі, що забезпечені заставою та включення окремо до реєстру вимог кредиторів у справі № 916/1142/18.

Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мрія - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2018 у справі № 916/1142/18 скасувати в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ФА Україна , прийняти нове рішення виклавши пункт 2 частини першої резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

Визнати кредиторські вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю ФА Україна (04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, кв. 9, код 39360240) в сумі 32 196 483,55 грн., як такі, що забезпечені заставою та внести окремо до реєстру вимог кредиторів Малого спільного сільськогосподарського підприємства Старт ; кредиторські вимоги в сумі 3 524,00 грн. - до першої черги вимог кредиторів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2019.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко