Постанова

від 31.01.2019 по справі 906/733/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Справа № 906/733/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Приведьон В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10 грудня 2018 р. у справі №906/733/18, постановлену суддею Вельмакіною Т.М.

за позовом Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго"

про визнання дій безпідставними і протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. заяву Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича від 29.12.2018 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, залишено позовну заяву без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України, відмовлено у задоволенні заяви про повернення судового збору та відмовлено у стягненні судових витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. по справі №906/733/18 в частині відмови у стягненні судових витрат скасувати та стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі. Стягнути на користь АТ Житомиробленерго судові витрати понесені у зв'язку з поданням апеляційної скарги у вигляді судового збору в сумі 1762 грн. на р/р 26007001047924 в ПАТ Перший інвестиційний банк у м.Житомирі, МФО 300506, код 22048622.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що ухвала суду не відповідає вимогам ст.ст. 123, 126, 129, 185 Господарського кодексу України, оскільки судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи та неправильно оцінено докази по справі, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 04.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. у справі №906/733/18, розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду.

29.01.2019 р. на адресу апеляційного господарського суду від Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційних вимог відповідача, оскільки вважає їх незаконними і таким, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позивач просить суд розгляд апеляційної скарги, проводити без участі позивача та його представника.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. у справі №906/733/18 є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати в частині відмови у стягненні судових витрат - скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2018 р. Фізична особа - підприємець Кокшин Василь Петрович звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" про визнання дії в.о. начальника Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у вигляді підозри у втручання у роботу приладу обліку і вимоги відповідача про перевірку лічильника ФОП Кокшиним Василем Петровичем та його заміну безпідставними і протиправними; стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" в особі Радомишльського РЕМ матеріальну шкоду в розмірі 600 000,00 грн на користь ФОП Кокшина Василя Петровича, заподіяну внаслідок тимчасового припинення постачання електроенергії та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" в особі Радомишльського РЕМ моральну шкоду в розмірі 1000,00грн на користь ФОП Кокшина Василя Петровича, заподіяну внаслідок тимчасового припинення постачання електроенергії.

07.12.2018 р. до господарського суду Житомирської області від Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича надійшла заява про залишення позову без розгляду та повернення з Державного бюджету судового збору у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. заяву Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича від 29.12.2018 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, залишено позовну заяву без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України, відмовлено у задоволенні заяви про повернення судового збору та відмовлено у стягненні судових витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить суд ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. по справі №906/733/18 в частині відмови у стягненні судових витрат скасувати та стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі. Стягнути на користь АТ Житомиробленерго судові витрати понесені у зв'язку з поданням апеляційної скарги у вигляді судового збору в сумі 1762 грн. на р/р 26007001047924 в ПАТ Перший інвестиційний банк у м.Житомирі, МФО 300506, код 22048622.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, не знайшов підстав для задоволення поданої скарги.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.129 Конституції України, встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Як вже зазначалось вище, 07.12.2018 р. на адресу господарського суд Житомирської області надійшла заява Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України та повернення судового збору у зв'язку з залишенням позовної заяви без розгляду.

В силу п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком господарського суду Житомирської області про залишення позовної заяви Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.

Також, у своїй заяві про залишення позову без розгляду Фізична особа - підприємець Кокшин Василь Петрович просить повернути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.

За приписами п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, враховуючи вище вказане, а також задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Кокшина Василя Петровича про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України за заявою останнього, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з обґрунтованим висновком господарського суду Житомирської області про відсутність підстав для повернення позивачу судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Що стосується вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу згідно заяви відповідача від 27.11.2018 господарський суд Житомирської області зазначив наступне.

Зі змісту заяви та додатків до неї вбачається, що відповідно до п.1.1 та 4.1 Договору про надання правничої допомоги №3 від 16.01.2018 та Додаткової угоди №29 від 14.09.2018 (копії додано до матеріалів справи) адвокатом надані товариству послуги по підготовці документів, консультування клієнта, прийняття участі в судових засіданнях по справі №906/733/18 за позовом ФОП Кокшина В.П. Згідно додаткової угоди №29 від 14.09.2018, розмір гонорару становить 10 000,00 грн. та даний гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь товариства. Із посиланням на ч.8 ст. 129 ГПК України, відповідач приклав до заяви детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт).

Відповідно до ч.8. ст.129 ГПК України, на яку посилається відповідач, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційний суд приймає до уваги, що ч.2. ст.126 ГПК України визначено правило, відповідно з яким за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, згідно ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальні правила розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України.

Разом з тим, у ст.130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Так, відповідно до п.5 статті 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. Як уже зазначалось, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Таким чином, відповідач повинен обгрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Натомість, відповідачем подано заяву про судових витрат на правничу допомогу з посиланням на правила статті 129 ГПК України.

Висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає правильними, з огляду також на наступне.

За приписами ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано: договір №3 про надання правничої допомоги, укладений між Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (клієнт) та адвокатом, Приведьон Віталій Миколайович; детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт).

Згідно з п.1.1 договору №3, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Сума 10000,00 грн. була погоджена відповідачем у додатковій угоді №29 від 14.09.2018 та підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду на користь клієнта.

Жодних інших доказів, зокрема, підтверджуючих сплату відповідачем адвокату заявленої до стягнення суми в розмірі 10000 грн. (платіжне доручення), матеріали справи не містять.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 справа East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими.

Суд повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 ).

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, докази на підтвердження витрат на допомогу адвоката у даній господарській справі, приходить до висновку про необґрунтованість суми у 10000,00 грн. понесених відповідачем витрат на професійну правову допомогу, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів сплати вказаної суми адвокату, а також не доведено понесення вказаних витрат в межах даної справи.

Крім того, апеляційний суд враховує той факт, що адвокат є працівником АТ "Житомиробленерго" та перебуває з товариством в трудових відносинах, що не заперечено представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

З огляду на зазначене, введення до штатного розпису посади "адвокат" можливе лише у адвокатському бюро та адвокатському об'єднанні, або у адвоката, як визначених законом формах здійснення адвокатської діяльності, а здійснення адвокатом адвокатської діяльності в межах виконання ним трудових обов'язків в установі чи іншому суб'єкті (окрім визначених законом форм здійснення адвокатської діяльності) суперечить чинному законодавству та принципам здійснення адвокатської діяльності.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, може бути найманим працівником у юридичної особи та/або фізичної особи - підприємця на посаді, яка не передбачає здійснення адвокатської діяльності та надання адвокатських послуг, та не може представляти свого роботодавця як адвокат.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про обгрунтованість відмови в задоволенні вимог АТ "Житомиробленерго" в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.

Відтак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані сторонами. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

З врахуванням вищевикладеного, ухвала господарського суду Житомирської області від 10.12.2018 р. у справі №906/733/18 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування ухвали предбачених ст.277-280 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Радомишльського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Житомиробленерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10 грудня 2018 року у справі №906/733/18 - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/733/18 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "05" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.